Уманська гімназія №7 Уманської міської ради Черкаської області

 

 

 

Розробка уроку з інтегрованого курсу

 «Я досліджую світ»:

«STEAM-дослідження: як матеріали,

форми і традиції створюють

 дідух – символ Різдва»

 

 

                                                       Підготувала

                                                                                  вчитель початкових класів

                                                             Надія Мельник

 

 

 

 

 

 

2025-2026 н.р.

Тема. Як матеріали, форми і традиції створюють дідух – символ Різдва

Мета: формування ключових компетентностей: спілкування державною мовою (вміння сприймати інформацію, висловлювати власну думку, співпрацювати у парі, групі); математичної (застосовувати набуті знання на практиці: визначати послідовність трудових операцій, кількості деталей у виробі, кількості матеріалу); природничої (усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, формування розуміння усвідомленого та раціонального використання природних ресурсів); технологічної (оцінка властивостей матеріалів, їх доцільний вибір); уміння вчитися впродовж життя (намагатися відшукати найбільш вдалий задум); підприємницької (створення унікальних речей);

                 предметні компетентності: ознайомити учнів з традицією виготовлення оберегів-символів, з історією виникнення дідуха, видами дідухів, зразками матеріалів та їх символікою, навчити дітей виготовляти оберіг із колосся; розвивати фантазію, мислення, творчий підхід  у вирішенні завдань; виховувати любов до рідного краю та народних традицій, почуття шанобливого ставлення до оберегу; формувати національну свідомість, здатність осмислити свою роль у відродження народних традицій.

Обладнання: зразок оберегу «Дідух»,  друкований та ілюстративний матеріал, ноутбук, телевізор, вишитий рушник.                 

Матеріали: сухі стебла пшениці, жита, ячменю, вівса, льону, сухоцвіти безсмертника, кермеку, лагурусу, лаванди, гомфрени, сині та жовті декоративні стрічки, ножиці, шпагат джутовий.

Хід уроку

І. Організаційний момент    Слайд 1

- Діти, сьогодні у нас на уроці присутні поважні гості. Привітайтеся.

Учитель: Вітаю, діти, у світлиці,          Слайд 2

                Де, сніп, як сонечко, іскриться,

                Де пахне жито і пшениця,

                Де діда-прадіда скарбниця.

 Учениця: Цей снопик дідухом назвали,

                Любов і душу в нього вклали.

                Він предків дух, він символ роду,

                Дух українського народу.

  Учениця: Цей дідух – символ України,

                Всієї нашої країни.

                Не просто сніп, а символ роду.

                Код нації і дух свободи.

.

Учениця: За Україну, її волю

                 Стоять незламні в полі бою.

                 Титани, лицарі, солдати

                 Стоять народ свій захищати,

Учениця: Плекаймо звичаї народу.

                 І хай від роду і до роду

                 Буяє поле колосисте,

                   І сонце світить в небі чистім.

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної  діяльності.

•          Сьогодні наш клас перетворився на справжню народну світлицю-майстерню, де пахне колосками та сухоцвітами. Пропоную Вам теж доторкнутися до цього дива і стати хоча б на 1 урок народними майстрами.
•          Ми навчимося виготовляти давній український оберіг і дізнаємося, як матеріали, форми і традиції створюють дідух, який у народі вважають символом Різдва. Цей чарівний снопик переплів давні і сучасні традиції і став невід’ємною частинкою різдвяно-новорічних свят.
•          Завдання нашого уроку:  Слайд 3

1. Дізнатися про дідух, як про оберіг родини та символ Різдва.
2. З’ясувати, які рослини використовують для виготовлення дідуха. Зазначити, що символізують ці рослини.
3. Навчитися виготовляти гілочки дідуха.
4. Створити колективний виріб – дідух.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Повідомлення учнів.

Учитель: Діти, а що ви знаєте про дідуха?    Слайд 4

•          Дідух — це сніп із найкращих колосків пшениці, жита, ячменю, вівса, що є символом пошани до предків,                    достатку та добробуту родини.

 

•          На території України в різних регіонах його називали по-різному: король, сніп, колідник, сніп-рай, колядник, дідок, дід, дідочок, дідо, коляда. Дідуха робили з першого або останнього, найгарнішого снопа, зібраного під час жнив

 

•          Вважалося, що дідух приносить у дім щастя та радість, захищає від біди. В народі казали: «Дідух до хати – біда із хати». 

Слайд 5

•          Найбільший дідух в Україні – це Тризуб із дідухів заввишки 7м 41 см, який встановили у Львові біля пам'ятника Тарасові Шевченку у грудні 2024 року.

 

•          Його створили поранені військовослужбовці 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади під керівництвом 91-річної майстрині соломоплетіння Пелагії Живко. 

 

Учитель: Слово "дідух" буквально означає "дух діда", або "найстаріший".  Зі старослов'янської мови це слово перекладається як "дух предків". Обряд плетіння дідуха має глибоке коріння, коли українці вважали, що духи предків живуть у врожаї та оберігають їхній добробут. Він існував на території сучасної України ще в дохристиянські часи, коли панувала язичницька віра, бо українці вірили в багатьох богів: Бога Сонця, Бога Дощу, Бога Грому. Тому дідух — це давній український язичницький символ.

•          А хто в родині виготовляв дідуха?

 Слайд 6

•          Дідухом обирався перший  житній, пшеничний або вівсяний сніп, який з почестями забирали з поля під час зажинок (початку жнив) чи обжинок (закінчення жнив).
•          Сніп заносили в комору, де він зберігався до Різдва. Але під пильним оком господаря, щоб його не з’їли миші.
•          Дідуха традиційно виготовляв господар дому з одного виду збіжжя: пшениці, жита, чи вівса.

 

•          Його прикрашали кольоровими нитками, стрічками, квітами, плодами. 

 

•          Ще додавали різні трави, коробочки льону та маку, колосочки ячменю.

 

•          Ви досліджували, що символізують рослини, які використовують для виготовлення дідуха. Пропоную сконструювати дідуха.

Діти створюють колаж « Дідух»  Слайд 7

•          Жито – символ життя, благополуччя та злагоди у родині. Жито – жити!

 

•          Пшениця – до жита пашниця. Це символ родючості, праці та процвітання.

 

•          Овес – щоб зібрався рід наш увесь. Символізує щасливе майбутнє.

 

•          Деревій – символ нескореності, оберіг від хвороби.

 

•          Мак – захищає від зла, символізує молодість та красу, а також пам’ять про загиблих воїнів.

 

•          Безсмертник – вічне життя, а льон – багатство.

 

•          Ячмінь означає працьовитість. Захист від злих людей.

 

•          Волошки – символізують скромність та душевну красу. А що є краще, ніж сині волошки між золотими колосками?

 

•          Подекуди в Україні дідуха прикрашали ягодами калини, що символізує рідну землю, любов, материнство і саму Україну.

Слайд 8

•          Господар  вносив дідуха до хати на Свят-вечір, віншував родину щастям та здоров’ям, підносив його високо над столом і ставив на покуті під образами.

 

•          А після усіх Різдвяних свят на Водохреща дідух обмолочували, щоб частину зерна посіяти навесні, а частину віддати худобі. Самого дідуха спалювали, бо вірили, що відпускають душі померлих на небо.

Цікаво те, що дідух, до певного часу був головною прикрасою оселі. А вже пізніше його замінила ялинка.

Слайд 9

2. Демонстрація зразка виробу.

Учитель: В Україні здавна існували різноманітні способи виготовлення дідуха: робили сніп, або виготовляли «дерево» з трьома чи п’ятьма «ногами». Сучасні майстри соломоплетіння виготовляють дідухи як традиційні: пшеничні, житні, вівсяні, і, навіть, з льону, так і сучасні (з колосків різних злаків, сухоцвітів, стрічок). Найчастіше – це снопи на 1, або 3 ніжках.

Ми сьогодні виготовимо колективного більш сучасного дідуха, додамо йому патріотичних кольорів.  Наш-дідух дерево матиме 12 пучечків-гілочок та 3 ніжки.

3. Алгоритм виконання виробу.  Покрокове виготовлення елемента виробу

Учитель: Перед вами сухі стебла з колосками жита, пшениці, ячменю, волоттю вівса та китицями льону. Вони зрізані у час цвітіння та воскової стиглості зерна цих культур. Також ви бачите неймовірний букет сухоцвітів, де об’єдналися, немов у кольоровому таночку, і нагадують нам про літо суцвіття безсмертника, кермеку, лагурусу, лаванди та гомфрени. Також ми маємо сині та жовті стрічки, що символізують колір нашого державного прапора. Цими стрічками ми прикрасимо дідуха і створимо символ єдиної неподільної незалежної України.

 

Для того, щоб виготовити пучечок-гілочку, потрібно:

• почистити стебло від сухого листя;
• зібрати в пучечок 20 стебел ячменю, 10 стебел лаванди, 20 стебел вівса, 20 стебел жита, 20 стебел пшениці, 20 стебел льону, кілька сухоцвітів безсмертника, кермеку, лагурусу, лаванди та гомфрени;
• міцно зв’язати гілочку джутом, обмотавши 7-12 разів;
• прикрасити гілочку стрічкою;
• з’єднати 12 пучечків в дерево методом 1+3+3+5 (1 пучечок - верхній ярус, 3 пучечки – другий ярус, 3 пучечки – третій ярус, 5 пучечків – четвертий ярус);
• розділити нижню частину снопа на з рівних «ніжки», обмотавши кожну джутом, порівняти довжину «ніжок»;
• прикрасити дідух стрічкою-вишиванкою.

•          А для гарного настрою ми зараз заспіваємо і трішечки порухаємося

Руханка Слайд 10

Руханка «Дідух»

(сл. і муз. Р. Лоцман)

З роду в рід є у нас дід,

Дід мого діда, дід у сусіда.

Прадідів дух досі не вщух:

З поля несеться, дідухом зветься.

Приспів:

Коляду співаймо людям на добро,

Дідухом квітчаймо хату на Різдво.

 

Сіємо вам зерно

Дідові звичаї свято зберігаєм.

Предків душа в поміч поспіша,

Силу дарує, Бог із неба чує.

Приспів

З колосків, і з глибин віків

В’яжем перемогу і молимось Богу.

Дай же врожай, сил, волі нам дай!

Світла всій родині! Миру Україні!

ІV. Самостійна робота учнів

• Очищення стебельця від покривних листочків.
• В’язання пучечків-гілочок методом поступового додавання певного виду колосків, волоті, китиць, сухоцвітів тощо.
• Обмотування гілочки кольоровою стрічкою.
• Об’єднання пучечків-гілочок у дідух: перший ярус -1 пучечок і нижче через 7-10 см – 3 пучечки , другий ярус. 3 пучечки -  через 7- 10 см, третій ярус  – 5 пучечків-гілочок. Складання ярусів навколо центрального пучечка, обв’язування декоративним джутом.
• Поділ нижньої частини снопа на 3 рівних частини.
• Обмотування декоративним джутом «ніжок» дідуха.
• Рівняння ніжок, обрізавши їх ножицями.
• Прикрашання дідуха стрічкою-вишиванкою.

V. Рефлексія

- Я дізнався…

- Було цікаво…

- Було важко…

- Мене здивувало…

- Тепер я зможу…

VІ. Підсумок уроку    

 Слайд 12

1. Учитель:  Ви чудово попрацювали. Ось наш результат.  1й ярус – це наше майбутнє, 2й ярус – це сьогодення, 3й ярус – це наше минуле.

Дякую усім за роботу!  Наш дідух – наша Україна: багата, сонячна, квітуча. Так було, є і хай так буде!

З колосків, і з глибин віків

В’яжем перемогу і молимось Богу.

Дай же врожай, сил, волі нам дай!

Світла всій родині! Миру Україні!

Коляду співаймо людям на добро,

Дідухом квітчаймо хату на Різдво.

VІІ. Прибирання робочих місць.

 

 

 

 

Список використаної літератури:

1. Авторська поезія Надії Мельник

2. Дідух. Вікіпедія – Режим доступу

https://www.google.com/search?q=дідух+це+елемент+обрядовості&sca_esv=

3.Руслана Лоцман Пісня «Дідух» [Електронний ресурс] /
Ruslana Lotsman (Руслана Лоцман) //youtube. – Режим доступу

 https://www.youtube.com/watch?v=x8-FWBMN7P4&list=RDx8-FWBMN7P4&start_radio=1– Назва з екрана. – Дата публікації: 04.01.2025. – Дата перегляду: 17.11.2025.