Стаття на тему "Самоосвіта педагога як невід’ємна складова впровадження удосконаленої методології викладання інформатики"

Самоосвіта педагога як невід’ємна складова впровадження удосконаленої методології викладання інформатики

Реформування системи національної освіти вимагає всебічної уваги до кожної з її складових частин. Певною мірою це стосується підвищення педагогічної майстерності вчителів шляхом організації самоосвіти педагогів, яка являє собою органічну складову безперервної педагогічної освіти. Її специфіка полягає в тому, що в процесі самоосвіти суб’єкт і об’єкт освіти виступають в одній особі. Самоосвіта педагогів є безперервним, особливим чином організований процес розвитку та збагачення сукупної культури педагога на основі сформованих в нього освітніх потреб. Цей факт зумовлює

Сучасний освітній простір перенасичений інноваційними малопродуктивними стратегіями по відношенню до розвитку творчого потенціалу всіх суб’єктів освітнього простору.

Проблема розвитку людини стає пріоритетною в умовах сучасної соціокультурної, економічної ситуації. Саморозвиток, самовдосконалення людської особистості, її потенціалу - головний чинник успішності, ефективності реформ в різних галузях, а особливо в освітній. Професійне самовдосконалення як специфічний вид професійної діяльності - невід’ємна складова моделі розвитку ключових компетентностей вчителів

В умовах розвитку економіки, швидкої зміни технологій, нової якості соціуму сучасна освіта базується на високотехнологічних засобах навчання, характеризується значною мобільністю, універсальністю та фундаментальністю. У зв’язку з трансформацією освіти традиційна роль науково-педагогічного працівника змінюється. Сучасний науково-педагогічний працівник має впроваджувати сучасні тренди в освіті, уміти вибирати та використовувати сучасні педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології для навчання учнів та студентів; організовувати співробітництво та комунікацію між учасниками навчального процесу; проектувати електронні ресурси та освітнє електронне середовище, бути фасилітатором та помічником для учнів та студентів, добре розуміти та враховувати в навчальному процесі їх потреби та особливості, пізнавальні стилі навчання, нові сервіси та інструменти для ефективної співпраці, комунікації, володіти навичками 21 століття. Усі ці ініціативи сприяють розвитку цифрових компетентностей, безперервному навчанню в Інтернеті та можливостям для всіх; спрямовані на побудову інноваційного суспільства, відкритого та безпечного цифрового середовища; вирішують проблеми кібербезпеки; сприяють залученню інвестицій в інфраструктуру освіти та підтримці конкретних програм підготовки вчителів та підвищення їх кваліфікації; сприяють прийняттю нового законодавства для єдиного цифрового ринку, європейської економіки даних, онлайн-ринку. Рамка цифрової компетентності DigComp довідковою системою для підтримки розвитку цифрової компетентності громадян Європі. Вона описує, які компетентності сьогодні потрібні для використання цифрових технологій впевненому, критичному, спільному та творчому способі досягнення цілей, пов язаних роботою, навчанням, дозвіллям та участю цифровому суспільстві. «Цифрова» грамотність (або «цифрова» компетентність) визнана ЄС однією 8 ключових компетентностей для повноцінного життя та діяльності представлена оновлена у 2016 році концептуальна модель DigComp 2.0., якій уточнені окремі складові цифрової компетентності та більшість дескрипторів, що стосуються кожної зі складових

Компетентності та дескриптори

1. Інформаційна грамотність та грамотність даних

1.1 Перегляд, пошук, фільтрування даних, інформації та цифрового контенту

Формулювати інформаційні потреби, шукати дані, інформацію та контенту цифрових середовищах, здійснювати доступ та виконувати навігацію по них. Створювати та оновлювати особисті стратегії пошуку.

1.2 Оцінювання даних, інформації та цифрового контенту

Аналізувати, порівнювати та критично оцінювати достовірність та надійність джерел даних, інформації та цифрового контент. Аналізувати, інтерпретувати та критично оцінювати дані, інформацію та цифровий контент.

1.3 Керування даними, інформацією та цифровим контентом

Організовувати, зберігати та вибирати дані, інформацію та контенту цифрових середовищах. Організовувати та обробляти їх у структурованому середовищі.

2. Комунікації та співпраця

2.1 Взаємодія за допомогою цифрових технологій

Взаємодіяти за допомогою різноманітних цифрових технологій та розуміти, які засоби цифрової комунікації доречні у даному контексті.

2.2 Поширення за допомогою цифрових технологій

Поширювати дані, інформацію та цифровий контент для інших за допомогою відповідних цифрових технологій. Діяти в ролі посередника, знати про практики посилань та цитування.

2.3 Залучення до громадянського суспільства за допомогою цифрових технологій

Брати участь у суспільній діяльності за допомогою державних та приватних цифрових сервісів. Шукати можливості для розширення своїх прав та можливостей, та вираження громадянської позиції за допомогою відповідних цифрових технологій

2.4 Співпраця за допомогою цифрових технологій

Використовувати цифрові інструменти та технології для процесів співпраці, а також спільного конструювання та спів-творення даних, ресурсів та знань.

2.5 Нетикет

Знати норми поведінки та ноу-хау при використанні цифрових технологій та взаємодії у цифрових середовищах. Адаптувати комунікаційні стратегії до конкретної аудиторії та усвідомлювати культурну різноманітність та різноманітність поколінь у цифрових середовищах.

2.6 Керування цифровою ідентичністю

Створювати та керувати однією або кількома цифровими ідентичностями, вміти захищати свою репутацію, працювати з даними, які створюються внаслідок використання кількох цифрових інструментів, середовищ та сервісів.

3. Створення цифрового контенту

3.1 Розробка цифрового контенту

Створювати та редагувати цифровий контент у різних форматах, самовиражатись цифровими засобами.

3.2 Інтеграція та повторна розробка цифрового контенту

Змінювати, покращувати, вдосконалювати та інтегрувати інформацію та контент в існуюче ядро знань для створення нового, оригінального та релевантного контенту та знань.

3.3 Авторське право та ліцензування

Розуміти, як авторське право та ліцензування стосуються даних, інформації та цифрового контенту.

3.4 Програмування

Планувати та розробляти для комп’ютерної системи послідовність зрозумілих інструкцій для вирішування даної проблеми чи виконання конкретної задачі.

4. Безпека

4.1 Захист пристроїв

Захищати пристрої та цифровий контент, розуміти ризики та загрози у цифрових середовищах. Знати про заходи безпеки та захисту, належно враховувати надійність та конфіденційність.

4.2 Захист особистих даних та конфіденційність

Захищати особисті дані та конфіденційність в цифрових середовищах. Розуміти, як використовувати та ділитись інформацією, що ідентифікує особу, вміти захистити себе та інших від шкоди. Розуміти, що цифрові сервіси використовують «Політики конфіденційності» для інформування про використання особистих даних.

4.3 Захист здоров’я та добробуту

Вміти уникати ризиків здоров’ю та загроз фізичному та психологічному благополуччю при використанні цифрових технологій. Вміти захистити себе та інших від можливих небезпек цифрових середовищ (наприклад, кібербулінг). Усвідомлювати роль цифрових технологій для соціального благополуччя та соціальної інклюзії.

4.4 Захист довкілля

Усвідомлювати вплив цифрових технологій та їх застосування на довкілля.

5. Розв’язування проблем

5.1 Розв’язування технічних проблем

Ідентифікувати технічні проблеми при користуванні пристроями та використанні цифрових середовищ, а також вирішувати їх (від усунення неполадок до вирішування складніших проблем)

5.2 Визначення потреб та технологічні відповіді

Оцінювати потреби та ідентифікувати, оцінювати, обирати й використовувати цифрові інструменти та можливі технологічні рішення для задоволення цих потреб. Налагоджувати та пристосовувати цифрові середовища під особисті потреби (наприклад, доступність для людей з особливими потребами).

5.3 Творче використання цифрових технологій

Використовувати цифрові інструменти та технології для створення знань та інновацій у процесах та продуктах. Залучатись індивідуально та колективно до когнітивного опрацювання з метою розуміння та вирішення концептуальних проблем та проблемних ситуацій у цифрових середовищах.

5.4 Визначення прогалин цифрової компетентності

Розуміти аспекти, у яких потрібно вдосконалити чи оновити власну цифрову компетентність. Вміти підтримати інших у розвитку їхньої цифрової компетентності. Шукати можливостей саморозвитку та бути в курсі цифрової еволюції.

Рамка цифрової компетентності вчителя DigCompEdu орієнтована на вчителів та викладачів усіх рівнів освіти від дитячого садка до вищої та післядипломної освіти, загальної та професійної, навчання осіб з особливими потребами та в неформальних навчальних контекстах. Ця рамка визначає 6 основних складових у 22 складниках, у яких виражається компетентність учителя. Разом вони утворюють цифрову педагогічну компетентність.