Стан електронного врядування в Україні

    Стан електронного врядування в Україні

Актуальність теми дослідження зумовлена нагальною потребою реформування державного управління у зв’язку із наявністю таких проблем, як:

недовіра суспільства до влади,

низька якість державних послуг;

відірваність суспільства від державних рішень.

Крім того прикрими ознаками державної влади в Україні, є надмірний бюрократизм, який є спадщиною радянської системи влади, корупція, як наслідок низького соціального статусу державних службовців і, нарешті, популізм влади, який прикриває реальний, невтішний, стан речей.

Досвід розвинених країн світу свідчить, що одним з ефективних засобів боротьби із переліченими суспільними явищами є запровадження системи електронного урядування.

Спробую зацікавити як найбільшу кількість присутніх у цій аудиторії ідеєю електронного урядування, як інноваційної форми державного управління, здатної змінити країну та суспільство на краще.

Електронне урядування - це трансформація внутрішніх і зовнішніх відносин державних організацій на основі використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій з метою оптимізації державних послуг, підвищення рівня участі суспільства в питаннях державного управління та вдосконалення внутрішніх процесів.

Елементами електронного урядування є:

Інформування громадян та бізнесу про діяльність державних органів на відомчих сайтах.

Надання державних послуг в режимі on-line.

Залучення громадян та бізнесу до обговорення та прийняття управлінських рішень.

Автоматизація діяльності окремих державних органів та міжвідомчої взаємодії.

Визначення проблеми для аналізу:

Зростання загальної зайнятості та видатків на заробітну плату в державному секторі;

Неефективність грошових стимулів, слабка мотивація праці державних службовців;

Корупція та низький рівень суспільної довіри до державних службовців;

Нездатність державного апарату реагувати на зміни суспільних пріоритетів;

Операційна неефективність держапарату та низька якість державних послуг;

Нестача кваліфікованого персоналу в регіонах з обмеженими людськими ресурсами.

Підстави для державного регулювання:

підключення бюджетних організацій до комп’ютерних мереж;

організація структури міжвідомчої взаємодії;

розвиток пунктів колективного доступу до мережі Інтернету в регіонах;

побудова єдиної державної захищеної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури;

розвиток системи підготовки й перепідготовки фахівців з інформаційних і комунікаційних технологій;

створення умов для ефективної взаємодії між органами державної влади й громадянами на основі використання інформаційних і комунікаційних технологій.

Ключовими функціями електронного врядування є:

Інформування громадян та бізнесу про діяльність державних органів

Надання державних послуг в режимі on-line

Залучення громадян та бізнесу до обговорення та прийняття управлінських рішень

Автоматизація діяльності державних органів та міжвідомчої взаємодії

Електронне урядування в Україні перебуває на початках свого становлення, однак деякі його елементи функціонують уже сьогодні:

– практично всі органи державної влади (до районного рівня) мають офіційні веб- сторінки;

– створено понад 220 електронних інформаційних ресурсів у центральних органах виконавчої влади та 450 – у місцевих органах влади;

– впроваджено близько 50 систем електронного документообігу в органах державної влади (діловодство, контроль виконання доручень тощо);

– Податкова служба, Пенсійний фонд, Держфінмоніторинг приймають звітність у електронній формі;

– інфраструктура та регламент електронної взаємодії між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та бізнесом знаходяться у стані розробки.

Варто розуміти, що впровадження електронного урядування вимагає перебудови усієї системи управлінських процесів, подолання стереотипів бюрократичної культури. Реалізації концепції сприятиме адміністративна реформа, мета якої — модернізація системи державного управління

Альтернативні варіанти розв’язання проблеми:

Визнання політичного впливу чиновників і, як результат, - пошук нових форм контролю за ними, оптимального співвідношення політичних та професійних основ в адміністрації;

Зменшення ролі вертикальної ієрархії, розвиток функціональних порталів, створення організацій для вирішення певних проблем чи завдань;

Втілення принципів менеджменту, що використовуються в приватному секторі,у діяльність держапарату, перехід його частини на ринкові принципи функціонування;

Децентралізація, здешевлення та скорочення держапарату, забезпечення неперервності його діяльності за допомогою сучасних бізнес-технологій,управлінських,  інформаційно-комунікаційних технологій та технологій мобільного зв’язку;

Надання бюрократичним процедурам «прозорості», рішучий поворот бюрократії до громадян;

Передача на контрактній основі ряду функцій держустанов приватним фірмам.

Рекомендації та впровадження:

Розширення спектру сервісних послуг, які надаються урядом;

Забезпечення більш ефективного використання соціальної інформації ворганах державної влади;

Створення технічних та освітніх послуг для повного охоплення громадянами урядових послуг;

Забезпечити відкритість у діяльності органів державної влади та загальнодоступність загальнодержавних інформаційних ресурсів;

Вдосконалити діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування на основі використання інформаційно-комунікативних технологій

 На сьогодні електронне урядування в Національному агентстві України – це комплексна діяльність за такими напрямами:

– удосконалення веб-сайтів (внутрішнього й офіційного — українською, англійською та російською мовами);

– інтеграція веб-сайтів територіальних органів до центрального порталу на єдиній технології з доступом через геоінформаційну систему;

– впровадження інтегрованого електронного документообігу між територіальними органами і Центральним апаратом, а також Секретаріатом Кабінету Міністрів України з використанням спеціальної інформаційно-телекомунікаційної системи (СІТС) та електронного цифрового підпису;

– створення й уведення Національної бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування України;

– розроблення й застосування ідеології «електронний державний службовець» з використанням ІР-телекомунікаційної інфраструктури.

 Наріжним каменем електронного урядування є електронний документообіг, який має значні переваги порівняно зі звичним, паперовим, завдяки економії коштів на пересилання та тиражування великої кількості документів, що вкрай актуально сьогодні. Окрім того, прискорюються терміни опрацювання документів, зменшується частка рутинних операцій, зокрема за рахунок спрощення пошуку документів.

 Електронний документообіг покращує координацію діяльності співробітників та підрозділів. Серед важливих переваг також оперативне інформування керівництва організації про стан і хід опрацювання документів, можливість оперативного та об’єктивного моніторингу усього робочого процесу.

Аналіз процесів формування електронного урядування в Україні показав, що воно перебуває на початках свого становлення, однак деякі його елементи функціонують уже сьогодні. Впровадження електронного урядування вимагає перебудови усієї системи управлінських процесів, подолання стереотипів бюрократичної культури. Для успішного прогресу на шляху запровадження та розвитку електронного урядування в Україні сформовано необхідні законодавчі та організаційні передумови, натомість вагомою перешкодою є психологічний бар’єр, неготовність сприймати електронний документ як рівноцінний паперовому.

Важливими напрямами впровадження електронного уряду в Україні є реалізація програми «Електронне міністерство», яка спрямована на організацію електронного документообігу, забезпечення максимального доступу до інформаційних ресурсів органів влади та реалізація проекту зі створення «Національної бази електронних особових справ державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» (НБДС). Для подальшого розвитку електронного урядування в Україні потрібна трансформація державного управління, усунення зайвої бюрократизації та спрощення управлінських процедур. Важливим є подальший розвиток нормативно-правової бази з урахуванням світових стандартів.