Стаття стосовно інтеграції фізкультури та іноземної мови

Рухлива гра як засіб фізичного виховання - шлях до пізнання іноземної мови

Штогун Ольга вчитель німецької мови Щекичинської ЗШ І-ІІ ступенів,

Олексійчук Валентина вчитель фізкультури Щекичинської ЗШ І-ІІ ступенів

У стаття здійснено аналіз та співставлення результатів використання та вирішення проблеми реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процесі школи із застосуванням рухливих ігои як до пізнання іноземної мови.

Ключові слова: іноземна мова, між предметні зв’язки, рухливі ігри, фізична культура, освітній процес.

Освіта - це та сфера, яка готує людину до життя, і ця підготовка має здійснюватися комплексно - всіма педагогами, на уроках з усіх навчальних предметів, що відображатиме комплексний цілісний підхід до навчання, виховання та зміцнення здоров’я дітей. У Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа підкреслюється, що «початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту, інтеграція знань» [7].

Система шкільної освіти передбачає використання в навчальному і виховному процесах традиційних і нетрадиційних форм і засобів впливу на дітей Важливе місце серед них відводиться рухливим іграм [4].

Сучасна педагогіка високо оцінює значення рухливих ігор. У грі діти вступають у певні взаємини між собою. За таких умов педагог має можливість глибоко вивчати кожного учня, виявляти індивідуальні особливості всіх вихованців і впливати на них у бажаному напрямі. У процесі гри він може сприяти вихованню навичок колективної поведінки, дисциплінованості, чесності та працьовитості. Ігфй, змістом яких, наприклад, є рятування товариша, виховують у дітей товариськість, почуття дружби, бажання допомагати один одному. Поняття «гра» дуже широке і багатогранне [3,5,12]. Відтак існує чимало підходів до його визначення, деякі з них подані в таблиці №1.

Таблиця 1. Різні визначення терміну «гра»

Узагальнюючи ці та інші визначення, можна констатувати, що гра розглядається як певна діяльність дитини, спрямована на задоволення її інтересів та вирішення виховних завдань.

Регулярне проведення ігор у освітньому процесі дітей та молоді сприяє формуванню в них основних рухових навичок, поліпшує діяльність організму, збільшує працездатність і зміцнює здоров’я [10].

У наш час все більше розширюються зв язки України із зарубіжними країнами, й інтерес до вивчення іноземної мови невпинно зростає. У методи¹- викладання іноземної мови існують різні способи оптимізації навчальної діяльності, в тому числі й рухливі ігри

Мета роботи: дослідити теоретичні засади використання міжпредметних зв'язків у навчальному процесі, застосовуючи рухливі ігри, особливо на початковому етапі вивчення іноземної мови.

Методи дослідження. Теоретичний аналіз літературних і наукових даних, аналіз передового практичного досвіду спеціалістів з фізичної культури та іноземної мови

Ігрова діяльність на уроці дуже важлива Проводячи такий урок, обов’язком вчителя є створення атмосфери дружби, довіри. Він повинен не тільки ставити свої умови гри, але й приймати ідеї учнів. Під час гри всі учні мають рівний статус. Слабкий у мовній підготовці учень може стати першим у грі: винахідливість та кмітливість стають іноді важливішими за знання предмета [9].

Пошуки ефективних шляхів підвищення рівня освітнього процесу школярів дедалі більше привертають увагу багатьох учених та педагогів-практиків. На думку О. Дубогай, одним із негативних явищ сьогоднішньої системи освіти є розрив між фізичним вихованням і всіма іншими видами навчальної діяльності школярів. Автор наголошує на взаємозв’язку  пізнавальної і рухової діяльності у процесі навчання, який передбачає інтегрований освітній, оздоровчий виховний ефект, на відміну від впливу її окремих компонентів, які в сучасній школі реалізуються незалежно один від одного. Рухова діяльність учнів, яка організована у вигляді взаємодії дидактичного матеріалу і спеціально підібраних фізичних вправ, знімає розумову і м’язово-статичну втому, стимулює вищу нервову діяльність. Навчання має бути пізнавально- руховим, наголошує О. Дубогай, яке спонукає школярів застосовувати свої розумові здібності у руховій діяльності [3].

Міжпредметні зв’язки цікавлять багатьох вітчизняних науковців (Н. Бібік, М. Вашуленко, В. Ільченко, А. Єремкін, О. Комар, А. Степанюк, Л. Романишина, Б Тевлін).

Теоретичні засади використання міжпредметних зв’язків у навчальному процесі закладені у працях таких методистів, як Л. І. Млошечек, О. М Немерова. Н. С. Волкової, Г І. Годера. Треба зазначити, що розробкою такої теми,,як «використання міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі», активно займались дидактик Г. І. Біленький,  Л. П. Вороніна. О.І. Єремкін, В. Н: Максімова, В І Паламарчук

Окремі питання цієї, проблеми розглядались, також, в працях таких психологів, як І. Г Білявський, Б. О. Вяткін, П. В. Гамезо, Ф. І. Іващенко. О. В. Петрівський.

До цієї теми зверталися і такі педагоги як Б. П. Вугрич, С. У. Гончаренко, Г. Б, Корнатов, Є. С. Ляхович, В. М. Полонський.

Великого значення у вирішенні проблеми реалізації міжпредметних зв'язків у процесі фізичного виховання школярів надає професор Б. Шиян. Він зазначає, що реалізація міжпредметних зв'язків дає змогу: прищеплювати учням гігієнічні навички; навчати раціонально будувати режим праці і відпочинку; отримувати знання про загартування організму, шкідливі звички; ведення здорового способу життя; у процесі постановки завдань уроку звертатися до знань, які вони отримали з інших предметів для пояснення сутності рухів та їх впливу на організм школяра; вважати міжпредметні зв'язки доброю основою для об'єднання зусиль усіх шкільних педагогів на розвиток масової фізичної культури у школі, вивчення іноземної мови та підготовку учнів до життя [12].

Урок фізичної культури, який проводиться із школярами, комплексно вирішує оздоровчі, освітні та виховні завдання.

Водночас, ми ставимо перед собою запитання: чи можливо вирішити оздоровчі, освітні та виховні завдання уроку, використовуючи тільки навчальний матеріал предмета фізична культура? Чи буде ефективним навчально-виховний процес на уроці без використання знань з інших предметів? Чи буде цілісною і повноцінною підготовка школяра до активної життєдіяльності без взаємозв'язків з різними предметами?

Дані науковців та багаторічний педагогічний досвід переконують, що всі навчальні предмети, у тому числі й предмет фізична культура, мають великі можливості для реалізації міжпредметних зв'язків з метою підготовки учнів до активної життєдіяльності у суспільстві. У цьому контексті урок фізичної культури є основою (центром) реалізації міжпредметних зв'язків.

Міжпредметні зв’язки за складом показують - що використовується, трансформується з інших навчальних дисциплін під час вивчення конкретної теми.

Міжпредметні зв'язки фізичної культури з іноземною мовою використовують для розкриття змісту уроку з метою кращого усвідомлення і закріплення навчального матеріалу, розширення світогляду учнів здійснення всебічного і гармонійного розвитку, а у кінцевому результаті — підготовки до життя [5, 9] Для вибору гри слід чітко знати завдання, що вирішуватимуться, рівень розвитку учнів, місце і час проведення Підбираючи гру слід враховувати основні завдання уроку. Успішність гри може бути забезпечена лише в тому випадку, коли вчитель як організатор навчального процесу зможе створити вільну від страху перед кожним висловлюванням атмосферу; брати участь у грі; бути максимально витриманим, цікаво та різноманітно організовувати роботу, беручи до уваги вікові та індивідуальні особливості учнів. У ході ігрове діяльності на заняттях з використанням іноземної мови триває інтенсивний розвиток усіх видів мовленнєвої активності (письмо, читання, говоріння, аудіювання), відпрацювання усіх типів спілкування.

Для організації гри велике значення мають лічилки, що дають можливість швидко організувати гравців настроїти їх на об’єктивний вибір ведучих.

Рухлива гра "Передай - бол".(Іноземна мова). Вивчення теми -.«Числівники»

Підготовка і пояснення рухливої гри.

У грі беруть участь дві команди. Гравці однієї із команд володіють м'ячем і намагаються передати його комусь із гравців своєї команди. Таких передач може бути 5 або 10 (за домовленістю). При передачі м'яча рахують голосно іноземною мовою. Команда, яка зуміла цього досягнути, виграє очко. Проведення і підбиття підсумків рухливої гри.

Ігри-естафети з використанням вивчених на іноземній мові слів: «тенісний м'яч», «скакалка» «футбольний м'яч», «волейбольний м'яч», «обруч», «гімнастична палиця», «рюкзак» та ін.

Підготовка і пояснення рухливої гри.

У грі беруть участь дві команди. Гравці по черзі за сигналом судді підбігають до речей, розкиданих напроти команди і вибирають названий на іноземній мові предмет. Перемагає команда, гравець якої першим і правильно виконав завдання.

Серед великої різноманітності ігор особливе місце займають ігри. Під буквеними іграми ми розуміємо своєрідні загадки, в яких потрібно відгадати слово або фразу, написані незвичним способом Для відгадки необхідно провести комбінаторні перетворення з буквами - змінити їх послідовність, розміщення одна відносно до одної, порядок читання, додати або вилучити окремі букви. Такі розважальні ігри мають різні назви - розважальні, інтелектуальні, словесні, тестові ігри, буквені задачі.

У ці ігри грають з метою змагання, групами, індивідуально, в письмовій чи усній формі, із застосуванням наочності або без неї.

Висновки.

Таким чином, ігрова діяльність, окрім навчальної - такої, яка сприяє ефективному вивченню іноземної мови, виконує виховну та розвиваючу функції. У процесі ігрової діяльності учні залучаються до культурних цінностей народів країн, мову яких вони вивчали, розширюючи тим самим свій образ світу та образ себе у світі.

На основі аналізу ми вважаємо, що міжпредметні зв’язки у процесі фізичного виховання — це взаємна узгодженість навчального матеріалу предмета фізична культура зі змістом іноземної мови, спрямована на ефективне вирішення завдань фізичного виховання школярів та їх мовної підготовки до активної діяльності.

Література

1.       Бех І. Система фізичного виховання має формувати в учнів загальнолюдські гуманістичні цінності / і. Бех // Фізичне виховання в школі. - 1998. - № 1. - С. 3.
2.       Вільчковський Е. С., Козленко М. П., Цвек С. Ф. Система фізичного виховання молодших школярів : навчально-метод. посіб/ Е. С. Вільчковський, М. П. Козленко, С. Ф. Цвек. - К. : ІЗМН, 1998. - 232 с.
3.       Дубогай О. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності молодших школярів / О. Дубогай // Початкова освіта. - 2003. - № 29-30 (221-222). - серпень. - С. 1-45.
4.       Кругляк О. Міжпредметні зв'язки на уроках основ здоров'я і фізичної культури в початкових класах / О. Кругляк // Фізичне виховання в школі. - 2003. - № 3, - С. 51-55.
5.       Кругляк О. Реалізація міжпредметних зв'язків у процесі фізичного виховання учнів початкових класів: Посібнцк-практикум7 О. Кругляк. - Т. : Підручники і посібники, 2005. - 120 с.
6.       Москаленко Н. В., Ломако Н. М. Фізкультурник у Спортивній країні : навч посіб. [для учнів 3 класів] / Н. В. Москаленко, Н. М. Ломако. - Дніпропетровськ : ДДІФК, 2002. -44 с

84