Стаття «Про Дітей та Комп’ютер або як навчити дитину дружити з комп'ютером»

Про матеріал

Стаття «Про Дітей та Комп'ютер

або як навчити дитину дружити з комп'ютером»

Наше життя все більше і більше насичується новими знаннями. Не потонути в інформаційному потоці, а впевнено орієнтуватися в ньому, вирішувати складні завдання може допомогти комп'ютер. «Завтра» наших дітей - це інформаційне суспільство.

Медіасередовище, яке оточує дитину, визначає той, хто займається її вихованням: маленькі діти більше часу проводять з мамами та бабусями, але з віком батько бере ініціативу на себе.

90% дітей регулярно використовують мобільний телефон, 80% - комп'ютер.

Нові медіа перетворюються на «цифрову няню». Більше 65% батьків зізнаються, що Інтернет і цифрові пристрої допомагають їм зайняти увагу дитини вдома, у громадському транспорті, у черзі до лікаря.

Дошкільнят, в основному, відволікають за допомогою аудіо та відео, а для дітей старшого віку більше підходять гри і освітні програми.

Після 3 класу традиційні медіа (ТВ, паперові книги, настільні ігри) починають втрачати популярність, як спосіб спільного проведення часу з батьками. На їх місце приходять електронні книги, мобільні програми та пошук в Інтернеті. При цьому пошук в Інтернеті є найбільш поширеною спільною діяльністю у батьків і дітей старшого шкільного віку.

Найчастіше освітні мобільні додатки мають більші переваги перед загальноприйнятими способами проведенням спільного часу між батьками та дітьми. Популярність мобільних ігор значно вища: 70% батьків повідомляють, що їхні діти-володарі смартфонів грають часто. Але все ж, близько третини дітей, які мають доступ до різних пристроїв, регулярно користуються додатками з освітніми елементами.

Діти настільки захопливі натури, що звикають до багатьох не особливо корисних речей моментально й надовго. Ось як, наприклад, до комп'ютера, дітки звикають з самого раннього віку. Причому, батьків дуже розчулює, коли крихітний малюк починає із захватом натискати на кнопки клавіатури і клацати мишкою.

У більш старшому віці, коли дитина вже знайома з принципом роботи на комп'ютері, грає в ігри або дивиться мультики онлайн, батьки раді, що віна тут, під наглядом, спокійно зайнята своїми справами, а не ниє і канючить, або бовтається невідомо де. Звичайно ж, їй може знадобиться комп'ютерна допомога «Help», але в основному навіть настройку комп'ютера і установку програм діти засвоюють вражаюче легко.

Однак, більшість батьків перебувають у блаженному невіданні з приводу того, що саме дитина отримує за допомогою комп'ютера, якого характеру ця інформація. А також зовсім не підозрюють, що комп'ютер з іграшки та засобу отримання знань неухильно споруджує між ними і їх дитиною міцні бар'єри, які досить важко зруйнувати.

Комп'ютери стрімко увійшли в життя сучасної людини. Сьогодні вже стало звичним бачити, що людина взаємодіє з комп'ютером постійно - на роботі, вдома, в машині й навіть у літаку. Поступово комп'ютер стає невід'ємною частиною життя не тільки дорослого, але й дитини. Багато батьків вважають, що нехай краще дитина сидить удома за комп'ютером у них на очах, ніж гуляє з поганою компанією. Тим самим дитина отримує вільний і необмежений доступ до комп'ютера.

Дійсно, комп'ютерні ігри стали являти собою захоплююче заняття для багатьох дошкільнят, школярів, студентів і дорослих. Дошкільників вже деколи не цікавлять звичайні іграшки, як раніше, вони прагнуть швидше потрапити додому, бо там їх чекає заповітна гра. Школярі прогулюють заняття тільки через те, що всю ніч провели біля екрану і не встигли підготуватися до уроків, які стають менш важливими, ніж пройдений рівень гри. А на перервах у школі зараз однією з найбільш актуальних тем стає тема комп'ютерних ігор і кількість набраних очок за них.

Потреба в грі як такої, властива людині протягом усього її життя. У процесі гри задовольняється несвідома пізнавальна потреба, внаслідок чого дитина отримує задоволення. Певне місце в ряду комп'ютерних ігор займають не рольові логічні і повчальні ігри. Дитяче сприйняття влаштоване таким чином, що для запам'ятовування і засвоєння інформації потрібні асоціації, гра. Якщо використовувати комп'ютерні ігри в розумних межах і не на шкоду іншим сторонам життя дитини, то вони можуть принести позитивний результат: навчать дітей рахунку, іноземному алфавітом, посилять концентрацію уваги, поліпшать розумові операції, процеси прийняття рішення, сприятимуть формуванню художньої уяви, допоможуть розвинути швидкість реакції.

Разом з тим, дитина, яка всім іншим розвагам і захопленням воліє лише комп'ютерні ігри, нехай навіть і розвиваючі, піддається ризику виникнення багатьох серйозних проблем. Проведені дослідження довели, що якщо дитина молодше 10 років пристрастилася до комп'ютера, то це може уповільнити її розвиток, як фізичний, так і психічний. Просиджуючи за улюбленою комп'ютерною іграшкою, така дитина починає вести не властивий цьому віку спосіб життя, виключає необхідну рухову активність, розвиток широкого спектру емоційних реакцій, пізнання навколишнього світу, формування комунікативних навичок у спілкуванні і в звичайних дитячих іграх з однолітками. Психологи вважають, що до 10-11 років для розвитку дітей набагато більш корисно займатися спортом, рухливими іграми (боулінг, футбол, волейбол), музикою, малюванням, ходити в походи, кататися на роликах, ковзанах, лижах, велосипеді. Треба також мати на увазі, що дітям важко дотримуватися «міри» в грі, тому що процеси саморегуляції у них ще недостатньо сформовані, а значить їм важко обмежувати час гри на комп'ютері, вчасно робити перерви, стежити за режимом харчування.

Як же позбавити дитину від наркотику під назвою «комп'ютер»?

Позбутися комп'ютера, напевно, було б кращим рішенням, але це нереально. Жити у світі, де все навколо практично вже комп'ютеризовано, де з кожним днем з'являються все нові і нові технології і не користуватися комп'ютером просто неможливо.

Однак, поставити деякі рамки все ж можна. Наприклад, дозволити доступ тільки після того, як будуть зроблені всі домашні завдання і виконані обов'язки по будинку. При не послуханні і провинності слід не кричати, так як крик - не засіб виховання дітей, а покарати, заборонивши грати на комп'ютері або дивитися телевізор якийсь час.

Дорослі можуть допомогти своїм дітям знайти цікаві сайти, наприклад, про тварин і їх звички, про природу або техніку і про все те, що може зацікавити їх дитину.

Батьки повинні також показати дітям, що можна не тільки грати в ігри, але і малювати, писати листи або складати вірші та розповіді, шукати інформацію, вчити щось нове, брати участь у конкурсах. Можна навіть допомогти дитині створити свій власний сайт і, хіба мало що, а раптом таким чином дитина зможе заробляти собі на кишенькові витрати?

Крім того, дорослі зобов'язані знати, у що грає їх чадо. Ігри, пов'язані з убивствами, стріляниною, пролиттям крові, слід заборонити. Потрібно також розповісти і про безпечне використання комп'ютера: як правильно сидіти, щоб не зіпсувати поставу, зір.

Щоб не виникла у дитини залежність від комп'ютера, дорослим слід показати нетямам, що ця машина може стати джерелом допомоги. Крім того, потрібно показувати своїм дітям реальне життя, проводити з ним більше часу в спілкуванні, заохочувати спілкування з однолітками, прищеплювати любов до книги, але краще не електронною, а «живою».

Перегляд файлу

Бєлікова Ірина Євгенівна, вчитель фізики та  інформатики, керівник шкільного методичної комісії вчителів природничих наук Одеської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 92.

 

«Про Дітей та Комп’ютер

або як навчити дитину дружити з комп'ютером»

 

Наше життя все більше і більше насичується новими знаннями. Не потонути в інформаційному потоці, а впевнено орієнтуватися в ньому, вирішувати складні завдання може допомогти комп'ютер. «Завтра» наших дітей - це інформаційне суспільство.

Медіасередовище, яке оточує дитину, визначає той, хто займається її вихованням: маленькі діти більше часу проводять з мамами та бабусями, але з віком батько бере ініціативу на себе.

 90% дітей регулярно використовують мобільний телефон, 80% -  комп'ютер.

 Нові медіа перетворюються на «цифрову няню». Більше 65% батьків зізнаються, що Інтернет і цифрові пристрої допомагають їм зайняти увагу дитини вдома, у громадському транспорті, у черзі до лікаря.

 Дошкільнят, в основному, відволікають за допомогою аудіо та відео, а для дітей старшого віку більше підходять гри і освітні програми.

Після 3 класу традиційні медіа (ТВ, паперові книги, настільні ігри) починають втрачати популярність, як спосіб спільного проведення часу з батьками. На їх місце приходять електронні книги, мобільні програми та пошук в Інтернеті. При цьому пошук в Інтернеті є найбільш поширеною спільною діяльністю у батьків і дітей старшого шкільного віку.

Найчастіше освітні мобільні додатки мають більші переваги перед загальноприйнятими способами проведенням спільного часу між батьками та дітьми. Популярність мобільних ігор значно вища: 70% батьків повідомляють, що їхні діти-володарі смартфонів грають часто. Але все ж, близько третини дітей, які мають доступ до різних пристроїв, регулярно користуються додатками з освітніми елементами.

Діти настільки захопливі натури, що звикають до багатьох не особливо корисних речей моментально й надовго. Ось як, наприклад, до комп'ютера, дітки звикають з самого раннього віку. Причому, батьків дуже розчулює, коли крихітний малюк починає із захватом натискати на кнопки клавіатури і клацати мишкою.

У більш старшому віці, коли дитина вже знайома з принципом роботи на комп'ютері, грає в ігри або дивиться мультики онлайн, батьки раді, що віна тут, під наглядом, спокійно зайнята своїми справами, а не ниє і канючить, або бовтається невідомо де. Звичайно ж, їй може знадобиться комп'ютерна допомога «Help», але в основному навіть настройку комп'ютера і установку програм діти засвоюють вражаюче легко.

Однак, більшість батьків перебувають у блаженному невіданні з приводу того, що саме дитина отримує за допомогою комп'ютера, якого характеру ця інформація. А також зовсім не підозрюють, що комп'ютер з іграшки та засобу отримання знань неухильно споруджує між ними і їх дитиною міцні бар'єри, які досить важко зруйнувати.

Комп'ютери стрімко увійшли в життя сучасної людини. Сьогодні вже стало звичним бачити, що людина взаємодіє з комп'ютером постійно - на роботі, вдома, в машині й навіть у літаку. Поступово комп'ютер стає невід'ємною частиною життя не тільки дорослого, але й дитини. Багато батьків вважають, що нехай краще дитина сидить удома за комп'ютером у них на очах, ніж гуляє з поганою компанією. Тим самим дитина отримує вільний і необмежений доступ до комп'ютера.

Дійсно, комп'ютерні ігри стали являти собою захоплююче заняття для багатьох дошкільнят, школярів, студентів і дорослих. Дошкільників вже деколи не цікавлять звичайні іграшки, як раніше, вони прагнуть швидше потрапити додому, бо там їх чекає заповітна гра. Школярі прогулюють заняття тільки через те, що всю ніч провели біля екрану і не встигли підготуватися до уроків, які стають менш важливими, ніж пройдений рівень гри. А на перервах у школі зараз однією з найбільш актуальних тем стає тема комп'ютерних ігор і кількість набраних очок за них.

Потреба в грі як такої, властива людині протягом усього її життя. У процесі гри задовольняється несвідома пізнавальна потреба, внаслідок чого дитина отримує задоволення. Певне місце в ряду комп'ютерних ігор займають не рольові логічні і повчальні ігри. Дитяче сприйняття влаштоване таким чином, що для запам'ятовування і засвоєння інформації потрібні асоціації, гра. Якщо використовувати комп'ютерні ігри в розумних межах і не на шкоду іншим сторонам життя дитини, то вони можуть принести позитивний результат: навчать дітей рахунку, іноземному алфавітом, посилять концентрацію уваги, поліпшать розумові операції, процеси прийняття рішення, сприятимуть формуванню художньої уяви, допоможуть розвинути швидкість реакції.

Разом з тим, дитина, яка всім іншим розвагам і захопленням воліє лише комп'ютерні ігри, нехай навіть і розвиваючі, піддається ризику виникнення багатьох серйозних проблем. Проведені дослідження довели, що якщо дитина молодше 10 років пристрастилася до комп'ютера, то це може уповільнити її розвиток, як фізичний, так і психічний. Просиджуючи за улюбленою комп'ютерною іграшкою, така дитина починає вести не властивий цьому віку спосіб життя, виключає необхідну рухову активність, розвиток широкого спектру емоційних реакцій, пізнання навколишнього світу, формування комунікативних навичок у спілкуванні і в звичайних дитячих іграх з однолітками. Психологи вважають, що до 10-11 років для розвитку дітей набагато більш корисно займатися спортом, рухливими іграми (боулінг, футбол, волейбол), музикою, малюванням, ходити в походи, кататися на роликах, ковзанах, лижах, велосипеді. Треба також мати на увазі, що дітям важко дотримуватися «міри» в грі, тому що процеси саморегуляції у них ще недостатньо сформовані, а значить їм важко обмежувати час гри на комп'ютері, вчасно робити перерви, стежити за режимом харчування.

Як же позбавити дитину від наркотику під назвою «комп'ютер»?

Позбутися комп'ютера, напевно, було б кращим рішенням, але це нереально. Жити у світі, де все навколо практично вже комп'ютеризовано, де з кожним днем ​​з'являються все нові і нові технології і не користуватися комп'ютером просто неможливо.

Однак, поставити деякі рамки все ж можна. Наприклад, дозволити доступ тільки після того, як будуть зроблені всі домашні завдання і виконані обов'язки по будинку. При не послуханні і провинності слід не кричати, так як крик - не засіб виховання дітей, а покарати, заборонивши грати на комп'ютері або дивитися телевізор якийсь час.

Дорослі можуть допомогти своїм дітям знайти цікаві сайти, наприклад, про тварин і їх звички, про природу або техніку і про все те, що може зацікавити їх дитину.

Батьки повинні також показати дітям, що можна не тільки грати в ігри, але і малювати, писати листи або складати вірші та розповіді, шукати інформацію, вчити щось нове, брати участь у конкурсах. Можна навіть допомогти дитині створити свій власний сайт і, хіба мало що, а раптом таким чином дитина зможе заробляти собі на кишенькові витрати?

Крім того, дорослі зобов'язані знати, у що грає їх чадо. Ігри, пов'язані з убивствами, стріляниною, пролиттям крові, слід заборонити. Потрібно також розповісти і про безпечне використання комп'ютера: як правильно сидіти, щоб не зіпсувати поставу, зір.

Щоб не виникла у дитини залежність від комп'ютера, дорослим слід показати нетямам, що ця машина може стати джерелом допомоги. Крім того, потрібно показувати своїм дітям реальне життя, проводити з ним більше часу в спілкуванні, заохочувати спілкування з однолітками, прищеплювати любов до книги, але краще не електронною, а «живою».

В теперішній  час дітям вкрай необхідно спілкуватися з комп'ютером, знаходити, доповнювати і систематизувати з його допомогою потрібну інформацію. Знайомити дітей з сучасними технологіями легше всього через комп'ютерні ігри.

Комп'ютер в руках умілого і уважного наставника може стати інструментом, який допоможе інтенсифікувати розвиток дитини. У нижче наведених задачах показано вплив комп'ютера на дитину від дуже позитивного до дуже негативного.

Комп'ютер - це не тільки ігри, а перш за все необмежений доступ до будь-якої інформації, можливість онлайн спілкування з однолітками. Прихильники комп'ютера кажуть, що дитина з його допомогою здобуде такий інтелектуальний ривок, що обжене всіх своїх однолітків. Фахівці вважають, що завдяки Інтернету батьки можуть дати кращу освіту своїй дитині. Втім, можливі й негативні наслідки від роботи дитини на комп'ютері, викликані неправильним підбором ігор або недотриманням гігієни користування комп'ютера.

Потрібно врахувати, що комп'ютер може порушити формування нормальної товариськості дитини, тому дорослий повинен орієнтувати його на спілкування з реальними людьми в рольових іграх, різко скоротивши тим самим частку часу, яку дитина проводить за комп'ютером.

Негативний вплив на психологічне здоров'я може надати не лише ПК, а й звичайний телевізор. Занадто інтенсивний перегляд телепередач може провокувати аутизм у маленьких дітей. Наприклад, у погану погоду сім'я перебуває вдома і дивиться телевізор. Маленьким дітям пропонується єдиний співрозмовник - блакитний екран, і замість повноцінного спілкування з батьками вони отримують «Теленяню». Можна сказати, що батьки самі «виштовхують» дітей з реальності.

Віртуальне зображення на якийсь час відводить дитину від реального життя, а головне – позбавляє його ігор, фізичних вправ, читання, тобто таких видів діяльності, які для психофізіологічного розвитку дитини мають набагато більше значення, ніж телепередачі.

 

Сприйняття віртуальної інформації в залежності від віку

Вік дитини

Характеристика

До 3-4 років

Дитину приваблює лише рух на екрані, а змісту мультфільмів він поки не розуміє.

Від 4 до 7 років

Діти частіше не розрізняють реальне і уявне, а тому можуть тільки зіставляти себе з улюбленими героями.

Після 7 років

Діти можуть співвідносити образи та сюжети з реальністю. У них вже є уявлення про час і простір, вони вже навчаються міркувати.

Тільки

к 10-11 рокам

Важливим стає зміст побаченого, яке діти здатні аналізувати. Приблизно з цього віку вони можуть самі вибирати програми, які будуть дивитися. При цьому велику роль відіграє керівництво дорослого.

 

Батькам потрібно направляти вибір дитини, допомагаючи їй дорослішати, пізнавати себе і навколишній світ. Вони повинні розуміти, що є передачі, корисні для дітей (краще в записах на касеті), а є шкідливі.

Результати досліджень показують, що діти 4-10 років можуть дивитися передачі 2,5 години в день, в віці 11-14 років – 3 години, а підлітки старше 15 років – 4 години. При більш тривалому перегляді телепередач у дітей не виключені такі негативні наслідки, як, наприклад, ожиріння. Його ризик зростає на 7% за кожну додаткову годину, проведену п'ятирічною дітиною біля телевізора.

Зниження часу, призначеного для фізичної активності, сприяє формуванню сидячого способу життя, звичкою, яка зберігається і в майбутньому.

В одному з досліджень вченими були виявлені 11 тис. п'ятирічних дітей, які дивилися телевізор по 2 і більше години на день. Через 25 років, коли досліджувані подорослішали, вчені знову зустрілися з ними. Було встановлено, що 11% з цих людей страждали ожирінням.

Виникає чимало суперечок з приводу того, чи приносить комп'ютер дитині більше користі або ж шкоди, чи потрібно захищати дитину від комп'ютера, або ж просто достатньо тримати руку на пульсі?

Основні упередження відносно комп'ютера сьогодні:

• Гальмується і порушується інтелектуальний розвиток, і у всьому винне - перебування у віртуальній реальності, коли відбувається підміна стереотипів. Для незміцнілої психіки є небезпечним, що дитина може з часом геть втратити інтерес до читання, самостійного мислення, прикладної праці та ін.., тобто стає пасивною. Це, мабуть, основна небезпека.

Тим не менш, плюсів теж немало, і різноманітна допомога в навчанні – перш за все.

Щоб уберегти дитину від ризику потрапити під негативний вплив небажаної інформації та спілкування, слід уважно і з турботою ставитися до реальності: ненав'язливий постійний контроль, прояв інтересу до життя дитини, довірчі відносини.

• Другим упередженням є втрата навичок реального спілкування і побудови взаємин.

При цьому віддавання переваги інтернет-спілкуванню, або ж іграм є, скоріше, наслідками. Підліток схильний компенсувати проблеми реального спілкування спілкуванням віртуальним. Крім того, досить поширеним фактом є те, що за допомогою комп'ютера занадто сором'язливі діти (та й дорослі теж) можуть знаходити друзів (не тільки віртуальних, але і реальних) зі схожими інтересами.

Що стосується ігор, то якщо вже, здається, що так час витрачається даремно, то можна просто спробувати підібрати розвиваючі, навчальні ігри та програми. Дитиною комп'ютерна гра сприймається так само, як і реальна, так він компенсує свої природні потреби в грі, властиво це і підліткам. А гра, як відомо, - це природний і ефективний інструмент пізнання світу і набуття навичок виживання в ньому.

• Третім аргументом тих, хто «проти», є негативний вплив комп'ютера на здоров'я. При цьому основна частка шкоди приписується електромагнітному випромінюванню.

Однак на ділі воно не вище, ніж від звичайного телевізора, а в сучасних плоских моніторів відсутнє взагалі. Створюваний радіаційний фон навіть нижче, ніж загальний фон наших квартир.

Єдине, чого слід дійсно побоюватися, так це негативного впливу на зір. Саме тому слід пам'ятати про вимоги гігієни, і контролювати час перебування дитини біля монітора, а також робити перерви. Власне, ці ж заходи допоможуть зберегти і здорову поставу, а також уникнути розумових і психоемоційних перевантажень для дитини.

Якщо ж, все-таки, поведінка дитини щодо використання комп'ютера здається вам тривожними дзвіночками, тоді варто показати дитину психолога або психотерапевта (якщо раптом вам здалося, що це вже серйозна залежність, і тому багато наочних підтверджень)

Розуміючи все це ми замислюємося, що потрібно щось робити, а що не знаємо.

1. Будуйте відносини в родині на принципах чесності та вмінні визнавати помилки.

2. Не ображайте дитину і його коло спілкування.

3. Будьте другом і помічником своїй дитині.

4. Зробіть так, щоб дитина могла вам довіритися завжди і за будь-яких обставин.

5. Якщо раптом виник конфлікт, який виражений в наказовому тоні з вашої сторони про припинення роботи за комп'ютером, то не слід торгуватися з дитиною, треба чітко заявити про свою позицію і пояснити її.

6. Категорично забороняється грати в комп'ютерні ігри перед сном.

7. Необхідно прищеплювати дитині інтерес до активних ігор і фізичних вправ, щоб він відчував радість від цього.

8. Необхідно стежити, щоб гра на комп'ютері не підміняла реальне спілкування з однолітками, друзями та близькими. Встановіть пароль на вхід до комп’ютера.

9. Не треба захищати дитину від комп'ютера взагалі, оскільки це невід'ємна частина майбутнього, в якому дитині доведеться жити.

10. Час за комп'ютером повинен контролюватися. Бажано відразу домовитися з дитиною скільки часу він проведе за грою. Розмістить поруч з комп’ютером годинник.

Керуйтеся рекомендаціями педіатрів:

• До 7 років лікарі не рекомендують допускати дітей до комп'ютера/Інтернету.

• 7-10 років час за комп'ютером рекомендовано обмежити 30 хв. в день.

• 10-12 років до 1 години за комп'ютером.

• старше 12 років - не більше 1,5 годин з обов'язковими перервами.

• Пам'ятайте, що зловживання комп'ютером ризиковано для фізичного здоров'я і може викликати у дитини погіршення зору, гіподинамію, схильність до алергії і навіть серцево-судинні захворювання.

11. Контроль ігор, в які грає дитина (зазвичай на дисках з іграми є опис і рекомендований вік).

12. Якщо вже ви самі любите пограти то у дитини до вашого комп'ютера або ігор не повинно бути доступу.

Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для  спілкування та творчості. Тим не менше Інтернет являє собою відкрите вікно в світ, який містить матеріали, що не підходять для дітей. Як батьки повинні запобігти цьому? Вирішення цієї задачі також залежить від віку та комп'ютерної грамотності дитини. Наведемо деякі засоби батьківського контролю за поведінкою дітей в Інтернеті.

Здійснювати батьківський контроль за поведінкою дітей в Інтернеті можна за допомогою різного програмного забезпечення, зокрема засобів батьківського контролю, передбачених в операційній системі Windows 7 і Vista або програмі Kaspersky Internet Security.

Використовуючи такого роду програмне забезпечення, батьки зможуть відфільтрувати шкідливий вміст, з'ясувати, які сайти насправді відвідує дитина і що вона там робить, встановити часові рамки використання комп'ютера в цілому й Інтернету зокрема, блокувати деякі небажані дії з боку ваших чад.

Розвиваючи та виховуючи дитину, важливо пам'ятати, що матеріалом для його фантазій служить все навколишнє життя, і чим більше в його світі різноманітності, тим більше простору для його розвитку. Виховна робота без організації дієвого контролю неефективна, так само як і застосування репресивних засобів контролю без виховної роботи. Тільки використовуючи обидва способі батьку будуть спроможні допомогти своїм дітям почуватися в безпеці.

Робити висновки Вам шановні пані та панове.

1

 

docx
Пов’язані теми
Інформатика, Інші матеріали
Додано
25 вересня 2018
Переглядів
2271
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку