Соціокультурна багатоманітність
Сіверський професійний ліцей
Методична розробка уроку
з предмету «Громадянська освіта»
на тему: «Соціокультурна багатоманітність», розділу 3 «Людина в соціокультурному просторі».
Підготувала:
викладач суспільних дисциплін
Махник Анастасія Сергіївна
м. Сіверськ 2021 рік
Вступ
«Ми всі разом,
нас несе одна й та ж сама планета,
ми – команда одного корабля»
А. де Сент-Екзюпері
Сучасне людство — це тисячі народів, сотні держав, серед яких немає двох зовсім однакових людей. У 21 столітті з усього різноманіття культур складається єдина цивілізація зі спільними проблемами та базовими цінностями. Глобалізація культури все більше асоціюється з екологічними та етичними ідеями єдності людства і його долі. Тісним стає зв'язок між різними країнами, народами. Виникає новий художній образ світу — полікультурний, — у якому переплітаються, поєднуються і доповнюють одне одного мистецтва різних народів.
Становлення громадянського суспільства в Україні активізувало проблему балансу між національною ідентичністю та різноманітністю. Кожна етносоціальна група, що проживає в Україні, має свою культуру, яка збагачує та урізноманітнює українську національну, звідси можна говорити про Україну, як про поліетнічну державу.
Очевидно, що труднощі розбудови громадянського суспільства, політичної нації в Україні віддзеркалюються й у діяльності освітніх закладів. В таких умовах належне місце належить вихованню у підростаючого покоління розуміння того, що наше суспільство є культурно різноманітним і наша нація не може існувати без впливу інших культур та націй, і в такі моменти особливу увагу треба приділяти соціальній згуртованості та взаєморозумінню.
Тема толерантності, гендерної, конфесійної рівності є актуальною для сьогодення. Адже потреба суспільства передавати свій досвід і знання поставила перед сучасним педагогом низку завдань, найголовнішим серед яких є формування в учня особистого досвіду культури спілкування та співпраці, сприйняття рівнозначності і рівноправності усіх націй.
Методичне обґрунтування теми. Для методичної розробки уроку я обрала тему «Соціокультурна багатоманітність», розділу 3 «Людина в соціокультурному просторі». Вона допоможе учням зрозуміти сутність головних понять полікультурності, спонукає здобувачів освіти до розуміння та вивчення культурних цінностей інших народів, розуміння необхідності поваги та толерантного ставлення до відмінностей, учні формують суспільну відповідальність, солідарність, можуть застосувати здобуті навички та знання в реальному житті.
Вивчення даного питання займає велике значення, адже виховує у особистості шанобливе ставлення до різноманіття культур нашої держави. Таке ставлення необхідне для подолання зверхнього ставлення однієї групи до іншої, дискримінації, расизму, шовінізму та націоналізму. Пізнання в неоднорідному суспільстві формує відкритість особистості, вона ставить перед собою актуальні цілі та завдання, спрямовує особистість на конструктивний діалог з представниками інших соціокультурних спільнот.
Основними завданнями методичної розробки є:
- привернути увагу громадськості до соціокультурного виховання молоді;
- сформувати у здобувачів освіти розуміння культурного різноманіття, на прикладі соціокультурних та регіональних особливостей розвитку етносів;
- виховання громадянської свідомості особистості, орієнтованої на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві.
Методика проведення уроку. Прибічники когнітивного підходу вважають головним у навчанні розвиток мислення та пам'яті учнів, інтелектуальних умінь, як-от: абстрагування, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, оцінювання, теоретичні міркування, тобто таких, що дають можливість розв'язати висунуту проблему.
Для проведення уроку я обрала форму - семінар. Тематичне семінарське заняття - є формою навчання, що дає змогу ефективно організувати самостійну роботу учнів з конкретної теми. При цьому учням надається можливість активно оперувати знаннями, здобутими на попередніх уроках, а також у і процесі самостійної роботи з рекомендованою літературою. Учні заздалегідь розділені на три групи, котрі отримали випереджальні завдання, теми доповідей й рекомендовану літературу для домашнього опрацювання (Додаток А). Групи обирають доповідача-спікера та редколегію, яка допомагає у зборі інформації до висвітлення питання, та занотовує виступ спікера під час уроку у технології «Скрайбінг». Результати самостійної роботи можуть бути оформлені у вигляді конспектів, доповідей або повідомлень.
Задача викладача – провести ознайомчу організаційну роботу напередодні уроку: розділити групу-клас на три робочі групи, допомогти в обранні спікерів, дати випереджальні завдання-картки для підготовки виступів та список джерел та літератури, посилання на сайти. Матеріал до оформлення плакату учні можуть підготувати заздалегідь, зробити записи, замальовки, роздрукувати окремі слова-поняття тощо (Додаток Б, Додаток В, Додаток Г).
Під час проведення уроку я використовую технологію «Скрайбінг», яка дозволяє у формі малюнків, коротких записів, наліпок, скетчів створити плакат, який містить результати індивідуальної та семінарської роботи груп (Додаток Д), для узагальнення опрацьованого уроку - хмарну технологію «Хмара тегів», з допомогою сервісу WordItOut - генератора хмар слів що дозволяє учням узагальнити опрацьований матеріал, тезисно показати набуті знання (Додаток Е).
Також для ефективного засвоєння учнями матеріалу я використовую такі інтерактивні методи як: «Дискусія», «Гра «Так-Ні», «Мікрофон», «Ланцюжок», «Асоціація», «Дерево рішень».
В результаті проведеного семінару учні отримують два продукти «Плакат-лепбук», та плакат «Дерево рішень», які можна використовувати під час подальшого вивчення теми, проведення тижня «Толерантності», тощо.
План уроку:
I. Організаційний момент (1 хв.).
ІІ. Постановка проблеми (3 хв.).
IІІ. Вивчення нового матеріалу. Обговорення проблеми.
- виступи доповідачів та груп – 4-5 хв. (20 хв.) ;
- доповнення учнів, викладача– 3 хв. (9 хв.) ;
- висновок викладача– 1-2 хв. ( 5 хв.).
IV. Підсумок уроку (5-7 хв.).
V. Домашнє завдання (1 хв.).
Тема: Соціокультурна багатоманітність.
Мета уроку: визначити поняття «суспільство», «соціальна структура суспільства», «соціальні цінності»; з’ясувати, що таке гендерна рівність та її значення; визначити поняття етнічної та конфесійної різноманітності; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження; виховувати розуміння необхідності поваги та толерантного ставлення до культурних відмінностей.
Очікувані результати. Після уроку учні зможуть:
• пояснювати та застосовувати поняття «суспільство», «соціальна структура суспільства», «соціальна згуртованість, солідарність і відповідальність» ;
• характеризувати соціальні норми;
• називати основні принципи діалогу між соціальними групами в полікультурному суспільстві: принцип соціальної рівності та справедливості, принцип згуртованості, принцип соціального партнерства;
• пояснювати, що таке соціальні цінності та яку роль в житті суспільства відіграє соціальна відповідальність.
Ключові компетентності: спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами, інформаційно-цифрова компетентність, соціальна та громадянська компетентності.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник О.О.Гісем, О.О.Мартинюк «Громадянська освіта» 10 клас, навчальні матеріали до виступів учнів, презентація до уроку, епіграф до уроку (обирають учні), мультимедійний проектор, ватман, маркери різних кольорів, вирізані листочки без надписів для «Дерева рішень», зошити.
Хід уроку
I. Організаційний момент уроку.
Перевірка готовності групи до уроку. Матеріали виступів знаходяться у спікерів. На мультимедійному проекторі зображена тема семінару (слайд 1) та мета (слайд 2).
ІІ. Постановка проблеми.
Викладач: Доброго дня шановні учні! Сьогодні ми зібралися в цьому класі для обговорення актуальної для сучасності проблеми. Будь ласка, зверніть увагу на проектор, та запишіть до зошита тему уроку.
Отже тема нашого семінару: «Соціокультурна багатоманітність».
Для початку оберіть епіграф до сьогоднішнього семінару, з представлених на слайді (слайд 3), або у підручнику, сторінка 47. Він відобразить ваше сприйняття проблеми, яку ми будемо вирішувати на сьогоднішньому семінарі.
Викладач за бажанням викликає декількох учнів, які зачитують обрану цитату, та пояснюють, чому саме вона їм імпонує. Викладач узагальнює відповіді, підводячи учнів до проблематики теми, яка буде опрацьована.
Вашій увазі хочу представити три питання для обговорення, запишіть їх до зошита (слайд 4):
План семінару:
- Суспільство. Соціальна згуртованість і соціальні цінності.
- Етнічна, конфесійна, гендерна різноманітність.
- Прояви багатокультурності української нації в нашому краї.
Під час виступу спікера прошу вас звертати увагу на слайди з хмарами тегів. Ці питання ознайомлять вас з основними складовими понять «соціум», «суспільство», «соціальна структура суспільства», «солідарність і відповідальність», ви дізнаєтеся, що таке гендерна рівність та в чому полягає її значення, усвідомите необхідність поваги та толерантного ставлення до культурних відмінностей нашого суспільства.
Наша задача – навчитись аналізувати проблемні життєві ситуації та знаходити способи їх вирішення; зрозуміти важливість дотримання правових і моральних норм у повсякденній практиці, давати оцінку людським учинкам, у тому числі нести відповідальність за власні.
IІІ. Обговорення проблеми.
Питання 1: Суспільство. Соціальна згуртованість і соціальні цінності. (слайд 5)
Виступ спікера групи 1. Інші учасники групи отримують плакат, на якому занотовують основні тези по даному питанню. Учасники інших груп записують тези виступу в зошит.
Доповідач 1 (орієнтовна відповідь): Суспільством називається сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, зумовленими способом виробництва матеріальних і духовних благ, які змінюються упродовж історії.
У соціології поряд з терміном «суспільство» також використовується запозичений з латини термін «соціум» (від лат. societas — суспільство). Суспільство від звичайного натовпу людей відрізняється тим, що є організованим і має структуру. Соціальна структура — це ієрархічно впорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками та відносинами. Основними елементами соціальної структури є люди та їхні групи.
У суспільстві існують стійкі форми суспільного життя – соціальні інститути, що дозволяють людям створити систему відносин.
Соціальний інститут – це відносно стійка модель поведінки людей і організацій у певній сфері життєдіяльності суспільства.
Суспільство від звичайного натовпу людей відрізняється тим, що є організованим і має структуру.
Соціальна структура – це ієрархічно впорядкована сукупність індивідів, соціальних груп, спільнот, організацій, інститутів, об’єднаних стійкими зв’язками та відносинами. Розташування людей за соціальною ієрархією згори вниз за чотирма основними критеріями нерівності: неоднаковими прибутками, рівнем освіти, доступом до влади, престижем професії — розуміється як соціальна стратифікація. У соціології соціальною стратифікацією називають вертикальне розшарування суспільства.
Розташування людей за соціальною ієрархією згори вниз за чотирма основними критеріями нерівності: неоднаковими прибутками, рівнем освіти, доступом до влади, престижем професії — розуміється як соціальна стратифікація. Одним із вирішальних факторів суспільного розвитку є соціальна згуртованість, що базується на спільних цінностях, міцних соціальних зв’язках та спільному виконанні суспільних обов’язків.
Солідарність — це єдність переконань і дій, взаємодопомога й підтримка членів соціальної групи, що ґрунтуються на спільності інтересів і необхідності досягнення загальних групових цілей, спільна відповідальність.
Відповідальність — усвідомлення особистістю власних обов’язків та їх виконання.
Викладач: Отже давайте узагальнимо, які асоціації у вас викликає слово «суспільство»?
Метод «Асоціація»:
Покажіть це у вигляді малюнку, оберіть потрібний та поясніть свою думку. Приклади малюнків: (слайд 6).
А тепер давайте звернемо увагу на плакат, на якому вже є перші записи «Групи 1».
Викладач коротко аналізує та узагальнює записи.
Питання 2: Етнічна, конфесійна, гендерна різноманітність. (слайд 7)
Виступ спікера групи 2. Інші учасники групи продовжують заповнювати плакат. Учасники інших груп записують тези виступу в зошит.
Доповідач 2 (орієнтовна відповідь): У сучасному світі майже не існує країни моноетнічної. Зазвичай у кожній країні є більша або менша кількість різних етнічних груп. Що являє собою поняття етнічна група? ( це частина ширшого суспільства члени якої вважають що спільним для них усіх є їхнє походження, культура.)
У демократичному суспільстві розвиток кожної культури супроводжується
розвитком окремої особистості, формуванням у неї відповідного ставлення і до
загальнолюдських цінностей, і до цінностей власної культури. Різноманіття культури українського суспільства виявляється не лише в її етнічній різнобарвності, а й, зокрема, у релігійній.
Слово «конфесія» в сучасній українській мові має два значення: 1) віросповідання; 2) самостійний, незалежний від інших релігійний напрям, відгалуження («Великий тлумачний словник української мови»). Термін «міжконфесійний» використовується на означення стосунків між представниками різних напрямів однієї релігії, а також на означення відносин між представниками різних релігій.
Соціальна рівність – це такий суспільний устрій, за якого всі члени суспільства мали б однаковий статус. Однак у реальному житті такий стан є недосяжним.( Люди різні від природи і за культурою, тому неможливо зробити їх рівними , однаковими. Тому демократія пропонує, рівність перед законом, незалежно від національної, релігійної, належності.
Основою свободи, справедливості та миру у світі є рівність. Вона означає, що кожен незалежно від віку, статі, релігійної, етнічної належності тощо наділений рівними правами. Саме рівність лежить в основі демократичного розвитку суспільства й означає втілення в життя ідеї справжньої поваги та цінування гідності людини.
Гендер — це змодельована суспільством і підтримувана соціальними інститутами система цінностей, норм і характеристик «чоловічої» та «жіночої» поведінки, стилю життя та способу мислення, ролей жінок і чоловіків та їхніх стосунків. Розрізняють поняття стать і гендер. Стать є стартовою позицією, її не вибирають, з нею дитина з’являється у світ, вона очевидна з моменту народження. Гендер є своєрідним підсумком соціалізації людини в суспільстві відповідно до її статевої приналежності.
Викладач: Отже ми визначили, що таке гендерна рівність та її значення, поняття етнічної та конфесійної різноманітності. Зверніть увагу на дошку (слайд 8, 9,10).
Робота з візуальними джерелами. Метод «Ланцюжок».
Завдання:
- Розгляньте ілюстрації Марії Чорної із серії «Гендер в малюнках».
- Зробіть висновки, що таке гендер та гендерна рівність?
Учні одним реченням по черзі дають відповідь на запитання викладача. Наступна відповідь повинна доповнювати попередню.
«Група 2» презентує результат своєї роботи з плакатом.
Викладач узагальнює інформацію, за потреби доповнює.
Питання 3: Прояви багатокультурності української нації в нашому краї. (слайд 11)
Виступ спікера «Групи 3». Інші учасники групи завершують заповнювати плакат. Учасники інших груп записують тези виступу в зошит, доповнюють виступ спікера, адже самі являються жителями різних міст та сіл Бахмутського району.
Доповідач 3 (орієнтовна відповідь): Більшість країн не є культурно однорідними, і там проживають представники різних національностей, які мають свою культуру, релігію, звичаї й традиції. Наприклад Норвегія – її суспільство складається з багатьох різних народностей. Норвезька культура піддається різним зовнішнім впливам: тут полюбляють як норвезькі рибні страви так і спагеті, тако чи кебаб. Норвезьке суспільство розвивається тому, що всі його члени залучені до спільної громадської активності.
Багатокультурність – один із напрямів державної політики щодо забезпечення прав різних категорій осіб і спільнот на культурну ідентифікацію, відмінність від інших етногруп.
В Україні склалася ситуація наявності полікультурної різноманітності в усіх її різновидах: етнічній, соціально-економічній, політичній, мовній, релігійній. Крім українців (три чверті населення країни), значний відсоток становлять інші східнослов'янські народи (росіяни, білоруси), а також євреї, західні та південні слов'яни (поляки,чехи, болгари, словаки). З інших етнічних груп найбільш чисельні романомовні народи (молдавани, румуни), греки, представники фінноугорської (угорці, естонці) та алтайської (татари, гагаузи) мовних сімей.
Полікультурна різноманітність не оминула і наш район та область. Історичні події заселення території району та області за часів правління Катерини ІІ та призвели до становлення поліетнічного складу населення області. Як приклад можна привести такі міста і села, як
На території нашого району є села, де більшість населення має турецьке та вірменське коріння – с.Васюківка, с.Благодатне, польське – с.Званівка, с.Верхньокамянське, с.Роздолівка. Переселенці зберегли свої звичаї та традиції які підтримують і корінні жителі. Разом у 1991 збудували греко-католицьку церкву — «Зіслання Святого Духа», повністю за рахунок коштів віруючих.
Територія нашої області також має строкатий поліетнічний склад. Багато міст було засновано кримськими греками-переселенцями, німцями-колоністами, болгарами, молдованами тощо. Це міста Мангуш, Чермалик, села Набережне, Труженка, Херсонес, Кальчинівка та багато інших.
Група 3 презентує завершену роботу над плакатом. Учні узагальнюють результати своєї роботи.
Викладач: (слайд 12) Отже ми бачимо, що буття людини завжди соціальне; вона має розум, створює цінності, постійно розвивається, їй притаманні свідомість та сприйняття позасвідомого, спілкування із собі подібними, що дає можливість піднестися над природою. Кожному етносу, нації притаманна самобутність, зокрема, у культурі. Повсюдне утвердження культурних досягнень потрібне задля повноцінного функціонування народу на кожному історичному етапі; це зберігає його, визначає ідентичність поміж іншими народами, що є своєрідною регуляцією соціокультурних процесів. Самобутня ідентичність завжди пов'язана з культурною терпимістю до інших цивілізацій.
В Україні чітко простежується діалог культур (слайд 13, 14). Ми можемо знайти приклад цього у рисах, притаманних весільному обрядові, які можуть проявлятися навіть в межах одного етносу. Розгляньте, будь ласка слайди на яких зображені весільні вбрання українців з різних історичних регіонів. Ми можемо простежити, як етнічні особливості різних народів перекликаються у цих вбраннях та весільних традиціях.
Бесіда: (слайд 15)
Запитання і завдання:
- Як ви розумієте поняття «діалог культур»?
- Діалог між якими культурами відбувається в сучасній Україні?
- Роздивіться зображення українського народного вбрання. Чим можна пояснити різноманітність традиційного весільного вбрання в Україні?
IV. Підсумок уроку. (слайд 16)
Викладач: Культура України 21 століття заснована на загальнолюдських цінностях: захисті прав особистості, гуманізмі, творчому розвитку людини, поширенні наукових знань, взаємозбагаченні національних та регіональних культур, дбайливому ставленні до життя.
Основою свободи, справедливості та миру у світі є рівність. Вона означає, що кожен незалежно від віку, статі, релігійної, етнічної належності тощо наділений рівними правами. Саме рівність лежить в основі демократичного розвитку суспільства й означає втілення в життя ідеї справжньої поваги та цінування гідності людини.
Метод «Дерево рішень».
Викладач: Зараз ми підсумуємо опрацьований матеріал з допомогою методу «Дерева рішень». Стовбур дерева – це наша тема, гілочки – сучасні проблеми суспільства, листочки – приклади рішення цих проблем, які ви можете запропонувати. Подивіться уважно та дайте відповіді.
Учні з допомогою своїх зошитів-конспектів, плаката дають відповіді. Викладач записує їх на клейких листочках та чіпляє до дерева.
V. Домашнє завдання. (слайд 17)
Опрацювати матеріал підручника: розділ ІІІ, тема 1. сторінка 46.
Відповідати усно на запитання 1-7.
Творче завдання (на вибір):
- Розробити правила спілкування в толерантному суспільстві;
- Намалювати малюнки: «Гендерна рівність» чи «Проблеми гендерної рівності».
Висновок
Фундаментальними цінностями сучасного світу є демократія, свобода, повага до прав людини, солідарність та участь. Базова умова демократичного розвитку суспільства – це наявність громадян, котрі володіють уміннями здійснювати зважений і раціональний вибір, критично мислити та аналізувати інформацію, розуміють значення права, толерантно ставляться до думок інших, активно цікавляться суспільним, політичним та економічним життям.
Сучасна освіта передбачає розвиток демократичних цінностей, поведінкових настанов, практичних навичок, знань, оволодіння якими дає змогу кожній особистості дієво долучатися до демократії, уналежнює компоненти, задекларовані Рамкою компетентностей для культури демократії Ради Європи як-от:
- цінності: повага людської гідності й дотримання прав людини; повага культурної багатоманітності; утвердження демократії, справедливості, рівноправності та верховенства права;
- поведінкові установки: відкритість щодо інших культур, світогляду і звичаїв; повага; громадянська самосвідомість; почуття відповідальності; почуття власної значущості; стійкість перед невизначеністю;
Полікультурна особистість має здатність до вільного діалогу з представниками різних культур, що відкриває можливості для взаєморозуміння. Вона готова до міжнаціонального спілкування й співробітництва з представниками різних етнічних груп, спрямована на встановлення добросусідських відносин з усіма народами і прагне підвищити загальну культуру за рахунок взаємного збагачення досвідом духовного розвитку, освоєння культурних досягнень всіх народів.
ДОДАТОК А
Завдання для груп
ГРУПА 1
- Суспільство. Соціальна згуртованість і соціальні цінності.
ГРУПА 2
- Етнічна, конфесійна, гендерна різноманітність.
ГРУПА 3
3. Прояви багатокультурності української нації в нашому краї.
ДОДАТОК Б
Матеріали до оформлення плакату
Група 1
|
|
ДОДАТОК В
Матеріали до оформлення плакату
Група 2
ГЕНДЕР –
КОНФЕСІЯ –
СОЦІАЛЬНА РІВНІСТЬ –
|
Обов’язки |
|
|
Чоловік |
Жінка |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ДОДАТОК Г
Матеріали до оформлення плакату
Група 3
|
На території нашого району є села, де більшість населення має турецьке та вірменське коріння – с.Васюківка, с.Благодатне, польське – с.Званівка, с.Верхньокамянське, с.Роздолівка. Переселенці зберегли свої звичаї та традиції які підтримують і корінні жителі. |
ДОДАТОК Д
Приклад використання технології «Скрайбінг»
ДОДАТОК Е
Приклад використання сервісу WordItOut.
Список використаної літератури
1. Антонюк О. Історичні основи етнополітики України // Людина і політика.–
2003. — № 2. — С. 25–31.
2. Асаєва В.В. Філософія сучасної полікультурної, мультилінгвальної освіти /В.В. Асаєваа // URL: http://www.info-library.com.ua/books-text11612.html
3. Бережна С. Полікультурне суспільство та історичні освітні конструкти. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/39512/21-Berejna.pdf?sequence=1
4. Захарова І.Г. Інформаційні технології в освіті: Навч. посібник для студ. вищ. пед. навч. закладів. - М.: Видавничий центр «Академія», 2003. - 192 с.
5. Населення України: Демографічний щорічник. — К., 1993.
6. Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні. — К.: ІПІЕНД, 2002. — 272 с.
7. Огляд книги П.Петровського, Н.Кутузова, Н.Любецького «Скрайбинг. Объяснить просто». URL:: режим доступу до статті: http://anntre.livejournal.com/130640.html . (Дата звернення 22.10.2021).
8. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. - К.: Видавництво А.С.К., 2004. - 192 с.
9. Пультер С. До питання впровадження нових освітніх технологій у середній та вищій школі // Дивослово. – 2005. – №3. – 5 с.
10. 1. Інтерактивні методи навчання : навч. посібник / (П. Шевчук, П.Фенрих). – Щецін : WSAP, 2005. – С. 7 – 23
про публікацію авторської розробки
Додати розробку