Словник будівельних термінів для здобувачів освіти

Словник будівельних термінів для здобувачів освіти

 (по професії маляр)

 

 

Розробник: викладач загальнобудівіельних дисциплін Матвієнко С.В.

 

А

Адгезія – здатність до склеювання  поверхонь різнорідних тіл.

Абразиви – речовини, що мають високу твердість (алмаз, корунд, наждак, карбід кремнію) та використовуються для механічної обробки (шліфування, полірування) поверхонь різних матеріалів.

Абразивні інструменти – інструменти, виготовлені з абразивних матеріалів і випускаються у вигляді шліфувальних кіл, брусків, стрічок.

Аерографія ( креслення повітрям ) – спосіб оздоблення поверхні, при якому рисунок виконують нанесенням фарби фарборозпилювачем крізь отвори в  трафареті.

Ареометр – прилад для вимірювання густини.

Антаблемент – горизонтальна частина ордера, яка складається з трьох членувань: архітрава, фриза і карнизу.

Антисептики – речовини, що застосовуються для захисту будівельних матеріалів від біологічного пошкодження (впливу бактерій, грибків та ін..)

Арка – півциркульні, лучкові, коробові, стрілчасті перекриття над віконними та дверними прорізами, а також колонами,  поставленими вряд.

Аркада – ряд однакових прорізів, перекритих арками.

Арт – деко стиль (декоративне мистецтво) – стиль, що поєднує в собі внутрішню розкіш з раціональною структурою.

Архітектурна виразність будівлі – загальний вигляд будівлі з урахуванням призначення, опорядженням і якісним виконанням робіт.

Атмосферостійкість – здатність матеріалу протистояти негативній дії атмосферних факторів, сульфатній корозії та ін..

Ахроматичні кольори – група кольорів які відрізняються один від одного тільки світлістю ( білий, чорний і всі проміжні між ними  сірі кольори )

Архітектура – це мистецтво  зводити будинки і споруди.

Архітектурні обломи – служать для складання архітектурних тяг і карнизів.

Архітектурний ордер – вид архітектурної композиції у вигляді колон, стовпів, пілястр і горизонтальної частини – антаблемент.

 

 

Б

База – нижня частина п’єдесталу колони.

Байрамікс – матеріал на основі пофарбованої мармурової або гранітної крихти та акрилового в’яжучого.

Балка – суцільний або складений стрижень, звичайно призматичної форми, який застосовується для перекриття приміщень.                                                               

Балкон – відкритий обгороджений майданчик, який виступає за площину     зовнішньої стіни.

Барвна здатність – властивість пігменту під час змішування надавати іншому пігменту свій колір.

Бордюр – кольорова або візерунчата смужка шириною 3-20 см, призначена для декоративного оздоблення стін.

Бригада – група робітників, які виконують певний вид оздоблювальних робіт.

Будівництво – процес зведення будинків та споруд різного призначення.

Будівельна конструкція – елемент заводського виготовлення, відносно закінчена  частина будівлі чи споруди.

Будівельний майданчик – територія на якій розміщені: будинок, що споруджується, підсобні приміщення, під’їдні дороги, а також місце для складування матеріалів.

Будівельний процес – сукупність операцій, які виконуються в певній послідовності, кінцевим результатом яких є продукція у вигляді конструктивного елемента або його частини.

Будівельний рівень – контрольно-вимірювальний інструмент для визначення горизонтальності (вертикальності) поверхні.

Будівельне (гашене) вапно -  одночасно пігмент (білий) і зв’язуючи у водних сумішах  для фарбування зовнішніх та внутрішніх  (бетонних і обштукатурених) поверхонь та для штукатурних розчинів.

Біжучка – фільонка виконана у вигляді вузького стрічкового орнаменту. 

Білила – пігмент білого кольору, суміш сульфіду цинку з сульфатом барію.

В

Валик – інструмент для фарбування різних поверхонь водними та неводними сумішами.

Вапно – зв’язуючи та пігмент одноразово у водних фарбових сумішах та штукатурних розчинах.

Вентиляція – регульований повітрообмін у приміщенні, а також пристрої, що його створюють. Призначена для забезпечення необхідної чистоти, температури, вологості і рухливості повітря.

Висоли – білий кристалічний наліт водорозчинних солей на поверхні штукатурки.

Виступні кольори – кольори, що здаються розміщеними ближче ніж насправді (холодні кольори).

Відступні кольори - кольори, що здаються розміщеними далі, ніж насправді

(холодні кольори).

Вікно – отвір у стіні для освітлення та вентиляції, складається з трьох частин: коробки, рам та підвіконня.

Вітраж – витвір декоративного мистецтва, виконаний з різнокольорового скла і розрахований на наскрізне освітлення.

Вінілісшкіра – рулонний матеріал із гладким та тисненим кольоровим полівінілхлорид ним шаром на основі наметової тканини.

Вогнестійкість – здатність матеріалу витримувати дію високих температур або вогню й води під час пожежі, не руйнуючись.

Водна фарбова суміш – суміш в якій застосовуються в’яжучі матеріали, здатні розчинятись у воді, або тужавіти під її дією.

Водні зв’язуючі – високодисперсні водні суміші рослинних крохмалів, тваринних білків, продуктів обробки целюлози, калієвого рідкого скла і вапна.

Водовбирання – властивість матеріалів вбирати та утримувати в своїх шпарах вологу.

Водопроникність – властивість матеріалу пропускати воду під тиском.

Водостійкість – здатність матеріалів і виробів зберігати експлуатаційні характеристики в стані водо насичення.

Водоутримуюча здатність – здатність розчинової суміші утримувати воду, захищає розчин від швидкої втрати води при нанесенні його тонким шаром на поверхню і пористу основу, а також від розшарування готового розчину.

Вологість – величина, яка вказує кількість води в матеріалі на даний момент по відношенню до його сухої маси, тобто насиченість сухого матеріалу водою.

Вохра – природний пігмент жовтого кольору, складається з глинистих мінералів, забарвлених оксидами заліза (11-18%).

В’язкість – час (в секундах) витікання 100 см³ фарбувальної суміші з віскозиметра.

Г

Гармонія – узгодження в сполученні кольорів: аналогічна – складена із суміжних кольорів кола; контрастна – сполучення кольорів, розташованих на протилежних кінцях діаметра кольорового кола; однокольорова – сполучення кольорів, які знаходяться в одному секторі кольорового кола; переважаюча – сполучення кількох відтінків одного кольору.

Герметичний – такий, що не пропускає рідину або газ; щільно закритий.

Гетерогенний – неоднорідний.

Гігроскопічність – здатність матеріалу поглинати пари води з повітря.

Гідравлічне вапно – продукт помірного випалу вапнякових порід з вмістом глини 8-20%.

Гідратне вапно (пушонка) – порошок, одержаний при гасінні вапна водою у кількості 50 – 75% від його маси, яка потрібна для протікання реакції гідратації.

Гідратація – реакція приєднання води до мінералів, цементу, вапна, гіпсу.

Гідроліз – реакція розпаду мінералів під дією води.

Гідрофобність – водовідштовхувальна властивість матеріалу.

Гіпс – водний сульфат кальцію, а також осадова гірська порода, що складається в основному з одного мінералу.

ГКЛ (гіпсокартонні листи) – оздоблювальний виріб, що складається із шару гіпсу певної товщини (гіпсового осердя) та приклеєного до нього з боків листів високоякісного багатошарового пресованого картону, товщина якого не перевищує 0,6 мм.

Гобелен – ділянка стіни між панеллю та стелею або між панеллю і фризом, якщо вони опоряджені візерунчастими рисунками.

Гомогенний – однорідний.

Густина – маса одиниці об’єму матеріалу.

Густотерті фарби – напівфабрикат, що вміщує критично об’ємну концентрацію пігментів, які перед застосуванням розводять оліфою.

Ґ

Ґрунтівка – матеріал призначений для збільшення адгезії оздоблювального матеріалу до основи, скріплення неміцної основи.

Ґрунтування – нанесення ґрунтовок на основу перед шпаклюванням або фарбуванням.

Д

«Датська» декоративна штукатурка ( рідкі шпалери ) – композиція на основі натурального целюлозного волокна, зв’язуючого і спеціальних домішок.

Двері – рухома огорожа, що забезпечує зв'язок між приміщеннями  або вхід чи вихід з них.

Девілон – рулонний матеріал з кольорового полівінілхлоридного шару на  тканинній основі.

Декоративний паперово – шаруватий пластик – листовий матеріал, який одержують гарячим пресуванням спеціальних видів паперу. Просочених синтетичними термореактивами ( фенол формальдегідним та карбамідними полімерами )

Декоративно – прикладне мистецтво – мистецтво виготовлення художніх виробів, що мають практичне застосування в побуті.

Декстрин – клей, отриманий нагріванням сухого крохмалю з каталізаторами (органічними кислотами або сульфатами амонію)

Деревоволокнисті плити (ДВП) – матеріал, виготовлений гарячим пресуванням деревоволокнистої маси, що містить в’яжучі полімерні смоли.

Дефекти – відхилення, що перевищують нормативні.

Деформативність – властивість матеріалів змінювати початкову форму.

Дизайн – термін, що визначає різні види проектної діяльності, що направлена на формування естетичного середовища.

Дисперсність – ступінь подрібнення речовин на частинки; чим дрібніші частинки, тим більше  дисперсність.

Дисперсія – суміш рідких та твердих (дуже дрібних) матеріалів.

Дисперсія полівінілацетатна – в’язка біла рідина, легко змішується з водою, є зв’язуючи у водно – дисперсійних фарбах, призначених для зовнішніх та внутрішніх робіт.

Ділянка – приміщення або його частина, де працює ланка штукатурів, малярів чи лицювальників.

Довговічність – тривалість періоду експлуатації будівлі протягом якого вона не втрачає важливих експлуатаційних властивостей.

Документ нормативний – сукупність вимог, обов’язкових для виконання при проектування та будівництві.

Доповняльні кольори – кольори, які при  змішуванні дають ахроматичний колір.

Допоміжні процеси – процеси за допомогою яких не створюється будівельна продукція, але вони необхідні для виконання основних.

Допуск – різниця між найбільшим та найменшим граничними розмірами, що дорівнює арифметичній сумі допустимих відхилень від номінального розміру.

Доричний ордер – один із трьох давньогрецьких архітектурних ордерів, що визначається простотою і масивністю оздоблення.

Дуплекс – шпалери, що складаються з двох спресованих шарів паперу.

Е

Екстер’єр – опорядження поверхонь ззовні приміщення.

Еластичність – властивість матеріалу змінювати під навантаженням форму і розміри без руйнування і відновлювати початкові форми і розміри після зняття навантаження.

Еластичні герметики – це, в основному, тіоколові, кремнійорганічні та бутилкаучукові композиції. Застосовуються у конструкціях, що зазнають деформації.

Електрофарбопульт – агрегат, що складається з електродвигуна і діафрагмового насоса, застосовується для фарбування водно – вапняними і водно – крейдяними сумішами.

Емалева фарба (емаль) – фарбувальна суміш утворена пігментами, попередньо затертими на оліфі або розчиннику і розведена лаком.

Емульсія – суміш двох або кількох рідких компонентів, в яких у зваженому стані знаходяться мікроскопічні крапельки іншої рідини, але не змішуються з цією рідиною..

Емульгатор – апарат для приготування емульсій.

Еркер – обгороджена частина кімнати, яка виступає зовні фасаду і освітлюється кількома вікнами.

Ескіз – попередній начерк, нарис креслень.

Естетика – наука про прекрасне.

І

Інвентар – сукупність знарядь, предметів та ін..

Інструмент – засіб чи сукупність засобів, за допомогою яких робітник виконує необхідні роботи.

Інтер’єр -  архітектурно і художньо оздоблена внутрішня частина приміщення, будівлі.

Іоричний ордер – архітектурний ордер, форма якого більш мальовнича та витончена (період архаїки – 7-6 ст. до н.е.)

Ж

Життєздатність розчину – час, протягом якого розчин придатний для роботи.

З

Замазка – густа шпаклівка для підмазування стиків.

Затемнення фарбувальної суміші – додавання до фарбувальної суміші чорних пігментів.

Захватка – приміщення, де працює бригада по його оздобленню.

Захисні будівельні конструкції – конструкції, що ізолюють приміщення від зовнішнього середовища або розділяють їх між собою (стіни, перегородки, вікна).

Звукопоглинання – здатність матеріалу послаблювати інтенсивність звукової хвилі при її проходженні через цей матеріал.

Зв’язуючи речовини – рідини  різної в’язкості  (з пігментами або без них), що утворюють після висихання плівки на поверхні.

Змішані кольори – кольори утворені змішуванням основних кольорів (фіолетовий, оранжевий, зелений ).

Змивка – рідина для видалення старих лакофарбових покриттів.

Знежирення -  видалення масних плям з поверхні основи.

Зовнішні стіни – огороджують приміщення від  навколишнього середовища і захищають  їх від атмосферного впливу.

Зона розташування матеріалів – смуга шириною 1-1,1 м, на якій розташовують розчин і деталі, що встановлюють в конструкцію стін в міру їх зведення.

Зона складування – смуга шириною до 1,6 м, де розташовують будівельні матеріали.

Зубило – ручний інструмент, який застосовується під час підготовки поверхонь під оздоблення.

К

Канелюри – верти кальні жолобки на колонах, відділені вузькими поясками чи ясенками.

Капітальне будівництво – спорудження нових будівель та споруд, а також реконструкція і розширення діючих підприємств.

Капітальність будівлі – сукупність  показників довговічності будівлі  та вогнестійкості конструкцій.

Капітальний ремонт – оздоблювальні роботи пов’язані зі зміною існуючого вигляду приміщення з заміною конструктивних елементів.

Капітель – частина колони, на яку опирається верхня частина споруди.

Карти трудових процесів – нормативний та інструктивний документ організації праці опоряджувальників, який розробляють для окремих робочих процесів опоряджувальних робіт на науковій основі.

Кваліфікація – ступінь підготовки робітника до виконання певної роботи.

Кітч стиль – стиль який в своєму роді відкидає чистоту стилю, поєднує непоєднуване.

Коефіцієнт білизни – показник ступеня білизни матеріалу.

Колиски – сталеві загороджені майданчики, підвішені на сталевих канатах, які пересуваються за допомогою лебідок.

Колір – властивість поверхні викликати у людини певні зорові відчуття.

Колона – стовп, опора з постійним чи змінним поперечним перерізом. Може бути круглої, квадратної чи багатогранної форми.

Колона – несуча конструкція будівлі, що складається з цоколя (бази), стовбура та капітелі.

Колони з ентазисом – колони циліндричної форми, що поступово звужуються догори.

Колошник – похила вузька смуга, що обрамляє низ панелей на стінах сходового маршу.

Кольоровий тон – ознака кольору за якою йому можна  надати певну назву.

Кольорові клейові суміші – фарбові суміші, до складу яких входить один з натуральних чи синтетичних клеїв.

Контраст кольору – змінювання  тону або світлості кольору під впливом розташованих поряд з ним інших кольорів.

Косяки – частина товщини стіни, що не перекривається віконним чи дверним блоком. Бувають верхні і бокові, зовнішні і внутрішні.

Крихкість – властивість матеріалу швидко руйнуватися під дією зовнішніх сил без попередньої деформації

Крони – пігменти лимонного і жовтогарячого кольорів.

Купорос – кристалогідрати сульфатів деяких двовалентних металів.

Купоросна олія – концентрована сірчиста кислота.

Л

Лазур малярна – пігмент темно – синього кольору який використовують в олійних та емалевих сумішах.

Лаки – розчин смол які  після випару розчинника на пофарбованій поверхні утворюють тверду прозору плівку.

Лакофарбові покриття – сполуки, здатні при нанесенні тонким шаром  на поверхню тверднути, утворюючи плівку, яка міцно зчіплюється з основою

Ланка – частина бригади з 2 – 4 чоловік які виконують певну операцію або вид робіт.

 Латекси синтетичні – водні дисперсії синтетичних канчуків у вигляді безколірної чи ледь пофарбованої рідини що є зв’язуючим  у водно – дисперсійних фарбах.

Левкас – напіврідка крейдяна суміш, яку застосовують для підготовлення рельєфних поверхонь, наносять пензлем з подальшим шліфуванням.

Лесування – нанесення тонкого шару фарби, що просвічується, на суху кольорову основу.

Леткість – властивість компонентів лакофарбового покриття випаровуватись за визначений час, що впливає на висихання поверхні.

Лоджія – тераса, вбудована в габарити будинку, обгороджена з трьох боків і відкрита тільки з боку фасаду.

Лугостійкість – властивість речовин протистояти руйнуючій дії лугів

Лузг – внутрішній кут в місцях з’єднання  двох стін або стіни та стелі.

М

Макловиця – щітка прямокутної форми для промивання, ґрунтування,  фарбування поверхні.

Малярна станція – пересувний фургон з механізмами і устаткуванням для приготування, транспортування і нанесення на поверхню малярних сумішей.

Марс червоний (редоксайд) – коричнево – червоний пігмент, який застосовують для приготування лакофарбових матеріалів.

Мастика – пластична суміш в’яжучого, тонкомеленого  наповнювача і дрібних добавок.

Мілорі  (малярна лазур) – пігмент темно – синього кольору, що застосовується в олійних і емалевих фарбах.

Мінімалізм стиль – стиль, що характеризується відсутністю декору як такого, і пошуком ідеальних пропорцій,нових кольорів.

«Містки» - вузькі смужки картону, що ділять візерунковий малюнок трафарету і надають йому цупкості.

Міцність – здатність матеріалу протистояти дії зовнішніх і внутрішніх сил без руйнування й істотних залишків деформації.

Морозостійкість – здатність матеріалу витримувати в водо насиченому стані багаторазове почергове заморожування і відтавання без істотних втрат міцності і маси. Характеризується циклами заморожування, один цикл рівний одному заморожуванню і відтаванню.

Н

Набризкування – оздоблення поверхні нанесенням різної за кольором фарбувальної суміші у вигляді дрібних бризок.

Накатування малюнка – нанесення візерунків  на пофарбовану поверхню рельєфним валиком.

Напилення – спосіб нанесення на поверхню будівельних виробів та конструкцій порошкоподібних полімерів, які,  розплавляючись, прилипають до неї, а при охолодженні утворюють міцну плівку покриття.

Напівколона – вертикальний напівкруглий виступ з площини стіни.

Наповнювачі  в малярних сумішах – мінеральні порошки білого кольору (крейда, тальк, каолін ), які знижують витрату пігментів; нерозчинні у зв´язуючому і не мають власного кольорового тону

Насиченість кольору – ступінь різниці хроматичного кольору від ахроматичного тієї самої світлості.

Настил – підлога риштувань і підмощувань.

Неводна фарбувальна суміш – суміш, в якій в’яжучим матеріалом є висихаючи масла ( оліфи ) або смоли, розведені у розчинниках.

Нерівності поверхні – відхилення, які виявляють при накладанні правила чи шаблона.

Ніша – заглиблення у стінах для розміщення приладів опалювання, влаштування вбудованих шаф тощо.

О

Облом – криволінійна або прямолінійна форма витягнутої архітектурної деталі.

Обробляти поверхню – надавати поверхні певного вигляду.

Оздоблення – декоративне опорядження поверхні.

Оксид хрому (хромова зелень) – суміш жовтих пігментів з малярною лазур’ю, застосовується в олійних і емалевих сумішах.

Оксидація – ущільнення олії, яку нагрівають до температури +130° С…+150° С і через яку пропускають повітря.

Оліфа: алкідна гліфталева – прозора рідина, призначена для розведення густо тертих фарб для зовнішнього та внутрішнього фарбування; натуральна ( лляна, конопляна та ін.. ) - масляниста рідина з домішками сикативів, використовується для розведення густо тертих фарб, приготування ґрунтівок, шпаклівок, підмазочних паст; оксоль ( напівнатуральна оліфа ) – темна масляниста рідина з домішками сикативу і уайт – спіриту, застосовується для розведення густо тертих фарб. 

Операція – організаційно неподільна і технологічно однорідна робота, яка не досягає кінцевої продукції, але необхідна для її отримання.

Організація робочого місця – раціональне розміщення потрібних для роботи пристроїв, інструментів та матеріалів на ділянці, в межах якої працює робітник.

Орнамент – візерунок, на ритмічному чергуванні й поєднанні геометричних елементів або стилізованих рослинних або тваринних мотивів.

Основні кольори – кольори, які не можна дістати змішуванням інших кольорів (червоний, синій, жовтий).

Охра – пігмент жовтого кольору.

П

Панель – нижня частина стіни, пофарбована в колір, який відрізняється від основного кольору стіни.

Пантографи – пристрої для збільшення малюнків.

Паропроникність – властивість матеріалу пропускати через свою товщину пар.

Паста: гіпсокрейдяна – вміщує, % гіпсове в’яжуче – 33,3, крейду – 66,7, водно – клейовий розчин – 2; застосовується під час вапняного фарбування; пігментна – сухі пігменти, затерті на воді, оліфі або іншому розчиннику.

Пемза – легка вулканічна пориста порода ясно-сірого кольору, схожа на застиглу піну.

Пензлі (круглий, плоский ) – ручний інструмент для ґрунтування та фарбування; трафаретні – для роботи по трафарету ( плоскі, круглі ) з коротким шорстким волосом; фігурні – для фарбування радіаторів опалювання і стін за ними; фільончасті – для витягування тонких ліній.

Пентафталева смола – зв’язуючи, яке використовується під час виготовлення фарб і емалей.

Перекриття – горизонтальні конструкції, що поділяють простір будівля на поверхи.

Пероксид марганцю – пігмент чорного кольору, добре змивається водою.

Перхлорвінілова смола – зв’язуючи, застосовується під час приготування фасадних фарб, емалей та лаків.

Півколони – вертикальні напівкруглі виступи на стіні.

Пігменти – тонкоподрібнені кольорові порошки, нерозчинні у воді та зв’язуючій рідині; утворюють непрозору кольорову плівку.

Підмазки (лакова та олійна) – вміщують натуральну оліфу (для олійної підмазки) або шпаклювальний лак (для лакової підмазки), тваринний.

Пілястра – плоский вертикальний виступ у стіні, оброблений у формі колони ордера, тобто стовбур що має базу, капітель, а іноді і канелюри.

Пластичність – здатність матеріалу без руйнування змінювати свої розміри і форму під впливом зовнішнього навантаження і зберігати ці зміни після припинення її дії.

Пластифікатори – речовини, до вводяться до складу лаків, фарб, клеїв для підвищення їх пластичності та еластичності.

Плівка полівінілхлоридна декоративна без основна – плівка з малюнком, що імітує структуру деревини, каменю, тканини.

Плівко утворювачі – зв’язуючи, що утворюють з пігментами або без них плівку на поверхні, яку фарбують.

Поверхня: глянсова – відбиває лише частину падаючих променів, а решту – розсіює; дзеркальна – відбиває всі падаючі промені; матова – розсіює падаючі промені.

Покривність – властивість фарби під час нанесення робити невидимим колір поверхні, який був до фарбування.

Помости – трубчастий багатоярусний каркас, який має робочі настили, огородження та драбини.

Пом’якшення – приглушення яскравого тону фарбової суміші.

Природна пемза – вивержена гірська порода. Дуже пористий твердий скловидний камінь. Застосовується для сухого та мокрого шліфування.

Проклеювання – покриття клейовою сумішшю поверхні, що готують під фарбування.

Прооліфлення – нанесення оліфи на обштукатурені та дерев’яні поверхні перед фарбуванням.

Пружність – властивість лакофарбової плівки змінювати свою форму під дією навантаження і відновлювати її після зняття цього навантаження.

Пробкові шпалери – тонкий шар натуральної пробки, нанесений на паперові полотно.

Р

Рама віконна – віконне переплетення разом з шибками.

Рапорт – елементи геометричного орнаменту, які через певні відрізки повторюються.

Риштування -  багатоярусна конструкція, яка дає змогу влаштувати робочі місця на різних горизонтах.

Рідке (калійне) скло – густа рідина (безбарвна або сірого кольору), є зв’язуючим у фарбових сумішах для опорядження фасадів і приміщень з високою вологістю повітря.

«Рідкі шпалери» - матеріал  для оздоблення стін виготовлений на основі целюлози, та включає добавки, що надають йому колір.

Робоче місце – зона роботи оздоблювальника разом з необхідними матеріалами та інструментами.

Розбіл – світла кольорова фарбувальна суміш, утворена змішуванням кольорових та білих пігментів або фарб.

Розетка – орнаментальний мотив у вигляді круглої квітки з однаковими пелюстками.

Розріджувачі – рідкі лакофарбові  матеріали, призначені для розчинення сухих неорганічних та густо тертих фарб.

Розчинові суміші – багатокомпонентна система, яку одержують перемішуванням сухої будівельної суміші та води в заданому співвідношенні.

Розчинники – рідини (скипидар, уайт–спірит, ацетон та ін..), що застосовуються для надання малярним сумішам робочої в’язкості, миття інструменту, посуду, пристосувань, устаткування після роботи.

Ручники – круглі та пласкі пензлі, що використовуються для ґрунтування та фарбування.

С

Сажа – пігмент чорного кольору. Який легко змішується з олією, клейовою та мильною водою.

Сандрик – невеликі карнизи, розташовані над вікнами та дверима.

Світлостійкість – властивість матеріалу зберігати свій колір під дією світлових променів.

Світлота  (яскравість) – здатність (більша або менша) пофарбованої поверхні наближатися до білого кольору.

Світлість кольору – ознака хроматичного кольору, що залежить від його здатності відбивати світлові промені.

Синтетичні латекси – зв’язуючи водно – дисперсійних фарб, які готують на водній основі синтетичних канчуків.

Симплекс – тонкі одношарові шпалери.

Сієна палена – пігмент коричневого кольору, що застосовується в лакофарбових матеріалах.

Смоли синтетичні – розчин полімерів в органічних розчинниках, є зв’язуючим в емалях.                                                     

Спектр – різнокольорова смужка, що утворюється при проходженні сонячного променя через тригранну призму.

Сполучення – місце з’єднання різнотипних основ.

Стандарт – комплекс нормативно – технічних вимог, норм і правил на продукцію масового застосування, затверджених як обов'язкові  для підприємств та організацій – виробників і споживачів цієї продукції.

Стійкість – властивість зберігати рівновагу в разі дії зовнішніх та  внутрішніх сил.

Стіни – вертикальні конструкції будівель.

Стиранність – властивість покриття зменшуватись в об’ємі  та масі під дією зусиль.

Стиль – сукупність рис,  «мова» проекту, його характер.

Сурик залізний – пігмент червоного або  темно – вишневого кольору, який застосовується в олійних і емалевих сумішах.

Суспензія – рідка суміш твердих часток, зважених у рідині.

Суха будівельна суміш – багатокомпонентна система, що готується дозуваннями і ретельним перемішуванням мінеральних в’яжучих, полімерних в’яжучих, наповнювачів та інших домішок; змішується з водою безпосередньо перед застосуванням.

Сходи – конструктивний елемент. Призначений для сполучення між поверхами.

Сходовий марш – ряд східців між двома площадками.

Т

Твердість – здатність матеріалу чинити опір проникненню в нього більш твердого тіла; визначається маятниковим приладом.

Теплі кольори – хроматичні кольори, які нагадують колір вогню, сонця, розжареного металу ( жовто – червоні кольори ).

Технологія – наука про переробку та обробку матеріалів, способи виконання виробничих процесів, виготовлення продукції.

Технологічна лінія – механізми й устаткування, розташовані в певній послідовності для приготування сумішей для оздоблення.

Техно стиль – стиль якому властива особлива психологія життя, поєднує в собі всі можливі сучасні технології і особливу атмосферу, світогляд.

Торкретування поверхні – нанесення на поверхні щільної водонепроникної торкрет – штукатурки при допомозі цемент – гармати.

Торцювання – оброблення свіжопофарбованої поверхні торцевими ударами щітки, що надають поверхні шорсткуватої, матової фактури.

Торцювання по лесу вальному шару – забезпечує просвічування попереднього фарбового шару в заглибленнях від удару щітки.

Трафарет – шаблон для виконання рапортів, являє собою твердий папір з вирізаними отворами, сукупність яких складає малюнок.

Трафарет зворотній – трафарет, за допомогою якого рисунок утворюється за рахунок фону пофарбованої поверхні.

Трафарет прямий – трафарет, за допомогою якого рисунок виконується кольором, що відрізняється від кольору поверхні.

Тупування – оброблення раніше пофарбованої висохлої поверхні за допомогою гумової губки,мішковини або жмутка поверхні.

У

Укіс – вертикальний елемент віконного прорізу.

Ультрамарин (синька) – пігмент синього кольору, що знімає жовтизну у вапняних і крейдяних фарбових сумішах.

Умбра – пігмент коричневого кольору для приготування фарб різного кольору.

Усьонок – зовнішній кут, утворений у місцях з’єднання двох стін.

Ф

Фактура – особливості опорядження поверхні будівлі.

Фарба – суспензія пігментів і наповнювачів і оліфі або водній дисперсії синтетичних полімерів: водно – дисперсна – суспензія пігментів і наповнювачів у водній дисперсії синтетичного полімеру; густо терта кольорова – затерта на оліфі суспензія пігментів і наповнювачів, яку до малярної консистенції розводять  оліфою; олійна (глянсова) – утворює під час висихання щільну глянсову плівку; олійна і алкідна – призначена для зовнішніх та внутрішніх робіт, готові до застосування; матова – готують із густо тертої фарби із домішками розчинника, сикативу і розплавленого воску.

Фарби інтенсивні (густі) – з переважанням кольорових пігментів над білими: нормальні – з нормальною кількістю кольорового та білого пігментів; розбілені – з переважанням білого пігменту і невеликою кількістю кольорових (для підфарбування); цільні  - з пігментів одного кольору.

Фарбопульт – переносний апарат ручної дії для механізованого розпилення водно – клейових і вапняних сумішей.

Фарбопульт електричний – переносний апарат для механізованого фарбування стель і стін водними фарбовими сумішами.

Фарбування – нанесення фарбової суміші на поверхню конструкції:

просте – складається з мінімальної кількості операцій, які виконують під час опорядження підсобних та інших допоміжних приміщень;

поліпшене – має достатню кількість необхідних операцій, які виконують під час опорядження приміщень житлового, виробничого та громадського призначення.

високоякісне – характеризується найбільшою кількістю операцій,які виконують під час опорядження основних приміщень будівель громадського призначення.

Фарбові суміші – поєднання конкоподріблених пігментів зі зв’язуючим, котре утворює після висихання на поверхні щільну кольорову плівку.

Фарбові суміші нормальні – суміші, які вміщують білі та кольорові пігменти в майже однаковій кількості.

Фарбувальний агрегат -  поєднання апаратів для нанесення фарбової суміші на поверхню: пересувний – складається із фарбо нагнітального бачка, пересувного компресора, пістолета – фарборозпилювача; переносний – має пересувний компресор і пістолет – фарборозпилювач зі змінним бачком, застосовується за невеликих обсягів малярних робіт; пневматичний – укомплектований пересувним компресором, фарбо нагнітальним бачком, ручним фарборозпилювачем і шлангами, що подають фарбову суміш та стиснуте повітря.

Фасади – зовнішні поверхні будівель і споруд: головний фасад, дворовий, бокові фасади. Дає уявлення про зовнішній вигляд будівлі, силует, пропорції.

Фільонка – вузька кольорова або візерунчаста смуга завширшки 5 – 30 мм, призначена для декоративного  оздоблення стін.

Флейцова щітка – плоска або кругла щітка з довгим волосом, призначена для згладжування свіжопофарбованої поверхні.

Фасад – зовнішня поверхня будівель і споруд, яка дає уявлення про зовнішній вигляд будівлі, художню виразність, силует, пропорції; фасади бувають: головний, дворовий, бокові та торцеві.

Фаска – зрізаний плоско або заокруглення зовнішній кут.

Х

Хай – тек стиль – стиль, якому характерні прямі лінії, різкі форми, за часту виконані в металі.

Хімічна стійкість – здатність  матеріалів протистояти дії лугів, кислот, солей, газів.

Холодні кольори – хроматичні кольори, які нагадують колір води, трави, льоду (синьо – зелені)

Хроматичні кольори – кольори сонячного спектра та всі не ахроматичні кольори.

Хромова зелень  (оксид хрому) – суміш пігментів (жовтих кронів з малярною глазур’ю), яку додають до олійних та емалевих фарб.

Ц

Цементи – група гідравлічних в’яжучих, які відрізняються один від одного своїми технічними властивостями, призначенням та областю застосування:

Портландцемент - гідравлічний в’яжучий матеріал, отриманий подрібненням портландцементного клінкеру і невеликої кількості гіпсу (1,5-3%).

Шлакопортландцемент - гідравлічний в’яжучий матеріал, отриманий подрібненням доменного гранульованого шлаку (21-80%), портландцементного клінкеру (79-20%) і невеликої кількості гіпсу (не більше 5%) .Застосовують під час  зведення залізобетонних конструкцій і споруд, на ньому готовлять кладочці та штукатурні розчини.

Швидкотверднучий портландцемент (ШТЦ). Застосовують для бе6тонів, монолітних та збірних конструкцій з підвищеною відпускною міцністю.

Пластифікований портландцемент. Отримують додаючи до клінкеру гідрофобні поверхово-активні речовини у кількості  0,15-0,25%. Цей цемент значно підвищує пластичність розчинів.

Глиноземний. Високоміцний цемент, що швидко твердіє.

Розширний без усадочний цемент. Основна перевага цього виду цементу – при твердінні на повітрі не дає усадки.

Цемент-гармата – агрегат для виконання торкретування розчиновою суміші, Складається з бункера, рами, барабана, привідного механізму.

Цементне молоко – суспензія часток цементу у воді.

Цоколь – частина фундаменту, що виступає по вертикалі за площину стіни.

Ч

Четверті – прямокутні виступи, що обрамляють прорізи і тримають віконні і дверні блоки, які встановлюються в прорізи.

Чіпсові покриття «Арлекіно» - декоративне трикомпонентне  покриття на основі акрилових дисперсій і різнокольорових наповнювачів – чіпсів.

Ш

Шліфувальна шкірка – рулонний або листовий матеріал з абразивним шаром, який закріплюють міцним клеєм.

Шпаклівка – матеріал, що складається з пігментів і наповнювачів у зв’язуючій речовині, призначений для виконання тонкого шару на попередньо укладену основу для її  остаточного вирівнювання.

Шпаклювання – вирівнювання поверхні перед фарбуванням в’язкою пастоподібною сумішшю, що складається із пігментів, наповнювачів і зв’язуючого.

Шпалери – рулонний матеріал на паперовій основі з однотонним або різнокольоровим малюнком.

Шпаристість – ступінь заповнення об’єму матеріалу шпарами.

Шпатель – інструмент з дерев’яною, сталевою або іншою лопаткою для нанесення і розрівнювання шпаклювального шару на поверхні або нанесення на поверхню декоративної суміші.

Щ

Щетина – тверда пряма шерсть свиней, борсуків та ін.. тварин.

Щітка волосяна – інструмент, що застосовується для нанесення ґрунтовок та фарб. Щітка – ручник, щітка – макловиця; щітка флейц і т.д.

Щітка – торцівка – інструмент, що застосовується для обробки щойно пофарбованих поверхонь і надання їм шорсткуватого – матового вигляду.

Я

Якість – сукупність ознак виготовленої продукції, що задовольняють вимогам замовника.