Стаття "Використання інформаційних технологій для організації навчання географії та моніторингу його"

ОлегАндрійович Манзевитий

 Стаття

«Використання інформаційних технологій для організації навчання географії та моніторингу  його якості»

Сучасне державне та соціальне значення  школи – це якісна середня освіта. А одним із важливих аспектів процесу навчання географії є ​​його орієнтація на  результат, тобто на засвоєння усіма учнями географічних знань та умінь. Результати навчання географії, сформованість основних ключових географічних компетенцій учнів багато в чому залежить від того, як організований навчальний процес та контроль якості освіти.

Уроки з використанням інформаційно-комп’ютерних технологій (ІКТ) є одним із найважливіших результатів інноваційної роботи в школі. Майже у будь-якій  темі з географії можна застосувати комп'ютерні технології. Важливо одне – знайти те, що дозволить зробити урок по-справжньому розвивальним і пізнавальним. Використання інформаційних технологій дозволяє здійснити задумане, зробити урок сучасним, впливає на зростання професійної компетентності вчителя, що сприяє значному підвищенню якості освіти й веде до вирішення головного завдання освітньої політики.

Застосування комп'ютерних технологій під час уроків дає можливість наочного представлення навчального матеріалу, сприяє підвищенню якості освіти, відіграє значну роль у підготовці учнів до державної підсумкової атестації та ЗНО. Тому зростає необхідність використання мультимедійних презентацій на уроках географії та тестування як ефективного способу перевірки знань учнів.

Презентація - форма екранної подачі матеріалу у вигляді слайдів, на яких можуть бути представлені таблиці, схеми, малюнки, графіки, аудіо- та відеоматеріали, фрагменти мультимедійних енциклопедій, карт.

Найбільш доступним і простим для створення таких уроків є середовище PowerPoint. Учитель звільняється від необхідності малювання якогось креслення безпосередньо на уроці, що економить час та дає якісне екранне зображення, яке задовольняє і вчителя, і учнів.

У процесі пояснення особливо зручно використовувати анімовані слайди, аби показати, виділити, на яких елементах чи об'єктах необхідно зосередити  увагу, щоб у  певний час з'явилася потрібна інформація. Можна накладати звук, наприклад, щодо географічного диктанту, релаксації чи інших цілей. Під час закріплення знань із пройденого курсу використовується тестовий документ, який можна створити в Microsoft Word. Більш яскравий вигляд він має у PowerPoint. Результат тесту видно відразу на демонстраційному екрані, що завжди захоплює учнів, якщо їхні відповіді збігаються з правильними.

Використання мультимедійних презентацій допомагає вирішити такі завдання:

•                   засвоїти базові знання з предмету;
•                   систематизувати засвоєні знання;
•                   сформувати навички самоконтролю;
•                   сформувати мотивацію до навчання;
•                   надати навчально-методичну допомогу учням у самостійній роботі з навчальним матеріалом.

Очікувані результати:

          - підвищення пізнавальної активності учнів;

         - розвиток ключових компетенцій;

- підвищення інтересу до  географії.

Методика використання презентацій передбачає вдосконалення системи управління навчанням на різних етапах уроку, посилення цікавості до нього, демонстрацію можливостей комп'ютера не лише як засобу для гри, а й контролю знань та покращення  якості знань, зокрема у царині сучасних інформаційних технологій [3].

Використання ІКТ є одним із способів управління якістю освіти, зокрема у створенні моніторингу рівня навченості учнів. У школі він складається з проведення підсумкових моніторингових робіт наприкінці першого та другого семестрів. На сьогодні моніторинг - один з найпоширеніших діагностичних методів у педагогічному середовищі.

        Існує декілька визначень поняття моніторингу.

  Моніторинг – це професійна діяльність з відстеження стану або розвитку, будь-якого предмета вивчення, яка дозволяє оцінити результативність здійснюваної діяльності та прийняти своєчасні та обґрунтовані рішення.

 Моніторинг – це інструмент, що допомагає самому педагогу скерувати навчальний процес на індивідуальні можливості кожного учня, створити для нього оптимальні умови для досягнення якісного освітнього результату.

Зрештою, це спосіб безперервного науково-обґрунтованого стеження за станом, розвитком  педагогічного процесу з метою раціонального вибору засобів їх вирішення .

Мета моніторингу:

- проаналізувати та оцінити результативність навчання;

- оцінити ефективність навчального процесу;

- проаналізувати успішність навчання;

- узагальнити досвід;

- уникнути помилок у майбутньому.

Завдання моніторингу полягають у зборі та накопиченні фактичного матеріалу про стан навчання, попередженні негативних тенденцій в організації освітнього процесу, здійсненні прогнозування, розробці рекомендацій для оптимізації навчання.

Рис. 1. Види моніторингу

Джерело: складено та побудовано автором

В організаційно-технологічному плані моніторинг можна охарактеризувати

такими поняттями: наступність, безперервність, автоматизація.

Моніторинг якості навчання географії дозволяє порівнювати об'єктивні оцінки рівня засвоєння навчального матеріалу та суб'єктивні оцінки вчителя,  вносити зміни до організації та зміст контролю знань, виявляти учнів із низьким рівнем підготовки та розробляти систему заходів для їхньої підтримки.

 Система контролю знань у формі моніторингу має ряд переваг перед іншими, оскільки враховує всі види робіт учня протягом певного  часу, забезпечує єдність вимог щодо кожного учня, демонструє наочність результатів, забезпечує розвиток самостійних навичок під час виконання контрольних завдань, є потужним стимулом для отримання позитивної оцінки.

Згідно з принципами організації контролю робота проводиться за наслідками вивчення теми. Сам факт її проведення та приблизні терміни відомі заздалегідь і вчителю, і учням. Зміст роботи охоплює всю тему, а не окреме  питання чи  частину. Робота виконується учнями  письмово, без допомоги чи інструкцій учителя.

Оскільки вчитель має готувати здобувачів освіти до складання ДПА та ЗНО, то найкраще проводити роботи, які готують до цього. Вони повинні містити  весь пройдений матеріал за певний період та мають бути складені відповідно до програми.

Тестування є ефективним способом перевірки знань учнів. За допомогою можливостей  ІКТ  електронні тести дозволяють отримати результати одразу після завершення тесту.

Зразок моніторингової роботи з географії в 6-му класі

 Прізвище, ім'я____________________________________________________

Клас ___6__, предмет географія

 Варіант ____1____, дата __________

ЗАВДАННЯ А.

А1. Хто здійснив перше кругосвітнє плавання?

А. Фернан Магеллан; В. Васко да Гамма; Б. Христофор Колумб; Г. Джон Кабот.

А2. Прикордонні області між літосферними плитами, у яких відбувається виверження вулканів та землетрусу – це:

А. Платформи; В Гори; Б. Сейсмічні пояси; Г. Океанічні рівнини.

А3. Які форми рельєфу відповідають платформам?

А. Гірські області; В. Області складчастості; Б. Рівнини; Г. Серединно-океанічні хребти.

А4. Амазонська низовина знаходиться на материку:

А. Північна Америка; Б. Африка; В. Південна Америка; Антарктида.

А5. «Парниковий ефект» – це:

А. Поява великих Озонових Дір; Б. Збільшення середнього атмосферного тиску; В. Збільшення кількості кисню у складі повітря; Г. Глобальне потепління клімату Землі.

А6. Які повітряні маси найхолодніші та сухі?

А. Екваторіальні; В. Тропічні; Б. Помірні; Г. Антарктичні.

А7. До вітрів загальної циркуляції атмосфери (постійних вітрів) НЕ належать:

А. Західні вітри; Б. Пасати; В.Мусони; Г. Бризи.

А8. Холодна Канарська течія, порівняно з теплою, Північно-Атлантичною, має температуру води:

А. Вище; Б. Таку саму; В. Нижче; Р. Середню.

А9. Якої речовини у морській воді міститься найбільше?

А. Сірки; Б. Кухонної солі; В. Кисню; Г. Вуглекислого газу.

А10. Морські повітряні маси відрізняються від континентальних тим, що:

А. Вони більш вологі; В. Вони менш вологі; Б. Взимку вони холодніші; Г. Влітку вони тепліші.

А11. Зміна природних зон від екватора до полюсів називається:

А. Висотною поясністю; Б. Кліматичними поясами; В. Широтною зональністю; Г. Кругообігом живої речовини.

 А12. Яка з цих країн є найбільш густозаселеною?

А. Австралія; Б. Індія; В. Росія; Г. Канада.

А13. Назвіть найтепліший океан:

А. Індійський океан; Б. Північний Льодовитий океан; В. Тихий океан; Атлантичний океан.

ЗАВДАННЯ В.

В1. Зелені рослини поглинають вуглекислий газ, а виділяють кисень. Це приклад взаємодії:

А. Гідросфери та літосфери; В. Атмосфери та літосфери; Б. Біосфери та гідросфери; Г. Біосфери та атмосфери.

В2. Яке твердження про літосферні плити правильне?

А. Літосферні плити повільно пересуваються м'яким пластичним шаром мантії; Б. Материкові літосферні плити легші за океанічні; В. Переміщення літосферних плит відбувається зі швидкістю 111 км. на рік; Г. Кордони літосферних плит точно відповідають межам материків.

В3. Установіть відповідність у будові літосфери Землі:

1. Платформи             А. Стійкі, давні ділянки земної поверхні;

2. Сейсмічні пояси      Б. Нерівності на Землі;

                                     В. Прикордонні області між літосферними плитами.

Запишіть у таблиці літери, які відповідають вибраним відповідям.

 В4. Установіть відповідність між океанічною течією та її позначенням на карті.

Течія - Позначення на карті

А. Перуанська    1.

Б. Канарська      2.

В. Куросіо          3.

Г. Гольфстрім    4.

Запишіть у таблиці літери, які відповідають вибраним відповідям.

В5. За картою щільності населення світу визначте, де щільність населення вища:

    А. Європа; Б. Південна Америка; В. Австралія; Г. Північ Африки.

В6. Визначте, для яких широт є правильним такий опис:

«Вихідні струми повітря переважають. Повітря містить велику кількість водяної пари. За його охолодження утворюються потужні хмари і випадають атмосферні опади у вигляді злив». ______________________________

ЗАВДАННЯ С.

С1. Яке значення має атмосфера для життя на Землі?

Таким чином, за допомогою ІКТ учитель отримує дані, що відображаються в таблицях, діаграмах, графіках та виявляє рівень включеності учнів до освітнього процесу.

За останні три навчальні роки успішність учнів на уроках географії усіх класів за підсумками навчального року відносно стабільна.

Рис. 2. Динаміка середнього бала учнів з географії за 3 навчальні роки

Джерело: побудовано автором

За підсумками 2020-2021 навчального року,   10 класи  найуспішніші.

Рис. 3. Середній бал з географії за підсумками 2020-2021 навчального року за класами

Джерело: побудовано автором

Рис. 4. Динаміка середнього бала учнів з географії за класами

Джерело: побудовано автором

З рисунку 5 видно, що з кожним навчальним роком рівень успішності з географії зростає.

Рис. 5. Структура рівня знань учнів з географії за класами станом на кінець 2020-2021 навчального року

Джерело: побудовано автором

Тематичний моніторинг дає змогу проаналізувати успішність учнів за класами, статтю або поіменно в розрізі тем. Так, успішнішими за темою «Атмосфера» в 6 класі виявилися хлопці з середнім балом  7,57, тоді, як дівчата мають середній тематичний бал 7,44.

Рис. 6. Успішність окремих учнів 6 класу за темою «Атмосфера»

*Усі імена вигадані

Джерело: побудовано автором

Відповідно до результатів вживаються певні методичні чи організаційні заходи, що позитивно позначаються на якості навчання.

Учні можуть оцінити власний рівень підготовки, виявити проблеми у вивченні матеріалу. Моніторинг якості знань з географії дозволяє ефективно організувати підготовку до державної підсумкової атестації, предметної олімпіади, ЗНО.

Використані джерела:

https://www.lyceum93.lviv.ua/wp-content/

https://lib.iitta.gov.ua/3445/1/Tezy2011_

1.                Горобей С. Д. Моніторинг якості освіти. Аналітична довідка за результатами І семестру [Електронний ресурс] / С. Д. Горобей // Всеосвіта. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://vseosvita.ua/library/monitoring-akosti-osviti-analiticna-dovidka-za-rezultatami-i-semestru-65225.html..
2.                Науменко, С.О. (2011) Тестові завдання як інструментарій реалізації моніторингу навчальних досягнень учнів 6–7 класів з географії In: Сучасні проблеми та перспективи навчання дисциплін природничо-математичного циклу : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. СумДПУ ім. А. С. Макаренка, Суми, стор. 85-87.
3.                1. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 192 с.
4.                Семенова Л. А. Педагогический мониторинг в коррекции и повышении качества знаний учащихся в средней общеобразовательной школе / Л. А. Семенова. // Вестник КарГУ. – 2016. – №8.