Становище в Україні після Полтавської битви

Філія «Хоросницький ЗЗСО І-ІІ ст.» 03 «Твіржанський ЗЗСО І-ІІІ ст.-ЗДО»

Становище в Україні після
Полтавської битви

Конспект відкритого уроку підготувала вчитель історії Мазуркевич С. Л.

2020

Тема: Становище в Україні після Полтавської битви

Мета: охарактеризувати наступ царату на українську культуру та його заходи щодо економіки Гетьманщини, дати характеристику діяльності гетьмана в еміграції Пилипа Орлика, ознайомити учнів з основними положеннями першої Української Конституції, визначити основні засади державотворення в Конституції Пилипа Орлика, формувати навички порівняння і аналізу, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати патріотизм, громадянські якості учнів.

Обладнання: підручник історія України, карта - підручник, документи, портрети історичних діячів даного періоду.

Основні дати:

5 квітня 1710 - обрання гетьманом Пилипа Орлика, схвалення Конституції

1720.       - заборона Синодом друкувати в Україні книжки, тексти яких відрізняються від московських чи петербурзьких видань.
1721.        - Синод як найвищий орган управління Російською православною церквою.

24 травня 1742 - смерть Пилипа Орлика Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати:

-         учні дадуть характеристику наступу царату на українську культуру

-         проаналізують заходи щодо економіки Гетьманщини

-         зможуть характеризувати діяльність гетьмана Пилипа Орлика

-         визначать основні положення державотворення в Конституції П. Орлика, визначать її особливості

-         навчаться встановлювати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

2.    Мотивація навчальної діяльності

За першою статтею Конституції Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. У кінці сьогоднішнього нашого уроку ми дізнаємося, який статус мала Україна на початку XVIII ст., розглянувши першу українську Конституцію Пилипа Орлика.

3.    Актуалізація знань учнів

Бесіда

1.   Що передбачав договір, укладений Мазепою з Карлом XII?
2.    Коли відбулася Полтавська битва? Якими були її результати?

3. Що спричинило поразку шведського війська у битві під Полтавою?
4. Якими були її наслідки для України?
5. Яка доля спіткала Івана Мазепу та його прибічників після Полтавської битви?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Наступ царату на українську культуру.

Одразу ж після перемоги під Полтавою Петро 1 наказав вислати за кордон усіх студентів з Правобережної України. Після цього їхня кількість у Києво- Могилянській академії зменшилася до 161 "спудея”.

Посилився контроль і за українською церквою - центром української культури й освіти. Коли в 1718 р. помер київський митрополит, цар заборонив обпирати нового. А через кілька років Синод, контрольований російським урядом, перетворив Київську митрополію на звичайну єпархію Російської православної церкви на чолі з архієпископом.

Російський уряд ослаблював українську культуру й постійним переманюванням з Києва до І Іетербурга та Москви українських учених, педагогів, богословів і письменників. До їхнього числа потрапили іі такі яскраві постаті, як Феофан Прокопович, Стефан Яворський, Гаврило Бужинський.

У 1 720 р. за царським наказом Синод заборонив друкувати в Україні книжки, тексти яких відрізнялися від московських чи петербурзьких видань. За своїм змістом це була заборона друкувати книжки україїшською мовою. Тоді ж цар наказав київському губернатору оглянути бібліотеки всіх монастирів і вилучити з них рідкісні книги, історичні пам'ятки, давні жалувані грамоти, оригінальні листи тощо. Через це, окрім культурних, Україна зазнала ще й історичних правових втрат. Тепер українці вже не могли посилатися на документи, які захистили б їхні давні права та вольность

2. Заходи щодо економіки Гетьманщини

Щоб назавжди прив’язати Україну до Росії, Петро І знищував її економічну самостійність. Саме він почав перетворювати Україну на споживача виробів російських мануфактур, які він активно розбудовував.

Заходи царя насамперед руйнували українську торгівлю. Наприкінці XVII - на початку XVIII ст. українські купці торгували із Центральною та Західною Європою, Туреччиною та іншими країнами. Петро 1 закрив для української торгівлі ворота в Європу й примусив українців торгувати лише з Росією. Наступним кроком стала заборона завозити в Україну європейські та інші іноземні товари. Це було зроблено для того, щоб українці купували лише товари, вироблені в щойно заснованих російських мануфактурах.

До 1754 р. між Україною та Росією існував митний кордон. Але після Полтавської битви митну політику визначав російський уряд, а він сприяв лише російським купцям. 1 Іоступово українські купці бідніли й розорювалися, а їхнє місце посідали російські. Лише вони завозили в Україну російські та дозволені іноземні товари, установлюючи на них завищені ціни, і

володіння кримського хана після розорення Чортомлицької Січі. Уряд Орлика визнали Швеція, Кримське ханство, Туреччина, його підтримували Австрія, Франція й Англія.

] 0 травня 1710 р. Карл XII затвердив обрання П. Орлика гетьманом і уклав новий договір з українською стороною. Документ гарантував незалежність і самостійність України, він зобов’язував короля надавати їй необхідну союзницьку допомогу, захищати цілісність території.

До початку 1711 р. Т І. Орлику вдалося вибудувати доволі широку антимосковську коаліцію в складі Туреччини, Кримського ханства, Швеції, польських сил С. Лещинського (союзника Карла XII) і козацьких загонів К. Гордієнка. Коаліційні війська навесні 1711 р. дійшли до Білої Церкви й Харкова, але змушені були відступити.

Упродовж іще ЗО років 11. Орлик шукав підтримки таких європейських країн, як Швеція, Англія, Франція, І Іольща, німецька держави і Туреччина, щоб організувати нову антимосковську коаліцію. Після смерті II. Орлика 24 травня 1742 р. ідея незалежної Української держави зійшла з європейської політичної арени, аби відродитися аж через півтора століття.

Конституція Пилипа Орлика

1 (ей документ має офіційну назву "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького. Він був схвалений козацькою радою 5 квітня 1710 р. і відповідав традиції укладання договорів між гетьманом і військовим товариством. Козаки зобов’язувалися визнавати владу гетьмана, а гетьман дбати про сприятливі умови козацької служби й господарювання, захищати їхні "старожитні права й вольності”.

Разом із тим документ стосувався всіх верств і станів українського суспільства, а не тільки козаків; його мав виконувати не лише Пилип Орлик, а й усі гетьмани - його наступники. У договорі обгрунтовувався державний устрій України. "Пакти і Конституції” містили такі принципи, як обмеження свавільної влади володаря; республіканізм; поділ влади; парламентаризм і виборність урядовців. Саме тому цей історичний документ розцінюється вченими як перша українська Конституція.

Основний закон складається зі вступу й 16 статей. У вступі зазначено, що Україна має бути незалежною державою з республіканським ладом. її добровільне підданство московському цареві не означало відмови від власної незалежності. Вступ проголошував право України на збройний виступ проти загарбання й тиранії.

Конституція оголошувала православ’я державною релігією України й вимагала вивести Київську митрополію з підпорядкування Московському патріархові.

Конституція про органи державної влади. Законодавчу владу повинен зосередити у своїх руках прообраз парламенту Генеральна рада. Вона мала збиратися тричі на рік - на Різдво, Великдень і Покрову та приймати, найвагоміші рішення. Рада мала складатися з генеральної старшини,

полковників і полкової старшини, сотників, а також із заслужених козаків від кожного полку.

Виконувати прийняті рішення мав гетьман із генеральними старшинами.

Щоб запобігти можливості зловживання державними коштами, Конституція запроваджувала посаду Генерального підскарбія, який тричі на рік звітував Гене-ральній раді про державні витрати.

Судову владу Конституція передавала Генеральному військовому суду. Саме в ньому вирішувалися всі проблеми й суперечки між різними політичними угрупованнями.

Конституція забороняла гетьманові особисто, хай навіть і справедливо, звільняти з урядів чи карати зухвальців, порушників законів, хабарників. Здавалося б, влада гетьмана в протистоянні старшинським олігархічним угрупованням мала послабитися. Проте Конституція зобов’язувала гетьмана захищати козаків, міщан і селян від зловживань старшин-свавільників, а отже, надавала йому добрих союзників для забезпечення порядку й справедливості в суспільстві.

Конституція Пилипа Орлика на десятки років випередила конституції США, Франції та інших європейських держав. Однак це не було випадковістю чи надзвичайним осяянням автора. Вона зафіксувала у своїх статтях той суспільний і державний устрій, яким жила Українська козацька держава від Хмельницького до Мазепи, а також висвітлила думки щодо його вдосконалення.

Робота з документом

Користуючись документом, проаналізуйте Конституцію 1 Іилишіа Орлика за таким планом:

1. релігія;
2.   територія;
3.   управління;
4.    судочинство;
5.    військо;
6.    міжнародні відносини;
7.    становище народу.

1 Іе завдання можна виконати в малих групах або в парах. Кількість груп повинна відповідати кількості пунктів плану. Після виконання цього завдання групам можна заиропону~^івати дати відповідь на питання.

Запитання для обговорення

1.   Який принцип, згідно з Конституцією і Іилипа Орлика, був покладений в основу управління Україною: спадкоємності влади чи виборності?
2.    Кому належала провідна роль в управлінні - гетьманові чи генерали ліій старшині?
3.    Чим можна пояснити запровадження Генеральної Ради?
4.    В який спосіб мав здійснюватися зв’язок між владою і народом?
5.    Що гарантувала влада народові?

лише вони, занижуючи ціни, скуповували українську продукцію, щоб вигідно продати її в Росії чи за кордоном. Гак, у 20-х роках XVIII ст. російські купці, користуючись своєю монополією, скуповували тисячі волів по 10 копійок за голову! Це була неймовірна ціна навіть для того часу. Так Петро І розпочав і успішно здійснював справу перетворення України на колонію. Відрізана від Європи, вона ставала ринком збуту для російських товарів і постачальником сировини для її промисловості.

Підпорядкувавши Україну-Гетьманщину своїм промисловцям і купцям, російський уряд намагався залишати золоті й срібні гроші в населення Росії. В український грошовий обіг офіційний 1 Іегербург намагався запустити щонайбільше мідних, як казали тоді в Україні, "лихих грошей”. Це також сприяло збагаченню російської державної скарбниці.

Важким тягарем для українського господарства стало утримання коштом мешканців Гетьманщини великого числа російських військовиків щонайменше 6 полків по десять тисяч солдатів. На їхнє утримання за цінами середини XVIII ст. щорічно було потрібно витрачати понад 95 тис. руб. Суттєво підривало українську економіку стрімке зростання податків. Так, якщо в 1 722 р. до російської скарбниці з України надійшло 45,5 тис. руб., то вже в 1724 р. - 241,3 тис. руб.

Робота з підручником в парах

1 -й учень на основі тексту підручника мас з’ясувати, яких заходів вжи-вав російський царизм проти української культури.

2-й учень на основі тексту підручника мас з'ясувати, як впливали за^ходи російської влади на стан господарства Гетьманщини.

Учні обговорюють виконані завдання в парах. Одну з пар учитель заслуховує.

3. 1 Іилип Орлик та його Конституція

Коли українська державність зазнавала все відчутніших ударів на своїй рідній землі, Пилип Орлик зу-'мів організувати їй опору за кордоном. Нею стала перша її Європі політична еміграція. Козаки й старшини, які прийшли до Бендер разом з Мазепою, 5 квітня 1710 р. обрали своїм гетьманом Пилипа Орлика.

Гетьман України в еміграції (1 710-1742) народився в с. Косуті Ошмянського староства неподалік від Вільна. 1 Іоходив із чесько-литовського роду. Навчався в єзуїтському колегіумі у Вільні. 1694 р. закінчив Києво- Могилянський колегіум. Пилип Орлик належав до числа найближчих сподвижників гетьмана Мазепи і 1706р. був обраний генеральним писарем. Орлик об’єднав і згуртував навколо себе підугіалих духом політичних вигнанців, перетворив їх на першу активну українську політичну еміграцію, яка продовжила протидію російському колоніалізму та самодержавству. Па чолі її стояв уряд. До нього ввійшли: гетьман, генеральний обозний, бунчужний та осавул. Уряду підпорядковувалися полковники й старшини. Головною військовою силою стали запорозькі козаки, які перейшли у

«Перша українська Конституція»

Перша сторінка Конституції Пилипа Орлика (оригінал, створений у Бендерах у квітні 1710 р. староукраїнською мовою.

Намагаючись завоювати собі підтримку, в 1710 році Пилип Орлик складає (згідно інших джерел схвалює) «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького» («Pacta et Constitutions legum libertatumqe Exercitus Zaporoviensis»), укладає зі старшиною та запорожцями угоду — документ, який пізніше дістав назву Конституція Пилипа Орлика - так звана «Бендерська конституція», яку інколи вважають першою українською Конституцією, а також однією із перших конституцій у Європі. Нею він зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Московії у випадку, якщо він здобуде владу в Україні.

Створення цих документів вважається значною заслугою Пилипа Орлика в історії України.

В и з вол ы і і з м а гани я

Доклади і те: Похід Пилипа Орлика на Правобережну Україну (1711)

За підтримки Карла XII І Іилип Орлик вступає в союз із кримськими татарами та Османською імперією, і 8 листопада 1710-го року остання, підтримуючи гетьмана Орлика, оголошує війну Московії.

На початку 1711 року Пилип Орлик укладає з Кримським

ханатом Кайрський договір про оборонно-наступальний військовий союзі розпочинає спільний похід запорожців, буджацьких татар, шведів і поляків (під командуванням ІОзефа Погоцького — прихильникаСтаніслава І Лещинського¹-³¹) проти московитів в Україні. Шведський король брав на себе зобов'язання вести війну доти, поки Україна не буде визволена від московського панування, а османи і татари обіцяли свою допомогу у цій боротьбі.

Через військову невдачу, та дії татарських союзників, гетьман втратив підтримку українського населення.

Після поразки

Протягом наступних років Орлик із невеликою групою прибічників шукав підтримки своєї справи у різних європейських володарів.

У 1709-1714 роках перебував у Бендерах.

24 травня 1742 - смерть Пилипа Орлика

Тести

Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

1.    а) "Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорізького” були прийняті:

а) 1 6 червня 1711 р.; б) 16 квітня 1709 р.; в) 16 квітня 1710 р.; г) 16 червня 1712 р.; д) 16 березня 1713 р.

б) Знайдіть дві помилки. У квітні 1 709 р. на козацькій раді у Беї-г'дерах гетьманом був обраний А. Войнаровський.

в) Розкажіть про діяльність ІЗ. Орлика в еміграції.

2.    Що передбачав Прутський мирний договір і яке значення він мав для України?

Україна після Полтавської битви. Посилення колоніальної політики .. Російської імперії

1.   а) Про яку історичну особу йдеться:

-      був обраний на гетьманство після проголошення 1. Мазепи зрадником;

-      помер незабаром після запровадження в Україні Малоросійської колегії.

а) 11. Орлика, б) її. 1 Іолуботка, в) І. Скоропадського; г) Д. Дорошенка, д) І. Самойловича.

б) Вставте пропущене. Малоросійська колегія в Україні була запро~ ’ваджена

російським царем у _ р.

в) Розкажіть про наступ Петра 1 на українську культуру.

2.    Охарактеризуйте Рєшетилівські статті.

Тести

Гетьман Пилип Орлик та його Конституція

1. а) Прутський мирний договір між Росією та Туреччиною був укладений у:

а) липні 1708 р.; б) липні 1709 р.; в) липні 1710 р.; г) липні 1711 р.; д) липні 1712 р.

б) Знайдіть дві помилки. Згідно з Конституцією, прийнятою у Бен ддерах у квітні 1709 р., гарантом збереження прав і привілеїв Війська Запорізького та незалежності України визнавався по дьський король.

в) Розкажіть про Прутський похід Петра І.

2.    Розкажіть про спроби ГІ. Орлика створити антимосковську коаліцію (союз проти Москви). Чому вони зазнали краху?

Україна після Полтавської битви. Посилення колоніальної політики Російської імперії

1. а) Про яку історичну особу йдеться:

- після перемоги у 1 Іівнічній війні проголосив себе імператором Російської

імперії;

- жорстоко придушив повстання І. Мазепи.

а) Владислава IV; б) Петра І; в) Яна Казимира;, г) Петра II; д) Миколу II.

б) Вставте пропущене. І. Скоропадський був обраний гетьманом у листопаді

________р. відразу після того, як Петро І проголосив________________зрадником

українського народу.

в) Розкажіть, як Петро І експлуатував український народ.

2. Які завдання виконувала Малоросійська колегія?

6.    Які норми Конституції свідчили про її демократичний характер?
7.    Визначте значення Конституції Пилипа Орлика.

5.   Закріплення нових знань і вмінь учнів

Бесіда

1.    До яких заходів вдався царський уряд, аби контролювати українську культуру?
2.    Як Петру І вдалося підпорядкувати українську економіку російській?
3.    У чому полягала особливість гетьманування Пилина Орлика?
4.    Із якою метою П. Орлик запропонував козацтву "1 Іакги і Конститу-ції...”?

6.      Підсумки уроку
7.     Домашнє завдання

1.   Опрацювати відповідний матеріал підручника (параграф 32).
2.    Засвоїти зміст нових понять та вивчити основні дати.

2. Підготувати повідомлення про біографію (1 ряд), особисте життя (2 ряд), політичну діяльність (3 ряд) Пилипа Орлика.

8.     Оцінювання знань учнів Основні поняття:

Імміграція (лаг. emigratio - виселення, переселення) вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей (емігрантів, переселенців), переселення зі своєї батьківщини, країни де вони народилися і виросли у інші країни глобального суспільства з економічних, політичних, або релігійних причин.

Конституція — нормативно-правовий акт вищої юридичної сили Держави або державно-територіального співдружності в міждержавних об’єднаннях, що закріплює основи політичної, економічної та правової систем даної держави або співдружності, основи правового статусу держави й особистості, їх права та обов’язки.

Основні дати:

5 квітня 1710 обрання гет ьманом І Іилииа Орлика, схвалення Конституції

1 720 - заборона Синодом друкувати в Україні книжки, тексти яких відрізняються від московських чи петербурзьких видань.

1721 - Синод як найвищий орган управління Російською православною церквою.

Зміст Конституції Пилипа Орлика

Документ складався зі вступу й 16 статей.

Основні положення статей:

проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої;

обумовлювалися протекція шведського короля та союз із Кримським ханством;

територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649

р.;

козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров'ї; при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з г енеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців;

рада збиралася тричі на рік - на Різдво, Великдень, Покрову; справи про кривду гетьманові та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися;

державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;

встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;

спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

Проголосивши Україну незалежною республікою, Конституція Пилипа Орлика стала найвищим щаблем тогочасної політичної думки не тільки в Україні, а її взагалі у Європі, бо жодна з країн на той час не мала подібних документів.

Конституція значно обмежувала права гетьмана, передбачала створення представницького органу - Генеральної ради. У ній було закладено підвалини принципу поділу влади на виконавчу й судову гілки, впроваджувалася виборність посад. Такі особливості документа далекоглядно передбачали майбутні напрямки розвитку демократичних держав.

' _ ^{г г}

Орлик Пилип Степанович (* 11 (21) жовтня 1672, Косута — 24

травня 1 742, Ясси) •—український політичний, державний і військовий діяч, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні (1710-1742), поет, публіцист. Представник шляхетського родуОрликів (чеського походження). Один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту, який іноді називають «першою в світі Конституцією»,              фактично -—■

козацького суспільного договору.

Біографія

Народився у Косуті (Ошмянський повіт, Віденське воєводство, нині Вілейський район, Мінська область, Білорусь) в сім'ї родовитої литовської шляхти чеського походження — Орликів. Батько Степан Орлик служив у війську короля Речі Посполитої, загинув на 51-у році життя під час польсько-османської війни в битві під Хотином у грудні 1673 року. Мати — Ірина Орлик (з білорусько-українського роду Малаховських), охрестила сина за православним обрядом (батько був католиком).

РІавчався у єзуїтському колегіумі у Вільні, а також у Києво- Могилянській колегії, яку закінчив у 1694 році. Навчався відмінно, проявив талант ораторства і поезії, цікавився філософією і літературою, добре володів українською, польською, церковнослов'янською, болгарською, італійською та іншими мовами.

Прибічник Мазепи та обрання на гетьманство

Протягом 1698....-1700 років....- служив консисторським писарем у

канцелярії київського митрополита, потім у Полтавському полку, а згодом

старшим військовим канцеляристом і реєнтом ГВК Війська Запорізького.

*

З 1702 (за іншими джерелами— з 1706) року—- генеральний писар і довірена особа Івана Мазепи. 1708 року — взяв участь у виступі Мазепи проти Петра І.

27 червня 1709-го року (після Полтавської битви) емігрував до Османської імперії.

За Іваном Мазепою до Бендер пішли близько 50 провідних представників старшини, майже 500 козаків із Гетьманщини та понад 4 тис. запорожців. Ці «мазепинці», як їх часом називають історики, були першою українською політичною еміграцією. Вони і обирають 5 квітня 1710-го року Пилипа Орлика гетьманом України (у вигнанні). Обрання відбулося в присутності запорожців, генеральної старшини, козацтва, а також османського султана і шведського короля.

У наслідку Прутського миру, 5 березня 1712 року було видано фірман султана, за яким на Правобережну Україну й Запорозьку Січ поширювалася влада Орлика. У квітні 1712 року Османська імперія підписала договір з Московією: Лівобережжя з Києвом та його передмістям лишалося за Московською державою. Ратифікація Прутського договору в такому вигляді стала тяжким ударом для Орлика та його сподвижників. Адже Україна залишалася розділеною, над Лівобережжям продовжувала панувати Москва. Влада ж Орлика над Правобережною Україною, отримана за султанським фірманом, через непоступливість Речі Посполитої була надто примарною: вже через два роки, у квітні 1714 року, між Османською імперією та Річчю Посполитою було укладено договір, за яким Правобережна Україна залишалася за Річчю Посполитою.

З 1714 року Орлик із частиною старшини скористався запрошенням Карла XII і жив до 1720 року у Шведській імперії. Після підписання шведсько-московського миру виїхав із Швеції й вимушено змінив но черзі Німеччину, Австрію, Річ Посполиту. 1722 року, прямуючи до запорозьких козаків в Олешківську Січ, був затриманий османською владою в Хотині й до 1738 року інтернований у Салоніках.

Проте він не припиняв пошуки підтримки у різних європейських державах (Франції, Великої              Британії, Речі

Посполитій, Ватикану, Саксонії, Прусіїта інших), неодноразово порушував питання про допомогу в справі відновлення української державності, продовжував бомбардувати французьких, польських, шведських і османських політичних діячів маніфестами про недолю України та разом із сином Григором планувати кроки, спрямовані на звільнення вітчизни від московського ярма.

Падалі жив у Хотині, Серезі, по тому —

в Чернівцях, Каушанах і Бухаресті. Згодом переїхав до Ясс, де й помер 24 травня 1742 року.