Стаття "Компетентність продуктивної творчої діяльності на уроках біології та позаурочний час"

Про матеріал
Анотація: стаття розкриває особливості організації навчально-виховного процесу у навчальному закладі з метою формування компетентності продуктивної творчої діяльності. У статті наведено види та вимоги до організації продуктивної творчої діяльності, що сприяють формуванню творчих здібностей в здобувачів освіти.
Перегляд файлу

Комунальний вищий навчальний заклад

«Херсонська академія неперервної освіти»

 

Херсонської обласної ради

КАФЕДРА ТЕОРІЇ Й МЕТОДИКИ

ВИКЛАДАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри,

к.п.н., доцент

___________Юзбашева Г.С.

«___»_____________ 2019

 

КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПРОДУКТИВНОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ ТА ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

 

Стаття

Виконавець роботи:

слухач курсів підвищення

кваліфікації вчителів біології, екології й основ здоров’я

 

 

 

 

___________В.Ю.Щавлінська

Херсонський НВК №33 Херсонської міської ради

«____»______________2019

 

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук,

старший викладач

 

 

___________О.М.Худенко

«___»_____________ 2019

 

Консультації ___________ годин

_______;_____підписи

 

Херсон – 2019

РЕЦЕНЗІЯ

 

НА СТАТТЮ

 

Навчальний рік: 20___р.

Профіль курсів: ________________________________________________________________________________

Тема:___________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Виконавець: _____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Зміст рецензії: ________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Зауваження:_____________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Загальні висновки:________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________

Рецензент ______________                                          ____________________________

                           (Підпис)                                                   Прізвище, ім’я, по батькові

 

 «____»_______________________________________

 

Щавлінська Валентина Юріївна, вчитель біології

 

КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПРОДУКТИВНОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ ТА ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

Анотація

Стаття розкриває особливості організації навчально-виховного процесу у навчальному закладі з метою формування компетентності продуктивної творчої діяльності. У статті наведено  види та вимоги до організації продуктивної творчої діяльності, що сприяють формуванню творчих здібностей в учнів.

Відповідно до сучасних світових тенденцій актуальною проблемою, що потребує розв’язання у сфері освіти, є виховання нового покоління, спроможного не розгубитися у вирі соціально-економічних процесів, адекватно реагувати на будь-які виклики часу і навіть прогнозувати їх.

На мою думку, кожний вчитель свої знання, відповідальність, майстерність, тепло повинні віддавати учням, при цьому заряджати їх установками на позитив, надихати на подальшу роботу. В свою чергу заклад освіти створює нове освітнє середовище, де тісно, творчо співпрацюють вчителі-однодумці, батьки, здобувачі освіти, в результаті впроваджуються  нові технології навчання і виховання, розвиваються інтелектуальні здібності, формується культура творчого мислення. Саме тому успіх у навчанні багато в чому залежить від активності учнів, характеру їхньої діяльності, ступеня самостійності і творчості.

Сухомлинський В. говорив «Може, маленька дитина повторює те, що було вже зроблено, створено іншими людьми, але якщо це діяння – плід її власних зусиль, – вона творець, її розумова діяльність – творчість» [5, с.422]. Це переконує в тому, що кожен учень має певні здібності, і завдання сучасного вчителя – за допомогою власної компетентності, професіоналізму, інтелекту, любові до дітей, а також особистого прикладу відшукати найменші пагінці таланту, розвинути та вдосконалити їх, створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини і надати можливість кожному відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віру у власні сили, дати відчути радість від здолання труднощів, і як наслідок – отримати розумну, соціально мобільну, творчу та здорову особистість.

Метою статті є вивчення компетентностей продуктивної творчої діяльності на уроках біології та позаурочний час.

Латинське слово compеtеns означає «підходящий», «відповідний», а compеtеntiа- «узгодженість частин», «симетрія».

Термін «продуктивний» відображає «деякі якості творчої, виробничої, господарської чи суспільної діяльності людини, результатом якої є продукт-матеріальний, інтелектуальний чи духовний» [1; 128].

Творчість – це «здатність людини створювати з наявного матеріалу дійсності на основі пізнання закономірностей об’єктивного світу нову реальність,що задовольняє різноманітні та особистісні потреби» [4; 173].

Діяльність учня – «активна взаємодія з довкіллям,під час якої індивід виступає як суб’єкт, який цілеспрямовано впливає на об’єкт і тим самим задовольняє свої потреби» [4; 173].

Німецький психолог Е. Фромм зазначав, що творчість – це здатність дивуватися й пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це налаштованість на відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду.

Основними ознаками творчих здібностей є:

1. Швидкість мислення – кількість ідей, які виникають за одиницю часу.

2. Гнучкість мислення – здатність швидко і без особливих зусиль зосереджуватися на кількох думках.

3. Оригінальність – здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, парадоксальних, несподіваних рішень.

4. Допитливість – здатність дивуватися, зацікавленість і невгамовне прагнення нових знань.

5. Точність – здатність удосконалювати і доводити до кінця свою працю.

6. Сміливість – здатність приймати рішення в ситуації невизначеності [2].

Дати учням радість праці, радість успіху, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності, віру в себе – це перша заповідь виховання. Лише в таких умовах можуть розвиватися творчі здібності учнів. Головна особливість творчої людини – це віра в власні сили та в свої можливості. Як тільки людина повірить в це – у неї звільнюється творче начало. І його ніхто потім не може заглушити.

Для розвитку творчих здібностей учня організація навчання має відповідати певним вимогам:

1. Одна з перших педагогічних вимог, що висувається до процесу навчання стосовно розвитку творчого мислення, полягає в тому, щоб у жодному випадку не пригнічувати інтуїціюучня. Часто зустрічаються педагогічні ситуації, коли учень висловлює припущення, одержує осуд вчителя за те, що не може логічно обґрунтувати його. Учня слід заохочувати за спробу використати інтуїцію і направити на подальший логічний аналіз висунутої ідеї.

2. Друга полягає у формуванні в учня впевненості в своїх силах, віру в свою здатність вирішувати задачу чи проблему. Той, хто не вірить у себе, вже приречений на неуспіх.

3. В процесі навчання бажано максимально використовувати позитивні емоції (здивування, радощі, симпатії, переживання успіху тощо)

4. Необхідно всіляко стимулювати прагнення учня до самостійного вибору цілей, задач і засобів їх вирішення. Людина, яка не звикла діяти самостійно, брати на себе відповідальність за прийняті рішення, втрачає здатність до творчої діяльності.

5. Слід досить в широких межах заохочувати схильність до ризикованої поведінки. Дослідження показують, що схильність до ризику – одна з фундаментальних рис творчої діяльності.

6. Розвивати уяву і не пригнічувати схильність до фантазування, навіть якщо воно граничить з »видачею» вигадки за істину.

7. Формувати чутливість до суперечностей, уміння знаходити і свідомо формувати їх. Основна роль суперечностей полягає в їх здатності служити джерелом нових питань і гіпотез.

8. Ширше застосовувати проблемні методи навчання, які стимулюють установку на самостійне або за допомогою вчителя відкриття учнем нових знань, підсилює його віру в свою здібність до таких відкриттів.

9. Вельми корисним для розвитку творчих здібностей та творчого мислення є навчання евристичним прийомам вирішення задач різного типу.

10. Всіляко заохочувати прагнення учня бути самим собою, його уміння слухати своє «Я» і діяти відповідно до його «порад». Для цього на всіх етапах навчання вчитель повинен не просто декларувати свою повагу до особистості учня, але й реально відчувати, переживати ні з чим незрівнянну цінність кожної особистості [3].

До компетентністі продуктивної творчої діяльності  належать:

1. Залучення учнів до підготовки проектів.

2. Використання відповідних різнопланових завдань творчого рівня.

3. Залучення учнів до складання підсумкових питань з теми, задач, опорних конспектів тощо.

4. Залучення учнів до виконання творчих завдань: написання казок, незавершених оповідань, складання кросвордів, біологічних загадок тощо.

5. Залучення учнів до підготовки та проведення ігор, вікторин, заходів

предметних тижнів.

Для формування активної продуктивної творчої діяльності на уроках біології та позаурочний час, та отримання творчої особистості вчителям варто використовувати різні цікаві завдання.

Наприклад, при вивченні теми «Зорова сенсорна система» 8 клас, можно використати «Активізуюча вікторина» використовується мною як при повторенні матеріалу, так и при його закріпленні. Наприклад, при повторенні матеріалу «Зоровий аналізатор» даю учням перелік різних тверджень, серед яких вірними є лише деякі. Наприклад,

1. Сенсорні системи – це аналізатори

2. Первинний аналіз інформації здійснюється в рецепторах

3. Нервові імпульси утворюються в нервах

4. Зовнішня оболонка ока  -  райдужна…

Досить часто активізую знання учнів із попередніх тем даючи запитання, на які вони дають однослівну відповідь «так» або «ні». Таких запитань за 5 хвилин можна задати безліч.

Одним із важливих методів формування творчих здібностей учнів є гра, кросворд. Процес навчання занурений тут у процес спілкування, активність школярів прирівнюється або навіть перевищує активність вчителя. Під час гри формуються не тільки вміння і навички, а й позитивні стосунки між учнями, учнями і вчителем. Крім того гра виступає суттєвим фактором для емоційно – вольової сфери школярів, стимулює до внутрішньої пізнавальної активності. Можна запропонувати різні види ігор. Наприклад: «КВК», « Що ? Де ? Коли ?» «Рейн – ринг», «Найрозумніший», «Слабка ланка», «Перший мільйон» та інші.

6 клас на уроці з теми «Голонасінні», під час актуалізації знань учнів можна запропонувати пояснити китайську приказку: «Тільки коли настає холод, помічаєш, як зеленіють сосни та кипариси». Можна запропонувати розгадати загадки: «Зимою – як літом, літом – як зимою», «Маленьке дитятко на землю впало – деревом стало». Діти повинні не тільки їх розгадати, але й дати відповідь на запитання: Які голонасінні поширені в Україні»; Чому серед голонасінних багато вічнозелених дерев та кущів?; Які переваги має розмноження насінням порівняно з розмноженням спорами?

«Мозковий штурм» інтерактивна технологія колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Конкурс «Склади букет». На уроці «Запилення» групам учнів пропонуються картки (або колекція різних квітів) із зображенням рослин. Одна група складає букет з комахозапильних рослин, а інша – з вітрозапильних. Кожна група пояснює свій вибір. Учитель доповнює відповіді дітей.

Доведено, що колективне навчання краще сприяє засвоєнню матеріалу оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії, практику. Отже, використання групових форм і методів дає позитивні результати у навчанні учнів. Наприклад, при вивченні теми у 8 класі «Будова кісток. Розвиток кісток. Зєднання кісток.», практичну роботу «Будова суглобів. Перша допомога при ушкодженнях опорно – рухової системи» виконуємо групами. 1 група – надає першу допомогу при забитті, розтягненнях, вивихах; 2 група – надає першу допомогу при закритому переломі передпліччя; 3 група – надає першу допомогу при закритому переломі плеча або стегна; 4 група – надає першу допомогу при відкритих переломах; 5 група – надає першу допомогу при переломах хребта. Наприкінці формулюється спільний висновок про основні правила надання першої домедичної допомоги при ушкодженнях опорно – рухової системи.

Під час вивчення теми «Харчування і здоров'я» евристичну бесіду можна розпочати з обґрунтування окремих правил із гігієни харчування: «Під час обіду спочатку корисно з'їдати салат, а потім першу рідку страву. Друга страва повинна бути основним джерелом пластичних та енергетичних ресурсів. Третя страва - солодка». В ході обговорення з'ясовується, що салат та рідка страва містять речовини, що збуджують апетит, тобто викликають секрецію травних соків; друга страва потрапляє до вже підготовлених травних органів; третя страва – «пестить» смак (І.П. Павлов), надаючи задоволення, і могла б загальмувати травлення під час вживання до приймання інших страв.

Отже, творчі здібності, як і інші здібності людини, вимагають постійного тренування. Завдання вчителя – збудити здібності своїх учнів, виховувати в них сміливість думки і впевненість у тому, що вони розв’яжуть кожну задачу, а особливо  творчого характеру.

 

 

Список використаних джерел

  1. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій  /Автор-укладач Н.П. Наволокова. Харків : Вид.група «основа», 2010. 176 с. (Серія  «Золота педагогічна скарбниця»).
  2. Калошин В. Ф. Розвиток творчості учнів. Харків: ВГ «Основа», 2001.110 с.
  3. Піскун Т.О. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках біології та позаурочний час / Т.О. Піскун // Таврійський вісник освіти. 2015. №3. С.169-174.
  4. Словник методиста: Методичний посібник. /Укладач Волканова В.В. Київ, 2008. 192 с.
  5. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. Вибрані твори : в 5-ти т. Київ, 1976. – С.559-562; 420-423.

 

 

 

 

 

docx
Додано
20 жовтня
Переглядів
75
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку