Стиль Українського бароко в Чернігові

стиль українського бароко в Чернігові. Підготувала Кирієнко маргарита

Украї́нське баро́ко або Коза́цьке баро́ко — мистецький стиль, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII століттях. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Стиль бароко у центральних і східних регіонах під впливом місцевих традицій набув національних самобутніх рис і називався «козацьке бароко». Його характерними ознаками є фарбування стін і дахів у білий, блакитний або зелений кольори, золочення куполів, декорування ліпниною, переважно рослинного характеру. Найбільше споруд у стилі козацького бароко збудовано за правління гетьмана Івана Мазепи, десяток храмівспоруджено його коштом. Українська барокова архітектура розвивалася не тільки завдяки новому будівництву, а й через надання храмам княжої доби рис нового художнього напряму. Муровані храми відтворювали в цеглі традиції народного дерев'яного будівництва. Вони позбавлені надмірної декоративності західноєвропейського бароко, бо у всьому панує міра і смак. Стиль бароко у центральних і східних регіонах під впливом місцевих традицій набув національних самобутніх рис і називався «козацьке бароко». Його характерними ознаками є фарбування стін і дахів у білий, блакитний або зелений кольори, золочення куполів, декорування ліпниною, переважно рослинного характеру. Найбільше споруд у стилі козацького бароко збудовано за правління гетьмана Івана Мазепи, десяток храмів споруджено його коштом

Архітектура у ЧерніговіСвято-Троїцький собор. На Болдиних горах правого, високого, берега Десни, на західній околиці сучасної центральної частини Чернігова, завершуючи храмове намисто стародавнього міста, виблискує численними золотими куполами головний православний храм краю - Свято-Троїцький кафедральний собор Троїцько-Іллінського монастиря. Архітектурний ансамбль Єлецького монастиря розташовано на підвищеному правому березі річки Десна, між давнім чернігівським дитинцем (територія сучасного Валу) і Троїцько-Іллінським монастирем. Разом з пам’ятками архітектури, які там збереглися, він утворює історичну панораму міста.

Катерининська церква. Церква Святої Великомучениці Катерини була побудована в 1715 році братами Семеном і Яковом Лизогубами на честь славетної битви чернігівського козацького війська. Під командуванням гетьмана Якова Лизогуба в 1696 році козаки штурмом взяли ворожу фортецю Азов. Тепер білосніжна п’ятикупольна церква нагадує про великі подвиги і героїзм чернігівських воїнів. Церква Святої Катерини була споруджена на руїнах старовинної будівлі, яка знаходилась тут з часів Київської Русі 12–13 століть. Історія церкви є достатньо багатою й насиченою. За часів козацтва вона використовувалась як укріплений фортифікаційний вузол, який прикривав головну фортецю міста. У подальші роки церква Святої Катерини часто руйнувалась, вона пережила дві пожежі та Вітчизняну війну.

Цей величний храм є одним з найбільш ранніх зразків українського козацького бароко. Він повністю відтворює у цеглі форми дерев’яних козацьких храмів. Коли точно його збудували достеменно невідомо. Вважається що будівництво розпочали у 50-ті роки XVII століття. Будували собор козаки Ніжинського полку на кошти соратників Богдана Хмельницького братів Золотаренків. Миколаївський собор є одним з найвищих храмів збудованих у XVII столітті. Та й взагалі в Україні знайдеться небагато храмів, які перевищують його висотою. Стрімко злітають угору на висоту 55 метрів 5 щільно стулених бань Миколаївського собору. Могутні стіни (товщина їх перевищує 1,5 м), вкриті хитромудрим бароковим декором, підкреслюють фортифікаційне значення будівлі, але не дають засумніватися в його першочерговій функції церкви-домінанта. Церкви, яка стала прототипом для багатьох п’ятибанних хрещатих храмів, виконаних в стилі українського бароко. Миколаївський собор (Чернігівська область, Ніжин)

Троїцький собор (Чернігівська область, Прилуцький район, Густиня, Троїцький монастир. Зараз Густиня – це маленьке село з населенням у 150 осіб. Виникло воно у 1600 році, коли монахи з гори Афон Йоасаф та Афанасій з благословення настоятеля Києво-Печерської Лаври прийшли сюди для усамітнення й заснували тут, на острові в заплаві річки Удай серед густого лісу (звідси і назва), чоловічий монастир. Освятили обитель на честь Святої Трійці.

Будинок полкової канцеляріїБудинок був побудований в кінці 1690 року. Першим господарем був Яків Лизогуб. Після смерті Лизогуба його вдова продала будинок Івану Мазепі. З 18 століття тут розташовувалася полкова канцелярія Чернігівського козацького полку. Пізніше сюди перенесли архів. Довгий час будівля не використовувалася і піддавалася руйнуванням. У 1954 році вперше пройшла повна реставрація всіх приміщень. І тепер пам`ятка радує красою і розкішшю. Будинок полкової канцелярії побудований в стилі українського бароко. Виконаний з білої цегли. Має два поверхи і велике підвальне приміщення. У 18 столітті було зроблено кілька прибудов. Одна з них – тамбур з фасадної сторони будинку. Він був прикрашений фігурним фронтоном. Ще один тамбур відкривав доступ до підвалу безпосередньо з двору. У 19 столітті були переконструйовані вікна. Також був зроблений додатковий люк на горище. З роками у всьому будинку були розібрані всі печі. Незважаючи на всі перебудови, будинок зберіг свою самобутність і унікальність.

Це тільки декілька пам’яток архітекитури українського барокко у Чернігові. Ви можете переглянути всі інші тут на сайті)Дякую за увагу!