Стаття "ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАВЧАННЯ І РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ"

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАВЧАННЯ І РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ

Актуальність теми дослідження щодо навчання та розвитку дітей з порушенням мовлення зумовлена зростанням кількості дітей, які мають мовленнєві труднощі, а також необхідністю ефективного забезпечення їхньої адаптації в освітньому середовищі. Сьогодні мовленнєві порушення у дітей є одним з найпоширеніших видів порушень розвитку, що впливає не лише на їхню академічну успішність, але й на комунікативні, соціальні та емоційні аспекти життя.

Метою дослідження є розробка та обґрунтування ефективних методів і рекомендацій для навчання і розвитку дітей з порушенням мовлення, а також підвищення їхньої комунікативної та соціальної адаптації в освітньому середовищі.

Завдання дослідження:

1.               Аналіз теоретичних основ проблеми розвитку мовлення у дітей: вивчення причин, видів та особливостей мовленнєвих порушень, а також актуальних методик корекції та розвитку мовлення.
2.               Визначення ефективних підходів до навчання дітей з порушенням мовлення в інклюзивному середовищі: дослідження різних педагогічних методик та технологій, які сприяють інтеграції таких дітей в освітній процес.
3.               Підготовка рекомендацій для батьків і педагогів: створення інструкцій та практичних рекомендацій для батьків та освітян, що допомагають забезпечити ефективну підтримку розвитку мовлення у дітей вдома та в школі.

Діти з порушенням мовлення потребують особливих підходів у навчанні та розвитку, які сприяють подоланню мовних бар'єрів, допомагають розвивати комунікативні навички та підвищують рівень соціальної адаптації. Основне завдання дорослих — створити сприятливе середовище, де діти зможуть поступово вдосконалювати мовні здібності, навчитися слухати та бути зрозумілими для оточуючих.

В Україні дослідженням проблем навчання та розвитку дітей з порушеннями мовлення займається багато вчених, які активно працюють у галузі логопедії, спеціальної педагогіки, психології та дефектології.

Аналізуючи зміст наукових публікацій з проблеми дослідження ми виокремили науковців, які доводять необхідність і доцільність використання сучасних методик  у навчанні дітей із вадами мовлення, серед них – Г. Загурська, Н. Савінова, С. Качуровська, М. Шеремет [2].

Опрацювавши літературу з даної теми можна сформулювати основні рекомендації для роботи з дітьми, які мають порушення мовлення:

1.               Створюйте атмосферу, в якій дитина не відчуватиме сорому через мовні труднощі. Спілкуйтеся спокійно та чітко, адаптуючи темп мовлення до можливостей дитини.
2.               Використовуйте прості, зрозумілі слова та фрази, поступово вводячи нові терміни. Це сприяє кращому засвоєнню мовного матеріалу.
3.               Використовуйте багато візуальних підказок, картинок або предметів для полегшення розуміння.
4.               Виконуйте вправи на слухове сприйняття та розрізнення звуків. Наприклад, знайдіть картинки на певний звук і попросіть дитину назвати його.
5.               Використовуйте мовні ігри для розвитку слухових та артикуляційних навичок. Наприклад, «Лови звук»: попросіть дитину плеснути в долоні, коли вона почує заданий звук у словах.
6.               Вчіть дитину розширювати словниковий запас через ігри та повсякденні ситуації. Використовуйте асоціативні ланцюжки, де кожне наступне слово пов'язане з попереднім, щоб допомогти дитині зв'язувати нові слова зі знайомими поняттями.
7.               Створюйте умови для формування правильної граматичної структури мовлення. Допоможуть такі вправи, як «Склади речення з трьох слів» чи «Закінчи речення» — це сприяє розвитку граматичного та логічного мислення.
8.               Артикуляційна гімнастика та вправи на розвиток мовного дихання є дуже важливими для дітей з порушенням мовлення. Наприклад, гра «Кораблик»: зробіть з паперу човник і попросіть дитину подути на нього, щоб він поплив по воді (мал.1).

Мал.1. Гра «Кораблик»

9.               Виконуйте вправи на силу голосу та інтонацію, такі як «Кричимо тихіше — говоримо голосніше».
10.          Допомагайте дитині взаємодіяти з однолітками та дорослими, створюючи ситуації, де їй потрібно буде висловлювати свої бажання та думки.
11.          Навчайте навичкам слухання та терпіння в спілкуванні, використовуючи рольові ігри, такі як «Питання та відповіді» або «Інтерв'ю». Діти можуть обирати ролі і відповідати на питання, уявляючи себе, наприклад, вчителем або лікарем.

Сучасна методика МАК (метаморфічно-асоціативні карти) є потужним інструментом у роботі з дітьми, які мають порушення мовлення. Ці карти допомагають розвивати асоціативне мислення, уяву, емоційну виразність, а також стимулюють словниковий запас та комунікаційні навички (мал.2).

Мал.2 Метаморфічно-асоціативні карти

Кожна карта створює простір для індивідуального трактування, дозволяючи дитині формувати асоціації та висловлювати свої думки, почуття та ідеї. У роботі з дітьми з порушеннями мовлення це допомагає знизити психологічний бар'єр у спілкуванні, полегшує емоційний вираз і дозволяє працювати з внутрішніми переживаннями.

Приклади вправ з використанням МАК:

1. Вправа “Розкажи історію”: Дитина обирає одну чи кілька карт і створює на основі їх зображень власну історію. Мета вправи — допомогти дитині висловити свої думки в послідовному і логічному порядку.
2. “Обери карту за настроєм”: Дитина вибирає карту, яка відображає її настрій або почуття, а потім розповідає, чому вона обрала саме її. Це допомагає налагодити емоційний зв'язок та стимулювати мову.
3. “Знайди пару”: Дитині пропонують підібрати пару до обраної карти, яка викликає схожі емоції або асоціації. Вона пояснює свій вибір, що сприяє розвитку лексичного запасу і здатності висловлювати асоціативні зв'язки.
4. “Назви прикметники”: Дитина дивиться на картку і підбирає слова, що описують її, наприклад, “яскравий”, “загадковий”, “сумний”. Це розвиває описові навички і збагачує мовлення.

Практичні вправи для розвитку мовлення

Гра «Чарівні дзеркала»

Мета: розвинути артикуляцію та навички правильного вимовляння звуків.

Опис: використовуйте дзеркало, де дитина бачить свої губи й може контролювати їхнє положення під час вимови. Дорослий показує рухи губ для певного звука, а дитина повторює. Це допомагає зрозуміти, як правильно формувати звук.

Гра «Склади історію»

Мета: розвиток зв'язного мовлення та уяви.

Опис: надайте дитині декілька карток із зображенням різних предметів чи подій (наприклад, собака, кіт, дерево, будинок). Запропонуйте скласти історію, включивши всі зображення (мал.3). Дитина вчиться будувати речення та висловлювати свої думки послідовно.

Мал.3. Картинки до гри «Склади історію»

Гра «Відгадай, хто я?»

Мета: розвиток комунікативних навичок і поповнення словникового запасу.

Опис: дитина вибирає картку з персонажем чи тваринкою (не показуючи іншим), а потім дає підказки, що це за об’єкт. Інші гравці мають відгадати, хто це. Гра допомагає дітям вчитися описувати й спілкуватися, розвиває уяву.

Гра «Порівняй і назви»

Мета: розвиток лексики та логічного мислення.

Опис: покажіть дитині два предмети (наприклад, яблуко та грушу) і запитайте, чим вони схожі та чим відрізняються. Вправа допомагає розвинути навички опису та категоризації предметів, що є важливими для побудови граматично правильного мовлення.

Гра «Розклади по порядку»

Мета: розвиток зв’язного мовлення та послідовності.

Опис: дайте дитині серію картинок, що зображають певну подію чи процес (наприклад, «як садити квіти»), і попросіть розкласти їх у правильному порядку. Далі запропонуйте їй описати послідовність подій. Це допомагає дітям вчитися послідовно будувати свої думки.

Дуже важливо, щоб батьки були залучені у процес розвитку мовлення дитини, оскільки вони є головними учасниками її життя. Спільне читання, розмови, ігри та підтримка вдома сприяють тому, що дитина відчуває зацікавленість і мотивацію до навчання. Батькам варто слідкувати за виконанням вправ, спілкуватися з дитиною, підтримувати її навіть у маленьких досягненнях, адже це допоможе їй подолати мовні бар'єри та набути впевненості в собі.

Висновок. Дослідження та впровадження нових методик для розвитку дітей з порушенням мовлення є надзвичайно важливим завданням для сучасної педагогіки. Це дозволяє створювати інклюзивне середовище, в якому кожна дитина, незалежно від особливостей розвитку, має можливість для повноцінного навчання та соціалізації.

Дотримання запропонованих рекомендацій та регулярне виконання вправ допоможуть дитині поступово покращити мовні навички, що полегшить її соціальну адаптацію та навчання в школі.

Список використаних джерел

1.               Баль Н. М. Актуальні проблеми діагностики мовленнєвих порушень у дітей. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19. Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2010. № 14. URL: http://www.irbisnbuv.gov.ua/cgiin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=apko_2010_1_4
2.               Качуровська О. Новітні засоби корекції та розвитку мовлення учнів із тяжкими вадами мови. Дефектологія. 2006. № 2. С. 46–49.
3.               Матющенко І.М. До проблеми соціалізації дітей з тяжкими порушеннями мовлення // Журнал Логопедія, 2, 2002 / URL: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/10774.
4.               Олійник І. В., Ноженко Ю. М. Феномен психологічної готовності дітей до навчання у школі в психолого-педагогічній літературі. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія 2: педагогіка і психологія. 2017. № 2(14). С. 84–89.
5.               С. Геращенко, І. Матющенко. Особливості розвитку зв’язного мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями. Науковий часопис. 2023. №            44.С.24–28. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/41786/Matiushchenko_Herashchenko.pdf?sequence=1&isAllowed=y