Стаття "ІНТЕГРАЦІЯ ЗНАНЬ ПРО ПРИРОДУ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ"

                                                                                                       Вертипорох Вікторія Миколаївна

учитель біології

Благодатнівської ЗОШ І-ІІІ ст. імені  Г.П.Берези

Золотоніської міської ради

Черкаської області

ІНТЕГРАЦІЯ ЗНАНЬ ПРО ПРИРОДУ ЯК ЗАСІБ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

 У статті розкривається проблема взаємозв'язків  біології із  окремими навчальними дисциплінами, що  є надзвичайно важливо, бо їх встановлення сприяє виявленню справжніх зв'язків між предметами і явищами природи, формуванню цілісної картини природи у світогляді дитини, створенню системи знань. Проаналізовано значення міжпредметних зв’язків у методиці викладання біології та способи їх реалізації на різних етапах уроку.

Світ, у якому ми живемо, багатогранний. У ньому тісно переплітаються найрізноманітніші процеси та явища, які стають об’єктами вивчення багатьох наук. Деякі шкільні дисципліни мають спільний об’єкт вивчення або користуються схожими методами дослідження. Сьогодні учні повинні одержувати не лише знання самі по собі, а вміння їх застосовувати, розуміти достовірність інформації та її відносної значимості. Цьому сприяють міжпредметні зв’язки. Передумовою їх реалізації є міжнауковий синтез, гібридизація, де на перетині дисциплін виникають нові молоді науки: біофізика, біохімія, біокібернетика, біотехнологія, біоніка, математична лінгвістика та інші. Серед усіх шкільних предметів біологія має необмежені міжпредметні зв’язки на основі узагальнення, зіставлення та систематизації інформації. Це потребує творчого засвоєння знань.

Розвиток сучасної біологічної науки, зокрема інтеграція знань навколо теоретичних узагальнень, уможливлюють визнання одним з перших пріоритетних завдань навчально-виховного процесу – формування в учнів наукової картини живої природи, яка є складовою наукової картини світу, вищої й особливої форми систематизації знань фундаментальних наук, вищою формою інтеграції знань. Водночас наукова картина світу виконує поряд з навчальною і виховну функцію розвитку сучасного стилю мислення, світогляду учнів, їх інтелектуального потенціалу, залучає до опанування досвідом творчої діяльності, яка моделює процес наукового пізнання . [1]

Міжпредметні зв’язки виконують важливі функції у навчальному процесі. Це, насамперед, методологічна функція - лише на основі міжпредметних зв’язків можливе формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі, оскільки вони сприяють відображенню у навчанні методології сучасного природознавства, що розвивається в напрямі інтеграції ідей і методів із позицій системного підходу до пізнання природи. Освітня – за допомогою міжпредметних зв’язків учитель формує такі якості знань учнів, як системність, глибину, гнучкість, усвідомленість. Міжпредметні зв’язки виступають засобом розвитку біологічних понять. Сприяють засвоєнню зв’язків між ними і загальними природничо-науковими поняттями. Розвивальна – визначається роллю міжпредметних зв’язків у розвитку системного і творчого мислення учнів. У формуванні їх пізнавальної активності, самостійності ц інтересу до пізнання природи. Міжпредметні зв’язки допомагають подолати предметну інертність мислення і розширюють світогляд учнів. Виховна – виявлена у сприянні міжпредметним зв’язкам усіх напрямів. А біологічна освіта, насамперед, спрямована на максимальний розвиток природних здібностей особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях. Конструктивна – полягає в тому, що за допомогою міжпредметних зв’язків учитель біології удосконалює зміст навчального матеріалу, методи й форми організації навчання. Реалізація міжпредметних зв’язків потребує спільного планування вчителями предметів природничо-наукового циклу комплексних форм навчальної й позакласної роботи, що передбачають знання ними змісту підручників і програм суміжних предметів. [6]

Міжпредметні зв’язки посилюють інтерес учнів до знань, підвищують теоретичний та науковий рівень навчання, потребують творчого, нестандартного мислення, здатність використовувати знання у нестандартних ситуаціях.  Сукупність функцій міжпредметних зв’язків реалізується у процесі навчання, якщо учитель біології використовує все різноманіття їх видів. Як рекомендує методика вивчення біології, розділяємо їх на внутрішньоциклові (між предметами природничого циклу) та міжциклові (між іншими науками). Розрізняють два типи зв’язків між навчальними предметами: тимчасовий і постійний. Перший передбачає узгодження в часі проходження навчальної програми різних предметів. Другий пропонує однакове трактування наукових понять на основі загальних методичних положень. Тимчасові міжпредметні зв’язки, у свою чергу діляться на три види: попередні, супутні та перспективні, з якими вчителю найбільше доводиться мати справу. Попередніми міжпредметними зв’язками називають такі, у яких під час вивчення курсу біології опираються на раніше отримані знання з інших предметів. Супутні – коли деякі питання і поняття одночасно вивчаються кількома предметами. Перспективні – використовують у тому разі. Коли вивчення матеріалу з біології випереджає його застосування в інших предметах.

Міжпредметні зв’язки з літературою, історією, музикою використовують із метою створення на уроці емоційної атмосфери й розвитку образного мислення, а з фізикою, хімією – для поглиблення та розвитку знань з біології. В одному зі своїх творів Макс Планк писав: «Існує неперервний ланцюжок від фізики до хімії через біологію до соціальних наук. Ланцюг, який у жодному місці не може бути розірваний, хіба що силоміць. Наука являє собою єдине ціле. Її поділ на окремі галузі обумовлений не так природою речей, як обмеженістю людського пізнання». Досить природною у цій ситуації є тісна взаємодія всіх наукових дисциплін, що вивчають явища природи в процесі їх еволюції. Розвиток природознавства в цілому – це процес, який відбувається під впливом різних факторів. [5]

Як же взаємодіє біологія  з іншими науками?

Доцільно навести приклади, в яких прослідковується зв'язок  науки біології з географією. Коли ми вивчаємо розселення рослин у природі, згадуємо різні кліматичні зони та материки, а також їхній клімат, обов’язково користуємося географічною мапою. При вивченні різноманітності рослин ми згадуємо відомих мореплавців, які завезли ці рослини з інших материків. Таким чином  переймаємося епохою відкриттів та  уявно переміщаємося на різні материки і континенти. Коли вивчаємо рослини, які занесені до Червоної Книги України, то обов’язково користуємося мапою України, щоб показати,  в якій частині поширена та чи інша рослина, а в якій вона на межі зникнення. При вивченні бурих водоростей  характеризуємо місця найбільшого їх поширення. Наприклад, ламінарія поширена переважно у водах Північного Льодовитого океану, величезні скупчення водоростей роду Саргасум можна спостерігати у Саргасовому  морі. Вивчаючи поширення  тваринного світу, обов’язково звертаємося до мапи світу та України. Вивчаючи Центри походження культурних рослин, М.І.Вавілова за допомогою мапи знаходимо батьківщину кожної культурної рослини, які вирощуємо в наш час. Характеризуючи  вчення про біосферу В.І.Вернадського, ми згадуємо всі оболонки: атмосферу, літосферу, гідросферу, літосферу та межі життя в них. Досить часто прослідковуються точні відповіді учнів при вивченні нової теми, так як знання вони отримали з іншого суміжного предмету.

Не можемо уявити  уроки біології без взаємозв’язку із хімією. Вивчаючи лишайники, ми стверджуємо, що вони є індикаторами повітря, а індикатор – це хімічний термін. Починаючи із курсу «Пізнаємо природу», вивчаємо поняття речовини,  склад повітря. При вивченні рослин характеризуємо транспорт органічних та неорганічних речовин по стеблу, що таке процес фотосинтезу та які речовини в ньому беруть участь. При вивченні  біології людини досить часто звертаємо увагу на хімічні сполуки та хімічні  елементи. Починаючи із хімічного складу клітини, а також при вивченні будь-якої системи органів. Наприклад, при вивченні хімічного  складу кістки ми знаємо, що органічні речовини надають кісткам гнучкості і пружності, а неорганічні – твердості й міцності. Діяльність серця залежить від кількості в крові іонів Калію і Кальцію. До складу гормонів щитоподібної залози входить йод. Нестача флуору в організмі  спричиняє карієс зубів, а надлишок – плямисту  емаль зубів. У 10 класі, вивчаючи органічні та неорганічні речовини, ми пишемо хімічні формули та хімічні символи. Учні знають, що у клітинах рослин з настанням зими, підвищується концентрація розчинів вуглеводів, членистоногих – гліцерину, риб – білків, тощо.

Міжпредметні зв’язки дають можливість учителю розкрити всеохоплюючий характер біологічної науки і таким чином розвинути в учнів , насамперед, пізнавальний інтерес до предмета. Дієвим засобом є встановлення зв’язку з фізикою. Існує дуже велике коло питань про тваринний світ, які можна пояснити на основі знань і закономірностей фізики, їх розгляд не лише розвиває пізнавальні інтереси учнів, але й поглиблює і розширює знання з біології та фізики. [5]

Як пов’язана біологія із фізикою? Коли ми  вивчаємо транспорт речовин у клітині,   згадуємо фізичне явище дифузії та її роль у життєдіяльності організмів. Знаємо, що завдяки різниці парціальних тисків кисень переходить з альвеолярного повітря у кров, а вуглекислий газ з крові в альвеолярне повітря вивчаючи газообмін у легенях. При газообміні у тканинах згідно із законами дифузії кисень із середовища з вищою концентрацією легко переходить в середовище,де його концентрація нижча. Роз’яснення механізму руху кісток та суглобів вимагає врахування знань із фізики про важелі, механічну роботу й силу тертя. При вивченні  причин транспорту води та мінеральних речовин по стеблу обговорюємо явище кореневого тиску та його значення для життя живих істот. Знаємо,  що однією із причин руху крові по судинах є різниця тисків у різних частинах кровоносної системи . Вивчаємо, що в аорті тиск найвищий – 120-150 мм рт. ст. , а в порожнистих венах від 3-8  мм рт. ст. – найнижчий. Вивчення  процесу фотосинтезу  не обходиться без таких понять, як  електрони та протони. Починаючи із біології 6 класу, вивчаємо оптичну систему мікроскопа, даємо визначення поняттю «оптика» та значення цієї системи. При вивченні зорового аналізатора вивчаємо оптичну систему ока, заломлення променів, їх значення  для бачення предметів та явищ.

Чи можна прослідкувати взаємозв’язок з фізикою, вивчаючи біологію тварин? Так, можна. При вивченні ряду Скати, обов’язково згадуємо електричного ската, який має спеціальні електричні органи, щось на зразок біологічних акумуляторів за допомогою яких скати створюють електричний розряд. Також скати мають пласке широке тіло, що має форму диска – це пов’язано із придонним способом життя , а саме тиском води. Вивчаючи  явище ехолокації у кажанів та дельфінів не обходимося без фізики (ехолокація – це фізичне явище).

Коли характеризуємо родину Розові, обов’язково згадуємо яблуню. Цікавим фактом є те, що закон всесвітнього тяжіння був відкритий за допомогою яблука. Під час руху реактивного кальмара виявляється закон збереження імпульсу. В клітинах людини енергія перетворюється із одного виду в інший і не виникає з нічого -  це закон збереження енергії і матерії. Невідомі для дітей факти разом з викладом звичайних явищ вражають і зацікавлюють їх.

Ефективним засобом навчання є використання творчих задач із біофізичним змістом. Вони мають позитивний вплив на розвиток в учнів уміння творчо мислити та формують дослідницький стиль розумової діяльності, ставлять перед дитиною проблему, яку вона може розв’язати під час самостійної роботи. Наприклад, під час вивчення теми «Голонасінні рослини» учням пропонується задача: «Ботаніки Аризонського університету (США) з’ясували, що внутрішній тиск у голках секвої заввишки 110 м удвічі нижчий, ніж у голках секвої заввишки 55 м. що довели цим дослідженням учені?» Розв’язуючи задачу, учні встановлюють, що таке тиск та яке його значення для живих систем. З’ясовують, що на підтримку тургорного тиску в клітинах рослин і перебігу фотосинтезу високому дереву щоденно треба сотні літрів води. Грунтуючись на цих даних, учені розрахували, що секвої не можуть вирости вище 130 м. Систематичне використання задач помітно  підвищує загальний розвиток, розвиває самостійність мислення дитини. Із часом зростає ймовірність розв’язання творчих завдань, зникає психологічний бар’єр перед новим, невідомим. Навчальні проблеми вже не здаються такими нездоланними. [5]

Вся історія розвитку біологічної науки пов’язана із визначними людьми та датами відкриття їхніх досліджень. Використовуючи історичні відомості, важливо показати дітям шлях ученого до встановлення істини, яку нині ми сприймаємо у вигляді певного визначення, закону, висновку тощо. Ознайомлюючи учнів із джерелом наукових відкриттів, учитель має допомогти їм по-новому побачити звичайне і незвичайне.Учитель повідомляє, що перші спроби впорядкувати накопичені дані про будову тварин і рослин, процеси їхньої життєдіяльності  й різноманітність належать ученим Давньої Греції - Арістотелю та Теофрасту. При цьому  психологічно налаштовує дітей поринути у далеку давнину.

Цікавими історичними фактами на уроках біології стануть: 1.У Vст. до н.е. один із полководців Олександра Македонського писав, що в Індії є рослина, яка дає мед без бджіл і це цукрова тростина. 2.Один із єгипетських фараонів на знак своєї могутності носив на лобі   зображення аспідової  змії. 3. Введення в культуру цукрових буряків  пов’язано з наполеонівськими війнами. 4. Коні  допомагали Фернандо Кортеси з його мізерною армією (508 солдатів) завоювати   Мексику  в  боротьбі  з  численними  індіанськими  племенами .5. Олександр Македонський, володар  половини  світу, помер у Вавилоні від лихоманки . Тіло  його  привіз  із завойованої  Персії  Птоломей  Лагу  труні, яка була  заповнена  медом, продуктом переробки перетинчастокрилих комах. 6. Остання  цариця  Єгипту  Клеопатра  після поразки у  війні з Римом  вбила себе  укусом  єгипетської кобри. 7. Фінікійці  першими  навчилися  фарбувати   вовняний  одяг у  красивий пурпуровий  колір  добуваючи  фарбу  з  морських  молюсків.  8. Спартак – один  з  вождів повстанців  рабів на  бойових прапорах  своїх легіонів зобразив котів.

Надзвичайно цікавими при вивченні птахів стануть такі історичні факти:  1. «У Китаї в епоху Мао Цзедуна було ухвалено – винищувати горобців, щоб не губили врожаю. Сотні мільйонів громадян в один день вийшли на вулиці, дружно вибиваючи в каструлі. Без відпочинку, сполохані горобці вмирали в небі від знесилля. Тріумф вдався. А сподіваного  підвищення врожаю не сталося – навпаки! Шкідники так розплодилися, що врожай був значно менший тих років, коли сіренькі товклися на полях. Виявляється, горобці, яких називають «сірими розбійниками», знищували насіння, пошкоджене шкідниками.» 2. «На початку ІV ст. до н.е.  войовничі племена галів пішли війною на Рим. Вони розбили римське військо і спалили Рим. Частина римлян заховалася на неприступному пагорбі Капітолій у фортеці, де знаходилися храми богів. Уночі, коли всі поснули, галли по стіні видряпалися на Капітолій. Сторожа мирно спала і прогавила ворогів. Тільки священні гуси почули чужинців і голосними криками розбудили римських воїнів. Відтоді з’явився вислів «Гуси Рим врятували».

Учителі біології обов’язково використовують  математичні поняття та величини на уроках  біології. У математиці є поняття про розміщення частин тіла або фігури щодо певної осі чи площини, тобто поняття про двобічну та променеву симетрію. При вивченні тварин ми завжди вказуємо на тип симетрії та форму тіла. Наприклад,  гідри, медузи мають променеву симетрію. При вивченні розмірів органів , ми згадуємо,  що таке площа, об’єм. Наприклад, об’єм крові дорослої людини становить в середньому 5 літрів, а вміст води в організмі людини становить 65% - 80%, у організмі медузи – 98%. Загальна площа всіх еритроцитів у крові людини становить 3200 м², лейкоцитів в 1 мм³ 6-8 тисяч. Вивчаючи будову стебла, та розміщення його в просторі зазначаємо, що таке перпендикулярність, що за формою поперечного зрізу стебла є округлі, циліндричні, тригранні, чотиригранні, багатогранні. Вивчаємо, що кут між листком і стеблом називається листковою пазухою. У 9 класі при вивченні правила екологічної піраміди, згадуємо, що таке піраміда. Ефективним прийомом формування ключових компетентностей учнів є розв’язання біологічних задач. Всі тематичні задачі (з молекулярної біології, генетики, на правило екологічної піраміди) вміщують суть життєвих ситуацій, пов’язані з аспектом збереження здоров’я.

Всі відповіді учнів: і усні, і письмові повинні бути грамотними з погляду рідної мови. На кожному уроці є можливість пов’язувати  біологію із українською літературою, використовуючи девізи, епіграфи, вислови відомих письменників. Також використовувати народну творчість,  вірші, прозу, загадки про рослини, тварини, гриби, бактерії, віруси. Виховні властивості усної народної творчості дуже важливі для розвитку сучасного школяра. Виховне значення літератури та біології з допомогою віршів треба підтримувати, вітати на уроках, тому що це всебічно розвиває дитину. Загадки активізують процес мислення, розвивають кмітливість, формують уміння абстрагувати. [3]

Наприклад,  навіть при вивченні теми про нуклеїнові кислоти у 9 класі  є можливість за допомогою вірша зробити урок цікавішим, емоційнішим, доступнішим у сприйнятті.

Жили в клітині, не тужили,

Одне ядро на двох ділили

Дволанцюгова ДНК

Й її сестриця – РНК.

Один ланцюг вона лиш мала,

Від ДНК не відставала,

А за потреби ДНК

Їй інформацію давала:

«Сестрице люба, мить, момент,

Тобі від мене – комплімент,

Мій вуглевод дезоксирибозу

Замінюй зразу ж на рибозу,

Тимін міняй на урацил,

Ти добре впораєшся з цим».

І вмить продовжить лік життя -

Назад немає вороття.

Мінливість буде процвітати,

Спадковість знову панувати.

Прослухавши вірш,  діти повинні  дати порівняльну характеристику ДНК і РНК.

Особливу увагу потрібно приділяти сенканам, які розвивають творчі здібності та міркування дітей. Сенкан допомагає узагальнити інформацію, схоплювати складні ідеї та формулювати їх декількома словами. Як правило, на його написання багато часу не потрібно, його пишуть всього кілька хвилин.

Ботаніка і зоологія, оповиті яскравим поетичним і міфічним серпанком, але час спливає, а чудові легенди про різні рослини і тварини помалу забуваються народом, бо витісняються науковими даними природознавства. За допомогою уроків народознавства, які, нажаль, на сьогодні виключені зі шкільної програми, учні мали змогу поглиблено ознайомитись із стародавніми звичаями і традиціями нашого народу. Ось чому на уроках біології, особливо при ви вивченні біології рослин і тварин, слід використовувати краплини того, що ще збереглося в людській пам’яті. Це чудовий матеріал для виховання в учнів бережного відношення до природи, обрядів предків.

Наприклад, вивчаючи рослини класу Однодольні можна привести в приклад чудову легенду про конвалію: «Сріблясті дзвіночки конвалії з’явилися зі щасливого сміху лісової русалки Мавки, коли вона вперше відчула повноту великого справжнього кохання». Існує інша   українська легенда, ніби квіти конвалії виросли там, де плакала дівчина, не дочекавшись козака з походу. [4]

Уроки біології  не можуть обійтися  без   малювання та креслення. Виконуючи практичні, лабораторні роботи, схеми до уроку, опорні конспекти ми  завжди виконуємо  малюнки, схеми, будуємо графіки (лабораторна робота у 11 класі «Визначення мінливості рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої»),  таблиці. Рослини і тварини досить часто зображали на своїх полотнах художники.

Вивчаючи біологію людини,   особливу увагу потрібно звертати  на порушення тієї чи іншої системи, профілактику  органів та надання першої долікарської допомоги. Саме при вивченні таких тем здійснюється взаємозв’язок біології із основами здоров’я.

Міжпредметні зв’язки підпорядковують конкретні знання з різних предметів у єдину систему знань як найвищий ступінь узагальненості та міцності. Вони певною мірою допомагають у професійній орієнтації учнів та сприяють росту професійної якості та майстерності самого вчителя. Міжпредметні зв’язки доцільні на всіх етапах вивчення біології. Їх доцільно використовувати на багатьох етапах уроку: актуалізації знань, мотивації навчання, вивченні та сприйманні нового матеріалу, систематизації та узагальненні знань, як на окремих уроках так і на інтегрованих і, звичайно, на бінарних уроках, так як вивчення біології дає можливість використовувати міжпредметні зв’язки майже із усіх шкільних дисциплін.  Для того, щоб  розкрити тему уроку, необхідно, щоб поняття учнів спиралися на інші базові предмети, на інформацію із ЗМІ та на власний життєвий досвід . Немає такого  уроку,  на якому використання інтеграції є недоцільним. [2]

З метою розвитку пізнавальних інтересів і творчого мислення та формування життєвих компетенцій в учнів можна використати проблемні завдання різних рівнів складності; створити проблемну ситуацію на початку уроку. На уроці  у 8 класі,  вивчаючи  віковий розвиток людини, доцільно  провести міні-тренінг «Коли ми ризикуємо в житті». Учитель при цьому пояснює що таке ризик та наводить приклади ризикованих ситуацій. Діти повинні передбачити  можливі наслідки. Наприклад, дівчина агресивно пропонує подрузі піти  до знайомих і зробити татуювання на плечі. Учні пропонують варіанти відповідей цієї ситуації: ризик інфікування ВІЛ, зараження гепатитом, передчасна смерть. Інша ситуація, в якій мова йде про підлітка, що  підібрав тліючий недокурок після того, як його викинув незнайомий чоловік, і докурив його. Учні висловлюють припущення про те, що хлопець ризикує заразитися  сифілісом, герпесом, стати залежним курцем, захворіти на рак легенів, передчасно померти.

Беручи участь у ігрових ситуаціях, дитина сприймає ідеї своїх товаришів, починає активно діяти, мислити, переживати, оцінювати ситуацію, шукати з неї вихід, приймати рішення. Учитель може  запропонувати дітям прокоментувати вислови відомих митців та народні прислів’я про життя, любов, мудрість, смерть. Прикладом можуть стати слова Ж.Ж.Руссо: «Молодість – ось пора для засвоєння мудрості, старість – пора для її застосування». Отже, лише на початковому етапі уроку вчитель пов’язує біологію із гігієною, медициною, психологією, літературою, народознавством. Продовжуючи урок учитель використовує міжпредметні зв’язки при мотивації навчання: «Ще в давні часи люди мріяли про вічну молодість. Багато років тому тибетські медики навіть склали рецепт: «Їж багато трав і мало м’яса…» Ви, мабуть, пам’ятаєте багато народних казок і легенд, герої яких шукають то чарівні напої, які повертають молодість, то молодильні яблука, завдяки яким можна зберегти вічну молодість, то «живу» воду, якої щойно напитися та ще й нею умитися, то і старий дідусь перетвориться на красеня-юнака. У чарівних казках людина завжди втілювала свої найзаповітніші мрії. Та чи існують справді способи продовження молодості? Які причини призводять до передчасного старіння організму? Розгляду цих і деяких інших питань присвячується наша сьогоднішня конференція, тема якої «Віковий розвиток людини. Старіння і смерть». На конференції присутні спеціалісти різних галузей (біолог, невропатолог, біохімік, енциклопедист, терапевт, судмедексперт). Отже, на уроці були використані як внутрішньоциклові зв’язки (з хімією) так і міжциклові (з літературою, історією, медициною, гігієною, основами здоров’я, суспільствознавством, фізкультурою).

На уроці у 9, 10 класі  при вивченні теми « Нуклеотидний склад ДНК та РНК. Структурні особливості молекул ДНК і РНК» при мотивації навчання доцільно використати елементи міфології. Наприклад, учитель повідомляє: «За уявленнями давніх греків, долю кожної людини визначали три богині – три грізні Мойри. Навіть доля самого Зевса була в їхніх руках. Перша богиня  кожному смертному пряла нитку життя, друга богиня  розмотувала її, а третя чекала нагоди, щоб цю нитку перерізати. Сучасні вчені можуть говорити про «нитку життя», вкладаючи в це поняття цілком конкретний зміст. Що це за зміст? Що є основою передачі спадкових ознак? Де зберігаються ознаки організмів, які передаються з покоління в покоління?» Також прослідковується зв'язок із літературою, історією.

Використовувати елементи народознавства, літератури, історії  можна у різних курсах біології. Наприклад, на уроці в 6 класі  при вивченні теми «Запилення» учитель розповідає  історичні факти, що стимулює дітей до кращого сприйняття та мислення: «У давні часи на ринках Вавилону, а пізніше в арабів, продавали тичинкові суцвіття фінікової пальми – дводомної рослини. Їх розвішували між маточковими суцвіттями пальм. Пилок із тичинкових квіток потрапляв на приймочку маточкових – так відбувалось запилення, внаслідок чого отримували високий врожай плодів фінікової пальми – годувальниці багатьох людей, які живуть на засушливих, випалених спекою землях».

Досить цікаво  можна мотивувати навчання на уроці у 7 класі про роль птахів в екосистемах та житті людини. Під мелодійний спів птахів звучать слова учителя: «Послухайте спів птахів. Яка краса, яка гармонія в природі! Куди не глянь – усюди наші друзі – птахи. Птахи – одні з найцікавіших, найчарівніших створінь, вони здавна приваблюють людину своїм умінням літати, барвами, поведінкою, розмаїттям. Тому девізом нашого уроку стали слова відомого нідерландського натураліста Ніколаса Тінбергена «Людина не повинна соромитися цікавості, яку пробуджує у ній природа». Незвичайне поряд, і не треба для цього летіти в якісь екзотичні заморські країни. Треба тільки захотіти зустрітися з ним. А чи знаємо ми все про птахів? Нажаль, ні. І сьогодні ми будемо перегортати наступні сторінки науки орнітології, і ознайомимось із значенням птахів та їх охороною». Урок  можна провести у формі конференції, на якій діти повинні представити  різних спеціалістів: екологів, які розповідають про значення птахів у природі; промисловців, які повідомляють про промислове значення птахів; істориків, які наводять цікаві історичні події пов’язані із птахами; естетиків, які характеризують зв'язок птахів у мистецтві; народознавців, що пов’язують птахів із народною творчістю. Отже,  на цьому уроці ми спостерігаємо зв'язок біології з літературою, українською мовою, екологією, історією, народознавством, музикою, малюванням.

Таким чином, вивчення біології, пов’язуючи її з іншими шкільними дисциплінами, є вираженням когнітивно-креативних, а саме творчих умінь та пізнавального інтересу учнів. Сьогодні інтегроване навчання надзвичайно актуальне, тому що з його успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної, конкурентоздатної  освіти, яка дасть можливість кожній людині досягти життєвої мети, творчо  самоствердитися в різних соціальних сферах.

                                                       Література

1. Біда О. Міжпредметні зв'язки природознавчих дисциплін початкової і основної школи //   Біологія і хімія в школі. — 2006  — №1  — с. 34;
2. Біологія. Великий довідник для школярів та абітурієнтів / О.С. Батуєв, М.А. Гуленкова, О.Г. Єленевський та ін. - Т.: Навч. кн. - Богдан - 2001 - 576 с.;
3. Біологія. Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів: Навчально-методичний посібник. - К.: Літера ЛТД — 2006 — 656 с.;
4. Біологія: Навч. посіб. / За ред. В.О. Мотузного. - К.: Вища школа - 2004 — 622 с.;
5. Даниленко Л. Фізика на уроках біології. – К.: Шк.світ, 2011 – 120 с.
6. Даниленко Л., Замулко О. Міжпредметні зв'язки у навчанні біології // Біологія. Шкільний світ. - 2010 - №1 — с. 3-4;