Словник біологічних термінів і понять "Тема 5. Адаптації"

Про матеріал
Словник біологічних термінів і понять "Тема 5. Адаптації" складений до відповідної теми (біологія і екологія,11 клас, рівень стандарту, Соболь В. І., Камянець-Подільський, "Абетка", 2019). Доцільно використати під час вивчення теми "Адаптації" та при підготовці до ЗНО з біології.
Перегляд файлу

Тема 5. Адаптації                                                                   Біологія, 11 клас

Словник біологічних термінів і понять

Адаптаціогенез (від лат. adaptatio – пристосування і грец. генезис – походження)процес формування нових пристосувань або удосконалення існуючих до певних умов існування завдяки зміні генетичної структури популяції під дією еволюційних чинників.

Адаптація (від лат. adaptatio – пристосування) загальна властивість усіх біосистем щодо формування й розвитку нових біологічних ознак відповідно до змін умов навколишнього середовища.

 Адаптивна радіація – еволюційний процес виникнення в межах певної систематичної групи форм, пристосованих до різних умов існування.

Адаптивний потенціал (від лат. potentia – сила) міра пристосувальних можливостей виду в мінливих умовах довкілля.

 Адаптивні біологічні ритми це регулярні зміни життєдіяльності біологічних систем, що збігаються за періодом із зовнішніми геофізичними циклами.

 Аероби - організми, здатні існувати лише в кисневому середовищі.

 Аеробіонти (від грец.  аерос - повітря, біонтос – той, хто живе) – організми, які населяють наземно-повітряне середовище.

 Анаероби – організми, які здатні жити й розвиватися в безкисневому середовищі.

 Анемохорія – розселення за допомогою повітряних течій.

 Бентос - рослинні й твариноподібні організми, які живуть на ґрунті та в ґрунті морських і прісних водойм.

 Біологічний годинник здатність організмів реагувати на плин часу.

 Водне середовище існування - абіотичне середовище існування, основним ресурсом якого є вода.

 Гігрофіли - екологічна група видів, які пристосовані до життя в умовах високої вологості.

 Гідробіонти - морські та прісноводні організми, які постійно живуть у водному середовищі.

 Гомойотермія (від грец. гомойос – однаковий, термо – тепло) - це стратегія виживання організмів зі сталою температурою тіла, яка не залежить від температури зовнішнього середовища, а залежить від тепла, що утворюється всередині.

 Гостальне середовище існування ( від англ. host – господар) – це біотичне середовище існування, пов’язане з ресурсами живого організму.

 Ґрунтове середовище існування – це абіотично-біотичне середовище, умови існування якого визначаються верхнім родючим шаром суходолу.

 Едафобіонти  (від грец. едафон - ґрунт), або геобіонти, -  мешканці ґрунтового середовища існування.

 Екологічна ніша – це просторове й функціональне місце виду (організмів, популяції) в екосистемі, що визначається їхнім біотичним потенціалом і сукупністю чинників довкілля, до яких він пристосований.

Екологічна пластичність виду – здатність організмів виду до існування в певному діапазоні значень екологічного чинника.

Екологічно непластичні види – види з вузьким діапазоном екологічної пластичності до чинників середовища.

Екологічно пластичні види – види, які можуть виживати в широкому діапазоні змін умов існування.

 Ектопаразити види, що оселяються на поверхні тіла хазяїна або в його порожнинах, пов’язаних з зовнішнім середовищем.

 Ендопаразити види, що населяють клітини, тканини, внутрішні органи та порожнини тіла хазяїна.

 Етологічна (поведінкова) терморегуляція – регуляція температури тіла через прояви поведінки.

 Життєва форма рослин – зовнішній вигляд рослинних організмів, що відображає їхню пристосованість до умов середовища існування.

 Життєва форма тварин – група особин, що мають подібні морфологічні пристосування в однаковому середовищі.

 Коадаптація – взаємопристосування різних видів у процесі спряженої еволюції до нових умов існування.

 Коеволюція (від лат. со – разом та evolution – розгортання), або спряжена еволюція, або коадаптивна еволюція, - еволюційна взаємодія організмів різних видів, які не обмінюються генетичною інформацією, але об’єднані тісними екологічними зв’язками.

 Коменсалізм - форма симбіозу, за якої один із симбіонтів отримує користь від сумісного існування, не завдаючи шкоди іншому.

 Кріофіли - екологічна група видів, які спеціалізовані до життя в холодних умовах..

 Ксерофіли - екологічна група видів, які пристосовані до місцеіснувань зі зниженою вологістю.

 Мутуалізм форма симбіозу, за якої співіснування є корисним та обов’язковим для обох симбіонтів.

 Надпаризитизм форма симбіотичних відносин, за якої певні паразити паразитують на або в тілі інших паразитів.

 Наземно-повітряне середовище існування – абіотичне, найрізноманітніше за своїми умовами існування середовище, основним ресурсом якого є повітря.

 Нейстон - сукупність організмів, які живуть на межі водного та повітряного середовищ

 Нектон - сукупність активно плаваючих організмів, які мешкають у водній товщі, можуть активно протидіяти течії та переміщуватись на значні відстані.

 Необовязковий (факультативний) паразитизм - форма паразитизму, коли паразит лише інколи заражає якогось хазяїна.

 Обов’язковий (облігатний) паразитизм форма паразитизму, коли один організм обов’язково розвивається тільки на якомусь одному хазяїні.

 Онтобіонти мешканці гостального середовища життя.

 Паразит організм, який живе на поверхні або в органах і тканинах інших видів організмів і використовує їх як джерело поживних речовин та місце проживання.

 Паразитизм - форма симбіозу, за якої один із симбіонтів отримує користь від сумісного існування і завдає шкоди іншому.

 Паразитоїди види, які відкладають свої яйця в личинки комах або проникають в їхнє тіло, після чого ці організми гинуть, не досягнувши зрілого стану.

 Перекривання екологічної ніші – це параметр, що характеризує використання видами (популяціями, організмами) одних і тих самих ресурсів середовища і характер конкуренції між ними.

 Планктон - сукупність організмів, які дрейфують у товщі води та не можуть активно протистояти течіям.

 Пойкілотермія (від грец. пойкілос – мінливий, термо - тепло) це стратегія виживання організмів з несталою температурою тіла, що змінюється залежно від температури зовнішнього середовища і залежить від тепла, що надходить ззовні.

Постадаптації - – еволюційні зміни організмів, що удосконалюють існуючі пристосування даного виду до вже освоєних ним умов існування.

Преадаптації – еволюційні зміни, що забезпечують появу нових пристосувань за участі сформованих структур організмів у змінених умовах існування.

 Ресурси середовища існування – сукупність природних чинників, що використовуються в разі потреби для життєдіяльності організмів.

 Середовище існування – це природні процеси й тіла, з якими організми різних видів під час свого життя перебувають у прямих або непрямих взаємовідносинах.

 Симбіоз (від грец. симбіозис - співжиття) – явище закономірного співжиття організмів різних систематичних груп.

 Стаціонарні паразити види, які характеризуються тривалим або постійним перебуванням паразита на хазяїні й наявністю багатьох взаємних пристосувань.

Стратегія адаптацій організмів – певний загальний напрям формування пристосувань організмів різних видів, що забезпечує їхнє існування в часі.

 Терморегуляція (від грец. термо – тепло і лат. regulo - впорядковую) – сукупність фізіологічних процесів, що підтримують температуру тіла організму відмінною від температури навколишнього середовища.

 Термофіли - екологічна група видів, які живуть в умовах постійно високих температур.

 Тимчасові паразити види, які вступають в контакт з хазяїном тільки під час живлення.

 Умови існування – компоненти середовища існування, що впливають на організми і визначають їхні життєві прояви.

 Фізична терморегуляція – сукупність фізичних процесів, спрямованих на зміну рівня тепловіддачі.

 Фотоперіодизм реакція організмів на співвідношення тривалості дня і ночі, що проявляється в періодичній зміні процесів життєдіяльності.

 Хазяїн – організм, який є середовищем існування для інших організмів.

 Хімічна терморегуляція – сукупність хімічних процесів для активного збільшення теплоутворення у відповідь на зниження температури середовища.

 Ширина екологічної ніші – параметр, який визначають за діапазоном дії будь-якого екологічного чинника в межах угруповання та оцінюють шляхом порівняння екологічної ніші інших видів (організмів, популяцій).

 

 

docx
Додано
29 березня 2020
Переглядів
3805
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку