Соціально -економічне становище Надніпрянської україни в кінці 18 поптку 19 століття

Соціально-економічне становище Наддніпрянської України. Початок промислової революції.25 вересня. Класна робота

Мета: охарактеризувати стан сільського господарства та аграрні відносини на українських землях у складі російської імперії у першій половині XIX ст.; проаналізувати промисловий розвиток, визначити наслідки промислової революції для розвитку міст і торгівлі; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та систематизувати історичний матеріал, робити висновки й порівняння, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки.

Що я очікую від уроку: характеризувати соціально-економічне становище українських земель; визначати особливості розвитку сільського господарства Наддніпрянської України у першій половині XIX ст.пояснювати, які зміни відбулися на початковому етапі промислової революції; визначати особливості промислового перевороту, пояснювати його вплив на соціально-економічний розвиток Наддніпрянщини; характеризувати розвиток міст і торгівлі; аналізувати нову модель соціально-економічного розвитку Півдня України; пояснювати і застосовувати терміни й поняття: кріпацтво, товаризація, промислова революція, чумаки, порто-франко.

З чого почати …У першій половині XIX ст. починаються суттєві зрушення в соціально-економічному розвитку Наддніпрянської України: поступово руйнується натуральне господарство, відбувається перехід до ринкових відносин і підприємництва. Як і чому це трапилося? На це та інші питання маємо знайти відповіді на сьогоднішньому уроці. Щоб зрозуміти причини змін, які відбулися у першій половині XIX ст., слід пригадати особливості соціально-економічного розвитку у попередній період. Тому вашій увазі пропонується невеличкий історичний диктант.https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5804193

План уроку. Криза кріпосництва й зародження ринкових відносин. Початок промислового перевороту і зміни в соціально-економічному житті Нова модель соціально-економічного розвитку півдня України

Криза кріпосництва й зародження ринкових відносин У першій половині XIX ст. головною галуззю економіки України залишалося сільське господарство, де зберігалася феодально-кріпосницька система, що базувалася на прикріпленні селян до землі та їхній особистій залежності від поміщиків. Поміщикам належало 70 % усіх земель. У сільському господарстві зберігалися старі методи землеробства і примітивні знаряддя праці. Провідною формою експлуатації кріпосних селян була панщина — обов’язкові відробітки на полі пана. Чимало поміщиків ігнорували царський указ 1797 р., за яким панщина не мала перевищувати 3 дні на тиждень, окремі поміщики «розтягували» її на 4, а то й на 6 діб. Як характеризує градоначальник становище селян? Як таке становище відбивалось на продуктивності господарства?З листа київського губернатора Івана Фундуклея київському генерал-губернатору (травень 1840 р.)Гноблення селян полягає в невизначеності робочого часу... селян примушують працювати поміщики кожного дня в ясну годину. А якщо трапляється негода, такі дні вважаються селянськими; час хвороби селянин має відробити після видужання. При такому управлінні селяни убожіють, у них не вистачає не тільки на власні посіви, а й на прохарчування хліба, який поміщик їм позичає і за який вони відробляють.

Криза кріпосництва й зародження ринкових відносин Низька економічна ефективність феодально-кріпосницької системи призвела до її кризи. Намагалися підвищити прибутковість своїх земель і дворяни, орієнтуючись на прогресивні шляхи впорядкування власних господарств. Тут застосовувалася і куплена іноземна техніка, і вироблена місцевими конструкторами, серед яких було чимало поміщиківв 20-х роках ХІХ ст. з’явилися перші поміщицькі цукрові заводи 

Важливим показником ринкової економіки стає спеціалізація сільськогосподарських районів. поряд із зерновими вирощували тютюн, коноплі, цукровий буряквирощували озиму пшеницю й цукровий буряквирощували пшеницю й розвиток тонкорунного вівчарстваІз журналу Міністерства державного майна за 1850 рік. Мешканці Васильківського повіту сіяли капусту, за продаж якої одержували щорічно понад 4 тис. руб. У Чигиринському повіті вирощували картоплю й возили продавати в Херсонську губернію. Селяни Кобеляцького повіту вирощували кавуни і дині, які йшли на продаж за межі Полтавської губернії. Жителі Балаклеї значні площі відводили для посіву червоної цибулі, що йшла на продаж під назвою «балаклеївської». У Харківській губернії поширювалося баштанництво.

Гімнастика для очей

Поширювалися й чумацькі промисли, тобто торгово-візницька діяльність, пов’язана з продажем солі, в’яленої риби, дьогтю, хліба тощо. До чумакування долучалися дрібномаєткові поміщики, заможні міщани та селяни, які володіли як мінімум парою волів, пристосованих до подорожей возом, а також певною сумою грошей для придбання товару. Чумацький промисел зв’язав все Лівобережжя, Слобожанщину, Волинь, Київщину та Поділля із Кримом, портами Азовського й Чорного морів. Зазвичай чумаки перевозили на возах сіль і пшеницю. На початку 50-х років вони вже постачали до різних регіонів імперії цукор, олію, крупу, тютюн, вугілля, гончарні вироби тощо. Зі спогадів Явтуха Жорнового про чумакування. Як пропрацює років три, заробить возів три... тоді він пана не боїться, бо в нього є чим відкупитися, а панові теж лучче мати гроші від чумака, ніж того робітника, яких багато є. Пани через те чумакові нічого не казали, а ще й випас йому давали без грошей — паси в лісах та долинах скільки хоч. Чумаку добре жить, тільки од панщини тяжко було видряпатись, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба.

Початок промислового перевороту і зміни в соціально-економічному житті Визначте, які наслідки мав промисловий переворот для України. Наприкінці 30-х — на початку 40-х років ХІХ ст. в Україні розгорнулися процеси, що отримали назву промисловий переворот. Промисловий переворот — заміна мануфактурного виробництва з ручною ремісничою технікою великим машинним фабрично-заводським виробництвом з найманою працею робітників. Промисловий переворот спричинив стрімке піднесення машинобудування. Заводи з виробництва машинної техніки діяли : Вони виробляли різноманітну продукцію: парові машини, механічне устаткування для харчової промисловості, сільськогосподарські машини та ін. З побудовою ливарного заводу в Луганську, а згодом чавунних і залізоробних підприємств на Чернігівщині й Одещині машинобудівні заводи почали забезпечуватися українським металом. У середині XIX ст. українська промисловість у деяких галузях (цукровій, кам’яновугільній) набула загально імперського значення. Під впливом промислового перевороту формувалися великі промислові центри:

Промисловий переворот вплинув на структуру міського населення. У губернських і повітових центрах серед населення зменшилася кількість жителів селянського стану. На зміну їм приходили міщани — інтелігенція, робітники, дрібні торговці, службовці. Упродовж 1811—1858 рр. міське населення збільшилося з 513 тис. до 1457 тис. Великого розвитку набувала торгівля, у якій вагому роль почали відігравати ярмарки. В Україні проходило 40 % від усіх ярмарків Російської імперії. Значний товарообіг здійснювався на ярмарках Харкова: Хрещенському, Троїцькому, Успенському, Покровському. Визначте, які наслідки мав промисловий переворот для України.

Нова модель соціально-економічного розвитку півдня України. У чому сутність і особливості нової моделі соціально-економічного розвитку півдня України порівняно з іншими регіонами?Заселення півдня України розпочалося ще із середини XVIII ст. у формі військової колонізації сербами, румунами та іншими християнськими етносами. російська імперія заохочувала переселятися сюди обіцянками привілеїв державних селян і козаків з України, а також селян із Росії. Крім того, з початку XIX ст. до Південної України запрошували іноземних колоністів із різних країн, насамперед із Німеччини. Їх звільняли від військової служби, надавали самоврядування, гарантували свободу віросповідання. Чимало з них стали успішними хліборобами й підприємцями. Південноукраїнські землі на початку ХІХ ст. відрізнялися від іншої території імперії швидким приростом населення, етнічною строкатістю, значними темпами зростання сільського господарства та торгівлі, вільнішим соціальним устроєм, що характеризувався меншою кількістю кріпаків і більшою соціальною мобільністю. Першість у господарстві півдня на початок ХІХ століття вирощування зернових.Іншим сільськогосподарським продуктом, який почав користуватися великим попитом, стало вино. Формування нового осередку економічного життя пов’язувалося з розбудовою транспортних шляхів. Необхідність перевезення вантажів водними шляхами спричинила розгортання торговельного суднобудування на південноукраїнських землях. Активна соціально-економічна діяльність сприяла розвитку міст півдня, які перетворювалися на важливі торговельні центри. Одним із таких потужних центрів стала Одеса, якій 1817 р. були даровані «права і свобода торгівлі, присвоєні порто-франко». Порто-франко (з італійської — «вільний порт», «вільна гавань») — історична назва вільних митних зон у портах. Товари, доставлені в такі порти, звільняються від стягнення мита. У чому сутність і особливості нової моделі соціально-економічного розвитку півдня України порівняно з іншими регіонами?

Отже…Аналізуючи розвиток сільського господарства та аграрних відносин Наддніпрянської України, слід зазначити, що панівне становище займали кріпосницькі відносини, які дедалі більше гальмували його розвиток. В в 30-х рр. XIX ст. в Наддніпрянській Україні розпочалася промислова революція. Проте темпи її розвитку уповільнювалися через відсутність ринку вільнонайманої робочої сили. Зміни, які відбулися в розвитку міст у першій половині XIX ст. були пов’язані з початком промислової революції. Найбільшим містом стала Одеса, а джерелом процвітання — торгівля. Основними формами внутрішньої торгівлі на українських землях були ярмарки та тижневі базари (торги). Успішний економічний розвиток Південної України став красномовним доказом необхідності переходу до нових економічних відносин.

Хмаринка слів. Обрати поняття, терміни, назви з хмаринки та пояснити їх

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 2