Стаття : Поняття мети та її утворення в спортивній психології

Поняття мети та її утворення в спортивній психології

-Пошукова активність

-Потреба

-Результат

-Мета

-Мотиваційний механізм

-Мотив

-Готовність

-Контроль дії

-Дія

-Компетентність

Утворення мети

Мета – те, що може призвести до лiквідації стану потреби в чому-небудь, це свідомий, запланований результат дiяльності, суб’єктивний образ, модель майбутнього продукту дiяльності.

Кожного спортсмена спонукає до досягнення ефективних дiй притаманний тiльки йому комплекс мотивiв.

Утворення мети – прийняття та утримання мети поставленої iншою людиною або суттєвий метод підвищення рівня спортивної діяльності, проте його ефективність багато в чому залежить від правильного здійснення цього процесу.

Принципи розробки цiлей:

ставити конкретні цiлі

ставити складнi, але реальнi цiлі

ставити довготермінові та короткотермiнові цiлі

ставити цiлі спрямованi на підвищення рiвня фізичної підготовки

записувати цiлі

розробляти стратегiю досягнення цiлі

забезпечити пiдтримку у поставленні цiлей

МЕТА:

мотив престижу

мотив спiлкування

мотив самоствердження

мотив результативностi

мотив винагороди

мотив досягнення успiху

Висновки до роздiлу 1

Мотивація спортивної діяльності на різних етапах СК.

Різні мотиваційні компоненти діяльності юного спортсмена починають формуватися на перших стадіях спортивної кар’єри: початкової (прихід в спортивну секцiю) і стадії спеціалізації. У вiці 7-10 років у пiдлiтка виникає стійкий інтерес до обраного виду спорту. Метою занять стає не тiльки отримання задоволення вiд процесу, але й досягнення високих результатів.

У підлітків 11-14 років мотивами до занять виступають прагнення поліпшити власні психофізичні можливостi i досягти високих спортивних результатів.

У 15-17 років найчастіше вiдбувається «переоцiнка цiнностей», i юнак чи дівчина покидають спортивну секцiю або спортивну школу. Причинами можуть бути поява нових захоплень, змiна уявлення про спорт як майбутню професiю, висока завантаженiсть заняттями в школі, вплив батькiв, те що настало розуміння обмеженості власних можливостей у обраному виді спорту, що не склалися стосунки з тренером та ін.

У віці 17-18 рокiв у спортсменiв спостерiгається максимальна зацікавленість у вдосконаленні спортивної майстерності. Серед основних мотивів виділяються прагнення до самоствердження і самовдосконалення, інтерес до даного виду спорту, змагальний мотив.

Причини закiнчення СК на 3 етапi.

необхiдність адаптацiї до нових, бiльш високих фiзичних навантажень, що нерідко ускладнюється протиріччям між «страхом не витримати навантаження» і бажанням форсувати пiдготовку i швидше досягти запланованих результатiв. Останнє створює передумови для травм, захворювань, хронічного перенапруження (перетренування), змушуючи спортсмена набувати досвiд лiкування, реабiлiтації та «повернення в лад»;

оновлення технiчного арсеналу спортсмена, вдосконалення техніки вже освоєних рухових дій, що потрібно майже у всіх видах спорту;

зростання конкуренцiї у змаганнях, придбання досвіду поразок, що породжує проблему психологічної підготовки до стартів;

вимога надійності та стабільності змагальних виступів, що з психологічної точки зору пов'язане з формуванням спортивно важливих психічних властивостей і освоєнням прийомів саморегуляції психічних станів;

поєднання спорту та iнших видів діяльності (вчення, хобі).

3.Вивчення основних понять мотивації в СК

Аналіз наукових джерел та літератури з даної теми дав можливість зробити такі висновки:

1. Мотивацiя досягнення і змагальiість проходять наступнi етапи розвитку:

а) автономний етап, коли увага звертається на вдосконалення свого оточення;

б) етап соціального порівняння, коли акцент робиться на порівняння себе з іншими;

в) інтегрований етап, що включає самовдосконалення й соціальне порівняння. Головне завдання – досягти автономного, інтегрованого етапу, а також розуміти, коли доцільно змагатися й порівнювати себе з іншими, а коли – зіставляти результати зі своїми, показаними раніше.

2. На мотивацiю досягнення спортсменiв значний вплив роблять батьки, викладачі, тренери та референтні групи. Вони можуть створювати клімат, що підвищує досягнення й протистоїть засвоєної безпорадності. Це найкраще досягається за рахунок: а) усвідомлення взаємодіючого впливу на мотивацію досягнення;

б) акцентування уваги на нацiленість на завдання, зниження при цьому націленості на результат;

в) контролю й забезпечення атрибутивного зворотного зв’язка;

г) обговорення із тими, що займаються, коли доцільно змагатися й порівнювати себе з іншими, а коли – порівнювати результати зі своїми, показаними раніше.

4. Три стадії мотивації на 4 етапах СК.

1 етап (7-10 років) - несвiдомий інтерес до спорту i прагнення до рухової активності.

2 етап (11-14 років) - прагнення до удосконалення навичок обумовлено тим, що в цьому віці у спортсмена розвивається характер та він стверджується у суспільстві.

3 етап (15-17 рoкiв) - в цьому віці починають з’являтися інтереси в інших сферах. Спортсмен розуміє, що часу на них не вистачає і відбувається переоцінка цінностей. Він вже не прагне досягти найвищої мети в спорті.

4 етап (17-18 років) - прагнення вдосконалення спортивної майстерності => вдосконалення системи підготовки і кар’єри в сфері спорту.

5.Пoняття мети та утворення її у спортивній психології

Мета – те, що може призвести дo ліквідації стану потреби в чому-небудь, це свідомий, запланований результат діяльності, суб’єктивний образ, модель майбутнього продукту діяльності.