Стиль романтизм презентація урок №27

Стиль романтизм. Основні риси романтизму.

Романтизм — ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці ХVIII століття у Німеччині, Великій Британії та Франції. Згодом поширився в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини XIX століття охопив інші країни Європи,Північної та Південної Америки. Костел Маріацький в Кракові

Філософську базу романтизму заклав німецький філософ Фрідріх Шеллінг. Романтизм призвів до вироблення романтичного світогляду та романтичного стилю і виникнення нових літературних жанрів — балади, ліричної пісні, романсової лірики, історичних романів і драм. Романтизм вплинув на: історичний живопис, портрет, гравюру, архітектуру, музику і літературу.

Характерними ознаками романтизму є:відмова від суворої нормативності в художній творчості, заперечення раціоналізму, що панував у добу Просвітництва, акцент на почуттях та внутрішніх переживаннях людини; увага до особистості, її індивідуальних рис; неприйняття буденності й звеличення «життя духу», наявність провідних мотивів самостійності, світової скорботи (національної туги) та романтичного бунту, нескореності; історизм творів і захоплення фольклором.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ СТИЛЮ РОМАНТИЗМ: Заслуги романтизму: послужив переходом до реалізму; звільнив літературу від обов’язкових правил трьох єдностей, став поштовхом для прояву творчості, надав можливість для розвитку історичної і філологічної наук, вплинув на інші види мистецтва і літературу реалізму.

АРХІТЕКТУРА РОМАНТИЗМУВ архітектурі романтизм не виробив единого стилю, а представляв собою сукупність «романтичних» рис і появу нових напрямів архітектури: в Британії — це неоготика, в інших країнах — романтичний історизм, неогрецький, неовізантійський та інші стилі. Неоготика, або псевдоготика — напрям в архітектурі, який сполучає елементи готики з виразними композиціями, що йдуть від класицизму. Виник він на новому етапі розвитку архітектури кінця XVIII — середини XIX ст. і е складовою частиною так званих історичних стилів.

ШЕДЕВРИ НЕОГОТИКИ

Історизм — архітектурний напрям, заснований на змішуванні елементів раніше домінуючих архітектурних стилів, що виник наприкінці XIX століття. Будинок Парламенту Угорщини. Львівський Університет безпеки життєдіяльность

Неовізаптійський стиль (або стиль Візантійського Відродження) — архітектурний напрям, характерною для якого була орієнтація на візантійське мистецтво VІ-VІІІ століть. Найчастіше використовувався для зведення релігійних і громадських будівель. Зародився у 1840-х роках у Західній Європі і досяг свого піку в останній чверті XIX-го століття в Російській імперії. Храм-пам’ятник Олександра Невського — кафедральний собор патріарха Болгарської православної церкви. Собор зведений за проектом учня італійських скульпторів Олександра Помаранцева. Побудований у неовізантійському стилі і розташований у центрі Софії на площі св. Олександра Невського.

Морський Нікольський собор у Кронштадті архітектора Василя Косякова — останній та найбільший з морських соборів Російської імперії, побудований в 1903-13 рр.

В архітектурі романтизму, у зв’язку із появою нових будівельних матеріалів та винаходом металевих конструкцій (Англія, Франція), замість простоти та замкнутості архітектурних форм виникає складний силует, збагачуються форми й композиції, основою для яких стала готика. Вестмінстерський палац, Лондон

ТИПИ НОВІТНІХ БУДІВЕЛЬПерший чавунний міст через річку Северн, зведений в Англії 1779 р., мав лише ЗО м довжини, а вже наприкінці століття з’являються мости завдовжки понад 70 м. Чавзш почали використовз'вати і для будівництва споруд у каркасах, а в 80-х роках XVIII ст. виникають чавунні конструкції соборів

У садово-парковій архітектурі часів романтизму домінують штучні водойми і водоспади. Будівлі оточують альтанки, арки, імітація старовинних веж з перевагою пастельних топів. Романтизм заперечує канони і табу, головними досягненнями с вільність і творчість.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !