Скрайбінг як сучасна форма візуалізації навчального матеріалу на уроках української мови і літератури

Скрайбінг як сучасна форма  візуалізації навчального матеріалу на

уроках української мови і літератури Скрайбінг— новітня техніка презентації, у якій мова оратора ілюструється «на льоту» малюнками на білій дошці (або аркуші паперу). Під час скрайбінгу виходить ніби «ефект паралельного проходження», коли ми й чуємо, й бачимо приблизно одне й те ж, при цьому графічний ряд фіксується на ключових моментах аудіоряду. Наразі скрайбінг — інноваційна технологія, за допомогою якої можна привернути увагу слухачів, забезпечити їх додатковою інформацією та виокремити головні моменти доповіді. Скрайбінг — це зображення малюнків, перетворення речей на візуальні образи Скрайбінг є сучасним засобом навчальної діяльності, використання якого дає можливість забезпечити інтенсивний розвиток мислення школярів від наочно-образного через словесно-логічне до абстрактного[1].

Головні переваги скрайбінгу:

•       яскравість;

•       лаконічність;

•       інформативність;

•       креативність представлення інформації.

Види скрайбінгу:

1.     Скрайбінг-фасілітація – супроподження розповіді схематичними малюнками, графіками, діаграмами тощо у реальному часі. Такий формат практикується вчителями на уроках найчастіше.

2.     Відеоскрайбінг – короткі яскраві відеопояснення з певних питань, які супроводжуються схематичними малюнками.

У залежності від форм залучення наочності виділяють такі різновиди скрайбінгу:

•       мальований (схеми та малюнки зроблені від руки на будь-якій поверхні);  аплікаційний (на фон наклеюються чи накладаються готові зображення).

•       магнітний (зображення закріплюються на поверхні за допомогою магнітів);

•       фланелеграфний (готові зображення чіпляються до ворсистої поверхні за допомогою липучок тощо);

•       3D-скрайбінг (об'ємні малюнки, які створюються за допомогою 3D-ручки)

[15].

На увагу заслуговує аплікаційний та магнітний скрабінги, які можна ефективно використовувати під час вивчення біографії письменника. На основу – карту подорожі -  накладаються готові зображення (Рис.1).

Рис. 1. Карта подорожі

Яскравими прикладами візуалізації можуть слугувати фейсбук-сторінки письменника (Див. Додаток З )чи літературного героя (Рис.18 ) та  онлайндошка Linoit.

Уявну сторінку діти заповнюють після опрацювання біографії митця чи персонажа твору. Під час заповнення сторінки, учні висловлюють своє ставлення до письменника, аналізують вчинки персонажа (Див.рис.18)

Рис2. Фейсбук – сторінка Марусі Чурай(Ліна Костенко «Маруся Чурай»)

Для організації спільної роботи, генерування ідей та обміну інформацією можна використати онлайн-дошку Linoit. Наприклад, на уроці літератури в11 класі під час обговорення новели «Три зозулі з поклоном» можна запропонувати учням об’єднатися в групи для виконання завдання: використовуючи стікери на онлайн-дошці, відповісти “Що я зрозумів, прочитавши твір”. Потім, перейшовши за посиланням на гугл-презентацію, можна створити слайд спільної презентації. 

1. [Електронний ресурс] – Режим доступу:   https://bogosvyatska.com/2019/03/19/кроссенси-на-уроках-літератури-здосв/comment-page-1/