СЛОВЕСНІ ЗАСОБИ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ В ШКОЛІ

СЛОВЕСНІ ЗАСОБИ ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ В ШКОЛІ

Слово – це основа і фундамент освітнього простору, те, що поєднує всі його складові частини. На відміну від наочності слово в процесі  вивчення історії більш актуально. Історичні картини та інші художні засоби, які вводяться в навчальний процес під час вивчення теми як об’єктивна історична дійсність. Учні досить часто вірять, що намальоване на картині було насправді. Словесні ж описи, характеристики та розповіді народжуються в процесі безпосереднього сприйняття навчального матеріалу. Створення історичних образів може бути вдалим, а може бути не вдалим. Учні можуть не повірити в справжність історичних подій. Тому спроба словесного викладу навчального матеріалу буде вдалою лише тоді, коли знайде відгук в думках і переживаннях учнів

Історичний опис – послідовне викладення ознак чи особливостей історичного процесу, його істотних рис, будови. На відміну від розповіді, в описі немає сюжету, але є конкретний об’єкт, ознаки якого і повідомляються учням. Так, вчитель дає опис географічних умов, де відбувалися історичні події (долина річки Ніл, природа Греції), господарчих комплексів (мануфактура, кріпацтво), архітектурних споруд ( Афінський Акрополь, феодальний замок), органів управління (Генеральний Секретаріат). На уроках історії використовуються два види опису – картинний опис та аналітичний опис. Аналітичний опис від картинного відрізняється тим, що більш досконально аналізує об’єкт що вивчається. Картинний опис дає нам більш живе зображення минулого.

Словесна характеристика історичного явища – це точно сформульоване перерахування його істотних рис і особливостей відносно державного і суспільного в явищі. Наприклад, істотна характеристика промислового перевороту в Англії, характеристика життя селянської общини, характеристика праці ремісника.

Сюжетна характеристика – це засіб словесного вивчення історії, за допомогою якого формується історичний образ-уява про явище на основі сюжетного викладення фактів, які характеризують основні ознаки та істотні риси. Для сюжетної характеристики притаманні локації, тобто стискання великих історичних просторів певним простором (життя середньовічного міста, життя середньовічної сім’ї) і демонстрація через узагальнену сюжетну лінію всіх ознак певного історичного явища. В процесі створення образу певного історичного явища за допомогою характеристики необхідно обов’язково вводити в урок певні завдання, які створюють умови для уважного активного слухання навчального матеріалу учнями. Завдання можуть бути сформульовані так:

1.     Вчитель: «…я буду пояснювати матеріал, а ви по ходу мого пояснення записуйте основні географічні назви…»
2.     Або «…основні дати…»

Пояснення – це розкриття внутрішніх зв’язків і залежностей, причин і наслідків, суті історичних явищ. Прикладами пояснення можуть бути пояснення причин феодальної роздробленості Русі – України, різниця між продовольчою розкладкою і продовольчим податком. За допомогою пояснення полегшується розуміння та засвоєння навчального матеріалу учнями.

Міркування – послідовний розвиток положень та доказів, які підводять учнів до певних висновків. Розмірковування на уроках історії допомагає розвивати історичне мислення. Розмірковування повинно бути доступним, переконливим, чітким, послідовним. Розмірковування також повинно спиратися не на якісь абстрактні речі, а на конкретний навчальний матеріал, викладений в підручнику.

Головною вимогою до пояснення є обов’язкова наявність трьох рівнів змісту навчального матеріалу:

-         Істотний – це рівень історичних висновків;

-         Понятійний – чітко викладена система понять;

-         Фактологічний – система історичних фактів, які ілюструють дії учасників історичних явищ;

Обов’язковою умовою пояснення, як і характеристики, є введення в урок спеціальних завдань для взаємодії з учнями:

1.     Вчитель «…я пояснюю, а ви складаєте план мого пояснення»…
2.     Або «…я пояснюю, а ви формуєте тему мого пояснення…»
3.     Або «…в моєму поясненні є помилки, тож знайдіть їх…»

Ключові поняття теми доцільніше вивести за межі пояснення, краще пояснити їх завчасно.