SOS!!! Не опечися в інформаційному просторі

SOS!!! Не опечися в інформаційному просторі

Інформаційний простір — те, що дозволяє бути на зв’язку з важливими для нас людьми, певним чином контролювати те, що відбувається навколо, дізнаватись останні новини у країні та у світі.

Для дітей та підлітків інтернет — це світ розваг та спілкування з друзями, знайомими з різних частин планети. Але важливо пам’ятати, що за відміткою геолокації на пості чи фотографії, потішним відео в соціальній мережі чи одним повідомленням може ховатись справжня небезпека. Особливо у наш час, коли інформаційна війна набирає обертів, в мережі з’являється ще більше злочинців та фейків, а приватний матеріал використовується окупантами для військових нападів у містах країни.

Отже, мета уроку, присвяченого конфіденційності в інтернеті та умінню розпізнавати фейки, – донести до учнів, що майже неможливо забрати назад те, чим людина вже поділилися, або контролювати, хто побачить контент та як надовго він буде видимий у мережі, а також навчити учнів розпізнавати фейкову інформацію та усвідомлювати її негативні наслідки.

Вправа «Я не це маю на увазі»

Використовуючи лише смайлики, учні створюють футболки, щоб зобразити себе. У процесі вони дізнаються, що різні люди можуть по-різному тлумачити одне і те ж повідомлення.

Для реалізації практичного завдання слід використати роздатковий матерал – зображення пустої футболки, таблички зі смайликами, маркери, скотч або клей.

Завдання:

1. Опишіть себе за допомогою смайлів. Використовуючи роздатковий матеріал у вигляді футболки, намалюйте своє представлення, використовуючи лише смайлики. Ви можете використовувати один, два або три смайли, але не більше.
2. Розбийтеся на пари і спробуйте вгадати, про що говорять смайли на футболці вашого партнера. Чи вдалося вам точно вгадати, чи доводилося пояснювати один одному, що означає ваш вибір смайликів?
3. Дізнайтеся щось один про одного: розвісьте «футболки» у класі, щоб усі могли подивитися на футболки інших. Чи можете ви точно сказати, яка футболка кому належить?
4. Обговоріть усім класом: що допомогло, а що навпаки заважало зрозуміти, де чия футболка? Які символи на футболках було легко зіставити з учнями? Чи були смайли, які використовувало багато учнів? Чи були смайли, які використав лише один учень?  Чи всі погодилися із значенням кожного смайла? Як контекст може змінити значення смайла? Подивіться на смайл руки з двома пальцями. Звідки ви знаєте, чи означає він мир, перемогу чи число 2? А як щодо смайла вогню? Чи означає він небезпеку/надзвичайну ситуацію? Справжню популярність чи успіх («Чувак, це вогонь!»)?

Це практичне завдання показує, що футболка є одночасно і прямим повідомленням, і носієм інформації. Щоразу, при створенні профілю в мережі, надсиланні повідомлення, написанні коментаря в ігровому чаті або публікації фото, відбувається створення контенту. Але, перш ніж щось опублікувати, слід запитати себе: «Чи може хтось не схожий на мене зрозуміти моє повідомлення якось інакше?» А також не слід довіряти незнайомцям, Пам'ятайте, що віртуальні знайомі можуть бути не тими, за кого себе видають.

Вправа «Не дай себе обманути»

Мета вправи – сформувати уміння і навички визначати шахраїв, обманщиків, відрізняту фейкову інформацію від корисного контенту.

Перед виконанням вправи слід ознайомитися зі словником основних термінів.

Кетфішинг. Створення підробленого профілю чи облікового запису в мережі, щоб обманом змусити людей дружити чи ділитися особистою інформацією.

Зловмисний. Слова чи дії, які є жорстокими чи шкідливими. Це слово може також стосуватися зловмисного програмного забезпечення, призначеного для пошкодження пристрою, облікового запису або особистої інформації людини.

Фішинг. Спроба виманити ім’я користувача чи іншу особисту інформацію онлайн. Зазвичай для фішингу застосовуються електронні листи, соціальні мережі, текстові повідомлення, оголошення та фіктивні сайти, за дизайном дуже подібні до тих, які часто відвідує користувач.

Шахрайство. Спроба заробити гроші нечесно, обманом змушуючи людей повідомити своє ім’я користувача, особисту інформацію, контакти тощо, або виманювати в людей гроші чи цифрове майно.

Смішинг (або SMS-фішинг). Шахрайство, яке використовує текстові повідомлення, щоб обманом примусити людину щось зробити, наприклад, повідомити логін чи іншу особисту інформацію, натиснути на посилання на зловмисний сайт чи завантажити зловмисне програмне забезпечення.

Цільовий фішинг. Фішингова атака, спрямована на конкретного користувача із застосуванням його особистої інформації.

Довірений. Надійний; такий, що робить те, що правильно чи необхідно.

Надійний. Той, хто викликає довіру; хтось, хто заслуговує на довіру. Людина, яка використовує докази, і ви можете бути впевненими в тому, що вона говорить правду.

Компетенція. Спеціальні навички чи знання про певну річ; експерти мають компетенцію.

Мотив. Причина того, що хтось щось робить; намір.

Джерело. Хтось або щось, що надає інформацію.

Влогер. Людина, яка регулярно розміщує короткі відео в блозі чи соціальних мережах.

Оманливий. Підроблений; дія або повідомлення, мета яких — створити в користувачів хибне враження чи обманути. Оманливі новини. Новини, які навмисно повідомляють неправду або спотворюють правду — популярна на сьогоднішній день назва: «фейкові новини».

Дезінформація. Неправдива інформація, призначена для обману або введення в оману.

Докази. Факти чи приклади, які доводять, що щось є правдивим або хибним.

Недостовірна інформація. Неправдива інформація.

Скептичний. Готовий поставити під сумнів твердження про істину.

Клікбейт. Контент, який привертає увагу, використовуючи цікавий формат чи привабливі фрази, і може змусити вас натиснути посилання на певний сайт.

Ключове слово. Слово, безпосередньо пов’язане з темою вашого пошуку в Інтернеті — одне зі слів, яке вам дійсно потрібно для здійснення пошуку, оскільки жодне інше слово не описує вашу тему краще.

Запит. Ключове слово, набір ключових слів або запитання, яке ви вводите у вікно (або поле) для пошуку інформації в мережі. Іноді потрібно зробити більше одного запиту, щоб знайти те, що ви шукаєте.

Пошукова система/пошук в Інтернеті. Програма чи «інструмент», який люди використовують для пошуку інформації (а також місць, фото та відео) в Інтернеті.

Результати пошуку. Набір інформації, який ви отримуєте в пошуковій системі після того, як вводите запит і натискаєте кнопку «Пошук» або «Надіслати».

Далі можна переглянути відео про фейки та емоційний вплив фейків. Визначити, якою може бути небезпека через поширення фейків, що були запропоновані для аналізу гостям Нікіти Добриніна. Звернути увагу на лайфхаки, які допоможуть відрізнити правду від неправдивої інформації. На основі отриманої інформації з відео скласти пам’ятку «Як розпізнати фейк?».

Для виконання наступної вправи слід розділити клас на 5 груп і призначити кожній групі по одному прикладу з аркуша із прикладами повідомлень чи сайтів. Учні мають самостійно вирішити, чи справжнє повідомлення або вебсайт, чи ні, і записати свої аргументи.

Ключ до вправи: 1. Справжній. У повідомленні користувача просять увійти в обліковий запис самостійно, а не за наданим у повідомленні посиланням, а також не просять надіслати пароль на електрону пошту (посилання можуть переводити вас на зловмисні веб-сайти). 2. Шахрайський. URL-адреса підозріла й незахищена. 3. Справжній. Зверніть увагу на https:// в URL-адресі. 4. Шахрайський. Підозріла пропозиція в обмін на введення банківських реквізитів. 5. Шахрайський. URL-адреса підозріла й незахищена. 6. Шахрайський. URL-адреса підозріла й незахищена. 7. Шахрайський. URL-адреса підозріла й незахищена; також підозріла пропозиція в обмін на введення банківських реквізитів.

Гра «Медіазнайко»

На закріплення матеріалу можна запропонувати учням онлайн-гру за Qr кодом.

«Медіазнайко» – це перша навчальна гра з медіаосвіти в Україні. Її мета – допомогти якомога більше дізнатися про інформаційне/медійне поле. Гра – частина курсу з медіаграмотності, розробленого спеціально для загальноосвітніх шкіл. Суть гри полягає у тому, що потрібно пройти дев’ять рівнів/етапів, надати відповідь на запитання, стати журналістом, створити телепрограму, сайт і газету, дізнаючись при цьому як працюють медіа і як вони впливають на тебе – споживача інформації.

Отже, користуючись інтернетом, завжди слід бути насторожі: пам’ятати про загрозу шахрайства в іграх, на вебсторінках, у додатках і повідомленнях. Пам’ятайте: якщо щось здається занадто чудовим або пропонується безкоштовно, це може бути фейк. А якщо ви все ж потрапили на гачок або опеклися, то слід негайно повідомити дорослого, якому довіряєте.

Список використаних джерел

1.           Медіознайко. URL: https://www.aup.com.ua/Game/
2.           Посібник із цифрового громадянства й безпеки. URL: https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books/metodychni_materialy_2018/PRESS.pdf
3.           Як навчити учнів відрізняти фейки від правди. URL: https://www.unicef.org/ukraine/media/12736/file