Сльози блакитної кулі

“СЛЬОЗИ БЛАКИТНОЇ КУЛІ”

У ДАЛЕКІЙ-ДАЛЕКІЙ ГАЛАКТИЦІ, ДЕ ЗІРКИ ТАНЦЮЮТЬ ПІД МУЗИКУ ВІТРУ, ЖИЛА ОДНА ДУЖЕ ОСОБЛИВА ПЛАНЕТА — ЗЕМЛЯ. ВОНА БУЛА НЕ ПРОСТО КРУГЛОЮ, ЗЕЛЕНОЮ ТА БЛАКИТНОЮ, А ЩЕ Й ДУЖЕ ЧУТЛИВОЮ. ВСІ МЕШКАНЦІ ЗЕМЛІ — ЛІСИ, РІКИ, ГОРИ І НАВІТЬ ВЕСЕЛКОВІ МЕТЕЛИКИ — ЛЮБИЛИ СПІЛКУВАТИСЯ ОДИН З ОДНИМ, АЛЕ ОСТАННІМ ЧАСОМ У НИХ БУВ ВЕЛИКИЙ ПРИВІД ДЛЯ ЗАНЕПОКОЄННЯ. ОДНОГО ДНЯ, ЗЕМЛЯ ПРОКИНУЛАСЯ З РАНКУ, ВИПИЛА СВОЮ ЧАШЕЧКУ РОСИ І ЗІБРАЛАСЯ НА ПРОГУЛЯНКУ, АЛЕ РАПТОМ ПОЧУЛА ТРИВОЖНИЙ ГОЛОС. ЦЕ БУЛА ВЕЛИКА, ПУХНАСТА ХМАРА, ЩО КОЛИВАЛАСЯ НА НЕБІ З НЕВДОВОЛЕННЯМ.— ОЙ, ЗЕМЛЕ, ЗЕМЛЕ! — ЗАГОЛОСИЛА ХМАРА, — НАСЛІДКИ ТВОЄЇ ЛЮБОВІ ДО ЗРУЧНОСТЕЙ ВРАЖАЮТЬ! ПОГЛЯНЬ НА СЕБЕ! ТИ ПОКРИЛАСЬ ПЛАСТИКОВИМИ ПАКЕТАМИ, ЯК НОВИМ ВЗУТТЯМ! А ПОВІТРЯ СТАЛО ТАКИМ ЗАБРУДНЕНИМ, ЩО НАВІТЬ ПТАХИ ПЕРЕСТАЛИ СПІВАТИ!

ЗЕМЛЯ СПОХВАТИЛАСЯ. ВОНА ПОКЛАЛА СВОЇ «ЗЕЛЕНІ» РУКИ НА ЖИВІТ І ПОЧАЛА БУРЧАТИ.— ТИ ПРАВДУ КАЖЕШ, ХМАРО! Я ПЕРЕПОВНЕНА СМІТТЯМ І НЕ МОЖУ ДИХАТИ! МЕНІ ПОТРІБНА ДОПОМОГА!ТОДІ ХМАРА ЗАПРОПОНУВАЛА:— ТРЕБА ЗІБРАТИ ВСІХ ТВОЇХ ДРУЗІВ — ТВАРИН, РОСЛИН І НАВІТЬ ЛЮДЕЙ! РАЗОМ ВИ ЗМОЖЕТЕ ЗНАЙТИ ВИХІД ІЗ ЦІЄЇ БІДИ!І ТАК, ЗЕМЛЯ ПОЧАЛА ЗБИРАТИ ВСІХ СВОЇХ ДРУЗІВ. ВОНА КЛИКАЛА НА ДОПОМОГУ ВЕДМЕДІВ, СОВ, КВІТІВ І НАВІТЬ МАЛЕНЬКИХ ЧЕРЕПАШОК! ВСІ ЗІБРАЛИСЯ НА ВЕЛИКІЙ ГАЛЯВИНІ, ДЕ ПАХЛО СВІЖОЮ ТРАВОЮ, А ПТАШКИ ВЖЕ ПОЧАЛИ НЕРВОВО ПЕРЕГЛЯДАТИСЯ.— ДРУЗІ, — ПОЧАЛА ЗЕМЛЯ, — Я В БІДІ. МИ ВСІ ЗНАЄМО, ЩО Я ЗАБРУДНЕНА ПЛАСТИКОМ І СМІТТЯМ. НАМ ПОТРІБНО ЩОСЬ З ЦИМ ЗРОБИТИ! ЧИ Є У ВАС ЯКІСЬ ІДЕЇ?ВЕДМІДЬ З СЕРЙОЗНИМ ВИГЛЯДОМ ПІДНЯВ ЛАПУ.— Я ПРОПОНУЮ ОРГАНІЗУВАТИ ВЕЛИКИЙ СУБОТНИК! ЗБЕРЕМО ВСІХ ЛЮДЕЙ, ЩОБ ПРИБРАТИ ВСЕ СМІТТЯ!

— ЧУДОВА ІДЕЯ! — ВИГУКНУЛА МАЛЕНЬКА ЧЕРЕПАШКА. — І МИ МОЖЕМО ЗРОБИТИ З ЦЬОГО СВЯТО! Я МОЖУ ПРИГОТУВАТИ СМАЧНІ САЛАТИ З ВОДОРОСТЕЙ!АЛЕ РАПТОМ З НАТОВПУ ВИЙШЛА МУДРА СОВА З ОКУЛЯРАМИ НА НОСІ.— ЗВИЧАЙНО, СУБОТНИК — ЦЕ ДОБРЕ, АЛЕ НАМ ТАКОЖ ПОТРІБНО НАВЧИТИ ЛЮДЕЙ, ЯК НЕ ЗАБРУДНЮВАТИ! ВОНИ ПОВИННІ ЗНАТИ, ЯК ВАЖЛИВО БЕРЕГТИ ПРИРОДУ!ВСІ ДРУЖНО ЗАКИВАЛИ ГОЛОВАМИ. ЗЕМЛЯ ЗНАЛА, ЩО ЦЕ ВАЖЛИВО, АЛЕ ЯК ЇЙ ДОНЕСТИ ЦЕ ДО ЛЮДЕЙ? І ТУТ НА ДОПОМОГУ ПРИЙШОВ ВЕСЕЛИЙ, ЖВАВИЙ ВІТЕРЕЦЬ.— ДАВАЙТЕ ЗАПУСТИМО «ФЕСТИВАЛЬ ЧИСТОТИ»! Я МОЖУ РОЗНЕСТИ НОВИНУ ПО ВСІЙ ПЛАНЕТІ! ЛЮДИ БУДУТЬ РАДІ ПРИЙТИ, ЯКЩО ЗАПРОСИТИ ЇХ НА СВЯТО! ЗЕМЛЯ В ЗАХВАТІ ЗАКРУТИЛАСЯ НА МІСЦІ, ВИКЛИКАЮЧИ ЛЕГКИЙ ЗЕМЛЕТРУС. — УРА! ФЕСТИВАЛЬ ЧИСТОТИ! ЦЕ БУДЕ ЧУДОВО! АЛЕ ЩО МИ БУДЕМО РОБИТИ, КОЛИ ЛЮДИ ПРИЙДУТЬ? СОВА ЗНОВУ ПІДНЯЛА ЛАПУ. — МИ МОЖЕМО ПРОВЕСТИ ЕКСПЕРИМЕНТИ І ПОКАЗАТИ, ЯК СМІТТЯ ШКОДИТЬ ПРИРОДІ. НАПРИКЛАД Я МОЖУ ПОКАЗАТИ, ЯК ПЛАСТИК НЕ РОЗКЛАДАЄТЬСЯ!

— А Я! — ВИГУКНУЛА ЧЕРЕПАШКА. — Я МОЖУ ЗІБРАТИ ВСЮ ПЛАСТИКОВУ ПЛЯШКУ, ЯКУ ЗНАЙДУ ПОКАЗАТИ, СКІЛЬКИ ЇХ У МОРІ! — А Я МОЖУ НАВЧИТИ ЛЮДЕЙ РОБИТИ КОМПОСТ! — ДОДАВ ВЕДМІДЬ. ВСІ ПОЧАЛИ ОБГОВОРЮВАТИ ІДЕЇ, СМІЯТИСЯ І ПЛАНУВАТИ, ПОКИ ВІТЕРЕЦЬ МЧАВ УСЮДИ, РОЗНОСЯЧИ НОВИНИ ПРО МАЙБУТНІЙ ФЕСТИВАЛЬ. УСІ МЕШКАНЦІ ЗЕМЛІ БУЛИ В ЗАХВАТІ ВІД ІДЕЇ! НАСТАВ ДЕНЬ ФЕСТИВАЛЮ ЧИСТОТИ. ЛЮДИ З УСІХ КУТОЧКІВ ПЛАНЕТИ ПРИЙШЛИ НА СВЯТО. ВОНИ НЕСЛИ З СОБОЮ СМІТТЯ, ЯКЕ ЗНАЙШЛИ,УСМІШКИ НА ОБЛИЧЧІ. ЗЕМЛЯ З РАДІСТЮСПОСТЕРІГАЛА ЗА ТИМ, ЯК ЇЇ ДРУЗІ ПРАЦЮЮТЬ РАЗОМ. НА ФЕСТИВАЛІ БУЛО ВСЕ: КОНКУРСИ НА НАЙБІЛЬШУ КІЛЬКІСТЬ ЗІБРАНОГО СМІТТЯ, БЕЗКОШТОВНІ УРОКИ З ПЕРЕРОБКИ, А ТАКОЖ СМАЧНІ СТРАВИ З МІСЦЕВИХ ПРОДУКТІВ. ВЕДМІДЬ ПОКАЗУВАВ, ЯК РОБИТИ КОМПОСТ, А ЧЕРЕПАШКА ДЕМОНСТРУВАЛА, ЯК НЕБЕЗПЕЧНО ЖИТИ З ПЛАСТИКОВИМИ ВІДХОДАМИ В МОРІ. НЕСПОДІВАНО ДО НИХ ПІДІЙШЛА МАЛЕНЬКА ДІВЧИНКА З ВЕЛИКОЮ ПЛАСТИКОВОЮ ПЛЯШКОЮ В РУКАХ.

— МОЖНА Я ТЕЖ ЩОСЬ ЗРОБЛЮ? — ЗАПИТАЛА ВОНА З НАДІЄЮ В ГОЛОСІ. — ЗВІСНО! — ВІДПОВІЛА ЗЕМЛЯ, РАДІСНО ПІДСТРИБНУВШИ. — ТИ МОЖЕШ ДОПОМОГТИ МЕНІ! ЩО ТИ ХОЧЕШ ЗРОБИТИ? — Я ХОЧУ ВЗЯТИ ЦЮ ПЛЯШКУ, РОЗФАРБУВАТИ ЇЇ І ПЕРЕТВО- РИТИ НА ВАЗУ ДЛЯ КВІТІВ! І Я ПОКАЖУ ВСІМ, ЯК МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ СТАРІ РЕЧІ! ЗЕМЛЯ БУЛА ВРАЖЕНА. ВОНА НІКОЛИ НЕ ДУМАЛА, ЩО З ПЛАСТИКОВИХ ПЛЯШОК МОЖНА СТВОРИТИ ЩОСЬ ТАКЕ КРАСИВЕ! ВСІ ПОЧАЛИ АПЛОДУВАТИ ДІВЧИНЦІ, І ВОНИ ВИРІШИЛИ ЗАПУСТИТИ КОНКУРС НА НАЙКРАЩЕ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ. ФЕСТИВАЛЬ ТРИВАВ ЦІЛИЙ ДЕНЬ. ЛЮДИ СМІЯЛИСЯ, ПРАЦЮВАЛИ, ВЧИЛИСЯ І, НАЙГОЛОВНІШЕ, ЗРОЗУМІЛИ, ЯК ВАЖЛИВО БЕРЕГТИ ПЛАНЕТУ. КОЛИ СОНЦЕ СІЛО, ЗЕМЛЯ ПОЧУЛА, ЯК ВСІ ГОВОРИЛИ ПРО ТЕ, ЩО ВОНИ ЗРОБЛЯТЬ У МАЙБУТНЬОМУ, ЩОБ ДОПОМОГТИ ЇЙ. В КІНЦІ ДНЯ, КОЛИ ВСІ ПІШЛИ ДОДОМУ, ЗЕМЛЯ ВІДЧУЛА, ЯК У ЇЇ СЕРЦІ РОЗЦВІЛА РАДІСТЬ. ВОНА БУЛА ВДЯЧНА СВОЇМ ДРУЗЯМ ЗА ТЕ, ЩО ВОНИ ДОПОМОГЛИ ЇЙ ПОВЕРНУТИСЯ ДО НОРМАЛЬНОГО ЖИТТЯ.— ДЯКУЮ ВАМ, МОЇ ДОРОГІ ДРУЗІ! Я ОБІЦЯЮ СТАРАТИСЯ БУТИ ЧИСТІШОЮ І КРАСИВІШОЮ, — СКАЗАЛА ЗЕМЛЯ, ПОСМІХАЮЧИСЬ ДО ВСІХ.— І МИ ОБІЦЯЄМО, ЩО БУДЕМО ДБАТИ ПРО ТЕБЕ! — ВИГУКНУЛИ ВСІ В ОДИН ГОЛОС.

І ТАК, ПЛАНЕТА ЗЕМЛЯ ЗНОВУ СТАЛА КВІТУЧОЮ І ВЕСЕЛОЮ, А ЇЇ МЕШКАНЦІ НАВЧИЛИСЯ БЕРЕГТИ НАВКОЛИШНІЙ СВІТ. І КОЖНОГО РАЗУ, КОЛИ ВОНИ БАЧИЛИ ПЛАСТИКОВУ ПЛЯШКУ, ВОНИ ПАМ’ЯТАЛИ, ЩО З НЕЇ МОЖНА ЗРОБИТИ ЩОСЬ ПРЕКРАСНЕ, ЯКЩО ТІЛЬКИ ПРОЯВИТИ ТРОХИ КРЕАТИВНОСТІ.І З ТОГО ЧАСУ ЗЕМЛЯ ЗАВЖДИ БУЛА В ЧИСТОТІ, А ЇЇ МЕШКАНЦІ НІКОЛИ НЕ ЗАБУВАЛИ: КРАСА СВІТУ ПОЧИНАЄТЬСЯ З КОЖНОГО З НАС.