Стаття: «Різновиди музичної діяльності, що впливають на духовний розвиток дітей»

Про матеріал
Сприйняття музики –одна з найскладніших проблем, які постають перед вчителем музики. В музичному вихованні сприйняття класичної музики дітьми є провідним видом діяльності. І виконавство, і творчість дітей базується на яскравих музичних враженнях. Відомості про музику так само подаються в опорі на її «живе» звучання. Розвиток сприйняття збагачує всі музичні прояви дітей.
Перегляд файлу

стаття: «різновиди   музичної  діяльності, що впливають  на духовний розвиток дітей»

 

1. сприйняття  музики як головний фактор духовного  виховання

Сприйняття музики –одна з найскладніших  проблем, які постають перед вчителем музики. В музичному вихованні сприйняття  класичної  музики дітьми є провідним видом діяльності. І виконавство, і творчість дітей базується  на яскравих  музичних  враженнях. Відомості  про музику  так само   подаються в опорі на її  «живе» звучання. Розвиток  сприйняття збагачує  всі  музичні  прояви дітей.

Сприйняття музики сприяє  активізації розумових операцій, таких як порівняння, зіставлення, виділення рис  спільного і  відмінного. Для цього  добре  використовувати  контрастні   музичні  твори (марш-танець-колискова).

Не можна уявити духовне виховання  без слухання  музики, без того, щоб вже у дитячі  роки у дитини  не було улюблених  мелодій таких як: "Пісня жайворонка", "Пролісок" П. Чайковского, "Колискова" В. Моцарта, "Сміливий вершник" Р. Шумана  та ін.

Головне  піклуватися про те, щоб в духовне  життя  дітей увійшло все найкраще  з музичних  скарбів людства (насамперед всього українського народу ), щоб  слухання  одного і того ж  твору давало естетичну  насолоду, накладало відбиток  на мислення  і емоційне  життя.

Перед слуханням музики потрібна розповідь про ту реальну  дійсність  або фантастичні картини, які  відображені в музичних образах. Розповіді надається велике значення: вона налаштовує дітей на сприйняття твору. Так, перед слуханням "Танцю феї Драже" можна розповісти  дітям старовинну казку Е. Гофмана, сюжетну канву якої  композитор вклав у основу балету. Яскравими, виразними словами потрібно прагнути  створити  в уяві  дітей образ доброї феї -  легкої, граціозної. Діти слухають музику, потім  оповідають про те, як вони уявляють палац феї. Уява малює ставки, фонтани, тінисті  гаї  і таємничі печери. Фантастичні   образи  пробуджують бажання ще раз послухати музику. Тлумачення музичного твору, особливо  невідомого дітям, потребує великого такту і високої педагогічної культури. Ніколи не можна забувати, що мова музики – це мова почуттів; навіть народна пісня з нехитрим, часом  елементарно простими словами сприймається як художній  твір  тільки завдяки  мелодії. Щоб розяснити сутність художніх  образів музичного твору, вчитель повинен  сприймати специфіку образотворчих  засобів  композитора. Пояснення повинно  бути своєрідною  завершеною  художньою розповіддю, почутою  дитиною з вуст вчителя. Вже сама по собі ця розповідь  повинна  пробудити почуття, викликати  переживання, створити в уяві  яскраві  картини, адже краса музики - могутнє джерело думки. Яскраві образи, що народжуються в уяві дитини під впливом  музичної  мелодії, оживляють думку, направляючи її численні струмочки  в єдине русло. Діти прагнуть  словами намалювати  те, що створило уяву, що вони відчувають, методами  адекватними природі мистецтва.

Як  відзначали   музиканти-педагоги (Л.В. Горюнова, Л.В. Школяр, О.Д. Критська), процес сприйняття  повинен супроводжуватись  співпереживанням  і виникненням  морально - естетичних оцінок музичних сенсів ,а результатом такого сприйняття  повинна  бути  ситуація внутрішнього духовно-морального вибору.

Проблема сьогоднішнього покоління в тому ,що йому властива велика ступінь «емоційної глухоти», нездатності  до  емпатії ,що в подальшому приводить  до проблем в спілкуванні. Тому розвиток чуттєвого сприйняття, здібності до  емоційно-естетичної  оцінки – найважливіше  завдання  музичної  освіти.

Наприклад, вчитель говорить: «Діти, а тепер  закрийте очі та вслухайтесь  у музику серцем , відчуйте її красу , віддавайтеся  повністю течії цієї  енергії життя, сонця, укладеної  в ній!». Цей великий досвід  людських почуттів формувався, зберігався і передавався новим поколінням за допомогою мистецтва… Але цей досвід не передавався через гени. Він соціальний. І єдиний соціальний  шлях  його передачі - усі  види  мистецтва, тому що передавати  його поза  почуттів  не реально. Від почуття до  почуття. І в цьому – справжня мета художньої людини .

Однак варто зазначити , що найвищу  насолоду  від   витвору  мистецтва виникає тоді, коли людина осягає задум художнього  твору, вона виходить на ступінь переживання – розуміння . Буд-який вид діяльності  на уроці  музики повинен активізувати  почуття і розум, підштовхувати до творчого  осягнення  и  серцем, і розумом сутності  музичного твору. В  зв’язку з  цим не менш важливою  проблемою є  організація на уроці музики художньо - педагогічного спілкування і  «інтонаційної  атмосфери  уроку». Уміння  створити  гарну  атмосферу на уроці , коли  музика є головною  діючою особою  на уроці , організувати діалог між школярами  з  приводу музики – це найважливіше вміння  вчителя , вдосконаленню  якого  не має  меж. Урок музики передбачає ,що  все,що буде  відбуватися на уроці   музики, повинно відзначатися   музикою   і  природою   сприйняття  музики.

Всі види  музичної  діяльності можна тільки тоді   назвати художньою  діяльністю, коли  на уроці школярі   відтворять  життєву музику за допомогою інтонації , осягнуть сенс   твору  як свого власного, будуть  брати участь  у народженні музики. Тому можна виділити  такі   види  художньо-естетичної  діяльності  дітей на уроці  мистецтва (по О. Жарковій, Т. Стюхіній), як:

- художнє  сприйняття (сприйняття  співпереживання почуттів , настроїв  автора, його ідей і сенсів);

- художній  аналіз (вербальне  пояснення  своїх  переживань , сенсів  шляхом міркувань , потім – художнє   прозріння);

- художнє  виконання (передача голосом ,жестом ,на інструментах художнього  образу);

- художня творчість (вираз власних почуттів і думок в процесі  інтонування  та імпровізації).

 

 

2. Різні  види  музичної  діяльності, які впливають  на духовний розвиток   дітей

Усі  види музичної  діяльності  можуть  служити  засобами  духовного  розвитку .На уроках в школі  звучить  музика  вокальна  та  інструментальна, її звязок  зі  словом  допомагає    осмислити  моральну  ідею  твору. Перед учнями  виникають  втілені  в мелодії  і  безпосередньо  пережиті  почуття: цінність дружби  і  товариства, взаємодопомоги , прояви  чуйності  у  відношенні   до  іншого , осуд   зарозумілості , схвалення  скромності.

Вплив  інструментальної  музики  зазвичай  поєднують  з  переживанням  моральної сторони її  змісту, яка  конкретизується назвою  твору, особливостями   історії  створення, співзвучністю  ідей  теперішнього   часу.

Важлива  роль належить спільним переживанням слухачів , обумовленим  колективним характером музичного  сприйняття, в ході  різних  ритуалів, свят , в концертному  залі, на уроках. Дана точка зору на особливості  духовного  впливу  музики основана на зовнішній  стороні. Так, у вокальному  творі виховний  акцент робиться  на розкритті  морального  змісту тексту, а в інструментальному — на пояснюючому слові вчителя. Виконання  твору  постає  перед учнями  як деякий звуковий феномен, емоційно  доповнюючи і «виправдовуючи» своє словесне оточення. Виникає  злиття «музикальності» и «моральності», головне  — не тільки «навчати », але   забезпечити  «вплив» на мораль .

Спів , і  перш  за все  класичний  репертуар, є одним  із основних механізмів, впливаючи на формування  загальнолюдських цінностей дітей. Дотик  до  безсмертних  музичних  творів, а тим більш до  їхнього активного художнього  освоєння, несе  в собі  естетичний  заряд.

Пісенний жанр сприяє  емоційній  чуйності дитини , творчому самовираженні учня в сольному, ансамблевому і хоровому одноголосному та двоголосному виконанні зразків  вокальної  класичної  музики, народних та сучасних  пісень з  супроводом та без супроводу, в тому числі основних тем інструментальних  творів; у пошуках  варіантів їх виконавської  трактовки. Збагачує  досвід вокальної  імпровізації.

Развиток навичок імпровізації служить основою формування художньо –ціннісного  відношення до  оточуючого  миру. Образне мислення  розвивається багато в чому саме  на основі  імпровізаційної   творчості. Імпровізація — це найдоступніша  форма продуктивного самовираження дітей, яка  веде до розкріпачення особистості.

Активізація здібностей  художнього  узагальнення як  основи для цілісного сприйняття  багато вимірності  мистецтва.    Урок музичного мистецтва має необмежені можливості для розвитку творчих здібностей учнів, адже музика спонукає до творчої діяльності, що потребує, у свою чергу, засвоєння певної сукупності спеціальних знань, умінь, компетентностей.

 Творча компетентність є тим засобом, що допомагає дитині відтворювати свої почуття, думки, фантазії у самостійній творчій діяльності, що приводить до вищого прояву творчої самореалізації дитини — креативності.

 Урок музичного мистецтва має бути творчим і, як будь-яка творчість, підпорядковуватися певним закономірностям, науковим положенням і відображати специфіку предмета. Дитина повинна не просто прослухати музику, але почути її, внутрішньо збагатитися, навчитися використовувати свої знання у подальшому житті.

Тому варто перенести акцент із вивчення власне предмета на його застосування як засобу формування особистості учнів, активізацію творчої діяльності та залучення учнів до активної самостійної діяльності. Учням подобаються ті види навчальної діяльності, що дають їм матеріал до роздумів, можливість виявити ініціативу й самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчого підходу.

Розвинути  почуття прекрасного можливо   і потрібно  не скільки  шляхом пояснення, скільки  через процес активного  спостереження - переживання оточуючого  світу  в доступних для дітей формах.

Дитині  легше відчути  добрий  початок, якщо  воно дається в протиставленні  злу, легше та глибше  сприймають радість, якщо вона відтінена  сумом  та ін. Контрастне зіставлення  матеріалу полегшує  сприйняття  витворів  мистецтва. Увагу  школяра  направлено на пошук ідентичного, або протилежного  емоційного  стану. В результаті  непомітно долається  бар’єр специфічної   художньо-образної   виразності  окремих  видів мистецтва, що допомагає пізнати багато вимірність, розібратися в позитивних  або  негативних  емоціях.

Формування  музичного  мислення   сприяє  загальному   інтелектуальному розвитку  дитини. Завдяки  бесіді   про класичну   музику, діти  доповнюють свій багаж новими знаннями,  цікавими  відомостями . Так діти дізнаються , що композитор –це   людина , яка  створює   музику. Вальс – це танок, вершник  –це  людина,  що скаче верхи  на  коні , шарманка –це   старовинний музичний   інструмент .

 Діти  поповнюють свій  словниковий  запас новими  музичними термінами ,які характеризують  їхній   настрій,  почуття  передані  у   музиці.

Діти підбирають до  веселої  музики  слова – весела, радісна, кумедна, смішна . До  сумної  – ніжна , мрійлива , плавна, ласкава, сумна.

Діти  доповнюють  словниковий  запас  і  новими  музичними термінами: темп, тривалість, вступ, заспів, приспів, пауза. Моральне  виховання   є засобом  активізації духовного потенціалу особистості, що  компенсує  недолік   його прояву   у  інших  областях соціально - духовного життя ; це  універсальний   засіб  духовного розвитку людської   особистості, в певній  мірі   сприяючи гармонізації   її   суспільного  буття.

Практичні  рекомендації  для найбільш  успішного духовного   виховання   учнів   засобами   класичної   музики:

1. Використовувати  на уроках музики   художню   творчість, створення    віршів  або  розповідей  на ту чи  іншу   музику;

2. Проводити    музичні   спектаклі , свята.

3. Регулярно займатися музичною  ритмікою, грою на музичних   інструментах, хоровим  співом.

   4. Регулярно слухати   класичні    музичні    твори.

  Естетичні, моральні і музичні мети виховання носять насамперед розвиваючий характер. У процесі музичного навчання створюються оптимальні умови для всебічного розвитку дітей і відбувається це тільки через діяльність.

Музичні заняття впливають на формування естетичного смаку. Сприяють становленню характеру, норм поведінки. Збагачують внутрішній світ людини яскравими переживаннями. Музичні заняття не що інше, як пізнавальний багатогранний процес, який розвиває художній смак дітей, виховує любов до музичного мистецтва - формує моральні якості особистості та естетичне ставлення до навколишнього.

Музичне  виховання  розглядається в музичній педагогіці як невід'ємна частина морального виховання підростаючого покоління, підсумком якого є формування загальної культури особистості. У нашій країні музичне виховання розглядається не як сфера, доступна лише обраним особливо обдарованим дітям, але як складова частина загального розвитку всього підростаючого покоління. Одним з видів музичної діяльності є ритмічні рухи. На заняттях значна частина часу відводиться розучування різних рухів під музику. Діти вчаться прискорювати і сповільнювати руху, невимушено рухатись відповідно до музичними образами, різноманітним характером, динамікою музики. 
Слухання музики - одна з кращих форм роботи для розвитку здібностей активно сприймати музику і уважно вслухатися у різні її особливості. До того ж слухання музики дозволяє познайомити дітей зі значно більш складною музикою в порівнянні з тією, яку вони самі виконують. Діти отримують можливість почути великі вокальні, інструментальні, оркестрові твори в хорошому виконанні. Слухання дає можливість почути музику різних жанрів, форм, стилів, епох у виконанні відомих виконавців і композиторів. У наш час слухання музики, завдяки широко розвиненою концертної діяльності, розвитку різноманітних видів технічних засобів, здатних відтворювати музику (радіо, телебачення, магнітофони, кіно тощо) стає доступною формою спілкування з мистецтвом широких верств населення. Потік музичної інформації практично безмежний. Тим важливішою стає проблема організації цілеспрямованого слухання музики, що допомагає формувати вибірковість споживання музичних вражень у відповідність з рівнем вихованого художнього смаку. Спостереження показують, що навчити дітей активно слухати музику - справа складна. Завдання полягає саме в тому, щоб процес сприйняття був активним,творчим. 
          Можна зробити висновок про те, що музика прикрашає життя, робить її більш цікавою, а також відіграє важливу роль в загальній роботі з виховання наших дітей. Музичне розвиток надає нічим не замінне вплив на загальний розвиток: формується емоційна сфера, удосконалюється мислення, дитина робиться чуйним до краси в мистецтві і житті. Класична   музика займає  особливе   місце  у вихованні  духовної моральності  учнів , завдяки  її безпосередньому   комплексному впливу.  Музична  діяльність , в силу її  емоційності, приваблива   для  дитини . Лише  музика  допомагає  формувати у дитини  естетичне   сприйняття  інших  видів   мистецтва та  оточуючого  світу , розвивати  образне  мислення   та  уяву. Тому формування основ музичної   культур, а через неї  і  художньої  та естетичної   культури   дитини  – актуальна   задача  теперішнього  часу.  Таким чином , ведучими  ознаками, які  визначають   духовний  розвиток   особистості, є   участь    у   музичній   творчості   за  допомогою   різних   форм музичної   діяльності , розвиток   морально –естетичних  сторін  особистості   під впливом   її   музично - культурного потенціалу, високий рівень знань  та оцінюване   уявлення  про  музику.

 

doc
Додано
31 січня 2019
Переглядів
211
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку