«СПОСОБИ ТА УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ» ( на прикладі відкритого уроку з української літератури на тему: «Зачарована Десна» О. П. Довженка. ( методична розробк

Департамент освіти і науки

вінницької облдержадміністрації

ДПНЗ

Жмеринське ВПУ

 

Методична розробка

на тему:

 

«СПОСОБИ ТА УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ»
( на прикладі відкритого уроку з української літератури на тему: «Зачарована Десна» О. П. Довженка. Автобіографічна основа.

Сповідальність оповіді. Морально етичні проблеми, порушені в кіноповісті.»)

 

 

Укладач:

Котляр Т. В.,

викладач української мови та літератури

Назва навчального закладу:Державний професійно –технічний заклад « Жмеринське Вище професійне училище»

Адреса: 23100, М. Жмеринка, вул.. Київська,13, тел.. 2-29-87,

E- mail:zmerinka_vpu@ukr.net

 

Рецензенти:

Глущенко Г.М.,

методист НМЦ ПТО у Вінницькій області.

Бабич Т. Ф.

методист НМЦ ПТО у Вінницькій області

 

 

Номінація:Інноваційні підходи в закладах освіти до процесу формування творчої особистості та виховання громадянина патріота»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коротка анотація

 

 Дана методична розробка вміщує досвід викладача  по проведенню уроку  української літератури із використанням методів проблемного навчання. Головним завданням даного уроку є розвиток в учнів комунікативної компетенції та усвідомлення понять справжніх людських цінностей, щастя, добра,  сенсу життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Зміст

1. Мета  методичної розробки
2. Вступ
3. Голова частиа
4. План- конспект відкритого уроку
5. Висновки
6. Рекомендації щодо подальшого використання методичної розробки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета методичної розробки

Пошук нетрадиційних, нестандартних форм уроків, оптимальних методів і прийомів навчання, технологій, звичайно, пов'язаний із бажанням зробити урок цікавим, небуденним. Обов’язкова умова при цьому – це цікавість та бажання учнів вивчати матеріал. Це розуміє кожен викладач. 

Ключовим завданням сучасної освіти є розвиток різних груп компетентностей  учнів. На уроках української літератури основну увагу я приділяю розвитку комунікативної компетентності. І саме для успішної реалізації формування комунікативних навичок учнів у своїй практиці я використовую  мотоди проблемного навчання.

Сутність даних методів полягає в наступному:

1.                Особистість з новим менталітетом – це особистість «самостійна, соціально відповідальна  і конструктивно озброєна», здатна позитивно впливати на своє життя та навколишній світ.
2.                Всі обдаровані. Кожна дитина має здібності практично до будь-якого виду людської праці: до оволодіння гуманітарними та природничо-математичними знаннями, малюванням, музикою тощо. Головне – це правильно підібрати методи  для процесу освіти.
3.                Інтенсивні методи навчання й розвитку особистості.

 При такій організації навчальної діяльності учень не отримує готових знань, він їх добуває, будує сам. Навчання  ґрунтується на принципах:

•                  Рівність всіх учасників навчального процесу, включаючи  викладача;
•                  Здатність усіх до творчості;
•                  Створення особистісної мотивації;
•                  Відсутність оцінки, суперництва;
•                  Чергування індивідуальної та колективної роботи;
•                  Важливість не тільки результату творчого пошуку, але й самого процесу, коли реалізуються закони проблемного навчання;
•                  Комунікативні навички важливі для будь-якої творчої діяльності й не залежать від навчального предмету;
•                  Вибір методів та прийомів організації навчальної діяльності.

На даному уроці сприймання художнього твору Олександра Довженка «Зачарована Десна» за мету я поставила розвивати в учнів комунікативну компетентність, тому використала такі методи ,як  проекти творчих груп, робота творчими  групами, бесіда, теоретичний мінімум, інсценізація, які змушують кожного бути активним  учасником процесу навчання, дискутувати, відповідати на питання, полемізувати, тобто не бути байдужим до теми уроку. Головне, що повинні зрозуміти учні на уроці, що життя швидкоплинне й потрібно навчитися цінувати кожну мить, бо життя – це щастя.

 

                                               Вступ

Обсяг інформації дедалі розширюється, і в майбутньому учням буде важко засвоїти всі необхідні знання. Водночас багато сьогоднішніх знань дуже швидко старіють. А їхні обсяги, що постійно зростають, входять у суперечність з обмеженим часом викладання.

До цього слід додати, що наші учні принаймні 40 років будуть активно працювати за фахом чи ремеслом у суспільстві, яке постійно засвоюватиме нові знання, тож протягом цього часу значною мірою самі дбатимуть про свою освіту. Якраз метод проблемного навчання і покликаний задовольнити ці потреби, тобто опрацювати дослідницький підхід до знань.

Основу навчання, базованого на проблемності, складають запитання, відповідальне ставлення до навчального процесу і активна участь у ньому учнів, а головним елементом цього методу є підтримка і стимулювання учнівського потягу до пізнання.             

В проблемному навчанні є погляд, що учень – це активна і творча особистість, яка прагне і здатна пізнавати й саморозвиватись. Отже, навчання стає творчим процесом.

Результат у проблемному навчанні не є кінцевою метою, а тільки кроком у постійному навчальному процесі, покликаному зробити учнів здатними:

* розуміти і контролювати власний навчальний процес;

* розвивати в собі вміння розв’язувати проблеми;

* розвивати самопізнання і самовпевненість;

* розвивати в собі вміння співпрацювати з іншими;

* вкладати знання в змістовний контекст;

* удосконалювати методику навчання;

* розширювати власний світогляд.

Навчання, базоване на проблемності, виходить за межі класної чи позакласної роботи. Воно охоплює всі аспекти діяльності, пов’язаної з освітою, плануванням, виконанням, оцінкою та аналізом. Працюючи над проблемами, учні привчаються пізнавати факти, узагальнювати й бачити речі в перспективі.

 

                                         Головна частина

Проблемне навчання – це один з типів розвивального навчання, характерна особливість якого полягає в зближенні психології учня з психологією навчання. Проблемне навчання передбачає дослідницьку діяльність. Основною тезою проблемного навчання є те, що учень - це творча особистість, яка здатна пізнавати і розвиватись.

Три наріжні камені проблемного навчання:

• Розв'язання проблеми( Учень навчається працювати над проблемою і знаходити способи її розв'язання)
• Самостійне опрацювання (передбачає особисту відповідальність учня за навчальний процес)
• Групова співпраця(вимагає, щоб учні ділились знаннями)

Головне завдання вчителя – контролювати .

Метою такого контролю є:

•  підтримувати,
• підбадьорювати
•  скеровувати учнів у їхніх зусиллях

Оцінка обсягу набутих знань не має вирішального значення в проблемному навчанні

Мета цього завдання - це тривалість знань, а е завдання на один день.

Сім сходинок у навчанні,
базованому на проблемності
(На прикладі відкритого уроку з української літератури)

1. Що нам відомо?(З попередніх уроків)
2. Формулювання проблеми.(що таке дитячий світ, який був ваш дитячий світ,що ви робили для поновлення святості.)

Учні проявляють творчість, розказуючи про свої дитячі пустощі ,)

3. Творчі розв'язання .(Учні самі працюючи над випереджальним завданням, самі мають змогу вибрати, над чим вони хочуть працювати

Вчителем було запропоновано:

• Роботу в групах 
• Створення власних проектів.
• Проблемні запитання та ситуації

       4.Аналіз і оцінка запропонованих завдань.

   5.Опис навчальних цілей і заходів, яких необхідно для цього вжити.

(Коли учні визначились над формою своєї роботи, вони починають шукати потрібну інформацію в книжках, інтернеті та ін..)

      6.Навчання і виконання (Наскільки добре вони зрозуміли суть проблеми і що вони візьмуть для себе в життя)

      7.Обговорення завдання у світлі набутих знань

( Учні мають змогу замислитись:

Яка наша участь у розв’язанні цієї проблеми.

Чи справді дитячий світ є загадковий, казковий, і щирий

Якщо в моєму житті трапиться ситуація, схожа на ситуацію з Довженкового життя, чи я так само вчиню, чи ,можливо , зроблю по своєму?

Групова оцінка

Який настрій панував у групі?

Чи всі брали активну участь у розв’язанні проблеми?

Чи був хтось пасивним, чи мав хтось перевагу?

Чи всі задоволені тим, як працювала група?

Чи група розв’язала проблему?

У навчанні, базованому на проблемності, важлива також особиста оцінка. Це пов’язане з третім наріжним каменем цього навчання – співпрацею. Шляхом самооцінки учні виявляють свої сильні й слабкі риси.

Цю оцінку можна зробити в різні способи:

* Учні розповідають самі, який, на їхню думку, внесок вони зробили гуртом у загальну працю.

* Учні розбиваються навмання у пари й оцінюють внесок одне одного.

* Кожен учень записує відсоток часу, що, як він/вона вважає, припадає на його/її участь у загальних обговореннях (напр., 20%). Потім група підтверджує чи піддає сумніву думку окремого учня.

Так само можна оцінити загальний внесок кожного учня

                      План-конспект відкритого уроку

Тема: О. П. Довженко. Кіноповість «Зачарована Десна». Автобіографічна основа. Сповідальність оповіді. Морально етичні проблеми, порушені в кіноповісті.

Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю О. Довженка, його 

           кіноповістю «Зачарована Десна»;

           розвивати навички виразного читання, виділення головного, переказу

           епізодів твору із власним коментуванням;

           виховувати любов до батьків, прищеплювати оптимістичне        

           світовідчуття, прагнення творити добро

. Тип уроку:урок- монтаж.

Методи і прийоми : проекти творчих груп, робота творчими

                      групами, бесіда,  теоретичний мінімум, інсценізація , бесіда.

Форми: групова робота, робота з текстом, декламування уривків твору.

Обладнання: портрет О.Довженка, рушники, виставка літератури, мультимедійна підтримка, роздатковий матеріал, оформлений зразок хати Довженка.

Теорія літератури: кіноповість, ліричний герой, головні та другорядні герої.

ТЗН: мультимедіа - проектор

Випереджувальне завдання: учні-біографи повинні були знайти цікаві відкриття про Олександра Довженка і підготувати проекти,а учні-читці – прочитати уривки з повісті.

Очікувані

результати: 
- після уроку учні дізнаються про нову для них сторінку з життя Олександра Довженка,
- проаналізують події та риси характеру цієї неодинарної особистості,

згадають найкращу пору свого життя.

Навчаться бачити щирість, чистоту людських взаємин у стосунках.

Епіграф :Світ який – мереживо казкове!..

                                                                        Світ який – ні краю, ні кінця

 (В. Симоненко)

Тип уроку: урок формування нових знань.

Хід уроку:

І. Організаційна частина 

Перевірка присутніх, підготовка робочих місць.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя.

На минулому уроці ми з вами познайомилися з життям і творчістю Олександра Довженка. Знаємо, яке важке було його життя ,як немилосердно склалася доля після війни. Я хочу попросити вас зачитати вголос полум’яні слова, які з болем в серці писав Довженко в своєму щоденнику

Учень у ролі О.Довженка читає уривок:

«…Я вмру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю я попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю у Києві десь над Дніпром на горі. Пошли, доле, щастя людям на поруйнованій, скривавленій землі! Зникни, зненависть! Щезни, убозтво!

Вчитель:Та попри всі складнощі власного життя ,Довженко сказав ,що митцi покликанi народом для того, аби показувати свiтовi насамперед, що життя прекрасне, що само по собi воно є найбiльшим i найвеличнiшим з усiх мислимих благ

Учень: «Ні, я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, …я роблю ту лише помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, люди,згадуючи про незабутні чари дитинства. Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцінну.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

                             Теоретичний мінімум

Слово вчителя:

Давайте з вами згадаємо, що таке кіноповість,

 з’ясуємо, яким був той світ, котрий сформував, виховав, вплинув на майбутнього митця О. П. Довженка.

Зверніть увагу на епіграф нашого уроку. В кінці уроку дасте відповідь на питання: відповідає він всьому тому, про що ми будемо говорити?

Слово вчителя

Ласкаво просимо усіх присутніх до літературної вітальні. Сьогодні ми з вами проведемо незвичний урок –це урок життя.(співставимо життя на початку 20 століття і сучасне дитинство)Сьогодні ми пригадаємо дитинство. І своє згадаємо і Олександра Довженка,яке він описав,будучи уже зрілим митцем у своїй автобіографічній кіноповісті «Зачарована Десна».

Слово я надаю творчій групі.

Творча група №1

«Пишу одну повість про діда і батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, що коли я був маленьким, мамо, у Вас щасливим, коли дід ще казав мені: «Цить, Сашко, не плач, поїдем на сінокіс, да накосимо сіна, да наберемо ягід, да наловимо

риби, да наваримо каші». Про всяке таке-от старовиння, що щезло вже, минуло давно і ніколи не вернеться, як не вертаються літа ще хочу написати.

Чомусь я часто, коли не щодня, згадую про вас, моя рідна старенька мамо.

Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день мій вечоріє вже, і хоч не гнеться ще спина, і ходжу ще рівно, я, як дід Семен, зглядуватись став назад, почав визирати в холодне (чужеє) вікно: а чи не пливуть до мене в гості молоді літа весняною водою на дубах? Ні, не пливуть».

Вчитель: Що викликало ті спогади. Ніби дивним є те,що на схилі літ людина повертається своїми думками у минуле. Але ж ви на минулому уроці познайомились із життям Довженка і знаєте ,можливо, чому він згадує ту пору так часто.

Учні відповідають.

 Що викликає їх?

Учні : Довгi роки розлуки з землею батькiв, чи то вже так положено людинi, що приходить час, коли вивченi в давно   байки й молитви виринають у пам'ятi i заповняють всю їїоселю, де б не стояла вона.
      Вчитель. А може, те й друге разом i в такiй же мiрi, як i непереможне бажання, перебираючи дорогоцiннi дитячi iграшки, щозавжди десь проглядають в наших дiлах, усвiдомити свою природу на раннiйдосвiтнiйзорi коло самих її первiсних джерел. I першi радощi, i вболiвання, i чари перших захоплень дитячих...

 Кожен з вас має свою улюблену іграшку. Отак перебираючи свої улюблені іграшки ми можемо усвідомити свою природу на ранній досвітній зорі, коло самих іі первісних джерел.

Усі ми знаємо, що якщо хтось нас просить розказати якусь історію цікаву з вашого життя , куди ми думками линемо- в дитинство.У кожного з нас було своє дитинство-хтось проводив більше часу в дитсадку, хтось з бабусею і дідусем, хтось любив усамітнення, а хтось любив бешкетувати. І якщо у нас виникає якась проблема,ми думаємо - от би повернутися назад в дитинство,як там було добре.

Що нас туди тягне?

світла ,чиста  щира пора нашого життя .І коли ми думаємо про дітей, одразу усмішка на обличчі-які вони смішні?

Ачому діти смішні?

Дитяче життя –це перші враження ,сподівання,  уявлення. Вони найяскравіші.

ΙV Повідомлення теми, мети уроку:Оте прекрасне життя він показав в автобіографічній кіноповісті «Зачарована Десна».

Темою нашого уроку є твір О. Довженка « Зачарована Десна».

Отож сьогодні нам буде цікаво погортати сторінки дитинства Великого письменника,який не побоявся написати про свої ранні досвідки на схилі літ   і віднайдемо щось спільне в тому часі і в нашому. Сідаймо разом з автором у вербові човни  дитинства візьмемо весла ясенові і помандруємо чарівними водами Десни, познайомимось зі спогадами з життя Олександра Довженка і подивимось насправді як жили, у що вірили,що оберігали,як фантазували,чого боялися не лише предки Довженка а й весь український народ. І співставимо тодішні сімейні цінності і сучасні.

 Отже розпочнемо  знайомство із перших вражень Сашка про його город

Проект творчої групи №2 про город(До чого гарно й весело було в нас на городі.)

 (презентація про город і розповідь учнів)

(До чого гарно й весело було в нас на городі.)

Вчитель:І тут ми бачимо маму Довженка

 Учениця :Нічого я так не люблю, як саджати що небудь у землю….

Вчитель: Коло хати,що стояла в саду,цвiли квiти, а за хатою, протии сiнешнiх дверей, коло вишень,поросла полином стара погребня з одкритою лядою, звiдки завжди пахло цвiллю. Там, у льоху, в присмерку плигали жаби. Напевно, там водилися й гадюки.
       На погребнi любив спати дiд.

Проект  творчої групи №3 про діда
       У нас був дiд дуже схожий на бога. Коли я молився богу, я завжди бачив на покутi портрет дiда в старих срiбнофольгових шатах, а сам дiд лежав на печi i тихо кашляв, слухаючи своїх молитов….
              Звали нашого дiда, як я вже потiм довiдавсь, Семеном….

 Бiльш за все на свiтi  любив дiд сонце. Вiн прожив пiд сонцем коло ста лiт, нiколи не ховаючисьу холодок. Так пiд сонцем на погребнi, коло яблунi, вiн i помер, коли прийшов його час.Отак тікаючи ві д дідовоо кашлю одного разу. Сашко заробив свого першого гріха.

Вчитель:Який це був гріх і чого Сашко плакав?

Учні відповідають.

 Як ми бачимо, люди,аж надто були віруючі. Доказом цього є хата з іконами.

 Отож уявімо  собі маленьку хатку де пройшли дитячі роки Сашка.

 Проект творчої групи №4 про хату.

Слово вчителя: Характерною рисою було те що в ній ніщо не замикалось. Заходьте, будь ласка. Але картиною над картинами була картина страшного божого суду , яку мати купила десь на ярмарку на страх лютим своїм ворогам . Чи ж насправді вони були такими ворогами?

Проект творчої групи №5 про сім`ю (-достатки невеликі,серця гарячі. Про  гріхи в сім`ї.)

Слово вчителя:

Отут ми знайшли пояснення особливим стосункам у сім` їДовженка.

І ця картина страшного суду змінила його життя кардинально .І з самим Олександром Довженком, а у творі він - маленький хлопчик, ми познайомимось саме біля цієї картини. Від природи, добрий ,лагідний хлопчик, допитливий. Він плакав.

Діалог вчителя і учня

Вчитель: Чому ти плачеш?

Сашко –плачу, бо мене прокляла баба за те, що я вирвав моркву

А чому ж ти побіг в ту моркву?

бо я втікав від дідового кашлю.

Вчитель:Отак змінилось Сашкове життя.

Як саме прокляла його баба, зараз подивимось.

Сцена як проклинає баба Сашка.

Проект творчої групи №6 про бабу Марусину

Вчитель:Від таких прокльонів мало хто не заплаче, якщо сприймати їх буквально.

Сашко плакав ,бо з небес спустився він на землю і став маленьким грішником. А в дітей уява велика - як уявив він ,що полум’я дістає йому вже по кісточки, аж запекло.

Скажіть но, як хто з вас намагався спокутувати вину з погані вчинки в дитинстві.

Багато хто просив пробачення .

Але, знаєте, з точки зору психології, пробачення просити не обов’язково, бо в дитини виникає комплекс меншовартості.

Для поновлення своєї святості Сашко вирішив робити добрі справи.

Шанувати старих людей.

Дід навчив його вічних мудростей, сказавши,що за це прощається багато всіляких гріхів на тім світі

Що з цього вийшло?

Ролик  про Захарка і Сашка.

Вчитель:Було це давно і розгубилось десь на життєвих дорогах,і вже ніколи не вернеться святість босоного дитинства.

Одне тільки бажання творити добрі діла і зостались при ньому на все життя.

Після цієї пригоди , яка глибоко принизила його,хлопчик почав задумуватись: Який він маленький, а стільки вже знає приємних і неприємних речей

Проект творчої групи №7 про неприємні і приємні речі.

(Використання методу «займи позицію»)

Але більш за все на світі любив Сашко музику.

Коли б його хто спитав у зрілому віці ,яку музику він любив найбільше, він сказав…

А яку музику в дитинстві любили ви?

А Довженко любив клепання коси.

Проект творчої групи №8 про клепання коси.

Але не таке уже безхмарне було його дитинство.

Він згадує, що доглядали його з дитинства аж чотири няньки. Пожили вони недовго, бо рано співать почали.

(Ролик про дітей)

Слово вчителя.

Вони справді виспівали всі свої пісні за маленький свій вік ніби віщуючи про свою коротку мить.

Які віщування має на увазі О. Довженко?

Учні відповідають.Сталося це на зелену неділю,довідавшись на ярмарку у Борзні, що дома діти помирають від невідомої хвороби,батько ударив так по конях. Як він мчав ті 30 верств про це довго гомоніли подорожні.

 Дома бачили тільки як ударився він мокрими кіньми об ворота, аж вони розбились і коні попадали в кривавій піні. Кинувся батько до нас ,а ми вже мертві лежимо,один лише я живий. Що робити ? Бити матір - вона сама напівмертва. Гірко заплакав наш батько над нами.

 Вчитель:З чим порівняти глибину батьківського горя?Хіба з темною ніччю.

І тут дуже мудру річ сказав Довженко- СИЛА СТРАЖДАННЯ ВИМІРЮЄТЬСЯ ГЛИБИНОЮ ПОТРЯСІННЯ.

Яким був Батько?
Проект творчої групи №9 про батька

Вчитель:Але смерть виявляється інколи може принести і радість. Якось однієї ночі в нашій хаті сталося дві події. Прокинувся я на печі,чую щось твориться в хаті:дід плаче, баба плаче, курка в сінях кудкудаче і пахне чимось церковним.

Сцена про маму і Сашка.

Прабаба в нас померла.

Вчитель.Ой,коли б хто знав ,яка то радість коли вмирають прабаби,особливо зимою,в стареньких хатах. Яка то втіха. Хата враз стає великою,повітря чисте і світло,як у раю.

Треба було поділитися з кимось цією радістю - а з ким , немає нікого. Сашко вибіг стрімголов надвір і зустрів діда Захарка.

Інсценізація уривка про діда Захарка  і Сашка.

Слово вчителя:Жили ми в повній гармонії з силами природи. Яка ж це була гармонія?

Проект творчої групи  №10 про гармонію .

Вода прибувала з дивовижною швидкістю. В один день затопило ліси,сінокоси,городи. Розгулялася буря. Ніхто не спав. Ревом ревло над Десною всю ніч. А на ранок усі вулиці були під водою.

Що робити? Тоді поліцейський справник посилає за батьком

Інсценізація уривку твору про потоп.

Вчитель:Довго ще стояла вода після того.А потім почалась косовиця. Збирались на косовицю ми завжди довго. Мати лає когось, а потім побачивши мене на возі,як заголосить…

Сценка про матір і Сашка на возі.

Слово вчителя:Я не оглядаюсь. Коло хати мати-зозуля кує менi розлуку. Довго-довго, не один десяток рокiв буде проводжати мене мати, дивлячись  крiзьсльози на дорогу, довго хреститиме менi слiд i стоятиме з молитвами на зорях вечiрнiх i ранiшнiх, щоб не взяла мене нi куля, нi шабля, нi наклеп лихий.
       Довго вириватимусь я в дорогу, поспiшаючи в тривожнудалечiнь. Прощання перейде колись у картини мої, розлука зiв'є собi гнiздо в моєму серцi. Всi покидатимуть когось i поспiшатимуть назустрiч невiдомому, i комусь буде жаль. Тiльки я ще нiчого не знаю про се.

Отак він раював там днів два або три.

(Ролик про косовицю)

Було це в далекі старі часи.Тоді не знав я що все проходить, все минає. Забувається. Одна Десна зосталася нетлінною у стомленій уяві. Свята чиста ріка моїх дитячих незабутніх літ і мрій.

Проект творчої групи  № 11про Десну.

Вчитель: Довженко казав: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє.Чому ж я мушу зневажати все минуле? Невже для того, щоб навчити онукiв ненавидiти колись дороге й святее моє сучасне, що стане теж для них колись минулим.

V Узагальнення і систематизація .

Вчитель:Отож проглянувши минуле, що ви для себе візьмете в майбутнє. Яких уроків вас навчили:

Мати,Тато,Прабаба,Дід.

З яких людей він брав приклад?

У своєму творі автор застерігає нас від чого ?

Від втрати духовності

Закликає повертатися до своїх коренів

Не забувати про своїх рідних.

Слово вчителя:

Та все ж з дитинства запам’яталися уроки людяності, доброти, які він одержав від своїх рідних. Батько цінував людей працьовитих, чесних, талановитих. Безкорисливість батька. Ніжності Сашко вчився в матері. Мудрості і доброти — у діда Семена.

Підсумкове слово вчителя. А чи не занадто я славословлю своїх батьків,і село, і стару свою хату?

Сумно i смутно людинi, коли висихає i слiпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нiчого не бачить вона дорогого, небуденного, нiщо не грiє її, не будить радостi анi людяного суму. Безбарвна людина ота, яку посаду не посiдала б вона, i труд її, не зiгрiтий теплим промiнням часу, безбарвний.
       Отже, як ми бачимо ,звична сім`я як усі. Але всі ми маємо дуже незвичну для інших народів рису – ми вміємо посміятися над собою,вміємо вдарити лихом об землю, навіть коли на душі гірко.

VΙ Оцінювання учнів

 VΙ Домашнє завдання  :Розкрити зміст афоризмів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Висновки

 

Отже, проблемне навчання – це технологія, яка потребує від викладача відчуття партнерських відносин з учнями, відсутності оцінок й пріоритету процесу над результатом. Дана технологія направлена на «занурення» учасників у процес пошуку, пізнання й самопізнання.

Використовуючи методи проблемного навчання викладач не передає свої знання та вміння, але створює алгоритм дій, які будують творчий процес, та беруть участь у ньому всі. У роботі важливий сам процес, який залучає до самостійної пошукової діяльності, радості від творчості.  Кожне заняття унікальне, так як його неможливо запрограмувати  по хвилинам, адже ніколи не відомо, як розгорнуться події, до яких висновків прийдуть учні, а викладач будучи активним учасником навчального процесу, повинен вчасно направити роботу в потрібне русло, водночас намагаючись не виділятися своїми знаннями.        Звичайно, не можливо використовувати дані технології на кожному уроці, але  для проведення уроків мови й літератури вони ідеально підходять, так як сприяє розвитку комунікативної компетентності учнів, що є важливим для уроків словесності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Рекомендації щодо подальшого використання даної методичної розробки

Використання різноманітних інноваційних технологій не повинне перетворюватися на якусь залежність, адже  важливий результат, який, звичайно, має бачити викладач. Педагог повинен оцінювати власні успіхи успіхами своїх учнів.

Переваги такого  уроку  я вбачаю в наступному:

• Учні добувають знання, викладач їм допомагає, пропонуючи завдання та проводячи разом пошук;
• Успішно вирішується проблема мотивації пізнавальної діяльності (через «індуктор», нестандартні й неочікувані завдання, які носять деконструктивний та реконструктивний характер);
• Проблема, пов’язана з пасивністю учнів на звичайному уроці, успішно вирішується. Всі учні є активними учасниками навчального процесу, так як чергується групова й індивідуальна робота. На етапі індивідуальної роботи розвивається відповідальність, уважність. Групова вимагає від учнів взаємної відповідальності, формує інтерес до праці товаришів, дає можливість спілкуватися один з одним. На уроці учні отримують можливість висловити свої думки в 10 разів більше, ніж у звичайних умовах;
• Відбувається зв’язок змісту уроку із реальним життям. Головне на уроці не отримати знання з окремої теми, а усвідомити, як використати ці знання в реальному житті;
• Створення комфортних умов для розвитку особистісних, індивідуальних якостей учня, формування позитивної Я-концепції;
• Створення умов для розвитку творчого потенціалу кожного учня;
• Відпадає проблема «негативної оцінки». У шкільній практиці традиційного навчання норми оцінювання засновані на визначенні кількості недоліків. На такому уроці  оцінка не є засобом психологічного тиску викладача на учня. Викладачі-практики зазначають, що на уроці з творчим підходом потрібно ставити або високі бали (12 -8), або не оцінювати взагалі.