Стаття "Вплив середовища на розвиток особистості"

Любомирської Є.

Вплив середовища на розвиток особистості

 У розвитку особистості велика роль належить певним задаткам до окремих видів діяльності або як це ще називають талантам. Але надзвичайно важливим фактором є оточення або середовище.

      Середовище поділяється на географічне і соціальне. Природне впливає на спосіб життя і характер праці. Соціальне найбільше впливає на людину, а соціум - це сім’я, дитячий садок, школа, друзі, сусіди , релігійні організації тощо. Бо вона в цьому соціумі засвоює соціальні норми, цінності і набуває досвіду. Мета цього процесу для підростаючої людини перейняти досвід старших, знайти своє покликання та своє місце в суспільстві.

Виховний вплив має ЗМІ і особливо для дитини це телебачення та книги, з одного боку вони збагачують духовно, виробляють активну життєву позицію, але з іншого треба зважати на такі негативні явища як: пияцтво, паління, хабарництво, наркоманія і т.д Тому що школярі обирають фільми самостійно, та не завжди можуть правильно розуміти побачене, що призводить до наслідування негативних персонажів, як наприклад герой якого в фільмі засуджують може асоціюватися у школяра з дорослою, вільною і самостійною людиною і тим зацікавити дитину. Що може знайти втілення у повторенні негативної поведінки. Так само поведінка близьких- батьків, родичів, вчителів у школі та однолітків. Якщо дитина знаходиться в несприятливому оточенні то і поведінка в неї буде асоціальна, бо діти повторюють те, що роблять дорослі ще не в повній мірі розуміючи чому це добре або погано. А виростаючи особистість вважає засвоєні в дитинстві норми як правильні і чому не можна палити, якщо в родині це нормально, або в чому аморальність лайок якщо їх використовують друзі, та персонажі фільмів якими захоплюється людина.

       На мою думку, батьки і педагоги мають допомогти дітям правильно оцінювати побачене чи прочитане аби уникнути такого негативного впливу.

Та в першу чергу необхідно бути прикладом позитивних якостей і не мати подвійних стандартів, аби діти могли довіряти вчителю або родичу знаючи, що те що він каже збігається з його діями, тому що забороняти щось і робити навпаки це не виховання, а марнування часу. Дитина втратить довіру до дорослого, образиться що саме їй щось заборонили, певно цікаве щось пов’язане зі статусом дорослого і зробить навпаки. Саме тому, власний приклад має велике значення у виховній роботі.

       Підсумовуючи, хочу сказати що середовище має великий вплив на людину, тому що соціалізація невід’ємна частина особистості і впливає на її становлення, чи виросте свідомий громадянин чи людина яка не хоче брати відповідальність ні за що в житті, звісно людина не є пасивним продуктом оточення, але і не існує окремо від нього.

Для того, аби змінити людину  необхідно змінити середовище в якому вона перебуває. Але середовище це також люди, тож для зміни соціального середовища необхідно змінити людей. І ці зміни під силу кожному, якщо є бажання змінитись на краще. Зважаючи на факт впливу кожної людини на своє оточення починати зміни необхідно з себе аби не подавати поганого прикладу іншим і розірвати це коло наслідування поганих вчинків, адже зростаючи в благополучній обстановці діти наслідують позитивні вчинки і більше довіряють вихователям їх легше виростити гармонійними особистостями з позитивними якостями.

Коли людина прагне до самовдосконалення і наслідування моральної поведінки її оточення, а особливо діти також змінюються на краще.