Стаття "Організація освітнього простору для 1-х класів в умовах Нової української школи"

                                                                                                 Л.В. Фесенко

                 Організація освітнього простору для 1-х класів  в умовах Нової української школи

     Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

           Вересень  у 1 класі НУШ — адаптивний. Перші тижні навчання в 1-му класі — важливий етап для створення в класній спільноті атмосфери прийняття, довіри, бажання слухати одне одного, висловлюватися. Тому у перші дні перебування учнів залучається значна кількість вчителів, адміністрації, батьків, практичних психологів до створення комфортної атмосфери.  Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти результатів навчання у закладі  є освітня програма . Програма схвалена педагогічною радою закладу та затверджена його керівником. Її розроблено на основі типової освітньої програми автора Савченко О. Я., яка повністю відповідає Державному стандарту початкової освіти. Згідно даної програми, очікувані результати навчання для кожного класу визначені окремо, коротко вказано відповідний зміст предмета чи інтегрованого курсу. Це дозволяє учителю відстежувати навчальний поступ дітей. Програму розроблено з урахуванням ідей Нової української школи  для початкової освіти

      Значну роботу проводить  практичний психолог. Здійснює діагностику  готовності  до  навчання в учнів 1класу, використовує  такі   методики: методика для діагностики мотивації – «Бесіда з дитиною» (по А. Л. Венгеру), методика «Будиночок», методика «Бесіда про школу»   (авт. Т.А. Нежнова) дає уявлення про сформованість, або не сформованість  у дитини внутрішньої позиції школяра.     З метою підвищення  рівня  мотиваційної готовності до школи систематично відбувається   індивідуальна консультативна  робота з дітьми, які мають певні труднощі в мотивації до навчання.

Класному  керівнику та вчителям, які працюють в 1 класі, надаються рекомендації  з боку адміністрації щодо успішної адаптації молодших школярів з проблем навчання, поведінки та міжособистісної взаємодії учнів.

Індивідуальна робота з батьками першокласників спрямована на ознайомлення з результатами діагностичного вивчення учнів 1 класу.

Значна увага приділяється профілактичній роботі з учнями, батьками та педагогами: в класному куточку розміщено «Поради батькам щодо безпечного використання мережі Інтернет», «Поради психолога педагогам щодо безпечної поведінки в мережі Інтернет», «Правила Інтернет-безпеки та Інтернет-етики для дітей і підлітків».

    За результатами визначення  рівня  готовності до навчальної діяльності учнів 1 класу з’ясовано, що основна частина дітей має ігровий мотив навчання. Заходи, проведені в класі є дієвими, оскільки завданням є  допомагати дітям ідентифікувати себе як учнів та мотивувати їх до навчання. Робота над підвищенням рівня мотиваційної діяльності, згуртованості класного колективу та визначення рівня адаптації учнів 1 класу продовжується. Кілька перших тижнів вчитель 1 класу витратила на формування колективу – проводила ігри та тренінгові вправи. Ранкове коло в цьому плані теж згуртовувало дітей. Прагнула до створення родинного затишку, так як вважає, що діти мають відчути, що вони потрібні вчителю. Вчитель  намагається частіше казати  учням  про свої відчуття щодо їхньої спільної роботи, розповідати про своє дитинство. Це дозволяє налагодити “відкриті” стосунки. Вона впевнена, що вчитель, який ділиться з учнями своїм особистим, може чекати у відповідь такої ж довіри. І варто відмітити, що такий підхід і справді має успіх, оскільки приємно спостерігати, як під час ранкових зустрічей діти залюбки розповідають про те, що з ними відбулося і про те, що вони при цьому відчувають. Також вони залюбки розповідають про свій щоденний настрій і діляться приємними враженнями.

             Спостерігаючи за дітьми під час уроків, можна з впевненістю сказати - вони захоплені роботою, оскільки вчитель створює атмосферу цікавості, допитливості та партнерства.  На уроках вчитель використовує переважно ігрові методи навчання, передбачає динамічні, рольові та рухливі ігри, аби дітям було цікаво та весело навчатись. Змінюються просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання. У Новій українській школі зростає частка проектної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі.

            Урізноманітнювати діяльність допомагають нові засоби навчання. На уроках вчитель багато використовує ЛЕГО-конструктор, який є гарною альтернативою  рахунковим паличкам, фішкам для звукового аналізу. “Родзинка” ЛЕГО в тому, що дитина поєднує розумові та практичні дії. На уроках з предмету «Я досліджую світ» вчитель має можливість використати мікроскоп та телурій, які допомагають зробити вивчення матеріалу більш практичним. Щодо методів та прийомів навчання, на уроках переважно використовуються  такі: «мозковий штурм»,«асоціативний кущ (гронування)»,дидактичні ігри,використання фольклору (казки та загадки),робота в групах, рольові ігри. Зростає частка проектної, командної, групової діяльності у педагогічному процесі. Організація освітнього простору навчального кабінету дозволило широкого використання нових ІТ-технологій, нових мультимедійних засобів навчання, оновлення навчального обладнання тощо. Говорячи про самих здобувачів освіти, відмічається, що навчання для них є цікавим, вони з задоволенням пізнають і вчаться новому і в цьому простежується великий прогрес , так як на початку навчального року виникали складності з формуванням класного колективу, оскільки кожен учень прийшов до освітнього закладу зі своїм характером і по-різному проявляв свою особистість. Безперечно, така ситуація впливає і на освітній процес, але діти знаходилися в умовах адаптації до навчання, тож це не є дивним.  По закінченню трьох  місяців навчання спостерігається, що ситуація змінилася на краще, діти відчувають себе комфортно, чують і розуміють вчителя, дотримуються  правил поведінки та роботи на уроках, вони активно вступають у діалог з дорослими та однолітками. Зросла і їх увага під час уроків: якщо на початку навчання вона була розсіяною, діти дуже часто відволікалися і було важко втримати їх увагу, то наразі її рівень зріс. Тож можна сказати, що організація такого освітнього середовища сприяло вільному розвитку творчої особистості дитини.

В статті «Організація освітнього простору для 1-х класів  в умовах Нової української школи» ведеться мова про перебування учнів під час  адаптивного періоду. Розповідається, за якою освітньою програмою працює заклад, як ведеться аналіз спостереження вчителем за учнями. Зроблено перші висновки щодо перебування учнів 1 класу в освітньому закладі.