Стаття «Інновації в патріотичному та громадянському вихованні учнів у зоні проведення ООС»

 «Інновації в патріотичному та громадянському вихованні учнів

у зоні проведення ООС»

Керівник м/к класних керівників Золотівського професійного ліцею Луганської області

Маркович Наталія Георгіївна

Враховуючи  нові  суспільно-політичні  реалії  в  Україні  після  Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває  виховання  в  молодого  покоління  почуття  патріотизму,  відданості загальнодержавній  справі  зміцнення  країни,  активної  громадянської  позиції.

 Ми повинні розуміти важливість того,  що педагоги,   навчальний  заклад  є для  дитини  осередком становлення  громадянина-патріота  України,  готового  брати  на  себе відповідальність самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну,  правову,  соціальну  державу,  забезпечувати  її  національну безпеку,  сприяти  єдності  української  політичної  нації  та  встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

 На  сучасному  етапі  розвитку  України,  коли  існує  пряма  загроза денаціоналізації,  втрати  державної  незалежності  та  потрапляння  у  сферу впливу  іншої  держави,  виникає  нагальна  необхідність  переосмислення зробленого  і  здійснення  системних  заходів,  спрямованих  на  посилення патріотичного виховання  молоді – формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей:

• повага до національних символів (Герба, Прапора, Гімну України);
• участь у громадсько-політичному житті країни;
• повага до прав людини;
• верховенство права;
• толерантне  ставлення  до  цінностей  і  переконань  представників  іншої культури, а також до регіональних та національно-мовних особливостей;
• рівність усіх перед законом;
• готовність захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

 Згідно з Концепцією Державної цільової соціальної програми національно-патріотичного виховання на 2016-2020 рр.  мета  патріотичного  виховання  конкретизується  через  систему  таких виховних завдань:

• утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;
• виховання  поваги  до  Конституції  України,  Законів  України,  державної символіки;
• підвищення  престижу  військової  служби,  а  звідси  –  культивування ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя;
• усвідомлення  взаємозв’язку  між  індивідуальною  свободою,  правами людини та її патріотичною відповідальністю;
• сприяння  набуттю  молоддю  патріотичного  досвіду  на  основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи  своєї  участі  в  життєдіяльності  громадянського  суспільства;
• спілкування  з  соціальними  інститутами,  органами  влади,  спроможність дотримуватись законів та захищати права людини, готовність взяти на себе відповідальність,  здатність  розв’язувати  конфлікти  відповідно  до демократичних принципів;
• формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;
• утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;
• культивування  кращих  рис  української  ментальності  -  працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи;
• формування мовленнєвої культури;
• спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

На наших очах виростає покоління молодих людей, позбавлених почуття національної гідності, гордості, якому насаджується безкультур’я, нівелюється совість, деградується мораль, честь, справедливість та меркантилізм, манкурство. "Педагогічна драма виховання, – за висловом академіка С.І. Гончаренка, – стрімко перетворюється на загальнонаціональну трагедію". За висловом заслуженого учителя України, ветерана війни і праці Петра Щербаня, в державі "відбувається процес деморалізації, (дебілізації) і денаціоналізації сучасної молоді, яка втрачає не тільки національне, а й людське обличчя".

Патріотизм (від грецького “патріс”) – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу. Але в умовах українських реалій, коли багато речей викликають у суспільстві негативне ставлення, виховувати справжніх патріотів дуже складно.

Чи є сьогодні альтернатива патріотизму? Мабуть, ні. І якщо в суспільстві буде панувати нігілізм, нехтування долею рідної країни, це призведе до бездержавності і ще гіршого життя...

В умовах терористичної агресії щодо суверенітету нашої держави та активізації сепаратистських настроїв певної частини населення акцент у діяльності лабораторії виховної роботи та захисту прав дитини зміщений на питання патріотизму.

Щоб з’ясувати рівень патріотичної вихованості молоді ліцею, було проведено діагностику-анкетування «Патріотизм у розумінні сучасної молоді».

Дослідження  було  спрямоване  на  вивчення  громадської  думки  серед учнів І-ІІІ курсів щодо їх ставлення до країни, державних і неофіційних символів  України;  рівня  самоідентифікації  і  толерантності.  Окремо  вивчалося питання, чи пов’язують молоді люди свої життєві перспективи з Україною. Період  юності  є,  мабуть,  найбільш  визначальним  у психосоціальному розвитку  людини.  У  віковий  період  15–17  років  формується  ідентичність, окреслюються життєві плани. Саме тому дослідження серед даної вікової категорії великою мірою можна вважати прогностичним. Вашій увазі представимо відповіді на деякі запитання анкети.

Аналізуючи ці опитування, можна зробити наступні висновки:

1. Виховання почуття патріотизму - досить актуальне питання. Воно не може бути турботою тільки педагогічного колективу ліцею. Це проблема й турбота і батьків, і громадськості,  і всієї країни!

2. Негативні відповіді респондентів збуджуються правовою, соціальною незахищеністю, занепадом моралі, політичною нестабільністю в державі, не досить відповідальним ставленням батьків до виховання своїх дітей.

3. Учні мають не тільки ідентифікувати себе з українським народом, але й прагнути жити в Україні, розбудовувати свою країну, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження; працювати на її благо, захищати її; поважати закони України і дотримуватися Конституції; володіти державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

З  огляду  на  ці  обставини  в ліцеї  «Національно– патріотичне  виховання  молоді»  є  окремим  розділом  річного  плану виховної роботи, цей напрямок роботи є пріоритетним для педагогів, їх завдання – психологічно підтримати дитину, зміцнити її силу волі, виховати  стійкі моральні якості. Система національно - патріотичного виховання потребує нових підходів, матеріально-технічного забезпечення, використання інноваційних методів і форм роботи з учнями. Суспільно-політична ситуація та військові події у східних регіонах України, а наш ліцей знаходиться майже на лінії фронту, де й сьогодні «гаряче» та неспокійно, обумовили напрям нашої роботи, метою  якої  є формування в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.

Як показує досвід, сучасна молодь краще сприймає інформацію у формі програм, відеороликів, шоу з різними спецефектами. А тому  слід задовольняти запити  учнів  і  використовувати  на  своїх  заходах  медіазасоби,  комп’ютерні технології  тощо.  Таким  чином,  використання  засобів  ІКТ  стало  невід’ємним  атрибутом навчально-виховного процесу. Його очевидні переваги у процесі національно-патріотичного виховання:

• можливість  моделювання  і  демонстрації  наочності,  підвищення  якості  її використання;
• логізація  та  структурування  поданого  матеріалу,  що  значно  підвищує  рівень сприйняття учнями нової інформації;
• урізноманітнення форм проведення виховних заходів;
• інформаційна насиченість матеріалу; можливість зацікавити більшу кількість учнів до участі у виховних заходах;
• активізація інтересу кожного учня;
• можливість  публікувати  результати  досліджень,  висвітлювати  поточну інформацію,  спілкуватися  з  широкою  аудиторією  у  мережі  Інтернет,  здійснювати  пошук інформації, обмінюватися думками, враженнями;
• розширення  можливостей  учителя,  удосконалення  його  діяльності,  поштовх  до творчого пошуку.

Виховні  інноваційні  технології  –  це мистецькі  засоби  і  прийоми  впливу  педагога  на свідомість  особистості  учня  з  метою  формування  в  нього  особистісних  цінностей  поряд  із загальнолюдськими. До таких належить:

• рання соціалізація учнів;
• національна спрямованість навчально-виховного процесу;
• наскрізний підхід до громадянського виховання школярів;
• духовний розвиток учнів тощо.

Протягом останніх років у ліцеї шляхами реалізації громадянсько-патріотичного виховання в позакласній роботі є насамперед  активні колективні творчі справи, до яких залучаються як учнівський, так і педагогічний колектив, відповідаючи за підготовку і проведення свого напрямку роботи, беручи відповідальність за якість і креативність справи. Носієм і рушійною силою ідей є орган учнівського самоврядування - ліцейний парламент, куди входять представники усіх груп, які активно ініціюють різні корисні й цікаві справи. Життя вирує, що дає нам можливість і деколи відволікти дітей розважальними заходами від постійного почуття тривожності, а в когось і агресії. Тим паче, що в нас немає можливості відвідати з дітьми театр, музеї. Майже всі заходи виховної роботи проводяться у відкритому форматі, що згуртовує колектив учнів та педагогів, виховує почуття єдності.

Для забезпечення завдань патріотичного і громадянського виховання  класні керівники готують і проводять такі колективні творчі виховні справи: різні проекти, тижні, акції.

До дня Збройних Сил України проведено проект «Хоробрі серця», на який було запрошено воїнів ЗСУ - учасників АТО.

Досить цікаво пройшла зустріч із  Євгеном Степаненком - ведучим проекту «Війна і мир», що виходить на Першому національному, який разом із запрошеними воїнами поділився історією свого бойового шляху. В уявній студії говорили про війну і мир, про патріотизм, про героїзм українських захисників, про допомогу волонтерів, про важливість правильного вибору в житті. Такі зустрічі корисні, адже відбувається дискусія безпосередньо з учасниками нинішніх військових дій, а учням важливо чути інформацію з перших уст. Є. Степаненко подарував ліцею декілька українських видань і книгу «Аеропорт» відомого російського військового журналіста Сергія Лойка, зі змістом якої маємо можливість ознайомитися на виховних годинах.

У формі проекту «Великі українці» знайомимо учнів зі славетними українськими історичними діячами, письменниками. (Проекти «Борис Грінченко – великий українець», «Великий українець Тарас Шевченко»).

        Працює «Патріотичний кінозал», в якому для учнів демонструються фільми героїко-патріотичного змісту: «Хроніки української повстанської армії», про героїв Крут, про голодомор, про події на Майдані, про «Небесну сотню», з нагоди 50-річного ювілею переглянуто стрічку «Тіні забутих предків» С. Параджанова за М. Коцюбинським.

 Організовуються зустрічі з волонтерами, які проводять бесіди з учнями про небезпеку вибухових пристроїв, правила поведінки під час обстрілів. Волонтерська група «Добрые вести» з м. Слов’янська дала чудовий концерт, зарядивши всіх нас чудовим настроєм та оптимізмом, вірою про мирне життя.

 Тижні з національно патріотичного виховання містять різноманітну й цікаву програму. Оформлено куточок Бойової слави «Наша гордість» про випускників ЗПЛ, які брали участь в АТО – Рибіна Максима та Колесникова Артема.

Однією  з  ефективних  форм  національно – патріотичного  виховання  в ліцеї   є  позакласна  робота,  що  включає  пошукову  роботу,  волонтерський  рух, відзначення  пам’ятних  дат  з  історії  української  державності. До Дня пам’яті і скорботи та  Дня Перемоги проводяться  патріотичні тижні, які передбачають пошуково-дослідницьку роботу над «Книгою пам’яті», написання творчих дослідницьких робіт, інтерв’ю з ветеранами,   волонтерську  діяльність, роботу  по  впорядкуванню братської  могили,  покладання  квітів до пам’ятника загиблим воїнам,  учні  готують  ветеранам  вітальні  листівки,  проводять  виставки  малюнків  на  воєнну  тематику, проводяться уроки  Мужності, лінійки  Слави,  вечори  пам’яті, вогники-зустрічі  з  ветеранами  Другої світової  війни..

Рідна мова – найважливіший засіб патріотичного виховання. Вона була і є важливою сферою впливу на національну свідомість молоді, ідентифікаційним кодом нації. Щороку в листопаді місяці в ліцеї господинею є українська мова. Тиждень До Дня української писемності та мови проходить під гаслом «Мова єднання – українська!», і долучаються до свята учнівський та педагогічний колективи. Новинкою стало проведення «Музичних перерв», під час яких учні слухають українські народні та сучасні пісні патріотичної тематики.

Слід зазначити, що матеріали про проведені виховні заходи розміщуються на сайті ліцею, виходять статті в засобах ЗМІ («Попаснянський вісник»).

У  сучасних  умовах   поряд  із  зростанням  виховної  функції  ліцею підвищується  роль  сім’ї  у  вихованні  дітей, підсилюється  значення  суспільного  виховання.  Ліцей  є  центром  виховної  роботи й  широко  використовує  допомогу  батьків  у  роботі  з  національно – патріотичного  виховання  учнів.  Робота  з  батьківським  активом  проводиться  за  напрямами:

• роз’яснення  батькам  завдань  національно– патріотичного  виховання  учнів;
• ознайомлення  батьків  з  основними  методами  національно– патріотичного  виховання дітей;
• залучення  батьків  до  участі  в  позакласній  роботі  ( допомога  в  проведенні  походів,  екскурсій,  змагань,  бесід  з  учнями  на  патріотичні  теми тощо);
• допомога  батькам  у  розв’язанні  проблем  національно – патріотичного  виховання.

Проведено «Конкурс сімей-ерудитів».

Батькам  рекомендуються  такі  форми  і  методи  національно– патріотичного  виховання  дітей  у  сім’ї:

• ознайомлення  дітей  із  сімейними  бойовими  та  трудовими  традиціями;
• читання  та  обговорення  з  дітьми  книг  на   патріотичну  тематику;
• бесіди  про  героїчні  подвиги  українського  народу;
• спільний  перегляд  героїко – патріотичних  фільмів,  телевізійних  передач;
• заохочення  дітей  до  участі  в  догляді  за  могилами  воїнів  та  надання  допомоги  інвалідам  війни;
• розвиток  інтересу до  військових  професій  та  служби  в  Збройних  Силах  України;
• фізична  підготовка  та  загартування  дітей.    

 Використання  сучасних  методів  і  форм  національно-патріотичного  виховання дозволяє розширити формування когнітивного компоненту патріотичної вихованості учнів: знань про свій родовід, усвідомлення себе членом сім’ї, родини, учнем, жителем свого міста  (села);  знань  про  мову,  традиції,  культуру  українського  народу,  свій  етнос;  значно вплинуло на формування емоційно-ціннісного компоненту – любові до батьків, своєї родини, Батьківщини, відчуття  гордості за неї, свій рід; терпиме ставлення до представників інших національностей,  шанобливе  ставлення  до  їх  релігій,  культури,  традицій;  сприяло формуванню діяльнісно-поведінкового компоненту патріотичної вихованості учнів  –  участь у громадській діяльності з метою зробити свій внесок у розвиток рідного краю, оволодіння рідною мовою; ініціативність, активність, участь у традиційних та сучасних святах.          

Педагогічний колектив впевнений, що наші учні здатні на патріотичні почуття. Вони хочуть миру і спокою в державі, її процвітання, бо саме це є рушійною силою майбутнього.  А виховати патріота здатний тільки патріот. Ми починаємо                                     по - особливому розуміти вагу слова  «мир».

Вважаю, що такі  виховні колективні творчі справи мають стати поштовхом до подальшої роботи з об’єднання учнів, педагогів, батьків довкола спільної цінності – територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, розв’язання проблем шляхом діалогу, пошуку загальнонаціонального консенсусу.

Будуть змінюватися часи, навчальний заклад вирішуватиме нові завдання, проте актуальною є і буде одна проблема – виховання громадянина України, який знає і пам’ятає свій рід, мову материнську, цінує минуле і буде гідно творити майбутнє.

Висновок: виховуючи патріотичну молодь сьогодні, ми будуємо Україну, в якій будемо жити завтра!