Стихійні лиха та їх наслідки

Конспект уроку  для учнів 5 класу

Тема уроку: ”Cтихійні лиха та їх наслідки”

Мета уроку: навчальна: продовжувати ознайомлювати учнів із небезпеками пророднього походження, розглянути приклади стихійних небезпек; скласти алгоритм поведінки в надзвичайних ситуаціях (сильного вітру і грози та в разі потрапляння в зону підтоплення);

виховна: виховувати в учнів бережливе ставлення до здоров'я при потряплянні у зону, де відбуваються стихійні лиха;

розвиваюча: розвивати логічне мислення; виховувати бережливе ставлення до власного здоров'я.

Обладнання та матеріали: аркуші паперу формату А2 і А3, олівці, фломастери, маркери, ножиці, скотч, клей, саморобна квіточка з правилами на уроці.

Тип уроку: комбінований.

Методи: узагальнююча бесіда, виконання вправ.

Хід уроку.

І. Організаційний етап ( перевірка домашнього завдання)

- Доброго ранку діти! Давайте з вами поглянемо на нашу квіточку і пригадаємо правила, яких потрібно дотримуватись на уроці.

Добре! Тепер давайте з вами пригадаємо яку ж тему ми вивчали на минулому уроці. Яке завдання неохідно було виконати? 

Зараз перевіримо чи добре ви підготувались до уроку? Для цього я пропоную вам виконати завдання, яке знаходиться на картках. Візьміть будь ласка картки і погляньте, що потрібно зробити!

Картка №1- гроза;

Картка №2- повінь.

 Яке слово ви отримали? А як можна назвати ці явища одним спільним словом? ( стихійні явища).

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Час від часу у світі трапляються різноманітні стихійні лиха. Нещодавно в Італії відбувся землетрус, який завдав великих збитків і забрав життя мирних людей. У квітні 1999 року унаслідок ураганного вітру, що пронісся над Рівненщиною, 122 населені пункти та 51 ферма залишилися без електроенергії. Вийшли з ладу 492 підстанції. Вітер силою 25 м/с зривав дахи будинків і викорчовував дерева. Загальні збитки становили декілька мільйонів гривень.

У травні 2000 року у Японії прийшов сильний град, було пошкоджено близько 4 тисяч будинків.

Отже, яку спільну назву можна дати для таких явищ природи, як землетрус, град, цунамі, ураган, повінь. ( стихійні лиха)

То ж яка тема сьогоднішнього уроку?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

А) сприйняття інформації.

Щоб ближче познайомитись із стихійними лихами і більше про них дізнатись, я пропоную послухати вам таке повідомлення.

Одного разу вдома у Єнота почали пересуватись столи і шафи, осирпатися стіни і він вирішив негайно покинути свій будинок і вирушити у подорож. Але коли він вибіг на вулиці, то там він побачив, що земля тремтить, на дорогах з'являються тріщини, будинки руйнуються, падають дерева. Він не зміг зрозуміти, що це відбувається.

А що це було?

Б) уточнення та розширення інформації.

Землетрус- це підземні поштовхи, коливання та розриви земної поверхні внаслідок руху глибинних пластів планети.

Пішов Єнотик далі. Надворі була рання весна, навкруги було так гарно, сонце пригрівало, але раптом швидко почала прибувати в річці вода. Замочив Єнотик ноги, озирнувся навколо і бачить, що вода усе прибуває. Він не може зрозуміти, що відбувається навкруги?

Повінь- тимчасове затоплення суходолу внаслідок підйому води у природних водоймах.

Поки долав наш герой водні перепони, настало літо. І він рушив далі через ліси і степи. Вирішив він зупинитися на нічліг у селі. Враз знявся страшний вітер, почав вивертати з корінням дерева, зривати дахи з будинків. Блискавки розривали небо, злива не вщухала. Щось дуже велике почало кружляти ніби дзига і нестись до Єнота, зносячи все на своєму шляху.

Що це було? ( Ураган, сильний вітер, гроза, смерч, злива).

Єнотик не підходячи до дерев, опор, ліній електропередач, сховався у найближчому закинутому будиночку, який знаходився біля лісу. Щойно він зайшов до будинку, як блискавка вдарила в одне із дерев і воно зайнялося. Полум'я почало швидко перекидатися з одного дерева на інше, підбираючись до будинку. Єнотик був змушений покинути цей будиночок. Тільки но він вистрибнув з будинку, як він зайнявся.

Що ж ми бачимо? Що це?

Пожежа- полум'я, яке знищує все, що може горіти.

На ранок все ущухло і Єнотик вирушив подорожувати далі. Він дійшов до гір. Раптом він почув тріскіт, побачив, що будинки почали перекошуватися, а грунт під ним тріскатись.

ІV. Узагальнення та систематизація знань.

Кожна дитина отримує кружечок певного кольору.

Діти, які отримали білий кружечок належать до 1-ої групи; червоний- до 2-ої; зелений- 3-ої. Кожній групі необхідно підготувати презентацію. Під час роботи вчитель відмічає, як працювали учасники групи.

1-а група- Предвісники стихійних лих;

2-а група- Як поводитись під час грози?

3-я група- Як поводитись під час повені?

Запитання до 1 групи.

• Яка ще поведінка свідчить про наближення стихійних лих або зміну природи?
• Які ви знаєте рослини-барометри?
• Як себе поводять люди перед зміною погоди?

2-а група

Алгоритм поведінки під час грози:

1). Зайти в приміщення;

2). Закрити вікна й кватирки на засуви;

3). Забрати з балконів предмети, які можуть бути скинуті вітром;

4). Закрити газ, вимкнути електроприлади;

5). Якщо негода застала на відкритій місцевості, необхідно сховатися в глибокій канаві або яру, накритися курткою і зняти всі металеві речі і покласти на відстані 15-20 м від себе.

Запам’ятай! Блискавка потрапляє в саму точку на місцевості.

3-я група

У випадку сильної повені можлива евакуація.

Правила евакуації:

1). Вимкнути в будинку газ та електроприлади;

2). Взяти документи, медикаменти, гроші;

3). Бути поруч із батьками, сусідами, знайомими.

Якщо повінь застала у будинку:

1). Принести м’які речі й електроприлади на верхні поверхи або горище;

2). Туди ж занести продукти харчування і зробити запас питної води;

3). Приготувати ліки;

4). Подбати про джерела світла.

V. Закріплення знань.

Давайте з вами спробуємо об’єднати дані явища за такими ознаками:

• Які трапляються в різну пору року та не залежать від пори року.
• Які загрожують жителям гір, степів, океанічного узбережжя, не залежать від географічного положення.
• Які з них трапляються в Україні.

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати матеріал параграфа.
2. Знайти повідомлення про стихійні лиха та їх наслідки в нашій місцевості.