Стаття "Застосування сучасних інформаційних технологій при підготовці фахівців-рибоводів"

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ-РИБОВОДІВ

Вітчизняна аквакультура потребує модернізації, запровадження новітніх ресурсоощадних біотехнологій, перезавантаження та запровадження нової філософії господарської діяльності, яка визначається ринковими відносинами. Всі ці завдання будуть вирішувати кілька поколінь, в тому числі, і майбутніми фахівцями, які зараз є студентами.

Нестача кваліфікованих кадрів – одна з найбільш важливих проблем розвитку аквакультури в нашій країні. Саме від наявності висококваліфікованих, мотивованих кадрів залежить розвиток сучасної бізнес привабливої української аквакультури. Від них залежить відтворення рибних запасів та забезпечення населення високоякісною, корисною рибною продукцією для підтримки харчової безпеки країни.

Ефективна підготовка фахівців-рибоводів на сучасному етапі розвитку суспільства зобов’язує навчальний заклад забезпечити студенту високий рівень знань спеціальних дисциплін та якісну практичну підготовку молодого спеціаліста. Світові тенденції зумовлюють необхідність докорінної переорієнтації підготовки майбутніх фахівців. Під впливом соціальних та інших змін, що відбуваються в суспільстві, виникає потреба постійно підвищувати свій професійний рівень і модернізувати форми й методи професійної підготовки. Саме тому питання інноваційних технологій є одним із найголовніших у розвитку майстерності спеціаліста. Вирішити проблему якісної підготовки спеціаліста значною мірою допоможе використання у навчальному процесі новітніх комп’ютерних технологій.

 Студентська молодь значну частину проводить у спілкуванні за допомогою комп’ютера, це потреба дня. Науково-технічний прогрес полягає у комплексній автоматизації виробництва. Автоматизація передбачає функціонування багатьох взаємопов’язаних технічних засобів на основі програмного керування і групової організації виробництва. Зокрема, технологічна підготовка виробництва, якою в майбутньому будуть займатися наші випускники, на передових підприємствах уже автоматизована. Враховуючи ці обставини, випускник коледжу повинен бути готовий швидко адаптуватися на виробництві, щоб успішно виконувати виробничі завдання та знаходити прогресивні рішення виникаючих технічних проблем.

Підготовка фахівців-рибоводів поєднує поглиблене вивчення фундаментальних дисциплін  з вивченням професійно-орієнтованих дисциплін для вирішення фахових завдань. Під якістю професійної підготовки фахівця потрібно розуміти не лише професійні знання, але й характер та рівень освіти загалом, культуру, навички професійної діяльності, здатність самостійно розв’язувати проблеми.

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього процесу. То ж підготовка студентів до використання інформаційних технологій під час формування знань та вмінь передбачає розв’язання наступних завдань:

знайомство з основними видами цих ресурсів;

формування досвіду їх пошуку та добору відповідно до конкретних завдань; вироблення системи оцінювання їх ефективності;

мотивація до їх активного використання та створення банку цих ресурсів;

актуалізація потреби самостійно опановувати нові інтернет-ресурси, з метою підвищення якості своєї підготовки

Поняття "Інформаційно-комунікаційні технології навчання" виникло у сімдесяті роки і передбачало організацію навчального процесу на базі паперових (книги, друковані матеріали тощо) та плівкових (фото, діапозитиви, кіно-матеріали) носіїв інформації. На сучасному етапі інформаційні технології набули нового розвитку. Це пояснюється масовим застосуванням у навчальному процесі персональних комп’ютерів та комп’ютерних систем. Інформатизація освіти являє собою комплекс заходів, пов’язаних із використанням інформаційних засобів та інформаційної продукції.

До складу інформаційної технології входить:

1. Технічне середовище, яке являє собою вид використовуваної техніки для розв’язку основних завдань.

2. Програмне середовище, яке створює набір програмних засобів.

3. Предметне середовище, яке визначає зміст конкретної науки на рівні навчальної дисципліни.

4. Методичне середовище, яке передбачає наявність інструкцій, порядку застосування, оцінки ефективності тощо.

Інформаційні технології навчання перш за все обумовлюються використанням навчальних засобів як спеціально розроблених матеріальних чи матеріалізованих об’єктів, застосування яких спрямоване на забезпечення ефективності навчального процесу.

Найяскравіше сучасні інформаційні програми навчання представлені в комп’ютерних технологіях. Комп’ютерні технології обумовлюються психологічними, логічними, змістовими, організаційними аспектами. Цілеспрямоване, обґрунтоване, систематичне застосування комп’ютерних програм забезпечує розв’язок інформаційних, навчальних, контрольних та організаційних функцій. Технологічне використання комп’ютера в навчальному процесі розв’язує ряд проблем:

1.    Освітню: знайомлять студентів з можливостями обчислювальної техніки; прищеплюють їм уміння та навички доцільного її використання; формує уміння користуватись навчальними програмами.
2.                   Педагогічну: допомагає студентові швидко і якісно засвоювати навчальний матеріал; унаочнює навчальний процес; індивідуалізує навчання.
3.              Організаційну: забезпечує можливість одночасного комп’ютерного тестування усіх студентів; проводить комп’ютерний контроль за якістю роботи та її економний облік.

Інформатизація освіти створює передумови для широкого впровадження в практику психолого-педагогічних розробок, які забезпечують ряд аспектів.

Обчислювальна техніка, яка увійшла в усі сфери людського життя, створює все нові форми людської діяльності, як окремого індивіда, так і в цілому всього нашого суспільства

Вчений визначає комп’ютеризацію та мету її впровадження як вимогу часу. Використання техніки викликане суспільними проблемами і, безперечно, за допомогою психологічної науки можна досягти кращого результату. Так як і при комп’ютеризації в першу чергу йдеться про людину та суспільство, а це – пріоритетні напрямки психології.

Видатний психолог Б. Ломов відзначає, що комп’ютер є таким засобом людської діяльності, застосування якого якісно змінить можливості пізнання, збільшить можливості накопичування та застосування знань кожною людиною.

Використання ЕОМ як знаряддя пізнання людини означає появу нових форм мислення, творчої діяльності, що можна розглядати як історичний розвиток психічних процесів людини.

Педагогічний аспект впровадження нових інформаційних технологій у навчання передбачає: перехід від механічного засвоєння фактологічних знань до засвоєння умінь самостійно здобувати нові знання; дозволяє підвищити рівень науковості експерименту, наблизивши його методи та організаційні форми до експериментально-дослідницьких методів; забезпечує залучення до сучасних методів роботи з інформацією; інтелектуалізацію навчальної діяльності.

Крім того, в ході застосування ЕОМ у навчальному процесі вони виступають не тільки як засіб навчання, але і як предмет вивчення. Засвоюючи за допомогою ЕОМ повний навчальний курс, студент одночасно оволодіває навичками роботи з електронно-обчислювальною технікою, яка відіграє всезростаючу роль у всіх сферах народного господарства. Проте це не значить, що всі завдання удосконалення навчального процесу можна вирішити за допомогою ЕОМ. Основним критерієм тут повинен бути принцип педагогічної доцільності. Форми і методи навчання, які стимулюють пізнавальну активність студентів, повинні вибиратися залежно від конкретного змісту навчального матеріалу і від конкретної дидактичної мети, яка ставиться і може бути найбільш ефективно досягнута за допомогою саме таких форм і методів.

З’являються нові підходи до організації навчання і самого процесу формування знань, умінь, дій студентів, нових засобів оцінки ефективності навчання.

ППЗ є основною складовою освітніх інформаційних технологій, тому, говорячи про використання НІТ в освіті, маємо на увазі саме цю головну складову.

Кількість педагогічних програмних засобів, що з’являються останнім часом, невпинно зростає. Сьогодні стало зрозумілим, що процес створення навчальних програм вимагає розв’язання багатьох питань.

У комп’ютерних навчальних програмах реалізується діалог між студентами та ПК. За активністю виділяють три рівні людино-машинного діалогу: реактивний, активний та інтерактивний.

Реактивний діалог передбачає лише найпростіші реакції студента на задані йому комп’ютером питання: відповіді у вигляді "так" або "ні", вибір відповіді з невеликого набору можливостей.

При активному діалозі студенту приходиться робити вибір з багатьох нових і різних можливостей, приймати самостійне рішення.

Інтерактивна форма діалогу припускає змістовні питання і розумні відповіді в межах визначеної теми.

Нині завдяки технології мультимедіа в практиці викладання різних дисциплін використовується досить багато комп’ютерних навчальних програм, за допомогою яких реалізується інтерактивний діалог.

У процесі використання комп’ютера в навчальному процесі виникають наступні психолого-педагогічні проблеми:

– комп’ютер підвищує активність роботи студента, збуджує інтерес до навчання;

– індивідуальна робота з комп’ютером сприяє розвитку самостійності;

– спілкування з комп’ютером привчає до точності, акуратності, послідовності дій;

– робота з комп’ютером сприяє розвитку здатності до аналізу й узагальнення;

– комп’ютер полегшує засвоєння абстракцій, дозволяючи представити їх конкретними.

Виникає проблема організації цілісного навчально-виховного процесу, що припускає використання ІКТ навчання і розвиток студентів. При цьому необхідно наукове обґрунтування педагогічних, технологій на базі комп’ютера, що забезпечують розвиток студентів, їхню творчу активність.

Важливим засобом розвитку мислення студентів у процесі навчання є творчі форми розв’язання навчальних задач. У зв’язку з цим одним з перспективних напрямів вдосконалення навчального процесу є використання комп’ютера як універсального засобу моделювання.

За допомогою комп’ютера може бути реалізована особистісна манера спілкування, що створює більш сприятливу атмосферу для навчання. Останнє важливо для студентів з уповільненим темпом навчання.

У кожному конкретному випадку важливо визначити оптимальне співвідношення комп’ютерних і без комп’ютерних форм навчання. Необхідно чітко представити, що застосування комп’ютера в навчальному процесі є не тільки передумовою вдосконалення навчання, а й потенційним джерелом низки негативних наслідків. Зниження несприятливих наслідків роботи з комп’ютером також є проблемою.

Під час використання новітніх інформаційних технологій у процесі навчання основна проблема полягає в правильній організації спілкування студента з комп’ютером. Досить складним із психолого-педагогічної точки зору є питання керування комп’ютером з боку студента.

Система "мультимедіа" стає одним з провідних напрямів розвитку інформаційних технологій. Зараз мультимедіа це – повноцінне об’єднання комп’ютерних та інших інформаційних технологій: відео-, аудіо-, фото-, кіно-, телекомунікацій (телефон, телебачення, радіозв’язок), не говорячи про текст і графіку як статичну, так і динамічну (анімаційну).

Технологія мультимедіа дозволяє реалізовувати більшість методів навчання, контролю й активізації пізнавальної діяльності студентів на якісно новому рівні. Практичне застосування технології мультимедіа може удосконалити або частково замінити в навчальному процесі такі класичні методи навчання, як методи усного викладу навчального матеріалу (лекція, розповідь, пояснення й ін.), методи наочного і практичного навчання, методи закріплення одержаних знань, методи самостійної роботи. Багато знаних педагогів і психологів вказували на те, що для підвищення ефективності навчання методи усного викладу повинні сполучатися з наочними і практичними методами, а також з методами активізації сприйняття.

У наш час ІКТ у педагогічному процесі застосовують для:

індивідуалізації та диференціації процесу навчання за рахунок можливості вивчення та засвоєння матеріалу з індивідуальною швидкістю;

здійснення контролю зі зворотним зв’язком, діагностикою помилок і оцінкою результатів навчальної діяльності; здійснення самоконтролю та самокорекції; тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу та самопідготовки студентів;

проведення практичних робіт в умовах імітації в комп’ютерній програмі; підготовки учасників освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства.

Для інформаційного забезпечення педагогічного процесу кожен викладач і студент повинні мати доступ до практично необмеженого обсягу інформації та її аналітичного оброблення, можливості для безпосереднього включення в інформаційну культуру суспільства.

Оволодіння сучасними ІКТ, методикою їх використання в навчальному процесі сприятиме модернізації освіти – підвищенню якості професійної підготовки майбутнього фахівця, збільшенню доступності освіти, забезпеченню потреб суспільства в конкурентоздатних фахівцях. Інформатизація суспільства – це перспективний шлях до економічного, соціального та освітнього розвитку. Інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп’ютерних методів навчання та тестування, що надає можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Важливість і необхідність впровадження ІКТ у навчання обґрунтовується міжнародними експертами і вченими.

ІКТ торкаються всіх сфер діяльності людини, але, мабуть, найбільш сильний позитивний вплив вони мають на освіту, оскільки відкривають можливості впровадження абсолютно нових методів викладання і навчання. В даний час в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов’язаними з внесенням коректив у зміст технологій навчання, які повинні відповідати сучасним технічним можливостям, і сприяти гармонійному входженню студента в інформаційне суспільство. Комп’ютерні технології покликані стати не додатковим «довантаженням» в навчанні, а невід’ємною частиною цілісного освітнього процесу, що значно підвищує його ефективність.

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові технології навчання на основі інформаційних і комунікаційних дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів знань.

Самостійна робота і творча діяльність студентів на сучасному етапі розвитку вищої освіти стають не лише засобом, а й метою навчального процесу. Все більшої ваги набирає необхідність організації та контролю цієї діяльності, методичного забезпечення, а також визначення ролі викладача в цьому процесі. Педагоги постійно шукають ефективні види організаційно-методичної діяльності, які б сприяли досягненню мети у підготовці фахівців, оскільки самостійна робота забезпечує можливість сформувати необхідний рівень і об’єм компетенцій, знань, навичок; виробити психологічну установку на самостійне поповнення своїх знань.

В процесі підготовки фахівців, заснованої на використанні ІКТ як у навчальних аудиторіях, так і під час самостійної роботи у позаурочний час, у них закладаються механізми мислення, пов’язані з постановкою мети та виробленням концепції її досягнення за допомогою аналітичних навичок.

Проведеними дослідженнями доведено, що без застосування ІКТ вже неможливо підготувати фахівців, які відповідають сучасному рівню вимог не тільки європейського, але й вітчизняного ринку праці.