Степан Васильченко "В бур'янах"

Т. Г. Скробала, учитель української мови та літератури

Сновидівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Бучацького р-ну,  Тернопільської обл.

Тема: Степан Васильченко «В бур’янах» . Україна часів Т. Шевченка. Розповідь про поета, його дитинство (на основі повісті Степана Васильченка).

МЕТА: 

• ознайомити учнів із творчістю Т. Г. Шевченка, допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст повісті;
• розвивати навички виразного читання, переказу твору та його аналізу, творчу уяву, самостійність мислення;
• виховувати любов і повагу до отчого краю, до України, до  її відомих людей.

ЦІЛІ УРОКУ:

Учні повинні знати:

• життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка;
• текст опрацьованої повісті;

Учні повинні вміти:

• виразно і вдумливочитатиопрацьований на уроцітвір;
• знаходитиутекстіхудожнізасоби, коментуватиїхню роль;

Тип уроку: засвоєннязнань і формуваннявмінь за допомогою інтерактивних вправ.

Обладнання: портрети письменників; дитячі фотографії Т. Г. Шевченка, збірки творів, ілюстрації до твору, презентація, ІКТ.

Випереджувальні  завдання:  

• озайомитися з біографію Т.Г. Шевченка,
• прочитати текст повісті,
• намалювати ілюстрації до твору.

 

 

Епіграф уроку:                                         Кобзарем його звемо  ми,

Так від роду і до роду,

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу.

М. Рильський

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.  Оорганізаційний момент.

1. Перевірка емоційної готовності учнів до уроку.

Добрий день, любі п’ятикласники! Рада вас вітати на уроці. Найнеобхіднішою умовою успішного уроку є ваша емоційна готовність до нього. Отож, учні за допомогою інтерактивної вправи «Малюнкове вітання», вокористаннясмайликів, виберемо «Смайл нашого уроку»

(Діти обирають смайлики)

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

1. Пісня «Розкажи про Україну».
2. Слово вчителя

На цій прекрасній, неповторній, Богом даній землі народився вірний син славного українського народу Тарас Григорович Шевченко. Мабуть, немає українця, який не чув би ім’я Тараса  Шевченка. Воно відоме не лише в Україні, а й в усьому світі.

Чернеча гора під Каневом , де похований видатний письменник, стала національною святинею. Його твори сіють у наші душі зерна добра і світла, любові до рідної землі. Шевченко – це Україна, а Україна – це Шевченко.

3. Робота в зошитах

Учні записують тему та епіграф  уроку.

ІІІ Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя

Життякожноїлюдинипочинаєтьсясвітанкомїїдуші – дитинством. У чарівномусвітідитинства все здаєтьсянезвичайним, казковим, дивовижним. Нажаль у житті Тараса Шевченка ця казка дуже рано закінчилася.

Український письменник Дмитро Павличко, творчість якого вивчатимете у старших класах про пору дитинства сказав так: «Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими і широкими ці дерева не були б, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх».            

2. Бесіда:

• Яким було коріння Шевченка?
• Хто формував його світогляд,  душу?
• Як розвивав він свій талант?
• 3. Робота з підручником.

Бесіда за змістом повісті.

- С. Васильченко описує Україну за часів Тараса Шевченка як країну разючих суперечностей. Знайдіть у творі уривок, у якому описано Україну в ХІХ столітті.

- Чому автор говорить про подвійну неволю в Україні? Знайдіть та прочитайте пояснення цього явища у творі.

- Чому у творі сказано, що народилась нова панові кріпацька душа, а Україні – її великий співець?

- Яку долю новонародженого Тараса побачила через вікно баба-повитуха? Із вивченого в початкових класах про Т. Шевченка розкажіть, чи справдилися її слова в майбутньому?

- Прочитайте портретну характеристику малого Тараса.

- Чому мати називала малого Тараса волоцюгою? Наведіть один приклад, який підтверджує материну характеристику.

- Назвіть не менше трьох рис характеру Шевченка, які виявилися вже в ранньому дитинстві. Підтвердіть кожну рису прикладами з твору.

- Як на характер малого Тараса впливали перекази про минуле, почуті від діда Івана? Що вражало хлопця в дідових розповідях?

- Як змінилося життя Тараса після материної смерті?

- Чому батько казав про Тараса, що з нього буде велика людина або велике ледащо – тому спадщина йому не допоможе?

- Назвіть дві причини, які перешкодили Тарасові навчатися малювати. Яку з них ви вважаєте найголовнішою?

- Яка головна думка повісті С. Васильченка «У бур’янах”?

3. Робота з ілюстрацією(Підручник Л. Т. Коваленко ст. 197)

Вчитель

• Діти, подивіться на хату, у якій народився та виріс Тарасик.

–  З чого видно, що у цій хаті живуть дуже бідні люди?

Васильченко писав:  «Невесела у Шевченка зимою та восени хата».

– А чи весело жилося людям у тій хаті?

– Як ви вважаєте, чи тільки Шевченкам жилося так важко у той час?

– Тож яким було життя українців за часів Шевченка?

3. Словникова робота

Кукла – розжований і загорнутий у ганчірку шматок хліба, який мати вкладала на весь день у рота дитині, йдучи на панщину.

Ворон, квач, дуки – назви дитячих ігор.

Купіль – велика посудина для проведення обряду хрещення в християнській церкві.

Моріжок, моріг, мурава – густа молода трава.

Осоружний – який набрид, став нецікавим, немилим, нестерпним.

Панщина – дармова примусова праця кріпаків у господарстві поміщика.

Левада – ділянка річкової долини, яку використовують під сіножать, пасовище.

Плугатар – людина, яка оре плугом.

Коліївщина – народне повстання 1768 р. на правобережній Україні під проводом Залізняка і Гонти.

Насоняшничина – стебло соняшника.

Коров’як – назварослини до трьох метрів заввишки.

Колодки – місце в селі, де молодь збирається на дозвіллі для розваг.

Дяк – людина, яка при церкві або приватно навчала дітей грамоти.

Каламар – предмет для зберігання чорнила. Свита – верхній теплий одяг селянина.

4. Гра «Так чині»

- Т. Шевченко народився 9 березня 1814р.? (Так)

- Батько Т. Шевченка був дяком.? (Ні)

- Про історичне минуле Шевчено дізнається з уст діда Івана? (Так)

- Життя Шевченка після смерті матері змінилося? (Так)

- Батько Т. Шевченка помер, коли йому було 9 років? (Ні)

- Т. Шевченко помер 10 березня 1861р.? (Так)

5. Практична робота

Тема повісті
Кульмінація
Головний герой
Другорядні герої
Реальне у повісті
Фантастичне уповісті
Художні засоби
Головна думка

6. Гра „Шукачі скарбів”.

Діти вишукують художні засоби у творі.

- Епітети…

- Порівняння…

- Метафори…

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Намалюйте словесний портрет Тараса Григоровича Шевченка.
2. Головоломки     

Розгадавши її, прочитайте вислів про Тараса Григоровича Шевчена.

3. Рефлексія

     Вчитель: Я впевнена, що кожному цей урок запам’ятається по-своєму. У

                      кожного з вас свої враження, захоплення. А цікаво, чи

                      справдились ваші очікування від уроку. А для цього проведемо

                      інтерактивну вправу «Мікрофон». Отож, на уроці я:

• дізналася про… ( життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка); історичні 

                                   сторінки нашої рідної землі)

-    зрозуміла що…    ( Шевченко – вірний син українського народу);

-    найбільший мій успіх … ( відображення задуму на картині);

-    цей урок мене збагатив… (знанням історії мого народу та її відомих                

людей).

V. Підсумок уроку.

Вчитель

Поета не стало. Його творчість виходила з народних глибин. У ній струменить палка любов до рідного краю, віра у майбутнє свого народу, ненависть до ворогів. Поезія Шевченка вчить нас бути патріотами, любити землю.

     Наш обов’язок сьогодні: дотримуватися славного «Заповіту» Т. Шевченка . І назавжди залишитися його вірними синами та дочками.

Оцінювання учнів

VІ. Домашнє завдання (диференційоване).

• Написати висловлювання на тему: «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття»;
•  Переказувати та характеризувати повість «В бур’янах”;
•  Навчитися виразно читати повість.