Стаття Діяльнісний урок, який він має бути? (із досвіду роботи вчителя хімії)

Юзбашева Г.С.

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри теорії й методики

викладання навчальних дисциплін

КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»

Гавановська Н.Г.

учитель хімії,

спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії,

Херсонської спеціалізованої школи I-III ступенів №24

із поглибленим вивченням математики, фізики та англійської мови

Херсонської міської ради

Діяльнісний урок, який він має бути?

(із досвіду роботи вчителя хімії)

Дана стаття обґрунтовує структуру діяльнісного уроку хімії як базовий компонент природничої освітньої галузі. Діяльнісний підхід допомагає вирішувати проблемні питання через розвиток критичного мислення, формування компетентностей, розв’язування компетентнісно орієнтованих завдань пов’язаних з реальним життям. Освітнє середовище, яке доповнюється інтерактивними вправами, цифровими ресурсами іншими педагогічними інструментами дозволяє розвинути мотивованого, конкурентноспроможнього випускника ХХІ століття.

Діяльнісний підхід у викладанні хімії має велике значення для формування цілісного розуміння здобувачами освіти природничих наук, розвитку критичного мислення, наукової допитливості та практичних навичок. У контексті концепції Нової української шкли, де все більше уваги приділяється міждисциплінарним знання, формуванню компетентностей, наскрізних умінь, хімія, як компонент природничої освітньої галузі, відіграє особливу роль як предмет, що безпосередньо пов'язаний з реальним життям і сприяє усвідомленню значення науки у повсякденному житті [концепція].

Застосування діяльнісного підходу у викладанні хімії допомагає вчителю створювати освітнє середовище, в якому здобувачі освіти не лише засвоюють нові знання, а й вчаться застосовувати їх на практиці, приймати відповідальні рішення та орієнтуватися в життєвих ситуаціях, що потребують наукових знань.

Метою статті є структурування діяльнісного уроку хімії та застосування різноманітних педагогічних інструментів для мотивації учнівства до освітнього процесу з подальшій апробацією методики.

Діяльнісний підхід підтримує компетентнісно орієнтоване навчання, надаючи можливості кожному та кожній реалізувати свої таланти, демонструвати високий рівень знань, розвивати самостійність, працювати в команді та створювати освітні продукти через співпрацю [2]. Такий підхід підвищує інтерес до навчання, до забезпечення практичного досвіду діяльності та комунікації, до успішної соціальної, до професійної самореалізації.

Освітній процес за діяльнісним підходом передбачає систематичний підхід до кожного етапу уроку, щоб забезпечити розвиток пізнавальної активності, самостійності та впевненості учнівства у своїх знаннях. Виникає питання, яким має бути діяльнісний урок хімії.

На наш погляд, структура такого уроку має включати всі необхідні етапи, починаючи від організаційного моменту, де учні та учениці налаштовуються на роботу, і закінчуючи рефлексією, де вони аналізують свої навчальні досягнення та труднощі. Основною метою такої організації уроку є створення освітнього середовища, у якому кожен та кожна має змогу самостійно досягати поставлених цілей, приймати участь у процесі постановки проблеми, її обговоренні та вирішенні, а також оцінювати власну діяльність у кінці уроку.

Структурований підхід до кожного етапу діяльнісного уроку забезпечує розвиток не лише навчальних навичок, але й сприяє особистісному зростанню, підвищенню мотивації та вдосконаленню самостійного мислення [3].

Таблиця 1.

Етапи діяльнісного уроку

Розглянемо змістовність кожного етапу. Перший етап діяльнісного уроку – організаційний, виконує важливу роль у психологічній підготовці учнівства до навчання, створюючи позитивну атмосферу [4]. На цьому етапі учасники/учасниці освітнього процесу готуються до роботи, визначають свої цілі та встановлюють сприятливий емоційний фон.

Встановлення позитивного емоційного контакту на початку уроку сприяє залученню здобувачів освіти до навчального процесу, підвищує їхню зацікавленість та мотивацію [5]. Учительство може заохочувати учнівство висловити свої очікування, а також допомагає їм сфокусуватися на завданнях уроку, що підсилює психологічну готовність до пізнання.

Наступний етап – підготовчий, де учнівство повторює раніше засвоєний матеріал, необхідний для вивчення нової теми. На цьому етапі також відбувається виявлення прогалин у знаннях, що допомагає адаптувати урок до потреб класу. Процес актуалізації знань є критично важливим, оскільки забезпечує зв’язок між новою і раніше засвоєною інформацією, що сприяє більш глибокому розумінню матеріалу [2].

Етап постановки проблеми є важливим для залучення здобувачів освіти до процесу самостійного пізнання. Педагог створює інтелектуальний виклик або проблемну ситуацію, яка вимагає активного мислення і формулювання власних гіпотез. Такий підхід до навчання активізує та стимулює до самостійного пошуку рішень, що є необхідним для розвитку критичного мислення [1].

Після визначення проблеми на уроці починаємо будувати проєкт, який пов’язано з подоланням невідомого, коли обговорюються різні способи вирішення проблемної ситуації, співпрацюючи і обмінюючись ідеями. Учитель чи учителька у цьому процесі виконує функцію фасилітатора, організовуючи комунікацію між учнями, що сприяє формуванню навичок командної роботи. Ефективне управління навчальною діяльністю на цьому етапі дозволяє учнівству вчитися на основі комунікації та співпраці, що є критично важливим у сучасному суспільстві [4].

На етапі первинного закріплення учні та учениці виконують типові завдання, коментуючи свої дії, що допомагає їм усвідомлено засвоювати новий матеріал. Такі завдання забезпечують закріплення навчальних дій, розвивають навички самоконтролю, формують звичку до самостійного мислення і підготовлюють до наступного етапу – самостійної роботи з перевіркою, де учнівство застосовує знання у нових завданнях. Самостійна діяльність учнів є ключем до розвитку здатності до самонавчання і забезпечує учнів та учениць навичками аналізу та самооцінки [6].

Фінальним етапом уроку є рефлексія, де учнівство проводить самооцінку та обговорює свої досягнення і труднощі. Рефлексія дозволяє усвідомити свої здобутки та помилки, сприяє формуванню навичок саморегуляції та критичного мислення. Згідно з дослідженнями [3], рефлексія є важливим компонентом навчання, оскільки вона допомагає зрозуміти свої сильні та слабкі сторони, розвиваючи здатність до самовдосконалення.

Застосування діяльнісного підходу в навчанні хімії дозволяє учнівству краще зрозуміти предмет та підвищує мотивацію до навчання. На відміну від традиційних методів, які зосереджені на передаванні готових знань, діяльнісні методи передбачають активне включення учнівства у процес пізнання, допомагаючи їм здобувати нові знання самостійно, використовуючи експериментальну діяльність та інтерактивні завдання. Завдяки цьому підходу навчання стає не тільки ефективнішим, але й більш цікавим, оскільки знання набувають реального практичного значення.

Застосування інтерактивних завдань, такі як кросворди або пазли, дозволяють школярам краще зрозуміти складні хімічні поняття через цікаві та пізнавальні форми роботи. Наприклад, при вивченні періодичної системи учні можуть розв'язувати кросворди, що допомагають їм краще запам'ятати символи хімічних елементів та їхні основні властивості. Виконуючи такі завдання, школярі розвивають асоціативне мислення, що сприяє кращому запам'ятовуванню нової інформації.

Для діяльнісного уроку важливим елементом є зв’язок хімії з реальним життям.

Одним з основних аспектів діяльнісного підходу у викладанні хімії є використання знань у практичних ситуаціях та ілюстрація їхньої значущості у повсякденному житті. Такий підхід не лише підвищує пізнавальний інтерес учнів та учениць, а й допомагає їм побачити важливість науки у розв'язанні реальних проблем. Формування стійкого інтересу до хімії сприяє не просто зацікавленості у предметі, а й дає можливість зрозуміти роль знань у сучасному світі, де від наукових компетентностей залежить здатність до адаптації та креативного мислення [7].

Використання прикладів з реального життя в процесі вивчення хімії сприяє глибшому розумінню того, як наука впливає на повсякденні рішення. Учительство може залучати теми, які стосуються навколишнього середовища, здоров'я, енергозбереження, щоб показати, як хімічні знання стають основою багатьох важливих суспільних рішень.

Під час уроків хімії корисно демонструвати зв'язок між навчальним матеріалом і його застосуванням у реальному світі, наприклад, через аналіз хімічного складу харчових продуктів, медикаментів або побутової хімії. Це дозволяє зрозуміти, що знання про хімічний склад речовин допомагає їм робити більш обґрунтований вибір у щоденному житті. Наприклад, під час теми про кислоти і основи можна розглядати склад мийних засобів, побутових очищувачів і навіть косметичних продуктів, пояснюючи, як і чому ці речовини використовуються для певних цілей. Використання прикладів із повсякденного життя дозволяє учням краще зрозуміти наукові концепції, а також сприяє формуванню екологічної свідомості [7].

Постійне звернення до прикладів з реального життя допомагає також формувати навички вирішення практичних завдань, які можуть виникати у різних ситуаціях. Наприклад, під час лабораторних робіт учні та учениці можуть вивчати властивості речовин, які використовуються для очищення води, що сприяє розумінню важливості хімії для збереження ресурсів. Також можна використовувати проєктну роботу, де учні розробляють власні рішення для поліпшення якості води або повітря у місцевій громаді, застосовуючи знання, здобуті на уроках.

Таблиця 2.

Приклади зв'язку навчального матеріалу з реальним життям

Метод проєктів є одним із ключових інструментів діяльнісного підходу в освіті, що дозволяє активно застосовувати знання для розв'язання реальних проблем і розвивати навички самостійної роботи та критичного мислення [7]. У процесі виконання проєктів учні та учениці мають змогу працювати над завданнями, що виходять за рамки традиційних уроків і потребують творчого підходу, аналітичних здібностей і співпраці. Метод проєктів сприяє інтеграції знань з різних предметів, що дозволяє усвідомити зв'язок науки з повсякденним життям і стимулює інтерес до досліджень [7].

Одним з інноваційних методів діяльнісного підходу у викладанні хімії є організація наукових пікніків – інтерактивних заходів, що дозволяють безпосередньо брати участь у науковій діяльності.

Наукові пікніки сприяють формуванню навичок командної роботи та розвитку комунікаційних здібностей, оскільки учні та учениці часто працюють разом у малих групах. Спільна робота над експериментами дозволяє школярам розвивати вміння ділитися знаннями, допомагати одне одному і комунікувати, що є важливим для їхньої соціальної адаптації. Робота у групах під час наукових заходів стимулює розвиток навичок співпраці, дозволяє учням відчувати підтримку одне одного та сприяє створенню комунікативної культури [7].

Крім того, під час підготовки до наукових пікніків учні та учениці мають можливість виступати у ролі організаторів, проводити дослідження, готувати презентації та демонстраційні матеріали. Така діяльність сприяє розвитку відповідальності та навичок самостійного планування. Це не тільки розвиває організаційні здібності, але й підвищує самооцінку [7].

Лепбуки мають багато переваг для навчання, зокрема, вони активізують пошукову діяльність учнів, допомагають у розвитку творчого мислення, моторики, пізнавальної активності, а також сприяють кращому розумінню та запам'ятовуванню матеріалу.

Протягом вивчення теми «Моделюємо фізичні та хімічні явища» 2024/2025 навчального року учні 7-А та 7-Б класів були об’єднані у дві групи. Учні 7-А класу створювали лепбук «Фізичні та хімічні явища» та виконували навчальне дослідження «Дослідження хімічних явищ» на його основі. Учні 7-Б класу виконували навчальне дослідження з підручника без створення лепбуку.

Результати навчальних досягнень учнів приведені в табл.

Таблиця 3.1

Результати навчальних досягнень 7-А класу

Таблиця 3.2

Результати навчальних досягнень 7-Б класу

Порівняльна діаграма середнього балу та якісного показнику учнів 7-А та 7-Б класів

Кращих результатів досягли учні, що при виконанні навчального дослідження використовували леп бук «Фізичні та хімічні явища», про що свідчить зростання якісного показника навчальних досягнень.

На результати вплинула можливість кількаразового, повільного перегляду леп буку, знаходження потрібної інформації, її аналіз.

Підручник авторів Григоровича О.В. та Недоруб О.Ю. Хімія. 7 клас успішно впроваджує діяльнісний підхід, пропонуючи завдання, які спонукають до активної участі, проведення досліджень і виконання практичних експериментів. Це дає школярам змогу самостійно застосовувати теоретичні знання, водночас розвиваючи їхні аналітичні здібності, критичне мислення та навички самостійної роботи. Завдяки таким завданням учні краще розуміють хімічні процеси та явища, формуючи цілісне уявлення про хімію як науку з практичним значенням [8].

Нижче представленні інтерактивні завдання з підручника авторів Григоровича О.В. та Недоруб О.Ю. Хімія. 7 клас, які згруповано відповідно до класифікації діяльнісних завдань, що наведені у Таблиці 1.

Завдання 1. «Як і з чим працюють у хімічних лабораторіях» (сторінка підручника: 32).

Склодувами, представниками однієї з найдавніших професій, виготовляється скляний посуд. Підготуйте доповідь про процес створення поширеного лабораторного посуду. Сформулюйте гіпотезу, чому більшість лабораторних посудин мають округлу форму. Поміркуйте, яку колбу виготовити легше: круглодонну чи плоскодонну? Чому реторта була найпоширенішою скляною посудиною серед алхіміків?

Завдання 2. «Науковий підхід у хімії» (сторінка підручника: 50).

«Коли морська вода висихає, на шкірі зазвичай утворюється тонкий шар солей. Чи є це спостереженням або закономірністю? Яку гіпотезу можна запропонувати для пояснення цього явища?»

Завдання 3. «Неметали». Сторінка підручника: 95.

За допомогою різнокольорового пластиліну створіть моделі молекул кисню, брому, сірки, азоту та хлору. Потім знайдіть у мережі 3D-модель молекули сірки. Чи нагадує вона вашу? У чому саме схожість? Чи все ви врахували під час створення своєї моделі?

Завдання 4. «Визначення фізичних властивостей речовин» (сторінка підручника: 123).

Порядок виконання роботи:

Рис.2.7. Завдання з підручника Григоровича О.В., Недоруб О.Ю.

Завдання 5. «Виготовлення емульсії» (сторінка підручника: 135).

Порядок виконання роботи: Візьміть сирий жовток і додайте до нього приблизно такий самий об’єм олії. Ретельно перемішайте суміш вінчиком або міксером. Спостерігайте, чи зберігається стійкість емульсії, і чи відбувається її розшарування. Повторіть експеримент, але перед змішуванням додайте до суміші половину чайної ложки гірчиці. Чи стала нова емульсія більш стійкою? Перевірте стійкість обох емульсій під час нагрівання на водяній бані. Перед нагріванням сформулюйте припущення, що може статися з емульсіями, а потім спостерігайте за результатами. Чи підтвердилося ваше припущення?

Висновки. Як показує шкільна практика, діяльнісний підхід до навчання сприяє розвитку таких якостей, як ініціативність, самостійність і креативність, що є необхідними для подальшого розвитку учнів у різних сферах діяльності. Залучення учнів до творчих завдань не тільки активізує їхню пізнавальну активність, але й формує у них вміння працювати в команді, взаємодіяти з іншими, а також шукати нові шляхи для вирішення поставлених завдань. Це підвищує їхню навчальну мотивацію і створює умови для формування в них творчого мислення.

Діяльнісний підхід у навчанні хімії допомагає формувати громадян, готових брати участь у вирішенні глобальних проблем, застосовувати знання у реальних ситуаціях та усвідомлювати відповідальність за власні дії. Такий підхід покращив успішність семикласників протягом навчального року.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Міністерство освіти і науки України. Державний стандарт базової середньої освіти, 2020/ URL: https://cutt.ly/JeNGNDgy
2. Гриневич Л. Педагогічні технології: теорія і практика. Київ: Академвидав, 2018/ URL: https://cutt.ly/veNG2eKN
3. Сисоєва С. О. Самоосвіта як фактор розвитку сучасного педагога. Освіта ХХІ століття, 2021/ URL: https://cutt.ly/ReNG2F7K
4. Гриньова В. М. Педагогічна культура вчителя: розвиток у сучасних умовах. Видавництво ДНУ, 2020/ URL: https://cutt.ly/0eNHekVc
5. Золотухіна Н. М. Готовність майбутніх педагогів до професійної діяльності. Освітні інновації, 2020/ URL: https://cutt.ly/NeNHeCcI
6. Концепція Нової української школи (НУШ) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cutt.ly/feyacRiV
7. Григорович О. В. Модельна навчальна програма «Хімія. 7–9 класи» для закладів загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cutt.ly/neydP39V
8. Григорович О. В., Недоруб О. Ю. «Хімія» підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cutt.ly/OeCTOqAe