Застосування інформаційних технологій на уроках української літератури з використанням елементів компаративного аналізу.
Одним із завдань, що їх ставить сучасна програма з української літератури, є формування гуманістичного світогляду особистості, сприяння розширенню культурно-пізнавальних інтересів учнів. Виховуючи культурну толерантність, вчитель повинен знайомити учнів з національними художніми надбаннями та з художніми взірцями інших народів. Це дає можливість розширити уявлення про світову літературу і процес її розвитку, про теми, проблеми вселюдського значення. Учні повинні розуміти, що розвиток української літератури не відбувався сам по собі, а лише на перехресті формування різних національних європейських та світових літератур. Саме тому особливого значення набувають уроки з використанням елементів компаративного аналізу, бо створюють можливість учневі «ідентифікувати себе як представника певної культури; визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контексті». [1]. Саме тому важливо, знайомлячись з творами української літератури, ще з 5 класу давати для ознайомлення та аналізу аналогічні твори зарубіжної літератури. Виняткову можливість для такої роботи дає метод компаративного аналізу. Звичайно, у середній ланці ми можемо використовувати лише деякі елементи такого аналізу, бо учні лише навчаються зіставляти, порівнювати і робити власні висновки на основі певних літературних аналогій.
Які ж переваги має компаративний аналіз? Це можливість побачити твір, що вивчається на занятті з української літератури в системі творів інших літератур, розуміння того, що українська література не є замкнутим простором і що світова література складається із надбань різних національних літератур.
Реалізувати використання елементів компаративного аналізу та розкрити творчий потенціал учнів на заняттях з української літератури дає можливість інтерактивне навчальне спілкування – взаємодія .
Найефективнішими методами для такого виду діяльності є :
• індуктивні(від загального до конкретного, коли учні ідентифікують поданий зразок із набутими теоретичними знаннями);
• діалогічні(навчання у взаємодії учень- учень, учень – учитель);
• методи групового дослідження (метод проектів, творчих ідей).
Технології інтерактивного та інтегративного навчання. Яка роль цих технологій у ефективності уроку ? Вони забезпечують :
1. оцінювання вмінь висловлення власних суджень;
2. виконання інтелектуальних експериментів у просторі образу;
3. зіставлення елементів з різних культур.
Зрозуміло, що такий урок не повсякденний, потребує грунтовної підготовки і має як свої переваги, так і певні недоліки.
Першим етапом у підготовці такого уроку літератури із застосуванням елементів компаративного аналізу є знаходження аналогій в українській та світовій літературах. Аналогія може бути різна: за темою твору, тематикою і сюжетом, проблемою чи жанром, образами тощо. Звичайно, для середньої ланки найдоцільніше використання аналогії за сюжетом, темою, образами. Коли аналогію знайдено, то потрібно підібрати такі елементи й прийоми компаративного аналізу, які б вмотивовувалися темою і метою, завданнями уроку. Наприклад, вивчаючи у 5 класі літературну казку «Фарбований Лис», можна використати для знаходження аналогій французький мультфільм «Лис Ренар», що за своїм сюжетом та образами головних героїв є подібним до авторської казки І. Франка. Така аналогія дає можливість проведення нестандартного уроку. Якщо тема уроку – « Лис Микита та Лис Ренар: які ці герої?», то з`ясовувати на уроці ми будемо схожості та відмінності головних героїв. Елементи компаративного аналізу, які ми будемо використовувати на цьому уроці такі:
Отже, на такому занятті учні будуть працювати з текстом, учитися розрізняти героїв за їх роллю у творі, будуть учитися зіставляти двох героїв – вирізняти їх позитивні й негативні риси, робити висновки, висловлювати власні судження на основі досліджень. Це переваги використання елементів компаративного аналізу. Але є й недоліки. Щоб такий урок був ефективним, усі дослідження повинні бути унаочненими й дуже компактними, бо їх дуже багато. Виникає потреба їх компактно й швидко розташувати, а тому вчителеві неможливо обійтись без таких засобів навчання, як інтерактивна дошка чи онлайн-дошка для дистанційного навчання та спільної роботи. Щоб швидко і наочно подати інформацію, необхідно передбачити, в яких формах будуть представлені результати досліджень. Найефективнішою формою для порівняння на такому занятті є таблиця. Якщо ж цю таблицю треба малювати на звичайній дошці та у зошитах під час уроку, це буде дуже вагомою витратою часу й досить часто така таблиця не буде дуже естетичною та презентативною, бо, як правило, побудована вчителем чи учнями нашвидкуруч. Тому доцільним буде використання інтернет-дошки такої, як Padlet, бо це універсальна онлайн-дошка (онлайн-стіна), яку легко опанувати та застосовувати в навчальному процесі. Вона якнайкраще підходить для проектної роботи, спільної взаємодії, індивідуальних завдань чи як інструмент збору інформації від всіх учасників процесу в одному місці.
Що ж дає нам використання інформаційних технологій саме на цьому етапі? Звичайно, крім заощадження часу, це й естетизація зображеного, це запланований розподіл часу, місця й роботи учнів. На другому етапі, коли ми зіставляємо позитивні й негативні риси головних героїв, ми будуємо діаграму у вигляді «вежі» (казковий елемент). Діаграм є безліч, і вчитель має можливість використати саме ту діаграму, яку потрібно для вирішення завдань етапу (чи це організаційна, циклічна, діаграма Венна, радіальна, пірамідальна, цільова). Зручним і доступним сервісом для створення діаграм на уроці є Easel.ly , котрий призначений для швидкого створення продукту за допомогою шаблонів ефектної інфографіки. Діаграми є чудовим інструментом для поширення інформації і привернення уваги, кращого запам’ятовування матеріалу, для унаочнення результатів роботи. Дослідження впливу візуального контенту на читачів доводять, що приблизно 65% людей сприймають візуальну інформацію набагато краще, ніж текст, рівень взаємодії з інфографікою приблизно на 40% вищий, ніж з текстом, а запам’ятовується більше 80% інформації, яку бачать, і менше 20% того, що читають, бо мозок візуальну інформацію оброблює набагато швидше, ніж текст. Тому діаграми можна ефективно використовувати як інструмент візуалізації роботи учнів, бо у створеній діаграмі дані можуть бути проілюстровані таким чином, щоб зрозуміти їх можна було легко і швидко. Наприклад, залежно від того, про який етап уроку йдеться, для його візуалізації варто використовувати той чи інший тип діаграм: для графічного подання інформації, створення графіки до проекту, створення ілюстрацій до презентації, організації проектної діяльності. І, звичайно ж, на третьому етапі, коли учні роблять узагальнення на основі порівнянь, у пригоді знову ж таки стане таблиця, як алгоритм для створення власних суджень. На основі певних елементів учні зроблять висновок: які герої, висловлять своє ставлення до них. Отже, учні на цьому етапі демонструють уміння, передбачені програмою з літератури, а саме: «аналізувати, систематизувати й узагальнювати одержану інформацію, перетворювати її з однієї знакової системи в іншу».[1]
На уроці в 7 класі, розглядаючи твір А.Я. Чайковського «За сестрою», знаходимо аналогію з англійською літературою. Цього разу аналогія буде за темою: тема козацтва, тема лицарства. Учням пропонується дослідити, чи можна назвати лицарями запорозьких козаків. Отже тема уроку: «Запорозькі козаки – романтичні герої, мужні середньовічні лицарі». У сьомому класі вчитель має можливість більше спиратися на самостійну роботу учнів, а тому пропонується попереднє домашнє завдання у вигляді проєктів. Чотири групи, кожна з яких створює власний проєкт образу козака за поданим вчителем алгоритмом. Четвертій групі пропонується порівняти образи козаків, зображених письменником, з образами створеними в історії, УНТ, мистецтві. Учні готують власні мультимедійні проекти, роль вчителя є лише управлінською, консультативною. Потім ці проєкти вчитель вміщує в загальну мультимедійну презентацію, а на занятті кожна з груп захищає свій проект.
Наступні завдання регламентовані темою уроку: учні порівнюють лицаря Айвенго, зображеного Вальтером Скоттом, з козаками, зображеними у творі А. Чайковського, й роблять висновок про лицарські риси козаків. Це роблять у групах, а інтернет-дошка дає можливість для наочного зіставлення уявлень про лицарство у різних культурах та презентації результатів виконання роботи кожною з груп в обмежений час найбільш яскраво, наочно, доступно.
Останній етап роботи, обумовлений метою уроку, має дати відповідь на поставлене запитання: то чи ж є запорозькі козаки лицарями й романтичними героями? На цьому етапі варто використати знову ж таки діаграми, щоб яскравіше проілюструвати роботу учнів і підвести їх відповідь під конкретну схему, поданий вчителем алгоритм. Це спрямує роботу учнів на виконання конкретного завдання, дасть можливість проілюструвати роботу кожної групи не лише на слух, а й створити зорові наочні відповіді, що, безумовно, пожвавлює роботу на уроці, забезпечує більш високий рівень усвідомлення та засвоєння матеріалу.
Важливим на занятті з компаративного дослідження є врахування наступних етапів: визначення цілей, зосередження уваги на конкретних завданнях етапу, пошук проблем і суперечливих тем, розстановка акцентів. Встановлюючи зв’язки між явищами, образами, предметами, з`ясовуємо аналогії, порівнюємо та зіставляємо й активно використовуємо нові інформаційні технології –
забезпечуємо доцільне використання часу на заняттях, високий рівень засвоєння, сприйняття навчального матеріалу, системність та етапність у роботі, можливість для широкої демонстрації роботи групи чи учня, презентації конкретних результатів виконаних завдань уроку.
Література