Сонячні і Місячні затемнення

 

                       «МІСЯЧНІ І СОНЯЧНІ ЗАТЕМНЕННЯ»

 

 

            

 

 

 

           

 

 

 

Підготував  Володимир Алексеенко 2025 рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Затемнення – видовищне явище природи, яке хвилює людей багато тисячоліть. Стародавні міфи народів світу описують викрадення сонця Богом чи демоном, а народні прикмети віщують нещастя і війни після місячних затемнень.

 

Але сучасні люди знають набагато більше науково доведених фактів про затемнення сонця і місяця. Це явища, під час яких одне космічне тіло затуляє собою світло іншого космічного тіла.

 

 Конфігура́ції (лат. configuratio, від configuro — «надаю правильну форму») — характерне взаємне розташування планет або інших космічних тіл відносно Сонця і Землі. Основними типами конфігурацій є сполучення, протистояння, квадратура й елонгація.

        Внутрішні планети

               МЕРКУРІЙ

               ВЕНЕРА
 

           

 

 

 

  Для ЗЕМЛІ  СОНЦЯ і МІСЯЦЯ є теж важливі конфігурайії протистояння  (Місячне затемнення) і нижне сполучення ( Сонячне затемнення ) .

  Земля і Місяць, освітлюючись Сонцем, відкидають тіні у вигляді конусів у бік, протилежний від Сонця. Конус земної тіні довший за місячний, а його діаметр на відстані Місяця перевершує діаметр Місяця більш ніж у 2,5 рази. Рухаючись навколо Землі, Місяць двічі на місяць опиняється на лінії Земля-Сонце. У такі моменти і може настати сонячне чи місячне затемнення.  Якби площина місячної орбіти збігалась із площиною екліптики, то сонячні й місячні затемнення спостерігалися б кожного синодичного місяця. Але вона нахилена до площини екліптики під кутом у 5°, тому Місяць може пройти або вище, або нижче диска Сонця чи конуса тіні Землі.

Щоб відбулося сонячне або місячне затемнення, необхідно, щоб Місяць у фазі нового місяця або ж у повні знаходився поблизу одного з вузлів своєї орбіти, тобто недалеко від екліптики.

                    Нижнє сполучення  СОНЦЕ  МІСЯЦЬ  ЗЕМЛЯ

                  

                                  Протистояння  СОНЦЕ  ЗЕМЛЯ  МІСЯЦЬ

 

               

                       Поширена думка, що затемнення Сонця відбуваються рідше, ніж затемнення Місяця, не відповідає дійсності. Протягом року відбувається не менше двох затемнень Сонця, а за певних умов — п'ять. Натомість протягом року може відбутись не більше трьох затемнень Місяця, але може статися так, що не відбудеться й жодного (навіть часткового). Між 1207 роком до н. е. і 2162 роком н. е., тобто впродовж 3369 років, має статися 8000 сонячних затемнень і 5200 затемнень Місяця. Таким чином, на 3 сонячних затемнення припадає 2 місячних.

Однак у будь-якому визначеному місці на Землі затемнення Місяця спостерігаються частіше, ніж затемнення Сонця. Справа в тому, що затемнення Сонця можна спостерігати лише у вузькій смузі на поверхні планети (шириною до 300 км для повних затемнень). У певній місцевості повні сонячні затемнення спостерігаються приблизно раз на 300 років, а часткові — десь раз на 30 років. Натомість затемнення Місяця видно майже з усієї нічної півкулі Землі, де Місяць перебуває над горизонтом.

     Сонячне затемнення — астрономічне явище, яке полягає в тому, що Місяць проходить між Землею та Сонцем, таким чином повністю або частково закриваючи вид на Сонце з невеликої частини Землі. Це може траплятись лише у фазі нового місяця, і лише коли Місяць проходить цю фазу близько до площини орбіти Землі, що відбувається приблизно кожні шість місяців.

                    

 Останнє повне сонячне затемнення відбулося у квітні 2024 року це був момент максимальної активності Сонця, тож "сонячна корона" спостерігалась коли Місяць закрив Сонце. Побачили повне затемнення Сонця у всій красі змогли у деяких частинах США (у 15 штатах), Мексики та Канади. Окреме сонячне затемнення було також видно над Північною Америкою, північною частиною Південної Америки і невеликою частиною Європи (Ісландією, Ірландією, західною Португалією і Великою Британією). Це видовище вже назвали "Великим американським затемненням", загалом його змогли побачити 652 млн жителів Землі.

 Повне сонячне затемнення відбулось 8 квітня. Воно розпочалося о 18:42 за київським часом (15:42 GMT) і закінчиться о 23:52 за Києвом (20:52 GMT). Пік затемнення розпочався о 21:17 за Києвом (18:17 GMT). Тривалість його становило 4 хвилини і 28 секунд, а все затемнення тривале 3 години і 17 хвилин.

 

           

          

 

Астрономи для спостережень за Сонцем використовують телескопи зі спеціальними захисним фільтрами. Якщо цих захисних фільтрів не буде, деталі з пластику в телескопі просто розплавляться.

Аматорам, які хочуть побачити сонячне затемнення, варто берегти свій зір і не дивитися ні на сонце, ні на сонячне затемнення незахищеними очима. Також не варто фотографувати затемнення звичайним телефоном чи фотоапаратом, адже інтенсивне світло скоріш за все пошкодить матрицю.

Але, якщо дуже кортить подивитися на сонячне затемнення, є кілька способів це зробити без шкоди для зору й техніки. Варто заздалегідь придбати окуляри зі спеціальними захисними фільтрами. Майте на увазі, що це не звичайні сонцезахисні окуляри. Підійдуть окуляри зварювальника чи ціла маска цього майстра.

Для захисту підійде також стара фотоплівка. Якщо ви знайдете такий раритет, покладіть його на вулиці й під дією сонячного світла фотоплівка почорніє. Далі можна спостерігати за затемненням через плівку. Але це також дає можливість дивитися на природнє явище не довше 40 секунд.

Явище сонячного затемнення звичайний спостерігач може побачити з допомогою саморобного пристрою, який буде проєктувати зображення сонячного затемнення на поверхню.

Знадобиться картон, фольга, голка й чистий аркуш. Необхідно наклеїти фольгу на картон і зробити в ції конструкції дірку звичайною голкою. Якщо цей пристрій встановити під сонячні промені під час затемнення, а знизу покласти білий папір, то на аркуші з’явиться «надкушений» сонячний диск.

МІСЯЧНІ ЗАТЕМНЕНЯ

Механізм місячних затемнень схожий на сонячні. Місячні затемнення відбуваються, коли Сонце, Земля і Місяць, як і під час сонячних затемнень, розташовуються на одній лінії, але цього разу Земля перебуває між Сонцем і Місяцем, у цій позиції вона пе Першим входить у тінь Землі лівий край Місяця. На ньому з’являється затемнення, яке поступово зростає. Форма темної ділянки округла, повторює форму Землі і приблизно у 2,5 рази більша за Місяць. Коли Місяць потрапляє в тінь Землі, відбувається місячне затемнення. Воно може бути повним або частковим. Якщо Місяць повністю «зайде» в тінь, відбудеться повне місячне затемнення, якщо частково – то часткове.Місячні затемнення тривають довше, ніж сонячні. Повне місячне затемнення може тривати приблизно 3 годин. Це явище можна спостерігати скрізь, де Місяць підіймається над обрієм.Залежно від умов, спостерігачі бачать або як повний місяць поглинає темрява, або як місяць поступово стає червоним.

• Індіанці з Південної Каліфорнії вважали, що затемнення сигналізує про хворобу Місяця, тому вони співали пісні і молилися, щоб до нього повернулося здоров’я.

 

• Не у всіх стародавніх культурах місячним затемненням приписували негативний сенс. Згідно з міфом з Беніну, Сонце і Місяць борються один з одним, а люди приходять на допомогу, щоб розсудити їх. Древні жителі Беніну вірили, що в дні місячних затемнень потрібно збиратися разом, вирішувати старі чвари і відновлювати добрі відносини.

У ніч із 13 на 14 березня відбулося повне місячне затемнення. На відміну від сонячних затемнень, диск Місяця був не повністю прихований тінню Землі. Натомість супутник нашої планети забарвився в червонуватий відтінок, через який такі події називають «кривавий Місяць».

Хвилі з довжиною червоного світла  проходячи через товщу атмосфери не так заломлюються як хвилі іншого кольору тому забарвлюють Місяць у червоний колір.

Як повідомляє Space.com, це перше повне місячне затемнення з 2022 року, яке можна буде спостерігати в будь-якій точці світу. Воно також стане першим із трьох, які відбудуться у 2025-2026 роках.

Повне місячне затемнення буде повністю видно по всій Північній Америці та більшій частині Південної Америки, де повну фазу буде видно у Бразилії, Аргентині та Чилі. Західна Європа та частини Західної Африки побачать повну фазу під час заходу Місяця. В Україні «кривавого Місяця» видно не було, оскільки максимальна фаза затемнення розпочалася о 9-й ранку за київським часом 14 березня.

                                                        Спостерігач знаходиться на Місяці

                                                  

                          Спостерігач знаходиться на Землі

Кожного року обов'язково буває два сонячних затемнення; за доброго збігу обставин їх може відбутись навіть п'ять. Що стосується місячних затемнень, то, згідно з розрахунками, їх може бути на рік два чи три, а може і зовсім не бути. Отже, мінімальна кількість затемнень на рік - два (обидва сонячні), максимальна - сім (п'ять сонячних і два місячних, або чотири сонячних і три місячних).

Послідовність затемнень повторюється майже точно у тому ж порядку через деякий проміжок часу, що називається саросом (з єгипетської - "повторення"). Сарос, відомий задовго до початку нашої ери, складає 18 років і 10,3 чи 11,3 доби (залежно від того, скільки високосних років було в періоді).

Повторення послідовності сонячних та місячних затемнень Збувається через повторення взаємного положення Сонця, Місяця і вузлів місячної орбіти н Впродовж кожного сароса буває 43 сонячних затемнення і 25-29 місячних. На певній географічній довготі те ж затемнення повторюється через три сароси. А в конкретному пункті Землі повне сонячне затемнення трапляється в середньому раз на 300 років.а небесній сфері. Впродовж кожного сароса буває 43 сонячних затемнення і 25-29 місячних. На певній географічній довготі те ж затемнення повторюється через три сароси. А в конкретному пункті Землі повне сонячне затемнення трапляється в середньому раз на 300 років. Впродовж кожного сароса буває 43 сонячних затемнення і 25-29 місячних. На певній географічній довготі те ж затемнення повторюється через три сароси. А в конкретному пункті Землі повне сонячне затемнення трапляється в середньому раз на 300 років.