Лексико-прагматичні особливості політичних промов німецького лідера Ангели Меркель

Специфіка політичних промов Ангели Меркель, її прагматично-лінгвістичні особливості

Під мовною особистістю в мовознавстві розуміється «сукупність здібностей і характеристик людини, що обумовлюють створення і сприйняття нею мовних творів, мовна компетенція, що характеризується глибиною і точністю відображення дійсності, ступенем структурно-мовної складності» [2, c. 258]. Мовна особистість окремого політика розглядається як варіант, конкретна комбінація елементів різних рівнів даного типу мовної особистості, тобто як комплекс, що складається з когнітивної, вербальної, прагматичної систем політика.

Когнітивна система канцлера базується перш за все на універсальних і групових цінностях, оскільки дискурс канцлера – дискурс глави уряду, який визначає напрямок зовнішньої і внутрішньої політики держави, що втілює кристалізацію влади [6, с. 63], – переважно інституціональних, тобто представляє позицію держави як інституту, враховує інтереси різних соціальних груп [1, с. 60]. Як наслідок, Ангела Меркель спирається на універсальні духовні (знання, справедливість, дружба), матеріальні (природні ресурси, праця, знаряддя праці) і соціальні цінності (сім'я, соціум, нація, держава). Серед групових цінностей особливого значення набувають такі загальноєвропейські цінності, як людина, її індивідуальність, свобода; християнські цінності (толерантність, любов до ближнього); національні цінності (орієнтація на порядок, надійність, перфекціонізм, ієрархічність, почуття відповідальності, підкреслена індивідуальність, особливе ставлення до особистого простору).

Особливість партійних цінностей Ангели Меркель як лідера ХДС – християнсько-соціальної ліберальної консервативної демократичної партії – полягає в тому, що вони перегукуються з західними, європейськими та універсальними цінностями. Іншими словами, в когнітивній системі даного політика на передній план висувається її колективна ідентичність, що знаходить відображення у вербальній системі: wir Christdemokraten, wir in christlich-liberalen Koalition (als Union und FDP), wir als Bundesregierung, wir in Deutschland, wir in Deutschland und Frankreich, wir in der Europäischen Union (als EUMitgliedstaaten, seitens EU-Teilnehmer, als Euroländer, im Euroraum, in der Eurogruppe), wir in Europa (als Europäer, auf europäischer Ebene), wir als G-3, G6 (G-8) Länder, wir im Gesamtkontext, – в той час як індивідуальна ідентичність відступає на задній план або повністю нівелюється.

Як відзначають німецькі дослідники, в гендерному аспекті Ангела Меркель представляє собою нейтральний (збалансований) тип жінки-політика («keine Frauenquote braucht» [4, с. 40], «kein Frausein» [5, с. 93]. У психологічному плані Ангела Меркель – явний інтроверт, стриманий, холодний стратег, перфекціоніст [4, с. 45]; для неї характерне чітке розмежування особистого і інстуціонального, практично повна відсутність жестів («mal Sphinx, mal Weltpolitikerin», «Automat», «unbeweglicher Blick»), що зазвичай пов'язують з небажанням акцентувати своє східне походження («keine "normale" Ossifrau») [3, с. 29]. Аналіз матеріалу показує, що професійна ідентичність як фізика проявляється тільки в схильності до використання абстракцій, чисел, статистик. Лексичні одиниці, які використовуються Ангелою Меркель, досить прості і постійні: її виступи не рясніють подібними засобами, характеризуються високим ступенем імпліцитності, в них практично відсутній емоційно-експресивна лексика. У синтаксичному плані канцлер віддає перевагу складним пропозиціям з кількома підрядними (Schachtelsatz). Крім того, канцлер уникає прямих звертань, що дає підставу дослідникам говорити про «сухість» та надмірну формальність її мови («holzerne, krampfhafte Art», «unnatürlich formal», «weltfremd») [7, с. 208-213; 4, с. 146].

Лише по відношенню до 20 з 100 глав держав і урядів Ангела Меркель використовує звернення, які включають антропоніми, при цьому тільки до лідерів 7 країн канцлер звертається за допомогою особистих імен: Nicolas (Н. Саркозі, Франція), Tony, Gordon, David (Т. Блер, Г. Браун, Д. Кемерон, Великобританія), Romano (Р. Проді, Італія), Joze (Х. Сапатеро, Іспанія), JeanClaude (Ж.-К. Юнкер, Люксембург), George, Barack (Дж. Буш, Б. Обама, США).

Займенник «du» канцлер використовує щодо лідерів чотирьох країн, а саме при зверненні до колишніх президентів Франції Н. Саркозі, Ж. Ширака, прем'єр-міністрів Великобританії Т. Блера, Г. Брауна, Д. Кемерона, прем'єрміністра Нідерландів Я. П. Балкененде і президента Бразилії Л. І. Лулі да Сільви.

Перевага, однак, віддається не прямим зверненням, а нейтральним вказівкам на учасників конференцій за допомогою загальних іменників, що позначають статус, рід занять, що переводять адресата повідомлення в категорію «третіх осіб», що дозволяє інтерпретувати дані одиниці як маркери дистанційованості: ich freue mich, dass heute der japanische Ministerpräsident, Herr Abe, bei uns in Deutschland ist. Дистанційованість і «сухість» мови Ангели Меркель проявляється і в її зайвій схильності до наступних прийомів:

• субстантивації (Weichenstellungen замість Weichen stellen);

• пасивних конструкцій (die Entscheidungen wurden getroffen замість wir haben entschieden);

• використання неозначено-особового займенника «man» (das kann man zusammenfassen замість ich fasse zusammen; man kann uns nicht gegeneinander ausspielen замість sie können uns nicht gegeneinander ausspielen).

У ряді випадків Ангела Меркель знімає зайву дистанційованість по відношенню до висловлювання або адресата за допомогою лексем з семантикою наближення. У корпусі прикладів відзначається і значна кількість лексем з семантикою об'єднання (gemeinsam, gesamt, zusammen, miteinander, einig, eng), розмовних лексем (toll, wirklich, spannend). Примітно, що у виступах канцлера практично відсутні номінаціі опозиції.

У вітальній промові, що має назву ”Angela Merkel: Die Neujahrsansprache im Vorlaut” від 31.12.2018 https://www.welt.de/politik/deutschland/article160738212/ Die-Neujahrsansprache-von-Angela-Merkel-im-Wortlaut знаходимо такі приклади евфемізмів: генералізований відповідник “Streit“ замість “Bekämpfung“, евфемізм утворений за допомогою літоти “und zwar auch unabhängig davon, wie unbefriedigend das vergangene Jahr war“ замість “wie schlecht das vergangene Jahr war“, використання складеного слова “Verteidigungsausgaben“ замість відповідників “Kriegskosten“ або “kriegsbedingte Ausgaben“ (оскільки слово Krieg має досить негативну конотацію, тому відбувається обминання його вживання), перифраз “ehrenamtlich Tätigen“ замість “Freiwilliger“. Слід зауважити, що А. Меркель не вдається у поданій промові до запозичень та використовує німецькі за походженням слова, що додає промові урочистості та офіційності.

Аналіз парламентських промов А. Меркель під назвами “Rede von  Bundeskanzlerin Angela Merkel im Europäischen Parlament“ [https://www.bundesregierung.de/breg-de/suche/rede-von-bundeskanzlerin-merkel-im-europaeischen-parlament473556] та “Rede von Bundeskanzlerin Merkel im Deutschen Bundestag“ [https://www.bundesregierung.de/breg-de/suche/rede-von- bundeskanzlerin-merkel- im-deutschen-bundestag-1525370],              в яких переважає різновид              «формування політичного курсу», дозволяє виділити наступні евфемізми: “die Straftäter“ на позначення “der Kriminalbrecher“, перифраз “von Auswirkungen der  Digitalisierung betroffen sind“.

У системі цілей політика поряд із загальною метою завоювання і утримання влади виділяється і ряд конкретних цілей, визначених фазою влади політика і жанрової реалізації її дискурсу. Так, якщо спочатку метою Ангели Меркель було завоювання авторитету, що виражалося в спонуканні проголосувати за неї, то після приходу до влади і набуття статусу найвпливовішої жінки-політика в світі в 2006-2008 рр. канцлер націлена на реалізацію влади всередині країни і нав'язування своєї системи цінностей за кордоном. При цьому для досягнення поставлених цілей був вироблений цілий комплекс стратегій: «серйозність, відповідальність», «планування, координація», «розмежування особистого та інституційного», «інсценування неінсценування», «чуйність і близькість до народу» [5, c. 117-140].

М. Шретер розрізняє внутрішньополітичні жанри дискурсу Ангели Меркель за переважаючими цілями: 1) позитивне оцінювання «своєї» (партійної) і негативне оцінювання «чужої» систем цінностей (урядові заяви, парламентські дебати), 2) уявлення і переконання в правильності «своєї» системи цінностей (виступи перед громадськими організаціями), 3) інтеграція «своїх» (урочисті та пам'ятні мови) [8, с. 47-48].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Кочерган М. Вступ до мовознавства : підручник / М. Кочерган. – К., 2005. 367 с.

2. Ломоносов М. В. Российская грамматика / М. В. Ломоносов // Пол. Собр. Соч. – Т. 7. – М. : Наука, 1952. С. 395.

3. Орбан-Лембрик Л. Е. Психологія управління: навч. посібник /Орбан-Лембрик Л. Е. – К.: Академвидав, 2003. 568 с.

4. Павловська В.Ю. Способи вираження емфази та особливості її перекладу українською мовою (на матеріалі текстів різних стилів).

5. Смирнова Ю. Л. Политический эвфемизм как составляющая языка СМИ в предвыборных кампаниях демократических стран. Политическая лингвистика, 2010. Вып. 4 (34). С. 163 –165.

6. Шапошникова І.В. Ділова риторика: Навчальний посібник для студентів денної та заочної форм навчання напрямків: економічна, соціологічна, юридична освіта; комерсантів, керівників установ та організацій. Херсон: видавництво ХДУ, 2004. 78с.

7. George H. Sabine The Pragmatic Approach to Politics. The Americam Political Science Review. Vol. 24, 1930. P. 865-885.

8. Maliuk D. S., Sitko A. V. Stylistic means of intention representing in speeches of U.S. political leaders. Issues of modern philology in the context of the interaction of languages and cultures: International scientific and practical conference. Internship proceedings, December 27–28, 2019. Venice, Italy. С. 153-157.