Словник термінів з біології 7 класу

Словник з біології  7 класу.

 

1. Вид – сукупність особин, які мають подібну будову, процеси життєдіяльності, спільне походження, живуть у схожих умовах, вільно схрещуються між собою та дають плодюче потомство.
2. Орган – частина живого організму, яка займає постійне положення і виконує одну або кілька функцій.
3. Клітина – основна структурно-функціональна одиниця живого.
4. Цитоплазма – внутрішній вміст клітини,за винятком ядра.
5. Включення – непостійні компоненти клітини: вони то виникають, то зникають у процесі її життєдіяльності. Це насамперед запасні речовини.
6. Ендоплазматична сітка – система порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їх потовщень. Розрізняють зернисту(гранулярну), яка містить на своїх мембранах рибосоми та незернисту(гранулярну), яка не має рибосом. Функція зернистої – синтез білків, незернистої – синтез жирів, вуглеводів, деяких гормонів.
7. Апарат Гольджі – включає диктіосому – скупчення пласких цистерн, поруч з якими розташовані пухирці та канальні. Функції : транспорт речовин, а також бере участь в утворенні лізосом.
8. Лізосоми – мікроскопічні пухирці, що містять ферменти, здатні розщеплювати різні сполуки, забезпечуючи процеси внутрішньоклітинного травлення.
9. Вакуолі – порожнини, оточені мембраною і заповнені рідиною. Вакуолі  рослинних клітин заповнені клітинним соком, їх функції: підтримання внутрішньоклітинного тиску, накопичення поживних речовин.і т. д.
10.                    Мітохондрії – двомембранні органели. Зовнішня мембрана гладенька, а внутрішня  утворює вгини всередину – кристи. Основна  функція мітохондрій – синтез АТФ.
11. Автотрофи – організми, які здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних з використанням енергії сонячного світла.
12.    Міксотрофи – організми, зі змішаним типом живлення (росичка, омела, хламідомонада, евглена зелена). Такі організми здатні не лише синтезувати органічні сполуки з неорганічних, а й поглинати готові органічні речовини.
13.    Гетеротрофи – організми, які споживають органічні сполуки, створені іншими істотами, але нездатні синтезувати їх з неорганічних речовин.
14.    Прокаріоти – над царство, до якого належать одноклітинні організми (бактерії і ціанобактерії), клітини яких не мають ядра та більшості інших органел.
15.    Еукаріоти – організми (рослини, гриби, тварини), клітини яких мають ядро.
16.    Сапротрофи – організми, здатні використовувати для живлення різні відмерлі організми та продукти життєдіяльності (гній та ін.)
17.    Тканини – група клітин, які мають подібну будову і виконують однакові функції.
18.    Система органів – анатомічне або функціональне об’єднання органів, які в організмі виконують спільну функцію.
19.    Ферменти – специфічні білкові речовини, які виконують функцію біологічного каталізатора.
20.    Таксиси – рухові реакції мікроорганізмів, деяких клітин та органоїдів багатоклітинних організмів.
21.    Рефлекси – відповідь організму на подразнення, яка здійснюється за участю нервової системи.
22.    Гуморальна  регуляція – координація процесів життєдіяльності в організмі через кров, лімфу, тканинну рідину за допомогою переважно гормонів.
23.    Нервова регуляція – регуляція  життєдіяльності організму тварин за участю нервової системи.
24.    Розмноження – здатність організму залишати потомство, тобто відтворювати собі подібних.
25.    Статеві клітини – гаплоїдні клітини, які утворюються в статевих залозах(яйцеклітина та сперматозоїд)
26.    Зигота – запліднена яйцеклітина, яка несе спадкові задатки батьків і дає початок новому організму.
27.    Онтогенез – процес індивідуального розвитку організму з моменту запліднення яйцеклітини до смерті.
28.    Партеногенез – особлива форма статевого розмноження, розвиток організму з незаплідненої яйцеклітини.
29.    Період ембріонального розвитку – триває від моменту запліднення  яйцеклітини до початку вільного самостійного пересування.
30.    Нестатевозрілий період – від народження або вилуплення з яйця до початку статевого дозрівання.
31.    Період дорослого стану – період набуття статевої зрілості.
32.    Період старіння – період затухання статевих функцій організму, який закінчується природною смертю.
33.    Популяція – сукупність особин, які тривалий час населяють певний ареал і відмежовані від інших популяцій цього виду.
34.    Порода – штучно створена людиною  група тварин одного виду з корисними для людини властивостями.
35.    Паразити – організм, який використовує хазяїна для свого живлення
36.    Колоніальні форми – організми, у яких при нестатевому розмноженні дочірні особини залишаються з’єднаними з материнським і утворює колонії.
37.    Органели руху – органи, з допомогою яких організми пересуваються(війки, джгутики, псевдоподії).
38.    Скоротливі вакуолі – постійний або тимчасовий органоїд в одноклітинних організмах, виконує функцію осморегуляції, видільну і дихальну.
39.    Порошиця – отвір у інфузорій, через який викидаються неперетравлені рештки їжі.
40.    Хроматофор – спеціалізовані органели найпростіших всередині яких знаходиться хлорофіл.
41.    Подразливість – здатність організмів відповідати на подразники.
42.    Циста – тимчасова форма існування багатьох найпростіших, що має більш-менш щільну захисну оболонку.
43.    Багатоклітинні тварини – тварини, тіло яких складається з багатьох клітин.
44.    Зародкові листки – шари зародка багатоклітинних тварин, що утворюються в процесі гаструляції (зовнішній – ектодерма, внутрішній – ентодерма).
45.    Мезоглея – драглиста безструктурна речовина між ектодермою та ентодермою у губок і кишковопорожнинних.
46.    Регенерація – процес відновлення організмом втрачених чи пошкоджених органів або тканин.
47.    Гермафродит – організм, який має і чоловічі, і жіночі статеві органи
48.    Радіальна симетрія тіла – така симетрія, коли через тіло тварини можна провести кілька площин, якими воно ділиться на дві дзеркальні половини.
49.    Двобічна симетрія тіла – така симетрія, коли через тіло тварини можна провести лише одну площину, якою вона ділить його на праву і ліву половини, що є ніби дзеркальним відображенням одна одної.
50.    Шкірно-м’язовий мішок – сукупність покривного епітелію та розташованих під ним одного чи кількох шарів м’язів; виконує захисну та рухову функцію; утворює покриви певних груп червів(плоских, круглих, кільчатих тощо)
51.    Мезодерма – середній, розташований між екто- і ентодермою, зародковий листок.
52.    Анаероби – організми, які можуть жити і розвиватися при відсутності кисню.
53.    Проміжний хазяїн – тварина, в організмі якої розвивається личинкова стадія паразита.
54.    Остаточний хазяїн – тварина, в якій паразит досягає статевої зрілості і розмножується статевим шляхом.
55.    Фіна – личинка багатьох стьожкових червів, яка паразитує в проміжному хазяїні. Розвивається з онкосфери в має вигляд міхура, в порожнину якого впинається одна або кілька головок червів, які перетворюються в остаточному хазяїні на дорослу форму.
56.    Первинна порожнина тіла – простір між шкірно-м’язовим мішком та внутрішніми органами; не має власних стінок; є характерною для круглих червів.
57.    Роздільностатевість –
58.    Кутикула – щільний шар речовини, що може вкривати поверхню тіла тварини( членистоногих, круглих і кільчастих червів); виділяється клітинами покривного епітелію.
59.    Линяння – процес періодичної зміни покривів чи їх похідних( кутикули, панцира, пір’я) у тварин.
60.    Вторинна порожнина тіла – простір між стінкою тіла та внутрішніми органами, відмежований від них власним епітелієм; є характерною для кільчастих червів, молюсків, хордових.
61.    Черевний нервовий ланцюжок – центральна частина нервової системи деяких кільчастих червів і більшості членистоногих.
62.    Дихальні пігменти – речовини, що легко з’єднуються з киснем і легко віддають його. У більшості безхребетних знаходиться у гемолімфі або плазмі крові, а у хребетних – лише в формених елементах крові.
63.    Хітин – кутикула, що утворює зовнішній скелет членистоногих – ракоподібних, павуків і комах. Дуже міцна і тверда, нерозчинна у воді, азотиста речовина з групи вуглеводів.
64.    Гемолімфа – рідка сполучна тканина деяких безхребетних тварин з незамкненою кровоносною системою.
65.    Гормони – біологічно активні речовини, що виділяються ендокринними залозами у кров і лімфу.
66.    Залози внутрішньої секреції – залози тварин, в яких утворюються біологічно активні речовини – гормони.
67.    Фасеткові очі – парні складні органи зору ракоподібних, комах і деяких інших безхребетних, що складаються з великої кількості(до 3 тис.) оматидіїв, ізольованих один від одного прошарками пігменту.
68.    Зелена залоза –  так іноді називають антенальні залози ракоподібних.
69.    Клешні – дистальна частина хватальної кінцівки деяких членистоногих(ракоподібних, хеліцерових), утворена двома останніми члениками. Вони є органом захисту від ворогів, утримання і розривання здобичі та очищення тіла.
70.    Павутинні залози – органи деяких павукоподібних, що виділяють павутину; знаходяться у голово грудях і їх протоки відкриваються на хеліцерах.
71.    Хеліцери – перша пара кінцівок павукоподібних, що слугує для добування їжі, її роздрібнення, захисту тощо.
72.    Ногощупальця – кінцівки павукоподібних, що виконують функції органів чуттів, захисту, захоплення їжі тощо.
73.    Мальпігієві  судини – органи виділення у членистоногих(більшості павукоподібних, багатоніжок і комах).
74.    Статевий диморфізм – відмінність між самцями і самками у роздільностатевих видів, що стосується головним чином будови статевих органів, а також вторинних статевих ознак, безпосередньо не зв’язаних з актом розмноження.
75.    Трахеї – органи повітряного дихання членистоногих. Трахеї представлені тонкостінними розгалуженими хітиновими трубочками, що пронизують тіло тварини і відкриваються назовні отворами – дихальцями, або стигмами.
76.    Дихальця – отвори органів дихання(дихальця) трахейних членистоногих. Багаточисельні зяброві отвори у глотці асцидій.
77.    Інстинкт – спадково обумовлена послідовність дій, притаманна особинам даного виду і спрямована на здійснення тієї чи іншої життєвої функції.
78.    Мімікрія –  захисне пристосування їстівних незахищених видів.  Здебільшого виявляється в маскуванні.
79.    Дзижчальця – видозмінені(редуковані) задні крила у двокрилих або передні у віялокрилих тварин.
80.    Мантія – складка покривів молюсків, що вкриває тіло тварини або його частину.
81.    Черепашка  – зовнішній скелет багатьох безхребетних, що виконує опорну і захисну функції.
82.    Тертка – особливий орган, що міститься на мускулястому виступі дна ротової порожнини(на язику) більшості молюсків( крім пластинчастозябрових).
83.    Тришарові тварини – тварини, в яких протягом зародкового розвитку утворюється гаструла, що складається з трьох зародкових листків – ектодерми, ентодерми і мезодерми.

 

Тип хордові. Надклас Риби.

1. Нервова трубка – порожниста трубка, розташована над хордою і представляє нервову систему.

2. Планктон – сукупність організмів, що проживають у товщі води.

3. Бентос - сукупність організмів, що проживають на ґрунті і в ґрунті морських і континентальних водойм.

4. Іхтіологія – наука про риб.

5. Канібалізм – поїдання особин свого виду, внутрішньовидове хижацтво.

6. Хорда – еластична несегментована скелетна вісь у хордових тварин.

7. Зяброві дуги – один з елементів зябрового апарату, що залягає в стінках глотки між зябровими щілинами.

8. Гонади – статеві залози.

9.  Рострум – витягнута передня частина тіла, відділ черепа з щелепами у хребетних.

10. Рогові зуби – зуби притаманні круглоротим і мають ентодермальне походження.

11. Бічна лінія – представляє собою ряд дрібних зовнішніх отворів особливого каналу заглибленого в шкіру.

12. Зяброві щілини – отвори між краєм зябрової кришки і тілом.

13. Плавальний міхур – ембріонально виникає як виріст спинної стінки кишечника. Це важливий гідростатичний апарат, який дозволяє рибі опускатися та підніматися в товщі води.

14. Гетероцеркальний плавець – нерівно лопатевий, верхня лопасть значно більша нижньої.

15. Гомоцеркальний плавець – рівно лопатевий хвостовий плавець.

16. Хвостовий плавець – це кінцева частина тіла риби.

17. Бризкальця – редуковані передні зяброві щілини в деяких риб, розташованих поза очей.

18. Міграції – переміщення тварин, які викликані змінами умов існування або пов’язані з проходженням циклу розвитку.

19. Нерест – метання рибами статевих продуктів – яєць (ікри) і сім’яної рідини з наступним заплідненням яєць.

20. Інкубаційний період – період, необхідний для розвитку зародків усередині яйця.

21. Луска – тверді шкірні утворення у багатьох хребетних, що виконують захисну функцію.

22. Зяброві кришки – плоскі кістки, що прикривають ззовні зябра у кісткових риб.

23. Зябра – органи дихання у водяних тварин, тонкостінні вирости тіла з густою сіткою кровоносних судин.

24. Плавці – органи руху і стабілізації тіла водяних тварин.

25. Яйце живородіння – спосіб відтворення потомства, при якому самка відкладає яйця з цілком розвиненими малятами.

26. Справжнє живородіння – спосіб відтворення потомства, при якому самка народжує малят або личинок.

 27. Ікра – жіночі статеві клітини(яйця) ракоподібних, молюсків, голкошкірих, риб, земноводних і деяких інших тварин.

 28. Мальок – молода особина риби з більш-менш виявленими ознаками дорослої.

29. Прохідні риби – риби, які для розмноження (нересту) мігрують з морів у ріки(осетер, севрюга і ін..), рідше – з рік у моря( напр.. вугор річковий)

 

Земноводні.

1. Атлант – перший шийний хребець.
2. Уростиль – паличкоподібна кістка в хвостовій частині деяких хребетних, утворена зрощенням тіл всіх або останніх хвостових хребців.
3. Барабанна перетинка – сполучнотканинна пластинка, яка знаходиться на межі між зовнішнім слуховим проходом і барабанною порожниною.
4. Повіки – шкірні складки навколо очей, які захищають око від механічного впливу.
5. Батрахологія – розділ зоології, що вивчає земноводних.
6. Євстахієві труби – вузький канал, що з’єднує носоглотку з барабанною порожниною.
7. Пуголовок – личинка безхвостих земноводних розвивається з ікри, живе у воді, має зовнішні зябра, 2-камерне серце, хвіст, органи бічної лінії
8. П’яткові горби, шлюбні мозолі – пристосування для утримання самки під час запліднення.
9. Резонатори – утвори для посилення звуку, які створюють тварини з голосовим апаратом, зазвичай у вигляді складок шкіри на дні ротової порожнини.
10.         Шкірне  дихання – дихання поверхнею шкіри у земноводних.
11.         Клоака – розширена кінцева частина задньої кишки у деяких круглоротих, риб (скатів, акул, дводишних), усіх земноводних, плазунів птахів та однопрохідних ссавців.
12.         Холоднокровні тварини – тварини, температура тіла яких змінюється залежно від температури зовнішнього середовища і здебільшого дорівнює їй або лише на 1- 2 С вища за неї. (Всі тварини крім птахів і ссавців) 
13.         Метаморфоз – перетворення організму під час його індивідуального розвитку, що проявляється в різкій зміні особливостей будови та способу життя.
14.         Мале коло кровообігу у земноводних  – по ньому венозна кров подається в легені, де насичується киснем і через легеневу вену потрапляє в ліве передсердя.
15.         Велике коло кровообігу у земноводних  – по ньому кров від шлуночка надходить до внутрішніх органів і, віддавши кисень, збирається в правому передсерді.
16.         Середнє вухо – від середовища відділене барабанною перетинкою, до якої прикріплюється тільки одна слухова кісточка – стремінце.
17.         Шкірні залози – різноманітні за будовою і функціями залози, що розміщені у шкірі хребетних(сальні, потові, молочні, куприкова)
18.         Стремінце – слухова кісточка.
19.         Яйцеві оболонки – захисні оболонки, що оточують яйце майже у всіх тварин.
20.         Зародкові оболонки – оболонки, що оточують зародок тварин.

 

Плазуни

1.Аутотомія – здатність відкидати хвіст (у ящірок)

2. Герпетологія – розділ зоології, яка вивчає плазунів.

3. Карапакс – верхня половина панцира черепах.

4. Пластрон – нижній щит кісткового панцира у черепах.

5. Епістрофей – другий шийний хребець.

6. Отруйні залози – залози, які продукують отруйні речовини.

7. Отруйні зуби – зуби, які притаманні гадюковим зміям, вони мають канали по яких       проходить отрута.

 

Птахи.

1. Восковиця – ділянка потовщеної шкіри біля основи наддзьобка деяких птахів(совоподібних, голубоподібних), на яких розміщені зовнішні отвори ніздрів.

2. Наддзьоб - верхня частина дзьоба

3. Кіль – кістка на грудині, до якої прикріплюються грудні мязи.

4. Крила – органи польоту у тварин. Наявні у більшості комах, птахів і кажанів.

5. Куприкова залоза – парна шкірна залоза над останнім хвостовим хребцем більшості птахів.

6. Опахало – віяло, пружна пластинка пера птахів, що лежить з обох боків від стрижня.

7. Орнітологія – галузь зоології, що вивчає птахів.

8. Очин – нижня частина контурного пера птахів, що заглиблюється в шкіру.

9. Контурне перо – утворене стрижнем, що складається з порожнистого очина і стовбура до якого прикріплюються 2 опахала.

10.Піддзьобок  – нижня частина  дзьоба.

11. Нитковидне перо – має довгий, тонкий і м’який стрижень з небагатьма тоненькими борідками біля основи.

12. Пухове перо – має тоненький стрижень з не зчепленими м’якими борідками.

13.  Оперення – пір’яний покрив тіла.

14. Пух – різновид пір’я у птахів з дуже вкороченим стрижнем і довгими м’якими не з’єднаними між собою борідками.

15. Цівка – розташований за гомілкою відділ задньої кінцівки птахів.

16. Стрижень – головна вісь пера

17. Аптерії – ділянки тіла літаючих птахів, що не мають контурного пір’я.

18. Птерилії – оперені ділянки тіла птахів, що чергуються з неопереними.

19. Погадки – неперетравлені рештки їжі, що відригують деякі птахи(совині, соколові і ін..)

20. Воло – розширена частина стравоходу в птахів, де нагромаджується і частково перетравлюється їжа.

21. Гомойотермія – здатність тварин розвиватися при високій температурі.

22. Подвійне дихання – відбувається у птахів в польоті, коли функцію насосу виконують тільки повітряні мішки. Повітря, яке потрапило в дихальну систему, двічі проходить через легені  і двічі окислюється.

23. Повітряна камера – камера з запасом повітря для зародка під шкаралупою на тупому кінці яйця птахів, пов’язані з органами дихання.

24. Повітряні мішки – розширення бронхів поза легенями у птахів.

25. Бінокулярний зір – зір двома очима, що зумовлює єдине стереотипічне зображення, рельєфне бачення світу і дає можливість точно визначити відстань до предметів, ніж при монокулярному зорі.

26. Шкаралупа  – тверда оболонка яйця.

27. Акомодація  - пристосування ока до чіткого бачення предметів на різній відстані.

28. Бронхіоли – менші частини бронхів, їх продовження, через які надходять кисень до легень.

29. Гніздо – будівля, яку виготовляють тварини для виведення потомства, рідше – для тимчасового або постійного перебування .

30. Кільцювання – мічення птахів та ін. тварин кільцями з метою вивчення шляхів міграції, тривалості життя та ін. особливостей їх біології.

31. Гніздовий період – це сезонний період, коли птахи створюють гнізда і починають насиджувати яйця.

32. Кочуючи птахи – птахи, які не мають постійного місця перебування, живлення. Постійно відправляються в подорожі для харчування, відпочинку тощо.

33. Моногами – птахи, тварини, які шукають пару на все життя, спаровуються тільки між собою і вигодовують малят разом.

34. Насиджування – одна з форм турботи про потомство, забезпечує порівняно постійну і високу температуру, необхідну для розвитку зародка.

35. Осілі птахи – птахи, які живуть, харчуються і розмножуються на певній території, не залишаючи її.

36. Перелітні птахи – птахи, які на зиму, на холодний період року перелітають до теплих країн.

37. Поліандрія – форма статевих відносин, при якій одна особина за сезон розмноження копулює більше ніж з одним представником протилежної статі, тобто самки копулюють з декількома самцями.

38. Полігамія – форма статевих відносин, при якій одна особина за сезон розмноження копулює більше ніж з одним представником протилежної статі.

39. Полігінія – форма статевих взаємовідносин, при якій за 1 сезон розмноження самець копулює з кількома самками.

40. Виводкові пташенята – пташенята, які добре опушені одразу, можуть самостійно пересуватися та харчуватися.

41. Гніздові пташенята – пташенята, які вилуплюються з яйця майже неопереними, не можуть самостійно пересуватися, а також харчуватися.

42. Статевий диморфізм – відмінність між самцями і самками у роздільностатевих видів, що стосується будови статевих органів, а також вторинних статевих ознак.

43. Синантропи – тварини, які живуть поряд з людиною

 

 

Ссавці.

1. Шкірні залози – різноманітні за будовою і функціями залози, що розміщені у шкірі хребетних( сальні, потові, пахучі, молочні, куприкова)
2. Плацента – орган, що зв’язує зародок з організмом матері під час внутрішньоутробного розвитку.
3. Пуповина  - тяж, який з’єднує в усіх плацентарних тварин плід з плацентою і через неї – з організмом матері.
4. Діафрагма – утвір, що відмежовує у ссавців грудну порожнину від черевної.
5. Внутрішньоутробний розвиток – розвиток зародка в середині організму матері і живлення за його рахунок.
6. Матка – внутрішній статевий орган самок ссавців,  в якому розвивається плід.
7. Турбота про потомство - дії тварин, спрямовані на збереження потомства.
8. Моніторинг – система довготривалих спостережень, оцінки і прогнозування змін стану біосфери в цілому або окремих її складових під впливом антропогенних факторів.
9. Реакліматизація – розведення в будь-якій місцевості тих рослин і тварин, які там колись жили, але вимерли або були винищені.
10. Молочні зуби – перші зуби у ссавців, що з часом переважно випадають і замінюються постійними зубами.
11. Постійні зуби – зуби, які виростають на місці молочних і є протягом  всього життя до випадання, не замінюються.
12. Вушна раковина – зовнішня частина вуха у ссавців, що виконує функцію концентрації звукових хвиль.
13. Губи - у більшості ссавців пристосовані до активного захоплення захоплювання їжі, а в малят до ссання.
14. Ехолокація – випромінення і сприймання відбитих звукових сигналів(переважно високочастотних) у просторі, і отримання інформації про їх розміри і властивості.
15. Копита – рогові утвори на кінцях пальців у деяких ссавців,що служать для захисту кінцевих фаланг пальців, якими тварини опираються на грунт.
16. Кортіїв орган – рецепторна частина слухової системи у ссавців. Він перетворює енергію звукових коливань в нервове збудження.
17. Нігті – видозмінені кігті, щільні рогові пластинки, що вкривають тильну поверхню кінцевих фаланг пальців у напівмавп, мавп і людини.
18. Потові залози – шкірні трубчасті залози ссавців, що утворюють і виділяють піт.
19. Шерсть – волосяний покрив, виконує теплоізоляційну функцію.
20. Шкіра – сукупність епітеліальної і сполучної тканини, що складається з епідермісу і власне шкіри, що виконує захисну функцію.
21. Залози молочні – парні органи у самок ссавців, що виробляють молоко в період вигодовування малят.
22. Пахучі залози – ендокринні залози, що виділяють пахучий секрет, який служить для захисту і виконує різноманітні функції з хемокомунікації (приваблювання особин протилежної статі, мічення території, сигналу тривоги і ін..)
23. Сальні залози -  шкірні залози ссавців, що виділяють специфічний жирний секрет; він змащує волосся і шкіру, надає їм м’якості і еластичності.
24. Альвеоли – міхурці в легенях ссавців, якими закінчуються повітроносні шляхи і в яких проходить газообмін між кров’ю і вдихуваним повітрям.
25. Мошонка – мішко видний шкірно-м’язовий утвір у самців більшості живородних ссавців, в якому тимчасово чи постійно знаходяться сім’яники.
26. Голосові зв’язки – це перетинки в гортані, які забезпечують створення звуків у ссавців у верхній гортані.
27. Теріологія – розділ зоології, що вивчає ссавців.

 

 

 

 

 

 

Класифікація птахів.

Надряд Пінгвіни (плаваючі)

Ряд 1. Пінгвіни.(імператорський, королівський, золотоволосий, малий, пінгвін Аделі і ін

Надряд Бігаючі (без кільові)

Ряд 2. Страуси африканські.(африканський страус, підвиди: звичайний, сомалійський)

Ряд 3. Нанду. Страуси американські.( нанду звичайний, нанду Дарвіна)

Ряд 4. Ему і казуари.(казуар звичайний,  ему звичайний)

Ряд 5. Ківі (безкрилі). (ківі)

Надряд Кільові.

Ряд 6. Тінаму.(тінаму рудий)

Ряд 7. Гагари.(чорновола гагара, полярна гагара, червоновола гагара)

Ряд 8. Норці.(норець великий, н. сіроокий, н. червоношиїй або рогатий, н. малий,           н. чорношиїй)

Ряд 9. Трубконосі (буревісникоподібні)(альбатроси, буревісники, альбатрос подорожуючий, фульмар)

Ряд 10. Веслоногі (пеліканоподібні)(пелікан рожевий, п. кучерявий, баклан великий, б. довгоносий, б. малий, б. галапагоський, фрегати і олуші)

Ряд 11. Голінасті (лелекоподібні)(лелека білий, л. чорний, чапля сіра, руда, ч. велика біла та мала біла, ч. жовта, квак, бугай, шугайчик, колпик,  коровайка)

Ряд 12. Фламінго.(фламінго звичайний, фламінго малий)

Ряд 13. Гусеподібні.(лебідь-кликун, лебідь-шипун, л. малий, л. американський, л. чорний, гуска сіра, г. чорнодзьоба, г. велика білолоба, г. біла, крижень, качка сіра, шилохвіст, свищ, мандаринка, огар, чирок-свистунок, чирок-тріскунок,  чернь чубата, ч. морська, ч. білоока, гоголь, морянка, гаги, крохаль довгоносий, луток)

Ряд 14. Денні хижі птахи (соколоподібні)( беркут, чорний гриф, кібчик, боривітер, орлан африканський грифовий, яструб, шуліка, орел, канюк.

Ряд 15. Курині .(фазан, глухар, тетерев, рябчик, куріпка, свійська курка, перепел, )

Ряд 16.  Пастушкові куріпки.

Ряд 17. Триверстки.

Ряд 18. Журавлі.( журавель сірий, журавель білий або стерх, ж.  степовий або красавка)

Ряд 19. Пастушкові.

Ряд 20. Лапчастоногі .

Ряд 21.  Кагу .

Ряд 22. Сонячні чаплі.

Ряд 23. Каріами.

Ряд 24. Дрохви.(дрохва, стрепет)

Ряд 25. Кулики.(лежень, дерихвіст лучний, дерихвіст степовий, зуйок малий, чайка, червонозобик, турухтан, грязовик, травник, поручайник, чорниш, перевізник, кроншнеп великий, вальдшнеп, ходульник, кулик-сорока)

Ряд 26. Мартини.(мартин звичайний, м. сріблястий, м. малий, голубок морський, мартин трипалий, мартин полярний, клуша, крячок чорний, крячок річковий)

Ряд 27. Чистуни.(чистун звичайний, гагарка, кайра довгодзьоба, тупик)

Ряд 28. Рябки.

Ряд 29. Голуби.(голуб-синяк, припутень, горлиця звичайна, горлиця велика, горлиця кільчаста)

Ряд 30. Папуги.(нестор, какаду чорний, папуга хвилястий, папуга сірий або жако, какаду чубаті, папуга ара, совиний папуга)

Ряд 31. Зозулі.(зозуля звичайна, з. глуха, з. мала, з. індійська, з. чубата, білощокий бананоїд)

Ряд 32. Сови.(сипуха звичайна, сова біла або полярна, пугач звичайний, сова вухата, с. болотяна, совка, сич хатній, сова яструбина, сова довгохвоста, сичик горобиний)

Ряд 33. Дрімлюги.(дрімлюга звичайна)

Ряд 34. Довгокрилі.(стриж чорний, стриж білочеревий, саланган сірий, колібрі)

Ряд 35. Птахи-миші.(довгохвостий птах-миша, білоголовий, полосатий)

Ряд 36. Трогони.

Ряд 37. Ракші.(бджолоїдка золотиста, бджолоїдка зелена, рибалочка голуба)

Ряд 38. Одуди. (одуд, носоріг великий індійський або калао)

Ряд 39. Дятли.(дятел земляний, д. зелений, д. великий строкатий, д. трипалий, д. малий)

Ряд 40. Горобині.(шпак звичайний, ш. рожевий, ластівка сільська, берегова, жайворонок польовий, ж. лісовий, ж. чубатий або посмітюха, синиця велика, синиця голуба, с. біла, с. вусата, ремез, дрізд співочий, дрізд-омелюх, дрізд чорний, горихвістка звичайна, соловейко південний, вівчарик-ковалик, щиглик, чиж, чечітка звичайна, снігур, зяблик, горобець польовий і хатній, плиска біла і жовта, корольок жовтоголовий, сорокопуд-жулан,  мухоловка строката, оляпка звичайна, іволга,