«Соціокультурні орієнтації молодших школярів на прикладах народної казки».
Методична розробка
вчителя початкових класів
спеціалізованої школи № 110
з поглибленним вивченням
французької мови
ім.К.Гапоненка
м.Києва
Дідух Інни Олександрівни
«Соціокультурні орієнтації молодших школярів на прикладах народної казки».
2012-2013 н. р.
Актуальність методичної розробки
Сьогодні, коли взято курс на відродження та розвиток національної культури, школи, мови, велика надія покладається на уроки читання. Недарма народне прислів’я говорить: «Читання – найкраще навчання». Читання книг відкриває кожному дивовижний світ людини і природи, всього, що нас оточує. Найбільшою мірою це стосується дітей. Учні початкових класів прилучаються до цього світу саме на уроках читання.
Метою уроків читання, які я проводжу, є формування першооснов школярів, плекання творчого, національного, свідомого покоління молоді засобами художнього слова.
Український народ як передбачливий педагог засобами словесного мистецтва розробив цілісну систему виховання підростаючого покоління. Неважко переконатися, що, використовуючи засоби українського фольклору, здебільшого виходять не стільки з виховної концепції народу, скільки добирають певні твори для підтвердження з тими, які виробив сам народ. Інша річ, що в умовах школи, загалом навчального закладу, досить непросто зберігати цілісність виховної народної думки, оскільки вона реалізується через значну кількість її засобів, у даному випадку творів фольклору.
Серед різноманіття сучасних засобів навчання і виховання я б хотіла звернути вашу увагу на казку. Чи є казка засобом навчання?
Теоретичне обґрунтування
Видатні педагоги різних часів надавали особливе значення народній казці.
В.О. Сухомлинський широко використовував казки, оповіді, приказки і прислів'я, пісні, народні традиції і обряди у повсякденній вчительській роботі, у своїх творах показував їх доцільність у духовному зростанні учнівської молоді. Так, у праці "Серце віддаю дітям" він надає казці таку роль: "Діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена у яскравих образах. Казка — благородне і нічим не замінне джерело виховання любові до Вітчизни. Патріотична ідея казки — в глибині її змісту, створені народом казкові образи, що живуть тисячоліття, доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона — творіння народу".
К. Д.Ушинський великого значення надавав усній народній творчості. Він писав, що це: «перші і блискучі спроби народної педагогіки», і ніхто не може змагатися з «педагогічним генієм народу.
Казка як своєрідний жанр народної та літературної творчості посідає значне місце у фольклорі всіх країн світу. Як зазначив В. Гнатюк "казки належать до найдавніших витворів людського духу і сягають у глибину таких далеких від нас часів, якої не досягає жодна людська історія". Казка – невід’ємна складова народної педагогіки. "
Борис Дмитрович Грінченко був видатним педагогом, який з повагою ставився до народної педагогіки, вважаючи, що вона виховує людину чесною, працьовитою, сміливою та відданою народові.
Мною дещо розширено коло пропонованих учням початкової школи засобів українського фольклору розглядом тих творів, які поглиблюють уявлення дітей про гідні наслідування характерні риси соціокультурного простору України у його історичному, соціальному та культурному розвитку. Виходимо з того, що певна цілісна частина загального зберігає необхідні, найхарактерніші риси і якості загальної цілісності. У даному випадку обираємо ту частину українського фольклору, яка найповніше відображає перед власним дитинством поведінкові аспекти рідного народу – його суспільного й індивідуального життя. Це – народні казки, унікальний жанр, який якнайповніше відповідає реалізації поставленого завдання з огляду на вікові та психологічні особливості вихованців.
Новизна методичної розробки
Формування духовного обличчя дитини, її культури залежить від того, як вчитель на своїх уроках зуміє розвинути в ній уміння знаходити красу в тому, що її оточує. Дітям властива виняткова безпосередність. Потрібно навчити їх бачити прекрасне в оточуючому та насолоджуватись ним. Не один рік початкова школа працює над метою впровадження образної етнопедагогіки на прикладах з рідного фольклору.
На уроках читання народна казка з її захоплюючими сюжетами не повинна обходитись увагою. Але на цей раз мається на увазі насичена подієвість казки, характеристика окремих рис персонажів через їхні вчинки, оцінка їх за конкретними наслідками вчинків і поведінки. Крім того, до уваги я беру той факт, що більшість українських народних казок містить різноманітні повчальні соціокультурні аспекти нашої історичної дійсності, тобто охоплює явища соціального і культурного життя у їх єдності. Надзвичайна подієвість української народної казки – не самоціль. Стрімким, а то й бурхливим розвитком сюжету казка не тільки захоплює, а й переконує, що процес набуття життєвого досвіду, досвіду прийняття рішень потребує засвоєння певного соціального досвіду, культури, взаємодії з умовами життя. У такий спосіб в учнів у процесі пізнання змальованої народним твором соціокультурної ситуації не раз виникають суперечності між наочним образом і думкою, образом і словом, узагальненнями, життєвими поняттями, які вже склалися, і новими фактами.
Ми звикли до стереотипів опрацювання народної казки на уроці:
• розвиток усного мовлення;
• техніка читання;
• визначення головної думки твору;
• вибіркове читання;
• читання в діях;
• переказ.
Під час обговорення казки у дитячій уяві виникають швидше на інтуїтивному, образно-конкретному, ніж на логічно-абстрактному, понятійному рівні, що й підтверджує чуттєве прийняття навколишнього світу молодшими школярами.
Щоб твір створював досить сприятливі умови для зародження позитивних рис, націлював не просто на самоаналіз, а на розвиток своїх здібностей, формування характеру, удосконалення себе завдяки власній діяльності.
Для цього на уроках доцільно застосовувати нестандартні технології роботи з казкою:
• переплутування казкових сюжетів і героїв;
• змінювання характеру героя;
• змінювання місця, часу, події;
• змінювання кінця казки;
• складання казки за схемою…
Така робота дає змогу уникнути стереотипів. Діти вчаться розв’язувати ситуацію, «використовувати чари» фантастичних та казкових істот, розв’язувати певне завдання, виходити зі складної ситуації. Непомітно для себе дитина розкриває свої потаємні бажання, поліпшує взаємини з оточуючими. Переконана, що така робота – один із дієвих засобів зробити мислення дітей продуктивнішим, не просто розвинути їхню творчу уяву, а скерувати її на добро.
Послідовно порушуючи серйозні проблеми, пов'язані з вихованням дітей, я враховую і таку психологічну рису, без урахування якої зазнавала закономірного краху не одна вивірена з точки зору дорослих педагогічна концепція, як дитяча безпосередність. Не імітацією зазначеної психологічної риси, а глибоким перейманням цим станом пройнята значна частина українських народних казок.
Неважко помітити, що найпопулярніші серед дітей українські народні казки зосереджені на кардинальних виховних ситуаціях, образному обігруванні визначальних для нашого соціуму моральних і поведінкових норм, шляхом моделювання картин казкової та реальної дійсності, де вони втілюються у близьких і зрозумілих дітям з психологічного боку діях та вчинках. Неперевершеним зразком демонстрації якості народної мудрості, зверненої до дітей, і відповідної соціальної поведінки є, наприклад, одна з казок про тварин "Рукавичка". По суті, тут демонструються принципи товариської взаємодопомоги, приязного ставлення до ближнього, альтруїзму, яких часто бракує сучасному суспільству. Найповніший варіант цієї казки демонструє, як одним персонажам непросто доводиться поступатися власним комфортом заради благополуччя інших, але вони йдуть на це, що далеко не завжди відбувається у реальному житті, діти симпатизують за це персонажам "Рукавички" і розігрують казку з великим емоційним піднесенням як рольову гру.
Бути самим собою, за будь-яких обставин зберігати власне обличчя, не втрачати почуття гідності своїм прикладом навчають персонажі більшості українських народних казок. Це, насамперед, ті твори, головні герої яких теж діти зі зрозумілими й близькими особливостями поведінки та психологією вчинків ("Телесик", "Три брати і кицька", " Про золоту гору", " Чабанець" тощо) та казки про тварин.
Таким чином народна педагогіка у своїх виховних зусиллях, у тому числі за допомогою казки, завжди виходить з реальної життєвої практики. Засоби образності в даному випадку гранично цілеспрямовані. Щодо світу дитинства найперше враховується та обставина, що він існує і розвивається під безперервним впливом і в середовищі дорослих. Діти постійно намагаються автономізуватися від дорослих, заявити право на власне «Я». У цьому плані стосунки між дорослими та дітьми – важлива як виховна і поведінкова проблема, одна з невід’ємних складових соціокультури суспільства. В своїй роботі з дітьми я намагаюсь підготувати їх до розпізнання зла та протистояння й спротиву йому. За таких обставин на кожному своєму уроці я дотримуюся постулату народної педагогіки, який легко простежується в нашому фольклорі, особливо за казками: виховувати – отже застерігати.
Технологія застосування
Казка відома учням з дошкільних років. Її привабливість – в сюжетності, таємничості, фантастичності. Текст багатьох казок піддається прочитуванню в особах і я користуюся цією можливістю: залучаю учнів до діалогу. У процесі такої зацікавленої роботи дітей над казкою створюються сприятливі умови для розкриття перед ними особливостей цього виду творчості.
Доцільними напрямками роботи з дітьми молодшого віку на уроках читання мають бути:
тренування пам’яті;
тренування уваги;
тренування образного мислення;
тренування логічного мислення;
розвиток уяви та творчих здібностей.
Осмислення дітьми казкових творів уже з 1 класу не тільки у спосіб, спрощено кажучи, позитивний герой – негативний герой, а з позиції оцінки його вчинків, які реалізуються в актах співдіяння, співучасті, веде до зіставлення їх з життєвими аналогіями, особистим досвідом учнів, з поведінкою і вчинками за схожих ситуацій і є у виховному плані набагато результативнішими. З цієї точки зору відбувається відбір народних казок, тих, які легко піддаються інсценізації, насичені повчальними подіями та діалогами соціокультурного характеру, доступні й цікаві дітям молодшого шкільного віку.
Цінність методу розвитку творчості полягає в тому, що види діяльності діють в тісному взаємозв’язку.
Пробуджуючи уяву та емоції, різні прийоми навчання активізують здібності, викликають захопленість діяльністю – якості які характеризують наявність творчого начала та активізують вольові зусилля для досягнення творчої мети. Зміна ставлення до навчання сприяє кращому засвоєнню матеріалу, розвитку творчості в будь-якій галузі діяльності.
Розглянемо види робіт, які можна використати на різних етапах уроку.
1.а) Асоціативний кущ. Складання характеристики героїв казки.
(Додаток1)
б) Асоціативний кущ. Зображення героя через асоціативний малюнок.(Доброго і Злого , Веселого і Сумного). (Додаток1)
в) Асоціативна павутинка до слова у вигляді схеми. (Додаток1)
Цей вид роботи на мою думку доцільніше використовувати на такому етапі уроку як «Колективний підсумок. Рефлексія навчальної діяльності. »
За допомогою асоціативного куща на уроці я виховую спостережливість, розвиваю фантазію, образне мислення, допомагаю учням опановувати особливості казки, виразно розповідати її зміст, прищеплюю навички грамотного письма,збагачую словниковий запас дитини.
Після виконаної роботи, а саме, побудови асоціативного куща, у дитини розвивається вміння порівнювати, висловлювати свої думки.
2.а) Кросворди. (Додаток2)
(Українська народна казка «Котик і Півник»1клас)
б)Робота над прислів’ями. (Додаток2).
(Дібрати рядочки з казки, які пояснюють зміст прислів’їв. )
Я вважаю,що такі види роботи як кросворд і робота над прислів’ями потрібно використовувати на етапах уроку «Засвоєння нових знань» як підсумок або «Актуалізація опорних знань ». За допомогою кросворду діти напружують пам’ять,згадують прочитаний матеріал, збагачують словниковий запас. У формі гри я намагаюся прищеплювати любов до книги як джерела знань, до усної народної творчості, розвивати мовлення, пізнавальні інтереси, інтерес до народних казок .
За допомогою роботи над прислів’ями я намагаюсь досягти своєрідного поєднання малих жанрів усної народної творчості з казкою. Змагаючись, дитина проявляє ініціативу, розвиває навики спілкування, співробітництва та взаємодопомоги, ввічливості.
3. Психологічна гра: «Що таке добре, а що таке погано?»(Додаток3).
Цей вид роботи я рекомендую застосовувати на всіх етапах уроку.Особливо він актуальний при вивченні нового матеріалу.Психологічною грою я намагаюсь на уроці пробудити в дитині інтерес до теми,вчу відповідати на запитання за змістом.Актуальність цього виду - розвити у своїх учнів критичне мислення.
4. Вікторина за народними казками: «Казковий кошик»
Вчитель по черзі підносить дітям кошик. Учень виймає один аркуш з цитатою ,читає рядки з казки і називає її.(Підсумковий урок по темі). (Додаток4).
Позитивно-емоційний стан який панує на уроці при виконанні цього виду роботи дуже ефективний. Він систематизує знання змісту найпопулярніших казок,заставляє дитину визначати моральні проблеми, що розв’язуються у цих творах. Я вчу дітей при виконанні цієї роботи узгоджувати свої дії з діями інших гравців,отримувати задоволення від виконання ігрових правил.
5.Урок-казка - математика 1клас. (Додаток5).
На мою думку, діти легше опановують нову тему на уроці за допомогою гри. Інколи учні не можуть засвоїти програмовий матеріал, бо не розуміють доцільності більшості правил і вимог. Я пропоную близьку їм тему або завдання в казковій формі,тоді все стає на свої місця.
6.а)Складання казки за динамічно-малюнковим планом - українська мова 2клас. (Додаток6).
б)Складання казки на основі спостережень за природою (інтегрований урок розвитку зв’язного мовлення і навколишнього світу 3клас. (Додаток6).
в)Урок розвитку уяви і фантазії - нестандартний урок 3клас. (Додаток6).
г)Складання казки за поданим зачином - урок розвитку зв’язного мовлення4клас. (Додаток6).
д)Казка-гра «Мандрівка плескачика» - інтегрований урок 2 клас. (Додаток6).
Пропоную вашій увазі різні види уроків, на яких я намагалася дослідити, як працює казка у якості засобу виховання та навчання, дослідити, як впливає казка та гра на дітей певного віку. Використовуючи гру на уроках я маю певну педагогічну мету, чітко знаю, що я виховаю на цьому уроці. Хороша гра потребує нескладного ігрового обладнання, яке ми з дітьми робимо самі на уроках трудового навчання. Для цього використовуємо папір, картон, фанеру,природній матеріал тощо. Таким чином ігри на моїх уроках допомагають учням в більш доступній, цікавій формі опанувати програмовий матеріал.
На своїх уроках я намагаюсь, щоб кожна дитина брала участь у колективному обговоренні змісту казки: уважно слухала думки і міркування своїх однокласників. Вчилася висловлювати власні міркування щодо прочитаного, виявляти толерантність, повагу до однолітків під час діалогу. Складаючи казку за поданим зачином, я пропоную учневі висловити свою думку в логічній послідовності,тобто самостійно визначити послідовність подій. Словесно описати події, які збуджують уяву, добираючи при цьому виразні мовні засоби. Також обов’язковою задачею для мене,як для вчителя, на таких уроках є сприймання учнем великих за обсягом текстів цілісно. Вміння висловлювати оцінні судження морального й етичного характеру про події, вчинки персонажів.
7.а)Складання таблиці ймовірності - українська народна казка «Лисиця та їжак» 2клас. (Додаток7).
б)Придумати нову кінцівку казки «Хвилини фантазії».(Додаток7).
Такі види робіт я рекомендую використовувати на етапі уроку «Закріплення, систематизація знань » .Відходячи від традиційних методів і прийомів роботи з казкою (читання, розповідання, переказ, перегляд вистав, м/ф і кінофільмів за казками) я,використовуючи ці види робіт, підводжу учнів до використання казкового матеріалу нетрадиційно. Ініціюю у дітей уміння нестандартно, оригінально сприймати зміст казок, відображати його у всіх видах діяльності, а також створювати передумови для створення дитиною власної казки .І саме важливе, не даю дитині готової відповідь, а допомагаю знайти цю відповідь разом. Вислуховую дитину, і використовую м'які інтонації. Обов’язково перебуваю з учнем у позиції «Очі - в - очі. »
8.Швидке читання буквосполучень за таблицею, які найчастіше зустрічаються в тексті - складання слів із розсипанок. (Додаток8) .
У своїй роботі я використовую в якості стимулюючого матеріалу різноманітні геометричні фігури. Це сприяє розвитку комунікативних якостей .Діти з задоволенням працюють в парах та групах,легко і невимушено засвоюють новий матеріал. Відстоюючи свою точку зору,аналізуючи виконану роботу,вони розвивають зв’язне мовлення, увагу, мислення, дрібну моторику, виховують в собі працелюбність.
9.а) Складання казки за уявою, поданою схемою і планом. (Додаток9).
- початок події(початок);
- розвиток події(основна частина);
- кінець події.
б)Урок красномовства різновиди кольорових казок. (Додаток9).
На уроках розвитку зв’зного мовлення використовую такий вид роботи, як «Складання казки за уявою, поданою схемою і планом». Але,щоб урок був більш дієвіший, я використовую піктографічні зображення. Дитина (спочатку разом зі мною) виділяє кількість картинок, які будуть планом казки і за допомогою піктограми зображує їх. Також на уроках малювання ми малюємо казку - діти малюють ілюстрації до знайомих або своїх казок, використовуючи нетрадиційні способи (монотопія, пальцева живопис, малювання аквареллю по-мокрому), потім за допомогою малюнків розповідаємо казку.
Я намагаюся чергувати різні типи завдань, не грати в одну гру багато разів підряд. Перебуваючи поруч, я не виконую завдання за дитину. Починаю з завідомо легких завдань, враховую темперамент кожної дитини, продумую варіанти однієї і тієї ж вправи.
10.Інтерактивне навчання: технологія «Мікрофон». Урок виразного читання (Українські народні казки). (Додаток10)
Цей вид роботи я використовую на всіх уроках в початковій школі. Матеріал, що складається із серії картинок, показую дитині і прошу його детально розглянути зображення, а потім описати те, що він бачить. Допомагаю дитині навідними питаннями, або звертаю увагу на деталі, які малюк не помітив. запитую дитину, куди прямує герой на картинці, що він думає, хороший він чи поганий, що на це вказує .
Якщо виникають труднощі, задаю дитині уточнюючі питання, спостерігаючи за реакцією дитини, і спонукаючи її обдумувати свою відповідь. В кінці можна навіть попросити дитину проілюструвати продовження історії. При роботі над інтерактивним навчання: технологією «Мікрофон», необхідна щира зацікавленість вчителя у зростанні творчого потенціалу дітей, посмішка і похвала. На уроках залучаю до оцінки саму дитину: Що тобі сьогодні вдалося? Що не зовсім вийшло?
Технологія «Мікрофон» тренує в підборі синонімів і антонімів. Формує вміння узгоджувати прикметники з іменниками в роді, закріплює способи словотвору, розвиває здатність передавати інтонацією різні почуття. Розвивати художні і творчі здібності.
11.Конкурс на кращого оповідача української народної казки. (Підсумковий урок по темі).(Додаток11).
Я дуже люблю цей вид роботи, використовую його на таких етапах уроку як «Актуалізація опорних знань учнів. » та «Мотивація навчальної діяльності учнів. »Я починаю розповідати казку, а дитина продовжує у відповідності зі змістом. Суть цього виду роботи втілення сюжету прочитаної казки, у вигадуванні образів і костюмів під конкретних казкових персонажів відповідно до їх характеру, активізація творчого ставлення до слова, вироблення навичок поєднувати казковий образ з драматичним. Захопившись розповіддю казки, діти не помічають, що навчаються,до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. А.С.Макаренко писав «Гра має важливе значення в житті дитини…. Якою буде дитина в грі, такою буде і в праці, коли виросте. »
Мета та завдання
Свої уроки в першому класі я інтегрую з казкою. Прагну виховати гармонійно розвинену,суспільно активну особистість,яка поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту й етичні норми. Казка створює умови для відкриття та освоєння власного «Я» і навколишнього світу; відпрацювання практичних навичок соціальної поведінки; формування соціальної позиції та вміння жити і працювати в соціумі.
Вводячи дитину у світ казки як мистецтва слова, я намагаюсь задовольнити у своїх учнів потребу в емоційних переживаннях, створюю передумови для самовираження особистості. Діти беруть участь на моїх уроках читання у посильній творчій діяльності.
Для стимулювання творчих здібностей можна використати такі види завдань:
- словесне малювання;
- графічне ілюстрування;
- читання за ролями;
- інсценізація;
- складання за допомогою вчителя лічилок, загадок, казок, віршів.
Під час обговорення казки аналогії у дитячій уяві виникають швидше на інтуїтивному, образно-конкретному, ніж на логічно-абстрактному, понятійному рівні, що й підтверджує чуттєве, перцептивне сприйняття навколишнього світу молодшими школярами - дітьми 6-10 років. У такому випадку твір створює досить сприятливі умови для успішного зародження позитивних рис. Він націлює не просто на самоаналіз, а на розвиток своїх здібностей, формування характеру, вчить удосконалювати себе завдяки власній діяльності. Дітям характерний життєвий оптимізм, потяг до розваг, веселощів, жартів, гумору. Гумористичні сценки у багатьох народних казках містять повчальні мотиви ("Кому зозуля накувала?" - іронізування над безпідставною непоступливістю, впертістю, - "Три бажання" - висміювання нетолерантності в людських стосунках, "Язиката Хвеська" тощо), які потрібно обов'язково розкривати перед дітьми, щоб твір не сприймався надто полегшено, поверхнево. Як правило, кожен юний темперамент підсвідомо рефлексує саме щодо свого казкового аналога. І це закономірно, адже народ як майстер слова і психолог, геніальний творець художніх типів і узагальнень зумів відобразити в казкових образах усе те розмаїття поведінкової психології, яке характерне для українців.
Інший народний твір "Язиката Хвеська" дотепно іронізує над такою вже суто жіночою слабкістю як схильність до пліткарства, яка простежується і серед дівчаток у школі. Комічні поведінкові ситуації, якими насичені подібні твори, без найменшого моралізаторства своїми прозорими натяками на аналогії з життя дітей справляють популярними у колі сімейного читання.
Проблема сприйняття кожного його безпосереднім оточенням, зрештою, його зовнішнього вигляду, - це та відлікова точка, з вирішення якої і починається формування юної особистості. У казці "Як цап хизувався перед бараном", власне, порушується не чужа сьогоднішньому учневі-початківцю проблема стилю одягу, за яким у повсякденні почасти визначається соціальний статус особистості, її станова приналежність. Тут вона переростає у проблему практичної доцільності в оформленні своєї зовнішності, ідея якої близька й знайома сучасному школяреві, демонструє йому перехідність, спадкоємність моделей побутової поведінки. Зіткнення у казці всіх протидіючих сил, у тому числі й живої природи, має форму прозорої алегорії, з тією етичною визначеністю, яка забезпечується єдністю слова і діла, вчинку, яка підводить до однозначного висновку, що основа людської етики, поведінки – це діяльність, конкретні результати здійснення задумів.
Логічним наслідком одухотворення живої природи в казках є використання цих творів народною педагогікою в екологічному вихованні дітей, яке складає невід'ємну частину соціокультурного виховання. Турбота про природу, культурне обходження з нею в українській народній казці завжди винагороджується ("Дідова дочка і бабина дочка", "Півник та курочка", "Дарунки з трьох зернин" та ін.). В останній з названих казок традиційна, за народним повір'ям, турбота про ластів'яче гніздо віддячується сімейним достатком, а намагання використати цю нагоду в суто корисливих цілях обертається значними ускладненнями людського існування, як це й випливає з безпосередніх спостережень дітей над екологічним недбальством довкола них.
В українських народних казках взаємини між батьками і дітьми, дорослими та юнню, великими й малими, сильними й слабкими складають те своєрідне етичне тло, на якому розвиваються педагогічні концепції народу-вихователя ("Лев і мишеня", "Котигорошко", " Про бідного парубка і царівну", "Семиліточка", "Закопане золото" й ін.). Серед них казку "Лев і мишеня" можна сприйняти досить узагальнено: як зіставлення могутнього світу дорослих з його поважними клопотами і грайливого, метушливого світу дитинства, який багатьом дорослим нині здається обтяжливим. тим часом турботи про менших і слабших, поблажливе ставлення до їхніх вікових особливостей, розумне задоволення сумнівним виховним і психологічним впливом електронних суперрозваг, які за їх негативною роллю у суспільстві можна зіставити із загрозами фантастичних зміїв у казках.
6.Результативність методу
На своїх уроках я намагаюсь якомога більше знайомити учнів з численними казками про історичне минуле України, про українське мистецтво, його кращими творами. Спонукаю дітей до творчого, поглибленого вивчення специфіки української історії, художньої творчості, знайомства з життям і діяльністю видатних українських особистостей, допомагаю зрозуміти мову українських традиції, фольклору тощо. Читанням казки я не лише викликаю певні почуття, роздуми про життя, а й спонукаю до проби себе як творця (художника, поета, актора), сприяю реалізації і розвитку творчого потенціалу особистості. Щодо фольклору, то народні казки, записані на різних теренах України, набувають мовної своєрідності. Зберігаючи любов до народної казки, я, як український вчитель, намагаюсь донести до учня, бодай частково, своєрідність естетичної природи фольклорного твору, а не формальним прагненням до точності.
Роботу над казкою і вплив її на формування уяви, мислення і розвитку творчих здібностей дитини я починаю з перших днів перебування її в школі. Казку я використовую на всіх уроках. В основу своєї роботи з 1 класу я заклала метод експерименту. При створенні ряду завдань для роботи над казкою я використовувала розроблені в спеціальній психологічній літературі завдання та рекомендації, виконання яких передбачало наявність мовленнєвого супроводу. Всі завдання пропонувались дітям у певній послідовності з урахуванням зростаючої складності.
До своєї роботи обов'язково треба залучати батьків.Спочатку ми ілюструємо казки,потім діти розповідають казки по малюнках. Поступово ускладнюю завдання, використовуючи ілюстрації, як на уроці читання, так і математики, навколишнього світу , мови. В залежності від предмету змінюю завдання.
Результати своєї роботи пропоную вашій увазі.
|
1 |
Знає назви казок,головних героїв. |
43 |
79 96 |
|
2 |
Розуміє головну думку казки. |
30 |
63 89 |
|
3 |
Описує події,аналізує їх. |
26 |
78 90 |
|
4 |
Вміє продовжити казку у відповідності зі змістом. |
21 |
60 84 |
|
5 |
Вміє складати казку за уявою, поданою схемою і планом. |
24 |
56 79 |
|
6 |
Створює свою казку(письмово),ілюструє її. |
22 |
51 80 |
Розвиток творчої уяви та образного мислення дітей на моїх уроках у роботі над казкою.
Уміння 1кл(%). 2кл(%) 3кл(%)
Для визначення рівня уяви і одночасно мовленнєвих здібностей і словникового запасу я постійно використовую гру із звуками «Кола на воді» модифіковану із вправи Дж.Родарі, яка спрямована на з'ясування рівня розвитку творчої вербальної уяви та словникового запасу. Дітям пропонувалося за 1 хвилину дібрати якомога більше слів, які починаються парними приголосними звуками- [с], [з] і т.д.
Гра «Прикрась слово» передбачає утворення якомога більшої кількості прикметників, які характеризують уявлюваний предмет, названий словом упродовж однієї хвилини. Таким словом було вибрано слово «зайчик», оскільки воно зустрічається в багатьох казках. Була передбачена допомога у вигляді дитячих малюнків із зображенням зайчика.
Гра-завдання «Телефон» допомагає визначити якість зв'язного мовлення, яке спонукається запропонованою вигаданою казкою продуманість висловлювання, легкість вступу в уявну розмову. Дитині пропонувалося зателефонувати комусь із рідних чи друзів і розповісти казку.
Оцінювання проводилося за трьома рівнями на протязі 3 років.
Такі види робіт я пропоную використовувати з перших днів перебування дитини в школі.
Результати виконання завдань у дітей мого класу
|
Якість виконання завдання |
1клас (%) |
2клас(%) |
3клас(%) 1семестр |
|
Високий рівень |
37% |
43% |
46% |
|
Середній рівень |
42% |
47% |
48% |
|
Низький рівень |
21% |
10% |
6% |
Завдання «Придумай казку» я подаю, як найскладніше. Воно полягає у складанні казки про казкового героя чоловічої статі (для хлопчиків) та жіночої статі(для дівчаток). Допоміжний додатковий матеріал у вигляді ілюстрацій дітей з різноманітних казок подавався у випадку, коли дитина була не в змозі скласти казку без внесення запропонованого сюжету.
При оцінці результатів я орієнтуюсь на оригінальність та самостійність розповіді, її зв'язність, враховую наповнюваність речень та наявність додаткових членів речення. Високий рівень забезпечувався самостійним складанням оригінальної зв'язної розповіді з вживанням повних поширених речень без додаткового використання ілюстрації. Допускаю мінімальну допомогу у вигляді спонукаючих до використання уяви запитань типу «Що було далі?», «А що ще відбулося?» і т.п. Середній рівень вимагав самостійного складанням зв'язної розповіді з переважним вживанням повних поширених речень з використанням ілюстрації казок та уточнюючих запитань, які спрямовували хід розповіді. Низький рівень передбачав безініціативність у виконанні завдання, використання ілюстрації та відповіді за нею на запитання дослідника непоширеними реченнями, одним-двома словами. Це завдання я рекомендую розпочати застосовувати у другому напівсеместрі 2класу.
Результати виконання завдань у дітей мого класу
|
Якість виконання завдання |
2напівсеместр 2класу(%) |
1напівсеместр3класу(%) |
|
Високий рівень |
28% |
35% |
|
Середній рівень |
41% |
47% |
|
Низький рівень |
31% |
18% |
В порівнянні з попередніми роками рівень творчих здібностей і уяви дітей виріс на 60%. Проводячи такі дослідження з 1 класу,залучаючи до творчої роботи батьків, я помітила зацікавленість дорослих в написанні і ілюструванні казок. Така робота сприяє поєднанню сім'ї і школи. Вдало використовуючи на уроках і позакласних заходах народну творчість (казки, прислів'я,загадки), я намагаюся розвивати у родинах дітей почуття національної гордості,бажання вивчати українську мову,історію і культуру нашого народу,збагачувати словниковий запас. Саме в казці сконцентровано основні категорії моралі: добро і зло, правда й кривда, щастя та біда, які кожна людина повинна зрозуміти з перших кроків життя. Використання основних розвивальних завдань казки дає змогу дитині впоратись зі складними проблемами; формує вміння дитини бачити навколишній світ у взаємозв’язку моральних та етичних норм суспільства.
Розвиток мислення на уроках роботи з казкою
|
№п/п |
Рівні мислення |
Що робить учитель |
Що робить учень |
|
1. |
Активне мислення |
Ставлю проблему, формую, розв'язую. |
Намагається зрозуміти, запам'ятати матеріал. |
|
2. |
Самостійне мислення |
Ставлю проблему, можу формулювати її та пропоную учням самостійно розв'язувати її. |
Сам відкриває незнайоме, проводить способи застосування, оригінальні способи розв'язання. |
|
3. |
Творче мислення |
Організую, коригую, контролюю, керую. Зауваження: кожний наступний рівень включає попередній |
Формує проблему, самостійно розв'язує, опрацьовує навчальний матеріал за підручником. |
|
4. |
Репродуктивне мислення |
Пояснюю, закріплюю |
Запам'ятовує, репродукує |
Працюючи багато років вчителем початкових класів, я зрозуміла одне – що діти не вибачають байдужості. І саме ми, вчителі, маємо навчити дітей, не бути байдужими до оточуючих. Тому я на протязі багатьох років працюю над темою: «Соціокультурні орієнтації молодших школярів на прикладах народної казки».
Ознайомлюючи дітей з прекрасним світом казки я виховую небайдужість до рідного народу, Батьківщини. Сьогодні не так просто в умовах, коли в ефірі, у пресі, на книжковому ринку спостерігаємо засилля несмаку, комерційної псевдокультури, сформувати багату, орієнтовану на загальнолюдські цінності, особистість. З свого досвіду я побачила, що діти хочуть чогось нового і цікавого. Кожна дитина, починаючи від самого народження, хоче гратися, щоб жити творчо. Чому ж з роками творчість поступово зникає з її життя? Чому творче зерно зберігається і розвивається не в кожному? Я вчу дітей мріяти, шукати себе, свій талант. Моє завдання як вчителя, за допомогою чудового світу казки – допомогти знайти себе в житті, пробудити чи розвинути в маленькому учневі те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене так природою.
Література:
- «Нетрадиційні уроки в початковій школі», - Харків, Торсінг, 2006.
- «Новий універсальний довідник «Хочу все знати», - Тернопіль, 2002.
- Шарко В.Д. «Сучасний урок», - Київ, 2005.
- Тучанська Г.В. «Чому так називається» етимологічний словник учня початкових класів, - Тернопіль: навчальна книга Богдан.
- Навчально-практичний посібник початкової школи «Вустами красномовства», - робота Сигиди С.В., - Сміла, 2009.
- Нижчева Н.В. «Різнокольорові казки», - Київ, 2003.
- Н.О.Будна., З.Л. Головко. Позакласне читання. Збірник художніх творів із щоденником читача 2 клас. Тернопіль Навчальна книга – Богдан,
- 2010. – С.31-37.
- Л.Головко. Уроки позакласного читання 2 клас.
- Посібник для вчителя. Тернопіль. Навчальна Книга – Богдан.2010. –
- Ночвінова О.І. Нестандартні форми роботи педагога. «Початкова школа»,1998р., № 11
- Паскаль Н. Використання гри на уроках читання. «Початкова школа», 1997р., № 6
- Праць М.М. Вірші та загадки на уроках навчання грамоти. «Початкова школа», 1990р., № 1
- Савченко О.Я. Урок в початковій школі. К.: Освіта, 1993р.
- Савченко О.Я. Читання в початковій школі. К.: Освіта, 2006р.
- Гра у становленні особистості дитини. «Початкова школа», 1997р., №3
Додатки
1.(Додаток1) - асоціативний кущ.
Намалюйте на папері у вигляді кружечка душу батька і його сина. Серед перерахованих рис характеру виберіть і запишіть ті, які характеризують батька і ті, які характеризують сина. (І – варіант складає характеристику душі батька; ІІ – варіант складає характеристику душі сина)
(Працелюбність, чесність, неслухняність, заздрість, жорстокість, жадібність, совість, чуйність, співчуття, доброта.)
БОЛГАРСЬКА НАРОДНА КАЗКА «ВИНОГРАДАР І ЗМІЯ» 2клас
- (Додаток1) - асоціативний кущ.
НАЗВИ ПОЧУТТІВ
Радість Повага
Захоплення Сум
Здивування Гнів
Гордість Розчарування
Співчуття Жаль
Віра (в…) Тривога
Любов (до…) Обурення
Вдячність Протест
Життєрадісність Заздрощі
Ніжність Зневага
Добрий Радість Злий Сум
- (Додаток1) - асоціативна павутинка.
рідний дім чарівність
дитинство народна
школа авторська(літературна)
бабуся доброта
- 2.(Додаток2) – кросворди.
По горизонталі:
1.Хто викрав Півника?
( Лисичка)
4. Що наказував Котик їсти Півникові?
( Калачі)
5. Ким були Котик і Півник?
( Друзі)
По вертикалі:
2. Що пекла Лисичка?
( Палянички)
3. На чому грав Котик?
( Бандурка)
5. За чим ходив Котик до лісу?
( Дрова )
- (Додаток2) - прислів’я.
а) «Справжні друзі... нічого не вимагають один від одного в ім'я дружби, а роблять один для одного, що можуть».
(«Так дружили вони багато років»)
б) «З добрим дружись, а лихих стережись» («Змія розгнівалась і вкусила хлопця»).
в) «У дружби багато крил, а закон у неї один — вірність».
( «Поки ти бачиш синову могилу, а я свого відбитого хвоста, ми не можемо стати друзями».)
- 3.(Додаток3) - психологічна гра.
1. Погано не співчувати людині коли з нею трапилась біда. (Ні)
2.Погано хуліганити, бешкетувати. (Так)
3. Погано заздрити успіхам товариша чи однокласника. (Так)
4. Погано не дозволяти кривдити себе і не дозволяти собі кривдити інших. (Ні)
5. Погано користуватися результатами праці інших. (Так)
6. Погано не бути боягузом, не відступати перед труднощами. (Ні)
7. Погано не поважати думку іншого, хоч вона і відрізняється від твоєї. (Так)
8. Погано розкидатися обіцянками і не виконувати їх. (Так)
9. Погано перебільшувати свої здібності. (Так)
10. Погано бути жадібним, злим, зажерливим. (Так)
11. Погано радіти, коли в товариша радість. (Так)
- 4.(Додаток4) – вікторина.
- «В одного чоловіка був кіт, старий такий, що вже не здужав і мишей ловити. От хазяїн його взяв і вивіз у ліс. Покинув його, а сам поїхав додому. Сидить кіт,коли це підходить до нього лисичка». («Пан Коцький».)
- «…От одного разу пішла жінка на річку прати, коли ж котиться горошинка по дорозі. Жінка підняла горошинку та й з’їла. А згодом народився в неї синок…»(«Котигорошко».)
- «Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку». (Рукавичка».)
- «Жили собі дід та баба. Дід служив на майдані майданником, а баба вдома сиділа, мички пряла. От баба й напала на діда:
–Зроби мені та й зроби, діду, солом’яного бичка і осмоли його смолою».(Солом’яний бичок».)
- « - Здорова ,була, лисичко – сестричко!
- Здоров.
– А що ти робиш?
- Рибку їм!
- Дай і мені!
- Отакої ! Я стільки морочилась, ловила та й віддай йому. Піди сам налови та й з’їж на здоров’я!
- Я не вмію, навчи мене!» ( «Лисичка –сестричка і Вовк – панібрат».)
6. «…Прокинувся хлопець, коли гляне – аж стоїть корабель: сам золотий, щогли срібні, а паруси шовкові так і понадимались –тільки лети! От він, недовго думаючи, сів на корабель, той корабель здійнявся й полетів…» («Летючий корабель».)
7.Котику – братику, несе мене лиска
По кам’яному мосту на своєму хвосту! Порятуй мене! ( «Про котика і півника»).
8.Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче: « Не плач, діду, не плач, бабо, знесу я вам яєчно не просте, а золоте.(« Курочка ряба»).
9.Прибіг заєць до лисиччиної нори. Коли це лисичка вибігає, дивиться – зайчик стоїть на двох лапках біля хати. Вона його питає:
- А чого ж ти прийшов?Він каже:
- Просили вовк, ведмідь, дикий кабан і я прошу, щоб ви прийшли зі своїм паном до нас на обід.
А лисичка йому: - Я з ним прийду, але ви поховайтеся, бо він вас розірве.(«Пан Коцький».)
- 5.(Додаток5) –урок-казка(математика 1клас-уривок).
- Діти!Півник приготував для вас декілька завдань. Хоче дізнатися чи зможете ви чи ні дати відповіді на його запитання.
1. Що більше? Що менше?
2.Як можна розділити 4 цукерки між двома дітьми?
Чим відрізняються числа 1,2,5 від 14,12,15.
(дівчатка напишуть одноцифрові, а хлопчики двоцифрові).
(Поки діти записують числа, на ширмі з’являється Колобок)
- Діти, впізнали цього героя? Назвіть казку, з якої він потрапив.
Згадаємо, про що вона. Колобок теж прийшов не з порожніми руками, а приготував для вас казкові задачі.
* * *
а) До теремка прибули звірі: Ведмідь-набрід, Кабан-іклан, Вовчик-братик,Лисичка-сестричка, Зайчик-побігайчик, Жабка-квакушка, Мишка-скрекотушка. Чи вистачить для всіх звірят 10 кімнат?
б ) Скільки Цап та Баран побили всього вовків, якщо 3 висіло на дереві, а 2 лежало під кущем?
в) Бабуся спекла 8 колобків. Скільки колобків залишилось, у бабусі з дідусем, якщо Зайчик, Вовчик, Ведмедик,і Лисичка візьмуть собі по колобку?
- Колобок бажає вам успіхів в навчанні та поступається місцем
наступному герою. (На ширмі з’являється Пан Коцький. Діти згадують, з якої казки цей герой і які пригоди трапилися.) Пан Коцький пропонує вам погратися.
Гра «Цифра загубилась»
3+***=5 7+***=9 ***+1=4 ***+2=7
МОЛОДЦІ! А ви знаєте які найулюбленіші ласощі котів? Вірно, це рибка.
Гра – змагання «Хто більше спіймає рибин» (за кожний правильний приклад учні отримують рибку)
3+2 6+2 10-3
4. Розгадування кросворду.
(На ширмі з’являється Котигорошко)
- Діти, а цей герой дуже сумний. Ви його впізнали? Хто знає хто написав цю казку? А сумний він тому, що не знає куди йому потрібно іти, щоб усьому навчитися. І ми йому допоможемо, якщо виконаємо наступне завдання.
4-2=***к 6-2=***л 2+1=***о
1+0=***ш 3+2=***а
- 6.(Додаток6)- уривок.
Тема: Що за диво ці казки! Складання казки «Хлібом земля сильна» за динамічно - малюнковим планом.
Мета уроку:
Навчальна
- формувати уміння складати казки за динамічно-малюнковим планом,
- словесно описувати події, які збуджують уяву, добираючи виразні мовні засоби,
- вчити висловлювати припущення, здогадки про розгортання сюжету.
Розвивальна
- розвивати творче, образне мислення, культуру мовлення,
- літературні здібності дітей,
- вдосконалювати навички грамотного письма,
- комунікативні якості (навички роботи в парах та групах).
Виховна
- виховувати образне сприймання світу, моральні якості людини,
- вміння спостерігати, бачити прекрасне,
- бажання розмовляти рідною мовою.
Тип: урок розвитку зв’язного мовлення
Обладнання:
- картки для роботи в групах, для індивідуальної роботи та роботи в парах;
- лист для творчих робіт;
- геометричні фігури ( трикутники, квадрати, кола), кольорові олівці (зеленого, жовтого, червоного кольору) для об’єднання дітей у групи.
Сьогодні на уроці ви спробуєте проявити свої творчі здібності, кожен з вас стане творцем, а олівчик який зараз опиниться у ваших руках перетвориться на чарівний і буде вашим надійним помічником.( Кожен учень обирає собі олівець).
Актуалізація опорних знань
Робота в групах
( Учні об’єднуються в групи за кольором олівців.)
(Тексти загадок записані на кольорових картках, відповідних кольору олівців.)
- Відгадати загадки
- Прочитайте, загадку відгадайте та дружно групою «гостю» називайте.
Їх читають залюбки
І дорослі, й малюки
Ви напевно здогадались?
Ну, звичайно ж, це …(казки)
Дитина кожна
Завжди залюбки
Слухає в дитинстві
Диво …(Казки)
Два склади Ка- треба взяти
Буквой «зе» їх роз’єднати
Твір фольклорний будемо мати
Тож вже час його назвати…(Казка)
- Чим схожі ці тексти?
- Як ви здогадались про що йде мова?
Ми мандруємо у казку
У цю радісну мить,
Щоб зрозуміти, як прекрасно
У казковому світі жить.
Предметом нашої творчості, нашою гостею буде казка.
2.Словникова робота
Робота в парах
- Згадаємо, як слово «казка» тлумачить словник
(Казка - 1. Розповідний народно - поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.2.Те, що не відповідає дійсності.)
- Дібрати синоніми до слова казка
(Синоніми - байка, притча, фантазія, неправда, брехня, нереальність )
3.Робота з прислів’ями.
- Поясніть значення прислів’я
Казка вчить, як на світі жить.
Казки маленькі, а розуму в них багато.
Казка вигадка та в ній щось повчальне розумій.
4.Бесіда на усвідомлення
- Як кажуть про людину, яка пише казки? Із ким її порівнюють і чому?
Мотивація навчальної діяльності.
- А чи схожі ви на казкарів?
- Яку роботу треба виконати?
- Навіщо треба вчитися?
. Спостереження та постановка проблеми уроку
У подорож ми вирушаємо
В царство казки завітаємо.
Я запрошую вас на гостини до казки.
Казка – діло дуже серйозне.
1. Складання асоціативного куща
- Подумайте, з якими іменниками у вас асоціюється казка?
( Під час відповідей дітей учитель із кружечків вибудовує схему)
- Обговорення асоціацій дітей.
2.Тож переглянемо та пригадаємо,
Які казки ми з вами знаємо.
( Показ уривків казок: Ш.Перо «Кіт у чоботях», українська народна «Колосок», російська народна казка «Курочка Ряба» ).
Бесіда на усвідомлення
- Хто автор казки «Колосок»? То це казка?
- Хто автор казки « Кіт в чоботях»? То це казка?
Висновок. За авторством казки бувають народні та літературні.
- Тепер пригадаємо, які казки бувають за жанром.
3.Відновлення тексту.
Робота в парах.
Найперші казки, які мандрували по світу - це казки про …. (тварин) Потім в подорож відправились - …(побутові), які й розповіли нам про життя - буття звичайних людей. Не дрімали й …(чарівні), або …(фантастичні), швидко їх наздоганяли.
4.Відгадати загадки « А які це казочки?»
- Зараз я буду читати казки. Ви назвіть їх жанр.
Послухайте й мою казочку,
Як носять бджоли мед у вазочку
Їм треба до квітів, до квітів злітати –
Та віднести нектару до вулика, до хати,
А як його з відти дістати?
У бджоляра треба спитати!
Послухайте й мою казочку,
Як носять бджоли мед у вазочку..(Нескінченна)
- Ще одна казочка.
В одній країні граматичній,
Морфологічно – фонетичній,
Жив перенос маленький знак,
Та неабиякий мастак!
Він був розумний і кмітливий
І знав закони особливі:
Міг переносити слова
З рядка в рядок,
Ось так: тра- ва! (Наукова)
5.Відновити схему.
- Перед вами схема, але, мабуть, її відвідали герої казки «Колосок». Давайте її реставруємо, як інакше можна сказати?(Відновимо)
- Є безліч казок, але казки - це … продовжіть мою думку (діти продовжують «скарбниця народу, цілюще джерело, восьме диво світу, безмежний океан творчості».)
- Робота в парах
Порадьтесь і запишіть в лист для творчих робіт думку, яка найвлучніше, на ваш погляд, схарактеризувала казку.
Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів уроку.
- А ви хочете навчитись складати казки?
- Спробуйте сказати якою буде тема нашого уроку?
- Сьогодні на уроці ми будемо вчитися складати казку за динамічно-малюнковим планом.
- Давайте з’ясуємо, чого навчить нас цей урок?
Цей урок навчить мене:
- складати казку за динамічно – малюнковим планом;
- працювати в парах, групах;
- міркувати про життєві цінності;
- відновлювати тексти,схеми.
VІ. Робота над новим матеріалом
Підготовка учнів до сприймання матеріалу
1.Словникова робота
Казка – розповідний народно – поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил.
Динамічний – рухливий, який перебуває в дії.
2.Творчі завдання для груп
(Учні об’єднуються в групи за допомогою геометричних фігур)
- Можна навчитися складати казки за динамічно-малюнковим планом, а для цього треба бути уважним, спостережливим.
Завдання 1
Назвати предмети схожі на
- зернятко (намистинка, бісеринка, брунька, овал)
- сонце (коло, куля, колесо, млинчик, пательня, бублик)
- паляницю ( овал, коло)
Завдання 2
Кожній групі, не називаючи подані предмети, (чоловік, сонце, колосок, паляниця) перелічити їх ознаки так, щоб інші змогли здогадатись, про що, або про кого йде мова.
Завдання 3. Вправа «Що у тебе?»
Учень отримує мішечок, в якому знаходиться предмет. Всі інші учні задають питання, описують предмет і намагаються його вгадати.
- Це кругле? - Ні.
- Їстівне? - Ні
- Жовтого кольору? - Так
- Вуса має? - Так
- Це колосок? - Так. Це колосок.
- А тепер спробуємо створити власну казку – мініатюру, головні герої якої зашифровані у кросворді.
Завдання 5. Колективне складання казки
Закріплення
- Самостійне складання казки за динамічно-малюнковим планом.
- Спробувати самостійно скласти казочку про зернятко, користуючись пам’яткою та динамічно малюнковим планом.
Пам’ятка
|
|
Назва казки |
|
Зачин |
Жили-були … Жив собі… В сто сьомому царстві … Йшли якось … Був у … Починається казка… |
|
Основна частина |
Розповісти про всі пригоди, які відбувались. |
|
Кінцівка |
І я там був… З того часу… Живуть вони… Так і повелось …
|
Підсумок
- Чи є різниця? Складати казку за планом і казку за динамічно-малюнковим планом?
- Яка особливість таких казок?
Рефлексія діяльності.
-
Самооцінка
- З роботою якого казкового героя з казки «Хлібом земля сильна» можна порівняти твою роботу на уроці?
-
Позначте на своїх листках умовними знаками:
Я навчився
Виникають труднощі
Не навчився
-
Підбиття підсумків уроку
- Підніміться ті, хто любить казки
- Сядьте ті, кому цікаво було на уроці
- Підніміться ті, хто був активний на уроці
- Сядьте ті, хто сам хоче скласти таку казочку
- Що було для вас дуже важким
-
Домашнє завдання
- Складіть свою казочку за малюнковим планом.
- (Додаток6)- уривок.
Тема: складання казки „останній листочок" на основі спостережень за природою.
Мета: Виховувати спостережливість, розвивати фантазію, образне мислення, допомагати учням опановувати особливостями казки, виразно розповідати її зміст, прищеплювати навички грамотного письма.
І. Робота над новим матеріалом.
1. Вирішення проблемного питання.
Його називають онуком вересня, сином жовтня, зимі рідним братом. Він напівзимовик - він і колесо, і полозок любить.
- Про який місяць йде мова?
2. Відгадування ребуса (листопад)
3. Поетична хвилинка
Листопад вітром носиться,
На землю листя проситься,
Червоне, жовте падає
І килим нам нагадує.
- Про яку характерну ознаку листопада йде мова?
Народні прикмети про листопад.
а) Бесіда.
Пізньої осені - сім погод на дворі: сіє, віє, крутить, каламутить, завиває, зверху ллє і знизу мете. Через це листопад строкатий: то дощ, то сніг, то мороз, то відлига. Де сніжком земля вкрита, а де ще гола. Зима з осінню бореться. Нехай собі воюють, а ми з вами перевіримо деякі народні прикмети.
б) Розповіді учнів про народні прикмети.
- У листопаді снігу намете - хліба прибуде
- У листопаді води розіллється - сіна набереться
- Пізній гриб - пізній сніг
- Поява комарів у листопаді обіцяє м'яку зиму
в) Перебудувати народну прикмету:
Ранній листопад - на теплу зиму.
- Замінити виділені слова на протилежні, тобто підібрати антоніми. (Пізній листопад - на холодну (сувору) зиму).
Iв. - в хмарки помістити іменники.
IIв. - прикметники.
6. Робота над віршем.
- Листопад завітав до нас в клас і стер останні слова в кожному рядки вірша:
Зграя журавлина відліта у... (вирій),
А берізка ніжна губить лист... (осінній),
А вербичка сумно віти... (нахиляє),
І останнє листя з дерева... (спадає).
- Завдання:
І в. - записати речення про берізку, виділити граматичну основу речення, визначити частини мови.
II в. - записати речення про вербичку, виділити граматичну основу речення, визначити частини мови.
Робота за картиною.
- А чи не може цей вірш бути підписом до нашого малюнку?
- Де ще ми спостерігали таку картину?
- Коли ми спостерігаємо сумну картину пізньої осені, на думку приходять рядки із віршів.
Злітає листя зливою
І падає німе.
Вітрець пісні наспівує,
А сам все дужче дме.
Бесіда.
У природі багато секретів, та вона розкриває їх тільки тим, хто ставиться до неї з повагою і любов'ю.
. Тиха „розмова" з листочком.
До речі, один із секретів природи є те, що листочки люблять шепотіти. Цей шепіт осіннього листя всі чують щоосені, та чи розуміють, про що вони шепочуть?
- Прислухайтесь уважніше - і ви почуєте чарівну казку останнього листочка.
- Про що розповів листочок?
Другим секретом природи є те, що листочки вміють танцювати. Листочки не витримують - літають, кружляють, падають, їх підхоплює вітерець і запрошує у танок. Уявіть собі, що ви, начебто, листочки, з якими, бавиться вітерець: зірвав з дерева, підхопив і поніс, кружляючи - і ви затанцювали.
Оголошення теми і мети.
Самостійна робота учнів (написання казки).
Гр. „А" - за самостійно обраним планом.
Гр. „Б" - за початком.
Була весела сімейка зелених листочків. Гралися вони з вітром, сонцем, дощиком. Та ось прийшла осінь. Вітер зірвав все листя і розсипав по доріжках. Залишився на гілочці тільки один жовтий листочок.
Читання та редагування казок.
. Читання казки В. Сухомлинського „Дівчинка і листочок".
Настала осінь. Моє деревце стало золотим. Листочки все падають і падають. А сьогодні відпав останній листочок. Підняла я його і запитала:
- Листочку, скажи, тобі ж не хочеться вмирати?
- Моє життя коротке, але цікаве. Весною я слухав спів пташок, влітку зустрічав схід сонця. Я пив дощову воду, дружив із сонцем і вітром. Я не вмер. Подивись, дівчинко, на те місце, де я був. Там залишилась брунька. Весною тут з'явиться мій брат.
ІІ. Підсумок уроку.
Дорогі діти, я думаю, що листочок, який лежить у вас на парті, залишився вами задоволений.
Добрий, гарний листочок! До побачення! Скоро прийде зима, всі листочки впадуть з дерев та сховаються під снігом. Але ми з тобою знову зустрінемося навесні, коли братики-листочки визирнуть з бруньок і зашепочуть на гілочках.
- (Додаток6) - урок розвитку уяви і фантазії- уривок.
Тема: Зустріч з улюбленими казковими героями
Мета: Формувати гнучкість мислення, творчу уяву і фантазію; розвивати вміння оперувати відомими героями для створення нового художнього образу; викликати інтерес до заняття.
1. Гра «Уяви – розкажи»
- Уявіть себе серед малюків-коротунчиків.
- Що ви бачите навкруги? Що чуєте? Що відчуваєте? Чого злякалися?
- З мандрівниками трапляються різні неймовірні історії і всякі дивовижні пригоди. Ви готові до несподіванок?
Тоді зверніть увагу на ці моделі повітряних куль. Саме вони допоможуть нам долетіти до Квіткового міста. На одній кулі полетять «Чомусики» на інших двох «Поети» і «Художники».
2. Передбачення.
- Доки наші кулі підніматимуться в небесні простори, прошу вас висловити передбачення щодо зустрічі з коротунчиками та завдань, які вони нам підготували.
3. Робота з деформованим текстом.
Кожна група отримує картку з деформованим текстом.
аЗ гоноловго в хин люкма,
ан м`яі коЗнай. сіВ гойо
тьсяхаюслу і жеду лятьлюб.
(За головного в них малюк на ім’я Знайко. Всі його слухаються і дуже люблять)
- Прочитавши деформований текст, ви дізнаєтеся хто серед малюків- коротунчиків за головного. Він чекає нас на вулиці Дзвіночків.
4. Робота в групах.
1-ша група «Чомусики» готують відповіді на запитання:
1) Чому малюка назвали Знайком?
2) Чому Знайка всі вважали найрозумнішим малюком?
2-га група «Поети» добирають риму і складають вірш:
Всі поети пишуть вірші,
А хіба від них ми … (гірші)?
Згодні віршики складати?
Нумо риму … (добирати).
Знайко все на світі … (знає).
Він завжди книжки … (читає).
3-тя група «Художники» малюють портрет Знайка
Після виконання завдань, кожна група представляє свою роботу.
- Чудово! Знайко оцінить ваші старання. Він чекає вас в будиночку на вулиці Дзвіночків.
5. – Найвідоміший серед коротунчиків є малюк, на ім’я Незнайко. Прозвали його Незнайком за те, що він нічого не знає. Цілими днями тиняється по місту, вигадує усілякі небилиці і всім їх весело розповідає. Такого фантазера годі й відшукати.
- А ви вмієте уявляти і фантазувати?
- На вас чекають цікаві завдання.
1-ша група «Чомусики» серед комбінованих звуків «ух-ух», «хі-хі», «ех-ех» обирають один, який найбільше підходить по характеру до Незнайка.
Пояснюють свій вибір і, опредметивши звуки описують їх смаки, дії.
2-га група «Поети» із запропонованих слів «роз сипанки» складають вірш про Незнайка.
малючок, чіпляється, до.
тиняється, Незнайко,
вулицями, завжди, він,
3-тя група «Художники», користуючись наборами картинок-фрагментів тварин, риб, птахів, викладають зображення фантастичних істот, вигадуючи їм нові назви.
Можливі варіанти:
Хвіст такий як у верблюда,
Голова від кішки буде,
Роги – ніби в барана.
Ой, яка вона страшна –
Неіснуюча тварина – «веркішбар».
6. Гра «Домалюй предмет»
- Серед малюків-коротунчиків живе дуже талановитий художник Тюбик. Він хотів намалювати вам подарунки, але не встиг. Намалював лише на окремих аркушах коло і пропонує нам цікаву гру «Домалюй предмет».
Спробуйте відгадати, що намалював Тюбик за допомогою кола і відтворіть це на своїх листках. Тільки коло не можна збільшувати і зменшувати.
Діти домальовують коло. Бажано, щоб малюнки були різні. Демонструють свої роботи.
- Правильно, все це Тюбик і хотів намалювати.
7. Гра «Нове використання»
Робота в групах.
- Діти, вам шлють вітання знаменитий механік Гвинтик зі своїм помічником Шпунтиком. Вони хороші майстри. Вміють робити триколісні велосипеди і самокати. А ще вони талановиті винахідники. Зуміли змайструвати автомобіль, який працює на газованій воді з сиропом.
Гвинтик із Шпунтиком пропонують вам придумати нове незвичне використання цих звичних предметів: сірникових коробок, пластикових пляшок і прищіпок.
Учні отримують дані предмети і картку із запитаннями:
Нове використання
1. Як по-твоєму можна використати цей предмет?
2. Що для цього слід спростити чи ускладнити?
3. Що збільшити чи зменшити?
Бажаємо успіхів. Гвинтик і Шпунтик
8. Гра-діалог «Фантастичні суперечки»
- Діти, в той час, коли ви думали про нове використання предметів, між Незнайком і Кнопочкою виникла суперечка.
Незнайко сперечався з Кнопочкою, що краще: шапка-невидимка чи килим-самоліт, гуслі-самогуди чи чоботи-скороходи.
- Пропоную вам скласти діалог «Фантастичні суперечки» між шапкою-невидимкою і килимом-самолітом, між гуслями-самогудами і чоботами-скороходами.
Уявіть себе тим чи іншим казковим предметом, доберіть фантастичні, але переконливі аргументи.
10. Підсумок заняття.
- Ось і закінчується наша фантастична мандрівка.
Прочитайте початок речення, поміркуйте, як можна його закінчити
Я повертаюся з Квіткового міста
, але….
, а ….
, щоб ….
, хоча ….
- Поділіться своїми думками з однокласниками.
Діти разом з вчителем стають у коло, беруться за руки, дивляться одне одному очі, передають мімікою свій настрій. Проспівують слова прощання.
«До побачення, малюки, малючки, до побачення Квіткове місто».
- (Додаток6) - складання казки за поданим зачином.
Мета: Вчити учнів складати казку за поданим зачином, висловлювати свої думки в логічній послідовності. Формувати навички усного і писемного мовлення. Закріпити уміння добирати прикметники до іменників, складати текст з деформованих речень. Розвивати творчі здібності, спостережливість, образне мислення та уяву, уміння аналізувати і робити висновки. Збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати естетичні смаки, любов до природи, бережливе ставлення до її багатств.
- Робота з картиною
Опис на основі можливого сприйняття об’єктів, зображених на картині, різними органами чуття.
- В різних куточках землі побувала зима. Притрусила снігом дерева, скувала кригою річки і втекла до лісу.
- Давайте вивчимо кроки Зими.
- Шановні детективи, уявно перенесімось в місцевість, зображену на картині.Доведіть, що тут побувала Зима.
- Прислухайтесь. Що ви чуєте? Чим пахне у повітрі? Візьміть у руки сніг. Який він? /Діти описують картину/
- Я думаю, ми зібрали достатньо доказів. Відкриваємо ще одне слово-підказку: святкова .
- Чи зможете тепер відгадати, що стало предметом крадіжки? /Ялинка/
4.Складання казки:
а) читання зачину
- Чому ж Зима викрала Ялинку? Бо не захотіла зелена красуня коритись Зимі.
- Прочитайте, яка пригода трапилась з Ялинкою одного разу. Завітала Зима у свої володіння. Сплять голі дерева. Тільки Ялинка
не хоче скидати зеленого вбрання.
Розгнівалася Зима …
б) бесіда
- Чи можна назвати прочитаний запис текстом? Чому?
- З яких частин складається текст?
- Яку частину ми прочитали?
- Основну часину та кінцівку я пропоную вам скласти самостійно.
- Як ви думаєте, що зробила Зима?
- Кого послала до Ялиночки? /Вітра, Мороза, Хуртовину/
- Що вони зробили?
- Чи злякалась Ялиночка?
- Як вона оборонялась?
- Чи поборола Ялинка помічників Зими?
- Що вони зробили?
- Що сталося з Ялинкою?
в) списування зачину
г) самостійна диференційована робота з картками
1-ша група: поширити речення прикметниками
Послала до Ялинки Вітра … і Мороза …. та дарма. Ялиночка поколола їх своїми … голочками. Мороз і Вітер завили від … болю і втекли. А Ялиночка й досі стоїть ….
2-га група: скласти текст із деформованих речень
Послала, Вітра, до, колючого, Ялинки.
Тріскучий, хотів, Ялиночку, Мороз, заморозити.
Своїми, їх, вона, гострими, поколола, голочками.
Мороз, злякались, Вітер, і.
Від, завили, болю, вони, і, геть, втекли.
А, стоїть, й досі, Ялиночка, зелена.
3-тя група: самостійно скласти текст за поданим словничком
Словничок
Зима, послала, Вітер, Мороз, лютий, холодний, тріскучий, Ялиночка, поколола, голочки гострі, злякались, втекли геть, стоїть зелена, й досі.
ґ) зачитування казки представниками трьох груп
- Екологічне виховання
- Та не тільки безжальна Зима знущається над Ялинкою. Наближаються Новорічні свята, і кожна ялинка – красуня тремтить від страху, щоб не сподобатись людині. Десятки мільйонів молоденьких ялинок щороку переселяються з лісу у наші будинки. Дуже дорого обходиться природі таке короткочасне Новорічне свято. Ось на що перетворюються лісові галявини. /плакат/
- Та який вихід із ситуації, адже кожному хочеться мати вдома ялинку? /Прикрасити ялинку біля будинку, купити штучну, витративши на неї гроші тільки раз тощо/
- Давайте ми свої ялинки «повернемо» на галявину. /Діти приклеюють ялинки з написаними казками на плакат/
- Так значно краще. Правда?
- Пам’ятаймо: щоб виростити ялинку заввишки 10 м, необхідно 15 років!
IV Підсумок уроку .
Чи справдились ваші очікування?
- Який настрій у вас переважав?
- Що найбільше сподобалось?
- Яке завдання викликало труднощі?
- Який висновок ви для себе зробили?
- (Додаток6) –казка-гра«Мандрівка плескачика».
Гра – казка
Мета. У формі гри показати дітям, чому потрібно слухатися старших та до чого може призвести неслухняність. Вчити розгадувати кросворди, вміти робити висновки. Прищеплювати любов до українського фольклору. Розширити уявлення дітей про українську народну казку. Розвивати спостережливість, пам'ять, зв’язне мовлення, творчі здібності, кмітливість. Виховувати дружні стосунки, взаємодопомогу, допитливість. Викликати позитивні емоції
.Обладнання: ігрове поле, гральний кубик, паперові фішки, малюнки до казки «Мандрівка плескачика».
Хід гри.
Своїм корінням казки сягають в сиву давнину. Українські народні казки розповідалися нашими предками із уст в уста століттями і до наших днів збереглися як захоплюючі художні оповідання. Вони поділяються на три групи:
казки про тварин, в яких головними дійовими особами є тварини, які розмовляють, думають;
чарівні, героїчно – фантастичні казки про надзвичайні події, предмети та уявних людей, велетнів, карликів, силачів, чарівників, крилатих зміїв, бабу-ягу тощо;
побутові казки присвячені різним подіям родинного і громадського побуту. В них засудженні, викриті негативні явища життя, несправедливі соціальні взаємини (витівки мачухи, стосунки між бідним та багатим братами, лукаву жінку і чоловіка та ін.)
Всі казки дуже цікаві і повчальні. Це джерело невичерпної народної мудрості.
Зараз ми пригадаємо героїв своїх улюблених казок та помандруємо сторінками прочитаних книг. Герої якої казки завітають до нас в гості, ми дізнаємось, відгадавши ключове слово кросворду.
|
1. |
к |
о |
з |
а |
|
||||||
|
22. |
в |
о |
в |
к |
|
||||||
|
3. |
к |
о |
л |
о |
с |
о |
к |
||||
|
4. |
с |
н |
і |
г |
у |
р |
о |
н |
ь |
к |
а |
|
5. 6. |
б |
и |
ч |
о |
к |
||||||
|
|
о |
х |
|
||||||||
|
77. |
л |
и |
с |
и |
ч |
к |
а |
||||
1. Хто співає цю пісеньку:
Козенятка, мої діточки,
Одмикайтесь, одчиняйтесь,
Ваша мати прийшла,
Молока вам принесла
2.Що то за звір, від якого в казках тікає заєць?
3.Що знайшов Півник на подвір’ї?
4.Як звали дівчину, яку скачали з снігу дід і баба?
5.Кого на прохання баби зробив дід із соломи?
6.Як звали маленького, зморщеного дідка з зеленою по коліна бородою, який вилазив із пенька?
7.Хто в усіх казках хитрує, всіх обманює й кепкує?
- Молодці! Швидко впорались з завданням та вірно відгадали ключове слово кросворда.
- Увага! Мандрівка продовжується. Зараз ми пограємо в
гру - казку «Мандрівка плескачика».
Умови гри
В грі «Мандрівка плескачика» приймають участь два чи більше гравців.
У кожного своя фішка. Виграє той, хто першим прийде на клітинку 53, отримавши точне число очків.
Коли число очків більше за 53 гравець залишається на місці.
Необхідно слідкувати за умовами гри, які розміщенні на клітинках.
Кубик потрібно кидати один раз по черзі на твердій поверхні. Виграє той, хто першим дійде до кінця.
Умовні позначки:
- старт;
-рухайся вперед
- повертайся назад;
- напрям руху;
- кидаєш ще раз;
- пропускаєш хід;
- кінець гри.
Висновок. Ось і закінчилась наша гра. Запам’ятайте, діти, що дорослих треба слухати і поважати. Без дозволу з дому не можна тікати, бо все на дорозі трапитись може. І в цьому ніхто вам не допоможе. Наш Плескачик неслухняним був і тому у халепу потрапив. Бач, Лисичка його і провчила.
- 7.(Додаток7) - таблиця ймовірності.
- Хлопчики з І абзацу виберіть три слова назви предметів.
- Дівчатка з І абзацу виберіть три слова назви дії.
Утворилася таблиця.
лисиця згорнувся
їжак привіталася
клубок поверталася
Завдання:
- Складіть можливі словосполучення.
Діти складають:
- Їжак згорнувся.
- Лисиця поверталася.
- Їжак привітався.
- Поширте ці речення.
Діти поширюють:
- Їжак згорнувся клубочком.
- Лисиця чемно привіталася.
- Їжак привітався до лисиці.
- Лисиця привіталася до їжака.
- Лисиця та їжак привітались.
- (Додаток7) придумати нову кінцівку казки - хвилина фантазії.
Робота в групах.
- Придумайте нову кінцівку казки, обговоріть це в групах.
Діти обговорюють кінцівку казки; лідер визначає учня, який буде відповідати на поставлене завдання.
Відповіді дітей:
1. Лисиця почула про тетеревенят і швидко побігла до дуба, щоб їх з'їсти.
3. Лисиця була голодною, бо поверталася з невдалого полювання. Тому рада поласувати і пташенятами,
4. Лисиця не попрощалася з «приятелем». Вона швидко побігла шукати чим поживитися.
8.(Додаток8).
Швидке читання буквосполучень за таблицею, які найчастіше зустрічаються в тексті.( Складання слів із розсипанок.)
У геометричних фігурках розсипані букви, з них треба скласти слова і записати їх.
зстрлся і и у Утворити можливі слова за допомогою голосних.
брчть у и Діти утворюють слова.
стр а а
двй а а
вільх і и
лсця и и
Складання слів із розсипанок.
У геометричних фігурках розсипані букви, з них треба скласти слова і записати їх.
ззззззл
(На фігурках написані слова: зло, байдужість ,добро, ніжність, краса,
жорстокість, милосердя)
- 9.(Додаток9) – уривок.
Складання казки за уявою , поданою схемою і планом.
Це весна розбудила вербичку від зимового сну. Махнула одним рукавом – і прокинулися котики, махнула другим – і прибралася вербичка у ніжно-зелену сукню. Дивиться верба у воду і повірити не може, що вона така вродлива.
На цій квітковій галявині розсипано безліч казок. Давайте перетворимося у казкарів і до своєї чарівної скарбнички складемо казочку за запитаннями та опорними словами.
План
- Де росла вербичка? (біля річки, біля озерця)
- Чим вона милувалася? (своєю красою, чарівною вродою)
- Кого вона вранці зустрічала? (ясне сонечко, пташок)
- З ким таємно шепотіла? (з очеретом, з рибками, з лагідним сонечком)
- З ким бавилася вдень? (з вітерцем, з хмарками, з промінчиками сонця)
- Що трапилось одного разу? (пригріло сонечко, заспівали пташки, вилупились з бруньок, як маленькі курчата, тепленькі, як кожушок,
сонні, жмурять жовті вічка, гріють лапенята, сірі горобчики, які сіли в рядочок)
Зразок вчителя
КОТИКИ - ВОРКОТИКИ
Росла біля річки вербичка. Дивилась у воду й милувалася своєю красою. Часто таємно шепотіла з очеретом, бавилася з рибками. Завжди ніжно посміхалася сонечку, дякувала йому за золоті промінці. Засяяло воно і вилупились котики, як м’якенькі курчатка. Мабуть вирішили подивитися
на світ. Як доторкнуся ними до своєї щічки, а вони лагідні, як мамині руки, тепленькі, як кожушок.
Рости, вербичко, не сумуй!
6. Орфографічна робота.
7. Складання казки учнями.
КОТИКИ - ВОРКОТИКИ
Біля річки росла вербичка. Вона завжди милувалася своєю красою. Вранці зустрічала ясне сонечко. Часто шепотіла з очеретом. Вдень бавилась з вітерцем. Пригріло сонечко і вилупились котики. Вони, як маленькі горобчики, які гріються на сонечку. Тепленькі, як кожушок.
Рости, вербичко , не сумуй!
(Додаток9)-уривок.
Урок красномовства- різновиди кольорових казок.
Робота в групах:
- Дослідження (в кожній групі є предмети, муляжі)
Завдання: дослідити за формою, кольором та за смаком.
- На основі досліджень скласти загадки:
І група – про яблуко;
ІІ група – про картоплю;
ІІІ група – про виноград;
ІV група – про помідор.
- Робота з кольоровими казками
- Що таке казка?
Інтерактивна вправа «асоціативне гроно» (які асоціації виникають у вас з жовтим, червоним, зеленим кольорами?)
- Під час слухання казки, порахуйте, скільки разів повторюється «жовтий» колір.
ЖОВТА КАЗКА
Одного разу дівчинка пішла на галявинку за квітами. Сонце було ЖОВТЕ, веселе, тепле. Де-не-де на землі з’явилася травичка, але квітів ще не було. Дівчинка подивилася і сказала:
– Сонечку, сонечку, вже весна, я вдягла своє ЖОВТЕ пальто з ЖОВТИМ капюшоном, чому ж немає жодної квіточки?
– Зараз з’являться, – відповіло сонце і жбурнуло на сонячний пагорб разом зі своїми промінчиками пригорщу ЖОВТИХ квітів. Пелюстки цих квітів настовбурчилися, як ЖОВТІ промінчики.
- Чи знаєш ти, як вони називаються? – запитало сонце у дівчинки.
- Знаю, – відповіла мала. – Кульбабки!
Сонечко посміхнулося.
- А ось і ні! Вони називаються мати-й-мачуха. Це найперші весняні квіти. Навіть листочків у них немає. Тільки самі квіточки жевріють на горбочку.
- Чи вони злі, ці квіти? – запитала дівчинка. – Адже у казках усі мачухи злі.
- Ні, – відповіло сонце. – Мати-й-мачуха – добра квітка. Просто листя у неї таке: з одного боку тепле, м’яке, як руки твоєї матусі. А з другого – холодне і блискуче.
- Як у мачухи із злих казок, – підказала дівчинка.
Сонечко засміялося і жбурнуло на горбочок ще одну жменю ЖОВТИХ квітів.
Творча робота в групах
1 група: Скласти ЧЕРВОНУ казку за опорними словами:
ЧЕРВОНИЙ мухомор;
ЧЕРВОНА суниця;
ЧЕРВОНЕ сонечко;
ЧЕРВОНІ щічки;
ЧЕРВОНИЙ сарафан.
2 група: За малюнком скласти ЗЕЛЕНУ казку.
3 група: Підібрати опорні слова та скласти БІЛУ казку.
4 група: Скласти РІЗНОКОЛЬОРОВУ казку.
Вимоги щодо складання казки
- Послідовність викладу думок
- Вживання художніх засобів
- Обрання місця дії
- Визначення головної думки
- Виховна спрямованість казки
Поради щодо складання казки
Щоб казка вийшла цікавою, можна творчо видозмінити сюжет відомої казки, ввести нові непередбачені ситуації, поєднати кілька сюжетів в один.
- Звіт груп
- Висновок (Чому різнокольорові казки?)
Підсумок уроку:
- Чим кольорові казки? (методом «прес»)
- Які вони викликають у вас почуття? Асоціації?
- Якого колоьру була ваша робота на сьогоднішньому уроці?
- Прикріпіть кульку відповідного кольору до нашої квітки настрою.
- 10.(Додаток10) – уривок.
Тема: Урок виразного читання. Українські народні казки.
1.Інтерактивне навчання: технологія «Мікрофон».
Пропонуємо учням продовжити речення:
- Я люблю читати казки, тому що…
- Пригадайте відомі вам казки.
- Хто найчастіше є героєм народної казки?
- Кого висміюють, а кого прославляють казки?
- На які групи поділяються казки? Які з них найдавніші?
- Які особливості побудови казки?
- Що таке зачин і кінцівка? Які найвідоміші зачини і кінцівки ви знаєте?
- Чим казки подібні до легенд та міфів, а чим відрізняються від них?
- Як ви розумієте слова «Казка – це дитинство людства і його мудрість»?
Таким чином підводимо учнів до думки, що К А З К А — це цікаве усне оповідання про вигадані повчальні події.
Казка виховувала, повчала, наводила на добрий розум не одне людське покоління. Немає жодного народу, навіть племені, в якого б не існувало своїх казок. Як і всі інші жанри фольклору, народні казки не мають одного автора. Їх протягом віків переробляв і шліфував народ.
11. (Додаток11) - розповісти казку, виявити майстерність.
Умови проведення конкурсу:
- вибрана для переказу казка має бути українською народною; за обсягом невеликою;
- можна переказувати епізод, але такий, аби всі розуміли його зміст (наприклад перед розповіддю сказати вступне слово);
- можна готувати переказ чи інсценівку групами, парами;
- по можливості сценічно відтворити образи з використанням костюмів героїв та оповідачів (наприклад, оповідач в образі дідуся Панаса).
Оцінюється розповідь за такими критеріями:
- логічність, послідовність викладу подій;
- виразність розповіді, її інтонаційна відповідність змісту казки;
- чистота мовлення (відсутність лексичних помилок, слів-паразитів, орфоепічна правильність вимови);
- артистизм, доречність міміки та жестів;
- оригінальність.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку