Стаття "Застосування інтелект-карт на уроках в початкових класах НУШ"

Новий Державний стандарт початкової освіти визначає вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти: критично сприймати інформацію для досягнення різних цілей, виокремлювати необхідну інформацію з різних джерел, передавати інформацію графічно, на основі почутого створювати асоціативні схеми, стисло і вибірково передавати зміст почутого, запам’ятовувати важливе.[1] Нова українська школа впроваджує інтегроване навчання, яке спрямоване на формування у дітей цілісної картини світу.

Одним із ефективних шляхів розв’язання цих завдань є побудова освітнього процесу на інтеграційних засадах на основі використання інтелект-карт.

Інтелект-карта (карти знань, карти розуму, карти пам’яті, ментальні карти, в оригіналі – Mind Map) – це схема, яка візуалізує певну інформацію при її обробці людиною, це спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою структурно-логічних схем. Ментальна карта як процес та результат пізнавальної діяльності відображає міжсистемні зв’язки ключового поняття, дає змогу вибудувати логіку певної теми, інтегруючи зміст освіти. Як зазначає Тоні Бьюзен, інтелект-карти «підвищать вашу компетентність, внесуть у ваше життя більше радості, впорядкованості та задоволення». Тому, впроваджуючи інтегроване навчання в НУШ, вважаю використання інтелект- карт ефективним інструментом планування і організації освітнього процесу.

Мета: розробити інтелект-карти з математики та досліджую світ і фрагменти уроків з їх використанням.

Завдання: вивчити закони складання інтелект-карт, з’ясувати, як застосовувати інтелект-карти в освітній діяльності, описати прийоми роботи з інтелект-картами на уроках досліджую світ та математики в першому класі.

Автор методу інтелект-карти – Тоні Бьюзен – відомий англійський письменник, лектор і консультант з питань інтелекту, психології навчання і проблем мислення. В основі складання інтелект карт він застосував «принцип

«радіального мислення», що належить до асоціативних розумових процесів,

відправною точкою дотику яких є центральний об’єкт.

За допомогою складених за певними правилами карт можна створювати, візуалізувати, структурувати і класифікувати ідеї та наочно представляти досить складні концепції і великі обсяги інформації [2]. На його думку, при складанні ментальних карт працюють обидві півкулі головного мозку: ліва, яка відповідає за логіку і права, що відповідає за образи. Таким чином зв’язується робота обох півкуль: від асоціації до логіки і навпаки.

Тоні Бьюзен визначив характерні такі риси та етапи будови інтелект- карти:

1. Об’єкт уваги зосереджений у центральному образі.
2.                 Основні теми, пов’язані із об’єктом уваги, розходяться від центрального одразу у вигляді гілок.
3.                Гілки, які приймають форму плавних ліній, позначаються чи пояснюються ключовими словами чи образами.

Другорядні ідеї також зображуються у вигляді гілок, які відходять від гілок більш високого порядку [1]. Опановуючи цей метод, я переконалася, що в початковій школі інтелект-карти є результатом колективної пізнавальної діяльності учнів, використовуються як демонстраційний матеріал для унаочнення багатьох тем та для оптимізації навчальної діяльності учнів.

Використання різних кольорів, друкованих літер, стрілок, додавання малюнків, картинок дає можливість кожному учню проявити свою індивідуальність, застосовувати зорові асоціації, швидко запам’ятовувати інформацію.

Інтелект-карти можуть застосовуватись на різних етапах уроку: під час ознайомлення з новим матеріалом, при повторенні чи закріпленні, а також при перевірці знань.

Стратегія модернізації освіти в Україні пред’являє нові вимоги, що визначають головну мету сучасної школи – формування творчої та активної особистості учня. Сьогодні учень повинен вміти самостійно здобувати знання; застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних проблем; працювати з різною інформацією, аналізувати, узагальнювати; самостійно критично мислити, шукати раціональні шляхи вирішення проблем.

Завдання вчителя залучити учнів до активної творчої діяльності, де учасники процесу навчання взаємодіють один з одним, будують діалоги і самостійно отримують знання. Початкова школа є фундаментом подальшої освіти, і від успішності проходження даного періоду багато в чому залежить результативність навчання на наступних ступенях загальноосвітньої школи.

Сучасному вчителю недостатньо тільки добре знати свій предмет, любити дітей. Необхідно крокувати в ногу з часом, прагнути до вдосконалення методів роботи; сучасних технологій, що сприяють саморозвитку та самовдосконаленню учнів.

Ефективність діяльності вчителя визначається тим, наскільки він зуміє зосередити увагу учнів на навчальній проблемі, тому вчителю слід навчити своїх учнів умінням планувати та структурувати свою увагу. Для цього потрібна цілеспрямована структуризація навчального матеріалу. Сутність структуризації полягає в тому, щоб після сприйняття інформації учні змогли б проектувати робочий процес. Зміна інформації відповідно тягне за собою зміну навчального матеріалу. При цьому потрібен розподіл знань та умінь в залежності від характеру навчального матеріалу.

Основна умова структуризації навчальної інформації – матеріалізація відомостей. При послідовному розташуванні інформації необхідно передбачити два взаємно протилежних стани:

− зосередити всю інформацію в одному місці;

− аналіз інформації вимагає певної напруги.

Для того, щоб подолати зазначені труднощі, всю інформацію у формі навчального матеріалу доцільно представляти по частинах. Структуризація навчального матеріалу допоможе учням акцентувати увагу на ключових положеннях і прискорити процес роботи з інформацією.

Управляти своєю увагою в ході практичних робіт учням допоможуть інтелект- карти (карти розуму, карти пам’яті тощо). Сучасна система освіти орієнтує вчителя на використання в роботі технологій, які дають їм можливість оптимізувати та інтенсифікувати навальний процес. На даному етапі їх існує ціла низка, кожен педагог має змогу підібрати саме ті, які сприятимуть ефективності навчання учнів, а також розвивали в них пізнавальну активність та стимулювали продуктивне мислення. Застосування різних методів та методичних прийомів (як власне традиційних, так і нових), важливе на всіх уроках, так як вони сприяють формуванню цілісної особистості.

Інтелект-карти являють собою досить зручну та ефективну техніку візуалізації мислення. Технологію ментальних карт можна використовувати для створення нових ідей та їх запису; для аналізу та структурування інформації. Це не зовсім традиційний, але природний спосіб відображення думки, що має незаперечні переваги перед звичайними способами запису.

Інтелект-карти побудовані особливим чином. Інформація представлена у вигляді імпровізованого радіусу, в центрі якого розташовується ключовий образ, далі йдуть «промені» наступної за важливістю інформації. Така проста для подачі форма інформації легко сприймається мозком і будується паралель асоціацій з навколишнім людини світом, якій теж сприймається як якийсь центральний образ, що очолює усе і різні уточнюючі деталі навколо нього.

Рис.1. Інтелект-карта «Органи нервової системи»

В українську освіту дана технологія прийшла порівняно недавно, з введенням нових освітніх стандартів, в основу яких покладено системнодіяльнісний підхід. На даному етапі завдання вчителя включити кожного учня в активну діяльність з добування знань.

Технологія методу інтелект-карт використовуватися з різними цілями:

− актуалізація знань;

− узагальнення знань;

− вивчення нового;

− повторення;

− перевірка знань;

− розробка проектів.

Використання інтелект-карт в сучасній освіті набуває значного поширення. Цей метод не є новим для педагогіки. За основу була взята структура побудови нейронних мереж мозку, її досконала ефективність в питанні роботи з

інформацією. Коли передача даних йде від центрального вузла далі по мережі побудованих зв’язків, і кожна порція сигналу надходить у потрібний вузол, для остаточної реакції. На сьогодні крім педагогіки цей принцип широко застосовується в сферах підвищення будь-яких дій, послуг, а саме в управлінні бізнесом, організації робочого часу, втіленні нових ідей в життя, побудови роботи колективу.

Вперше метод інтелект-карт почали застосовувати в навчанні молодших школярів у Великій Британії. Загалом інтелект-карти дуже нагадують карти міст. Основне питання (ідея, проблема) нагадує центр міста, проспекти та широкі вулиці, що йдуть з центру 10 міста є основними думками, а от другорядні думки – це ниточки або маленькі вулички великого міста.

Інтелект-карта – це незамінна маршрутна карта-пам’ятка, яка дозволяє від початку організувати інформацію так, щоб мозку легше було працювати з нею. За допомогою такої карти кожен зможе швидше та легше запам’ятовувати та згадувати потрібні факти (порівняно з традиційними записами). Також часто зустрічаються синонімічні переклади поняття «mind maps»:

•                  карти асоціацій;
•                  карти розуму;
•                  карти думок;
•                  карти пам’яті.

У дітей молодшого шкільного віку наочно-образне мислення і для того, щоб створена вами карти не була занадто сірою та монотонною потрібно додати ілюстрації, яскраві кольори, асоціації дітей щодо того чи іншого предмету. Все це сприятиме кращому засвоєнню інформації у дітей та можливості швидше відтворювати її за необхідності. Важливу інформацію потрібно виділяти яскравішими кольорами та товщими лініями. Також їх можна підкреслити, обвести, прикрасити рамкою. Пам’ятайте, що товщина лінії є показником важливості зв’язку.

Використовуючи інтелект-карти необхідно враховувати деякі принципи їх побудови: зображення повинні бути чіткими, яскравими. Основна думка

пишеться посередині, а від неї в боки розходяться стрілочки-ідеї (або інформація для запам’ятовування). В роботі слід використовувати кілька маркерів або фломастерів – це дозволить ранжувати інформацію на блоки або за ступенем її важливості. Навчання складанню інтелект-карт відбувається поступово:

− спочатку на уроці аналіз вже готового зразка;

− потім спільне складання карт за допомогою вчителя;

− робота в парі, групі;

− індивідуальна робота вдома.

Малювання інтелект-карти – незвичайний вид діяльності, майже ігровий, але це ефективний спосіб роботи з інформацією. Сам процес створення інтелект- карти стимулює творчість, тому що в її створенні беруть активну участь і права і ліва півкуля мозку. Ефективність навчання учнів багато в чому залежить від типу сприйняття інформації. Інтелект-карти є універсальною технологією, яка використовує основні канали сприйняття, сприяючи розвитку кожної дитини.

Рис.3. Схема «Закони малювання інтелект-карт»