29 вересня о 18:00Вебінар: Крок уперед чи стоїмо на місці: реалії роботи вчителя початкової школи

Стаття "Використання педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського у формуванні екологічного виховання учнів початкової школи

Про матеріал
Метою статті є популяризація педагогічної спадщини видатного педагога та письменника В.О.Сухомлинського та презентація мого власного досвіду застосування методики В.О.Сухомлинського на уроках природознавства в початковій школі в сучасних умовах та реаліях української школи.
Перегляд файлу

Використання педагогічної спадщини  В.О. Сухомлинського

у формуванні екологічного виховання учнів початкової школи

                               Природа стає виховним могутнім фактором лише тоді,

                               коли маленька людина після трьох - чотирьох років  

                               навчання з подивом приходить до думки:

                              « Світ навколо мене став багатшим,

                               красивішим, і ця зміна світу - моя праця, це я».

                                                                                               В.О.Сухомлинський

 

              

Українців з давніх-давен вважають  «дітьми природи». І не даремно, бо саме український народ  понад усе цінує та береже природні багатства своєї країни. Наша українська земля – справжня скарбниця з величезною кількістю природних ресурсів, якими вона готова ділитися з людьми.Але людство не має бути байдужим до майбутнього нашої прекрасної землі. Кожен українець повинен хоча б раз у житті посадити дерево, адже посаджене дерево - це–диво, народження нового життя, відчуття великої відповідальності за те, чи буде воно жити, чи ні.

Безцінною є ідея В.О. Сухомлинського взаємозв’язку духовного і матеріального з природою. У своїх дослідженнях він вказує на те, що природа - це колиска дитячої думки і робота вчителя полягає в тому, щоб кожна дитина пройшла школу дитячого мислення, щодо спілкування з природою. Важливим є те, щоб діти, бачачи і розуміючи свою єдність з природою, переживали, оберігали і примножували природні багатства. Природа - суспільна цінність, оскільки є джерелом пізнавальних, естетичних, комунікативних потреб.

 

                                                 1

Людина є частиною природи - без неї життя неможливе. То й берегти її треба як зіницю ока, всіляко охороняти, плекати, любити і шанувати.

Формувати таку переконаність і готовність втілювати її в житті треба змалку. Тим більше, що проблема екології нині набрала глобального масштабу.Бездушне і безвідповідальне використання природних ресурсів грозить привести людство до світової катастрофи. Тому головне завдання екологічного виховання - виховати таку особистість, щоб природа набула для неї життєво важливого значення.

Знання з екології сприяють формуванню в молоді дбайливого ставлення до природи, розвитку екологічної культури. Екологічні проблеми сучасності вимагають від системи освіти приділяти більше уваги формуванню екологічної свідомості, розуміння навколишнього світу і місця людини в ньому. Виховання екологічної культури молодого покоління допоможе відновити втрачену рівновагу і гармонію у відносинах "людина - природа".

Екологічне виховання - це організований і цілеспрямований процес формування системи наукових знань про природу і відношення суспільства до її багатств, поглядів і переконань, що забезпечують становлення відповідального ставлення школярів до екології та природних ресурсів, реальним показником якого є практичні дії учнів по відношенню до природного середовища, що відповідають нормам людської моральності. Накопичення та застосування знань про природні ресурси та екологію мають бути прищеплені дитині у шкільному віці.

За цей процес відповідальність мають нести перш за все батьки, які відповідають за виховання моральних якостей дитини, а також вчителі школи, які окрім базових знань, мають сформувати почуття небайдужості і відповідальності дитини за стан кімнатних рослин у класній кімнаті,

                                                2

за створення відповідних умов для тварин у живому куточку, за естетичний вигляд шкільної оранжереї та чистоту пришкільної території, за створення оптимальних умов для активного спілкування учнів з природою, за залучення їх до активної, але невимушеної роботи в природничих осередках  на пришкільній території та в мікрорайоні школи. Такі навички будуть сприяти виникненню потреби вносити свій посильний вклад в покращення стану навколишнього середовища і в дорослому віці. Процес отримання дитиною подібних знань та навичок відбувається через залучення дітей до гурткової роботи еколого-натуралістичного спрямування та участі в різноманітних заходах як форми організації позашкільної освіти.

В моїй власній педагогічній практиці використовуються різноманітні форми урочної та позаурочної діяльності, які сприяють розвитку та розширенню світогляду дитини, усвідомлення її місця, як важливого об’єкту навколишнього світу. А саме:

- Уроки пізнання навколишнього світу, в ході яких формуються нові знання про закони природи, розвиваються пізнавальні здібності учнів («Всесвіт. Уявлення давніх людей про Всесвіт», «Сонце. Сонячна система»).

- Уроки єднання з природою, які сприяють розвитку естетичних смаків, емоційного мовлення, образного мислення, вміння спостерігати та небайдужого ставлення до природи («Пташка-літашка», «Куди біжить їжачок», «Сліпий дощ»).

- Уроки-проекти, які дають учням можливість самостійно обирати тему дослідницької діяльності, спосіб реалізації, самостійно здобувати знання тазбагачувати їх цікавими фактами та результатами (проекти «Метелики», «Собака – друг людини», «Тендітний світ першоцвітів», «Допоможемо зимуючим птахам»).

 3

- Уроки допомоги природі та екологічні акції («Врятуймо планету», «Чисте довкілля», «Годівничка», «Наша річка»).

- Дослідницька діяльність в міні-лабораторії в рамках природничого гуртка «У світі цікавого» (досліди «Як рухається актинія», «Тайнопис», «Живий шматочок», «Дивовижні кристали»).

Так, екологічне виховання не можна здійснювати, не виходячи за межі класного кабінету, бо живе спілкування з природою розвиває розумові здібності, посилює бажання вчитися, дізнаватися нове, займатись пошуковою роботою, ставити собі питання: Чому? Звідки? Впровадження в навчально-виховний процес різноманітних інтерактивних методів навчання, сприяє створенню умов, за яких спілкування дитини з природою відбувається через працю, творчість, спостереження, науковий пошук.

Досвід Василя Сухомлинського з питань екологічного виховання дітей має величезне значення. Його використання стимулює інтерес дитини до пізнання природи та підвищує бажання вивчати її, цінувати її багатства та формує відповідальне ставлення за майбутнє нашої планети. Необхідно, щоб сучасні школярі були активними захисниками природи рідного краю, бо від цього залежить майбутнє наступних поколінь.

                                                                  Автор статті: Швець Ірина Миколаївна

                                                                  учитель початкових класів

                                                                  Лисичанської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

 

 

 

 

 

 

 4

docx
До підручника
Природознавство 4 клас (Андрусенко І.В.)
Додано
24 березня
Переглядів
105
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку