Стаття "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ МОЖЛИВОСТІ У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ"

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

УДК 94:061.213(477)«19/20»

                             Дарина Призенко, Онищенко Наталія

(Хорол)

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЇХ МОЖЛИВОСТІ У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ

Використання комп’ютерних технологій у процесі навчання є нагальною потребою сучасної освіти. Залучення студентів до навчання із застосуванням інформаційних технологій, засвідчило підвищення якості засвоєння ними навчального матеріалу, настрою і бажання надалі із задоволенням вивчати предмет та виконувати різноманітні завдання. Інформатизація навчального процесу істотно вплинула на процес придбання знань.

Сучасний етап інформатизації суспільства переживає розквіт та підйом, це характеризується швидкою зміною концептуальних положень про роль, методи та прийоми у професійній підготовці майбутніх спеціалістів. Тому що сьогодні інформаційні технології є найбільш популярним засобом для якісного підвищення інтелектуального та освітнього рівня людини. Таким чином, використання електронних засобів дозволяє підвищити ефективність і якість засвоєння навчального матеріалу, відкриває великі можливості для вдосконалення навчального процесу за рахунок зміни рівня його індивідуалізації і диференціації, сприяє організації особистісно-орієнтованого навчання [1, 5, 7].

У національній доктрині розвитку освіти в ХХІ столітті зазначено, що пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційних технологій, які забезпечують доступ до мережі високоякісних баз даних, розширюють можливості до сприйняття складної інформації. Це здійснюється шляхом побудови індивідуальних навчальних програм різних рівнів складності, залежно від конкретних потреб, використання можливостей Інтернет, впровадження дистанційного навчання, випуску електронних підручників.

Згідно з «Основними засадами розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки», що затверджені Законом України від 9 січня 2007 року, № 537-v, однією з основних цілей розвитку інформаційного суспільства в Україні є забезпечення комп’ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх інформаційних технологій у формуванні всебічно розвиненої особистості.

Метою цієї статті є виявлення можливостей використання інформаційних технологій для формування здорового способу життя студентів.

Досягнення такої мети потребує виконання наступних завдань:

•                   аналіз методичної літератури з досліджуваної теми;
•                   розглянути сутність інформаційних технологій;
•                   вивчити вплив інформаційних технологій на мотивацію формування здорового способу життя студентів.

Упровадження інформаційних технологій у навчальний процес передбачає розвиток здатності вмілого та гнучкого їх використання, а також вироблення відповідних знань і умінь. При такому способі побудови процесу навчання можна виділити найбільш значущі цілі:

•                   індивідуалізація і диференціація процесу навчання;
•                   здійснення контролю за зворотним зв’язком, з діагностикою і оцінкою результатів;
•                   здійснення самоконтролю і самокорекції;
•                   забезпечення можливостей тренажу і здійснення з його допомогою самопідготовки;
•                   наочність (демонстрація динаміки процесів, що вивчаються, графічна інтерпретація досліджуваних закономірностей);
•                   моделювання та імітація процесів, які вивчаються і досліджується, явищ з переходом в «реальність – модель» і навпаки (або без переходу);
•                   проведення лабораторних робіт в режимі приєднання за допомогою спеціальних пристроїв демонстраційного обладнання до комп’ютера;
•                   створення і використання інформаційних баз даних, необхідних в навчальній діяльності, і забезпечення доступу до мережі інформації;
•                   посилення мотивації навчання (за рахунок відображення засобів програм, або вміщення в неї ігрових ситуацій);
•                   озброєння учнів стратегією засвоєння навчального матеріалу;
•                   формування стилю мислення, уміння приймати варіанти розв’язання (за рахунок систематичної логічної послідовності всіх операцій);
•                   розвиток творчих здібностей особистості (за рахунок можливостей керувати пізнавальною діяльністю студентів).

Такий підхід надав можливість створити базис та дидактичне підґрунтя для модифікованого та інтегрованого застосування інформаційних технологій в системі вищої освіти. Застосування даних технологій містить сукупність методів, форм і засобів взаємодії зі студентами в процесі самостійного, але контрольованого засвоєння визначеного масиву знань та потребує ретельної розробки кожної складової.

Важливе місце в системі комп’ютерного навчання займають технологічні засоби, які є основою інформаційних технологій. До них можна віднести:

•                   електронні видання та посібники;
•                   комп’ютерні навчальні системи;
•                   мультимедійний комплекс;
•                   аудіо- та відеонавчальні матеріали;
•                   комп’ютерні системи тестування тощо.

Навчальний процес із застосуванням ІТ має традиційну основу, ґрунтується на загально-дидактичних принципах, але і потребує виділення ряду інших притаманних цій системі принципів: інтерактивності, ідентифікації, педагогічної доцільності застосування нових технічних засобів, регламенту навчання, забезпечення відкритості й гнучкості навчання, комплексності, доступності, модульності.

Вимоги здоров’язбережувального характеру, які висуваються до розробки і використання навчальних мережевих програм, повинні відповідати гігієнічним вимогам, санітарним нормам і правилам роботи з комп’ютерною технікою. Для аналізу освітніх електронних видань і ресурсів велике значення мають вимоги до режиму праці й відпочинку студентів під час роботи з персональними комп’ютерами: використані засоби інформатизації освіти мають бути розроблені так, щоб час їх функціонування не перевищував санітарні норми роботи з комп’ютерною технікою. Розглянемо фактори та принципи, яких необхідно дотримуватись для здоров’язбережувального використання інформаційних технологій при навчанні студентів.

Санітарно-гігієнічні фактори. Навчальні програмні засоби, як і інші технічні засоби навчання не повинні викликати несприятливих змін у стані здоров’я студентів. Для досягнення цієї мети розробникам програмних засобів необхідно насамперед пам’ятати про гігієнічні нормативи безперервної роботи з комп’ютером, для студентів це — 1 година, передбачаючи після закінчення цього часу закінчення роботи або фіксовану перерву, що не залежить від волі користувача. Для зниження навантаження на зоровий аналізатор варто також дотримуватися фізіолого-ергономічних вимог до колірного вирішення програм: забезпечення достатньої контрастності, використання синьо-зеленої ділянки спектру для кольору тла і позитивного екрану (світлий фон, темні літери), а також використання оптимального числа кольорів (не більше 3). Для зниження психологічного навантаження під час конструювання контролюючих програм рекомендується передбачати датчики часу і можливість повернення до вже зроблених відповідей і їх виправлення.

Принципи зорового сприйняття інформації. Діяльність людини, що сидить перед екраном монітора, починається з прийому інформації: у його свідомості відображаються властивості сприйнятого з екрана об’єкта і формується його чуттєвий образ. Фізіологічною основою формування перцептивного образу є робота зорового аналізатора. Існує певний набір умов, що забезпечують нормальну роботу зорового аналізатора: яскравість об’єкта повинна лежати в певних межах; контрастність зображення щодо тла повинна вибиратися з урахуванням розмірів об’єкта; треба враховувати, що найбільшу чутливість око має до випромінювання жовто-зеленого кольору, найменшу — до фіолетового і червоного; розмір символу повинен бути узгоджений з гостротою зору людини; потрібно також враховувати, що він впливає на швидкість і правильність сприйняття інформації.

Принцип фізіологічної відповідності. Кольори за яскравістю і контрастністю не повинні виходити за межі, які призводять до стомлення зору. Знижена світлість зображення викликає перенапруження м’язів кришталика ока і, як наслідок, зниження гостроти зору.

Принцип емоційної відповідності. Кольори повинні викликати емоційну реакцію, що поліпшує самопочуття і підвищує працездатність людини. Відеоінформація або анімації повинні супроводжувати розділи, які важко зрозуміти у звичайному викладі. У цьому випадку витрати часу для тих, яких навчають, 5–10 разів менші порівняно з традиційним підручником. Відеокліпи дозволяють змінювати масштаб часу і демонструвати явища у прискореній, сповільненій або вибірковій зйомці.

Отже, доцільними є такі рекомендації:

•                   намагатися використовувати не більше чотирьох кольорів;
•                   використовувати контрасти, що утворюють сильні стійкі ефекти;
•                   застосування жовтого і червоного кольорів звести до мінімуму або взагалі ліквідувати;
•                   надавати перевагу заспокійливим кольорам: чисто-зелений, оливковий, жовто-зелений;
•                   враховувати колір для зосередження (чорний).
•                   застосовувати як стабілізуючі кольори – теплі темні тони (коричневі);
•                   вживати холодні, темні кольори (темно-сірий, чорно-коричневий, темно-зелено-синій) як ізолюючі і такі, що пригнічують роздратування.

Інформаційні технології, що використовуються в процесі навчання, повинні відповідати єдиним ергономічним, естетичним і здоров’язбережувальним вимогам:

•                   тимчасові режими роботи освітнього електронного видання або ресурсу, відповідність його компонентів здоров’язбережувальним вимогам;
•                   характеристики використовуваного підходу до візуалізації інформації на екрані монітора, колірні характеристики, характеристики просторового розміщення інформації, ступінь відповідності використаних підходів до візуалізації підходам, загальноприйнятим для даного класу засобів інформатизації;
•                   характеристики організації буквено-цифрової символіки і знаків на екрані монітора;
•                   характеристики організації діалогу (доступність для студентів, час реакції на відповідь або керуючий вплив, число варіантів і правдоподібність відповідей у питаннях на кшталт «меню», наявність інструкції або підказки);
•                   характеристики звукового супроводу (комфортність сприйняття звукової інформації, зручність настройки звукових характеристик, ступінь засміченості і оптимальність темпу звукового супроводу);
•                   ступінь естетичності.

Висновки. Формування теоретичної моделі здоров’язбережувального середовища вищого навчального закладу і особливостей збереження здоров’я студентів у процесі навчання з використанням засобів інформаційних технологій дозволяє не тільки окреслити коло виникаючих при цьому проблем, а й виробити загальні і приватні рекомендації й технологічні кроки, якими на практиці могли б скористатися викладачі. До таких кроків, в першу чергу, слід віднести: перспективне планування розвитку здоров’язбережувального супроводу навчального процесу, аналіз і план дій з організації здоров’язбережувального супроводу діяльності університетів стосовно до навчання з використанням інформаційних технологій, підготовку і мотивацію вчителів, орієнтованих на здоров’язбережувальний супровід навчального процесу, організацію системи контролю за дотриманням раціонального поєднання навчальної діяльності й відпочинку в ході навчання з використанням інформаційних технологій, створення системи безперервної здоров’язбережувальної освіти, удосконалення змісту і методів навчання, що проводиться з використанням інформаційних технологій, шляхом систематизації, інтеграції й оптимізації навчального матеріалу з метою усунення перевантаження студентів.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1.               Вембер В. П. Навчально-методичні вимоги до електронного підручника / В. П. Вембер // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: зб. наук. праць / Редкол. — К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова. — Випуск 4 (11). — 2006. — С. 50–56.
2.               Лаврентьєва Г. П. Психологічні механізми регуляції поведінки дітей молодшого шкільного віку в умовах використання комп’ютерних технологій / Г. П. Лаврентьєва // Формування інформаційного освітнього простору в процесі модернізації середньої загальної освіти: колективна монографія. — К.: Педагогічна думка, 2007. – С. 243–261.
3.               Лаврентьєва Г. П. Рекомендації до використання електронних засобів в освітньому процесі (у навчально-виховному комплексі «сад – школа») / Г. П. Лаврентьєва // Дошкільне виховання. — 2009. — № 10. — С. 8–9

Призенко Дарина Миколаївна – викладач економічних дисциплін Хорольського агропромислового фахового коледжу Полтавської державної аграрної академії, викладач ІІ категорії; телефон 0951261580; darynapryzenko@ukr.net  сертифікат: ТАК; про конференцію дізналася від колег; потребую отримувати запрошення від оргкомітету про наступні наукові конференції на свою електронну адресу.

Онищенко Наталія Володимирівна – викладач гуманітарних дисциплін Хорольського агропромислового фахового коледжу Полтавської державної аграрної академії, викладач вищої категорії; телефон 0955510521;  сертифікат: ТАК; про конференцію дізналася від колег; потребую отримувати запрошення від оргкомітету про наступні наукові конференції на свою електронну адресу.