Стаття "Психологічні засади професійного самовизначення в середньому та старшому шкільному віці"

ПСИХОЛОГІЧНІ  ЗАСАДИ

 ПРОФЕСІЙНОГО  САМОВИЗНАЧЕННЯ

 В  СЕРЕДНЬОМУ  ТА  СТАРШОМУ  ШКІЛЬНОМУ  ВІЦІ

                                                                      Автор: практичний психолог

                                                                      Безпарточна Вікторія Олександрівна

         Професійне самовизначення – це активна діяльність особистості, яка триває іноді значний проміжок життя людини, реалізується через самопізнання особистості, здійснення виборів і прийняття рішень, а також через коригування професійних планів. Професійне самовизначення здійснюється протягом тривалого періоду життя особистості, починається з первинного вибору професії і продовжується протягом всього періоду професійного навчання і професійного становлення.

         Потреба молодої людини самовизначитись у різних сферах життя активізується у юнацькому віці і стає головною рушійною силою її подальшого розвитку. Майбутнє професійне середовище і професійна діяльність виступають як сфера реалізації і розвитку здібностей людини, і як сфера соціальних контактів, у яких усвідомлюються і втілюються у конкретно-практичних і поведінкових формах її цінності, установки, уявлення. Отже, у виборі людиною певної сфери діяльності реалізуються її життєві плани.

        Проблема професійного самовизначення має три головних аспекти: проблема самореалізації особистості,  проблема вибору професії і прийняття рішень, і  проблема адаптації у обраній професії.

       Серед основних психологічних засад  професійного самовизначення виділяють інтереси, нахили, наміри, а також вікові та гендерні особливості.

       Професійний інтерес - це внутрішній пізнавальний мотив, пов’язаний з вивченням змісту професії, виникає на основі пізнавального бажання до певної області  і в процесі свого розвитку може перерости у стійку потребу в активному, дієвому ставленні до предмета, у схильність.

       Професійні схильності полягають у поєднанні професійних інтересів з

усвідомленням власних здібностей і можливостей.

       Професійний намір передбачає наявність професійних інтересів, самооцінки здібностей те реалізації практичних спроб у професії. Спроби можуть здійснюватися як у справжній професійній діяльності, так і в модельованих умовах. Професійні наміри забезпечують дійсне самовизначення людини. 

      Вікові особливості  активно впливають на професійний вибір. У юнацькому віці це питання потребує невідкладного рішення, а ось, наприклад, у підлітків – ця проблема  не є нагальною, уявляється нечітко і не викликає потреби обмірковувати переваги і недоліки професійної діяльності в тій чи іншій галузі.

Гендерний чинник є однім з найважливіших при виборі професії. Статеворольова ідентичність формується і змінюється залежно від умов виховання, навчання і ступеню тиску статеворольових стереотипів, які прививаються засобами масової інформації. Жінки надають перевагу роботі з людьми і розглядають якість виробничих відносин як один з основних факторів вибору професії, а чоловіки надають основне значення свободі і автономії діяльності.

        Факторів, що можуть вплинути на професійний вибір старшокласника, існує велика кількість. Чинники, які впливають на вибір професії можуть бути як позитивні, так і негативні. Вони залежать  від рівня розвитку країни і від можливостей самого старшокласника. Це і вибір професії по династії, тобто наслідування батьків, і орієнтування на авторитетну для дитини людину, орієнтування на престижність, має місце і явище конформізму та фактор матеріального забезпечення родини.

       Обираючи професію, юнаки, в першу чергу, мають звертати увагу на свої вподобання, здібності і можливості, але не треба забувати про те, що для розвитку країни потрібні самі різноманітні фахівці і спеціалісти.

       Мною здійснювалось дослідження психологічних засад професійного самовизначення у старшому та середньому шкільному віці  за допомогою анкетування, яке дає інформацію про професійні інтереси, нахили і наміри учнів; методики «Карта інтересів» (за О.Ю. Голомшток), яка вивчає сферу інтересів школяра та  методики «Диференційний діагностичний  опитувальник» (за Є.О.Клімовим), що допомагає з’ясувати тип професій, до яких здібний учень.

У ході дослідження були з’ясовані деякі вікові відмінності у професійних намірах старшокласників та учнів середньої школи:

•     старшокласники стоять перед реальним вибором і тому більше вагаються, а для підлітків ситуація вибору досить віддалена, тому вони впевненіше і точніше, ніж старшокласники вказують на майбутній вибір професії. На професійний вибір дев’ятикласників мають вплив батьки та друзі;
•     старшокласники більше враховують об’єктивні реалії: можливості працевлаштування, матеріальний стан сім’ї, поради батьків тощо, тоді як для підлітків характерне просто  уявлення себе в професійному образі;
•     для старшокласників характерний вибір більш розповсюджених і популярних професій,  а для підлітків – престижних і романтичних. Це пов’язано з тим, що підлітки орієнтуються на привабливі сторони професії, а старшокласники намагаються оцінити професію в цілому;
•     старшокласники більш усвідомлюють значення навчання у професійних закладах для отримання професії, тоді як значна частина підлітків готова йти працювати відразу після школи.

       Також в ході дослідження було відстежено позитивний вплив профорієнтаційної роботи на професійне самовизначення учнів. У десятикласників, в порівнянні з учнями  9 класу,  після проведеної профорієнтаційної роботи в школі професійний вибір в більшій мірі співпадає з професійним напрямком  та здібностями. Відбувається зміна інтересів та, навіть, професійного напрямку дитини.