Стаття "Нетрадиційна техніка малювання монотипія в корекційній роботі учителя-дефектолога"

Свічкарьова Зоя Віталіївна

учитель - дефектолог,

 спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, старший учитель

 Парасковіївської  СШ №40 Донецької обласної ради     

     Нетрадиційна техніка малювання монотипія в корекційній  роботі учителя-дефектолога

     «Витоки здібностей і обдарувань дітей знаходяться

                             на кінчиках їхніх пальців; від пальців, образно кажучи,ідуть

найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки;

що більше майстерності в дитячій руці, то дитина розумніша.»

В.О.Сухомлинський

     Наш час несе стрімкі зміни в життя суспільства, для особливої дитини ці зміни несуть як позитивні так і негативні моменти. Людство захопилося прогресом науки та техніки, новітніми інформаційними технологіями, а разом з ними прийшли стреси, біль, страх за майбутнє наше й наших дітей. Разом з тим суспільство все більше починає розуміти, що його основи закладаються у дитинстві, а найбільш цінний його здобуток – це психічне здоров’я, психологічний комфорт дитини, її неповторний індивідуальний потенціал. Емоції та почуття, що переживає дитина потребують особливої уваги й вимагають свого визнання. Важливу роль у розвитку людини має мистецтво. Завдяки його художньо-образній формі відбувається сильний емоційний вплив на психіку особистості, що сприяє розвитку її активності, спрямованої на творення краси в навколишньому світі й на внутрішнє самовдосконалення. Світ мистецтва безмежний. Людина пізнає його все життя. Тому педагог покликаний розвивати в дітей художній смак, виховувати важливу для людини якість – любов до мистецтва, до прекрасного. Зорові образи, створені засобами мистецтва, легко запам’ятовуються й залишаються в пам’яті надовго. Вони збагачують емоційний світ, навчають яскравіше сприймати всі барви життя.

     Одним із ефективних методів розкриття і розвитку творчого потенціалу особистості є використання нетрадиційної техніки малювання монотипія. Це своєрідний спосіб створення нового, оригінального твору мистецтва, в якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет.

     Поняття монотипія (від грец.«моно» - один и «typos» — відбиток, торкання, образ) – це техніка малювання з допомогою унікального відбитку, при якій гладку поверхню (скло, пластик або аркуш картону) вкривають фарбою, а потім роблять з неї відбиток на аркуш паперу. Слід зазначити, що відбиток отримуємо тільки один, і створити абсолютно однакових два малюнки неможливо. Після цього отримані зображення залишають в такому вигляді, або фантазують та домальовують певні деталі.

     В історії мистецтва монотипія відома більше 300 років, вперше застосував цю техніку в XVІІ столітті італійський художник Джованні Кастільоне. Для робіт, виконаних в техніці монотипія характерні тонкі кольорові нюанси, м’якість контурів, форм, що зовнішньо наближує монотипію до акварелі. Хоча техніка відома з XVІІ століття, розповсюдження отримала тільки з кінця XІХ століття.

     Серед найбільш відомих майстрів: італієць Джованні Кастільоне (1616-1670), англієць Уільям Блейк (1757-1828), француз Эдгар Дега (1834-1917), який поєднав монотипію с темперою («Концерт в кафе "Амбасадор"»). Російська художниця Єлизавета Круглікова самостійно «відкрила» монотипію на початку ХХ століття, створила особисту школу. Прославленими майстрами стали також її учні-французи Моро і Дюнуайє де Сегонзак. Майстри монотипії минулого століття: Е.С. Круглікова, А.В. Шевченко, Р.Н. Барто.

     Для роботи в техніці монотипія використовуються різноманітні матеріали. Відбитки можна робити з різноманітних гладких поверхонь: папір, картон, пластик. Також можна скористатися пластинами з різних металів, плитками з кераміки, скла, фанери та ін. Вибір фарби теж різноманітний: акварель, гуаш, темпера, акрил, олійні, офортні, типографські фарби. Можливе використання і акрилових будівельних видів фарб. Фарби використовуються як з розчинниками, так і у чистому вигляді, в залежності від певних завдань та мети використання. Інструменти для нанесення фарби: пензлі, мастихин, ну і звісно рука художника. Види поверхонь, на яких буде зроблено відбиток: різноманітні види паперу, картон, фанера, тканини та ін.

     Безсумнівною перевагою техніки є універсальність ії використання. Слід зазначити, що нетрадиційна техніка малювання монотипія цікава дітям різного віку. Саме тому ця техніка малювання застосовується з метою актуалізації та розвитку творчих можливостей учнів і в молодших і в старших класах .Ця техніка доступна і цікава в залежності від її видів, як молодшим школярам так і підліткам. Які ж саме види монотипії можна використати в роботі з дітьми?

     Отже, перший вид монотипії – фрактальний, виконується кількома способами. Перший спосіб: на основу наноситься фарба, зображувальна поверхня придавлюється до основи руками або валиком, обережно знімається. Отримуємо яскраву кольорову пляму з різноманіттям «узорів», які цікаво розглядати, творчо обмірковувати, які мотивують до створення художнього образу. Спосіб достатньо важкокерований, особливо, якщо використовуються водорозчинні фарби: акварель, гуаш. Важко передбачити який саме отримаємо відбиток. Таким чином цей спосіб швидкий, доступний, не потребує особливих навичок і водночас розвиває творчу уяву.

     Другий спосіб - це повноцінний малюнок на тему (або деталі малюнку), виконується щільними фарбами (гуаш, акрил) на аркуші паперу, картону. Потім обережно накладається папір або картон, обережно прокочується валиком. Отримуємо доволі точні копії основи, які можна допрацьовувати уже поверх монотипії.

     Третій спосіб називають малюванням на воді. В лоток потрібного розміру наливається вода. Використовуються друкарські або олійні фарби, акрил чи темпера, наносяться на воду тонким шаром до створення плаваючого на поверхні узору. Потім аркуш паперу кладеться на воду, обережно, спочатку один, потім другий край і таким же чином знімається. Отримане зображення сушиться і допрацьовується.

     Четвертий спосіб потребує впевненого малювання, тому що виправлення неможливі. На пластик або скло валиком наноситься щільний шар фарби, по ньому гострим предметом (палочка, олівець та ін.) малюється зображення. Потім накласти аркуш паперу, прокатати валиком. Як і інші види монотипії роботу можна допрацювати і завершити отриманий відбиток у відповідності до задуму.

   Другий вид – симетричний. Виконується наступним способом: лист-основа складається навпіл і частина малюнку наноситься відносно лінії згину. Зручно для виконання симетричних зображень. Таким способом половинка метелика, намальована вздовж лінії згину, після відбитку перетворюється в повноцінне зображення, при цьому крильця метелика покриваються тонкими узорами-лініями, що утворилися під час створення відбитку.  

   Таким чином описана техніка малювання разом з розвитком творчих здібностей одночасно впливає на розвиток мілкої моторики пальців рук дітей, покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, зосередженості, уваги, координації рухів. Діти привчаються виконувати роботу впевнено, спокійно, розмірковувати над кожним новим зображенням, а це допомагає учням набувати особистого погляду на світ, розвиває мислення, а разом з ним і мовлення. Техніка монотипія - це величезна можливість для дітей міркувати, пробувати, шукати, експериментувати, а, найголовніше, самовиражатися. Безсумнівною перевагою техніки є універсальність використання. Слід зазначити, що нетрадиційна техніка малювання монотипія цікава дітям різного віку. Саме тому ця техніка малювання застосовується з метою актуалізації та розвитку творчих можливостей учнів різних класів. Техніка монотипія - це універсальне поєднання можливостей для творчого розвитку дитини та ефективного  корекційного впливу. В процесі творчості досвід дітей збагачується емоційно, допомагає зняти психоемоційне напруження, сприяє розвитку мислення, уяви, а розвиток мілкої моторики опосередковано впливає і на розвиток мовлення.

   Малювання в техніці монотипія – це легкий і приємний творчий процес, а творчість є обов'язковою умовою розвитку, збагачує, доповнює його радістю, спонукає фантазувати, мріяти, створювати щось нове, неповторне.

Інтегрований урок

(українська література, образотворче мистецтво, музика, 8 клас, спеціальна школа для дітей з ООП).

   Тема: «Що за диво — осіння палітра!
              Сум і радість в пейзажі звучить…» 

Мета уроку: поглиблювати уявлення учнів про красу осені в рідному краї, вчити бачити, помічати і розуміти прекрасне як в природі, так в поезії, образотворчому мистецтві, музиці; розвивати вміння співвідносити лірику поезії з музичними творами та полотнами художників, удосконалювати вміння висловлювати свої почуття і захоплення, виражати їх в усній формі; працювати над виразним, правильним, свідомим читанням; удосконалювати вміння передавати кольорову гамму осіннього  пейзажу в техніці «монотипія»; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати творчі здібності, сприяти розвитку логічного та образного мислення, мовлення, пам`яті, спостережливості;  виховувати любов до природи, почуття прекрасного .

Очікувані результати:

-художньо-емоційно сприймати осінні пейзажі на полотнах художників;

-висловлювати словами свої почуття, по музичним, поетичним асоціаціям створювати художній пейзаж ;

-співвідносити лірику поезії, музики , образотворчого мистецтва;

- творчі фантазії втілити в малюнку «Осінь»

Використання музичних, літературних та художніх творів:

Музика: Г.В.Свиридов «Осінь», П.І. Чайковський «Жовтень» («Осіння пісня»);

Поезія: Т.Г.Шевченко «Осінь, гарна молодиця», І.Я.Франко «Осінній вітре…», П.Грабовський «Осінь» , Леся Українка «Осінь» ;

Образотворче мистецтво: осінь в картинах І.І.Левітана, Леоніда Афремова, Джона Еверетт Мілле, Федора Манайла, Джузеппе Арчімбольдо 

Обладнання: музичні записи творів, презентація до уроку з зображенням репродукцій картин, фрагменти відеоуроку «Нова школа» з образотворчого мистецтва, акварель та ін.матеріали та інструменти до уроку.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент.

(Класна кімната декорована осінніми прикрасами, образ дівчини-Осені .

Виразне читання вірша Т.Шевченка на тлі музики Г. В. Свиридова)   «Осінь»:

Осінь, гарна молодиця,
Розгулялась, веселиться,
Прикрасила все барвисто
І шипшинове намисто
Одягла собі на шию...
Та чого тільки не вміє
Осінь, щедра господиня!
Гарбузи, картоплю, дині,
Все зібрала із городу.
Не забула й про погоду:
Заховала у тумані
Сад, де яблука рум’яні.
Там, де груші соковиті
Зранку дощиком обмиті,
Листя жовте розтрусила,
Де береться в неї сила?
Осінь гарна молодиця...
Літо нам вже тільки сниться.

                                              (Т.Г. Шевченко)

Вчитель:

-Красуня осінь. Сьогодні вона завітала на наш незвичайний урок. Запрошую вас у світ прекрасного, у світ чарівниці - осені. А супроводжуватиме наш урок мистецтво: музика, живопис, поезія.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Вчитель:

-Який стан душі людини передає музика?

-Якими почуттями наповнена  музика?

-Які зорові образи виникли у вас, коли ви слухали цей вірш?

   Осінні пейзажі природи надихають своєю красою творчих людей, мало кого ця чарівна пора залишить байдужим до краси. Свідченням цьому є прекрасні твори мистецтва: музики, поезії, образотворчого мистецтва.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів.

   Є у осінньої природи своя загадковість, чарівність, неповторна привабливість. Фарби досягають свого апогею і йдуть на спад, щедрий урожай дивує різноманітністю, а листопад, вітер, дощ створюють яскраву, насичену музику, то містичну тишу. Майстри пера і пензля надихалися восени якось по-особливому. Тому і тема нашого уроку – слова Наталі Красоткіної: «Що за диво - осіння палітра! Сум і радість в пейзажі звучить…»

   На уроці ми будемо слухати та оживляти слова і музику осені в своїх картинах, створимо свої маленькі шедеври. А на допомогу нам, ви вже зрозуміли, прийдуть твори мистецтва. 

ІV. Опрацювання навчального матеріалу 

   А зараз я вам пропоную переглянути презентацію робіт художників, що писали осінь.

1.Леонід Афремов часто звертається до осінніх пейзажів в своїх роботах.  Картини Леоніда Афремова, білоруського художника, який зараз проживає в Мексиці, відносять до імпресіонізму, оскільки вони виконані широким розгонистим мазком. При цьому художник використовує поєднання яскравих тонів.

Його улюблений мотив - осінь у всіх її проявах: це і люди з відкритими парасольками на залитих дощем вулицях, і пустельна лава в парку.

2.Джон Еверетт Мілле в 1856 році написав картину "Осіннє листя". Що вам нагадала ця картина? Так збір лиття восени, коли ми прибираємо парк, збираємо найгарніші  листочки .

3. Художник Ісаак Левітан відомий, в першу чергу, як майстер-пейзажист. І, звичайно, свої полотна він присвячував золотий порі - осені.

У 1895 році він написав картину "Золота осінь". Це один з найбільш відомих творів художника. Колірна гамма картини представляє найяскравіші фарби осені: жовту і червону листя, холодну вже річку, в якій відображаються ще яскраві хмари, а вдалині ваблять затишком сільські будиночки.

Цікаво, що для Левітана осінь - не "сумна пора", а скоріше барвиста, весела. Адже в інших своїх картинах художник використовував більш приглушені тони.

4. Український художник Федір Манайло - яскравий представник західноукраїнської мистецької школи. Пік його творчості припав на 40-70-ті роки ХХ століття. Улюблений жанр Манайла - пейзажі. Картина "Золота осінь" зображує карпатське село - з дерев'яними будиночками, гірським пейзажем і прохолодним струмком.

5.Італійський майстер Джузеппе Арчімбольдо в 1570-і роки написав чотири картини з циклу "Пори року".

"Осінь" він завершив в 1573 році, винайшов оригінальний жанр, створений на периферії натюрморту і портрета. Природні дари осені - пізні квіти, овочі, фрукти, гриби - він розмістив так, що вони стали нагадувати портрет людини. У цьому полягає якийсь сюрреалізм.

Вчитель:

   Осінь. Листопад. Легкий подих вітру і осіннє листя плавно танцюють в повітрі, опускаючись на землю. Це подарунок, яким обдарувала нас природа. Всі листочки різні, жоден з них не схожий на інший. Як немає однакових людей, так немає і однакового листя. Зараз під звуки чарівної музики П.І. Чайковського «Жовтень» ( «Осіння пісня»)  пропоную заплющити очі і уявити себе одним єдиним листочком, неповторним, не схожим на інші, бо це ваш листочок, ваш образ , ви створили його в своїй уяві, в своїй душі.

(Хвилинка релаксації, можна плавно рухати руками під музику)

-Уявили? Тепер поділіться своїм настроєм, почуттями. Висловіть їх засобами поезії.

 Читання віршів про осінь (робота в групах)

Вчитель:

- Люди здавна милувалися красою осені і намагалися передати свої почуття словом. Отже, збагнути, осмислити, відчути осінню красу нам допоможе поезія, а також ваші власні спостереження і враження. Продовжимо урок хвилинкою поезії, яка є своєрідним настроєм на подальшу роботу.

                   Осінь

Рветься осінь руками кривавими
до далекого сонечка любого;
кров на шатах препишних шаріється,
оксамит і парчу залива.
Так для сонечка осінь убралася,
мов цариця у свято врочистеє,
все, що є на сім світі найкращого,
все зібрала на пишний убір.
Але дні все коротшають, міняться,
гляне сонечко й знову захмариться…
Журить осінь-сухітниця сонечко,
бо нема в ній весняних надій.
Рветься осінь. Терни невидимії
їй все тіло поранили, змучили,
а вона розпачливо всміхається:
«Сонце, сонечко, глянь, я сміюсь!»
Заховалось за горами сонечко,
з гір повіяло холодом, вогкістю,
сиві хмари на небо насунули,
«Ось я йду!» – обізвалась зима.
Осінь шарпнула шати кривавії,
аж до ніг їй упали, розсипавшись,
непокрита, нічим не захищена,
застогнала: «Іди, бо вже час…»

                                                  Леся Українка

Осінній вітре, що могучим стоном
Над лісом стогнеш, мов над сином мати,
Що хмари люто гониш небосклоном,
Мов хочеш зиму, сон і смерть прогнати;
Що у щілинах диким виєш тоном
І рвеш солому із сільської хати,
Зів’яле листя гоном-перегоном
По полю котиш, – вітре мій крилатий!
Я довго пильно слухав стону твого
І знаю, чом так стогнеш ти і плачеш:
Тобі жаль сонця, цвіту, дня літнього!
О вітре-брате! Як мене побачиш
Старим, зів’ялим, чи й по мні заплачеш,
Чи гнівно слід буття завієш мого?..

                                                         Іван Франко

Осінню дмухнуло —
Висохли квіточки;
Хмуро, безпритуло
Глянули садочки.
Жовкне і травиця,
Така її доля,
Хіба зелениться
Хлібець серед поля.
Хмара небо криє,
Сонечко не блисне,
Вітер вовком виє,
Дощ потоком висне.
Швидко погнав води
Струмок бистрохвилий;
Пташка від негоди
Подалася в ірій.

                                     Павло Грабовський

V. Практична робота. Створення осіннього пейзажу в техніці «монотипія»

Вчитель:

-Зараз свій душевний стан, настрій пропоную передати за допомогою кольору, створюючи свій маленький художній шедевр. Давайте згадаємо, що таке пейзаж. Пейзаж - жанр в образотворчому мистецтві, в якому об'єктом зображення є природа. А колір надає картині емоціональності. Пейзаж - це сповідь художника. І він не може не бути поетом. Поезія - стан, в якому він живе, і живе постійно, якщо він дійсно художник. Схвильованість - ось що неминуче виявляється в картині, якщо це супроводжувало її створення. Холодне мистецтво мертве. Не можна імітувати почуття, робити вигляд, що переживаєш. Колір може не тільки радувати, а й викликати роздратування, тривогу, відчуття туги або смутку (на екрані «Значення кольорів»).

Білий  - чистота, спокій, свобода, довершеність.

Червоний колір - зігріваючий, оживляють, енергійний.

Жовтий - теплий, веселий, привабливий.

Помаранчевий - радісний, полум'яний, добрий, приємно збуджує.

Зелений - спокійний, приємне і мирний настрій.

Синій - серйозний, сентиментальний, спокійний.

Фіолетовий - символом мрій та фантазій.

Чорний - загадковість, таємничість, страх.

VІ Інструктаж щодо виконання роботи:

Вчитель:

-Зараз ви пригадаєте роботи художників, поетів і під звуки чарівної музики будете створювати свій образ душі осені. Поєднайте свій настрій, свій слух і зір для створення фантастичної картини осені. Пропоную чарівність осені передати за допомогою відомої вам техніки «монотипія».

Нагадаємо етапи виконання роботи.

-підберіть необхідні настрою кольори;

-намітьте уявно лінію горизонту та основні елементи пейзажу;

- на файлі розташуйте відповідні задуму кольорові плями;

-прикладіть аркуш паперу, притисніть, обережно пригладьте долонею;

-оберіть відповідно до свого задуму напрямок зняття аркушу: з верху –вниз, з боку, з кута, від цього буде залежати перехід кольорів на відбитку;

- при необхідності допрацюйте відбиток певними деталями;

-подумайте над назвою своєї картини.

VII. Рефлексія. Підбиття підсумків уроку, оцінювання.

На уроці пролунали вірші, музика , ви побачили твори художників.

• Що дозволило об'єднати роботи цих талановитих людей, що жили в різні епохи і творили в різних сферах мистецтв?

   Природа – дзеркало душі. Той, хто вміє бачити і спостерігати природу, не може не любити її, для нього вона завжди залишиться його Батьківщиною, частиною його самого.

-Як ви думаєте, у віршах описані тільки явища природи або ж поети передавали почуття, що хвилювали їх душу?

Подумайте, чи збіглися почуття, передані у віршах, в музиці з вашими почуттями ?

Музика, поезія, картини відображають один настрій, однакові почуття і доповнюють один одного. Смуток, печаль, тривога, самотність - все є в творах мистецтва. Але що людина без цих почуттів?

У кожної країни свій осінній пейзаж. Кожній людині мила своя сторона, свій милий серцю куточок Батьківщини. Поет говорить віршами про свою Батьківщину, художник розмовляє кольором, лініями, мазками; композитор -  звуками і мелодією. Поети, художники, композитори створили диво, і поділилися цим дивом мистецтва з нами. А ми висловили свої почуття в картинах і створили свій чудовий фантастичний образ красуні-осені.

(Оцінювання та організація виставки дитячих робіт)