23 липня о 18:00Вебінар: STEM-освіта без гендерних стереотипів – запорука успішного майбутнього школярів

Стилістичні можливості складного речення

Про матеріал

З'ясувати стилістичні можливості складного речення; розвивати у школярів навички стилістичного аналізу тексту; підвищувати культуру мовлення учнів.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стилістичні можливості складного речення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Система уроків

 

 

 Тема. Стилістичні особливості складносурядного речення.

 

Мета. З'ясувати стилістичні можливості складносурядного речення; розвивати у школярів навички стилістичного аналізу тексту; підвищувати культуру мовлення учнів.

 

Обладнання. Таблиця «Стилістичні можливості синтаксису, роздруки текстів.

 

Учні повинні знати: основні поняття стилістики, стилістичні засоби синтаксису.

 

Учні повинні вміти: добирати й аналізувати тексти різних стилів; визначати стилістичні особливості сурядних речень; створювати власні усні й письмові висловлювання; робити мовностилістичний аналіз тексту.

 

Хід уроку

 І. Організаційний момент

 ІІ. Перевірка домашнього завдання.

 ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 - Колективна робота з текстом (роздрук). Прочитати виразно текст. Визначити стилістичну належність його. Свою думку обґрунтувати. Виписати речення з однорідними членами. З'ясувати, якими частинами мови вони виражені, яку синтаксичну роль виконують. Пояснити пунктуацію при однорідних членах речення. Знайти складносурядне речення, зробити усно синтаксичний розбір.

 І місцевість, і колодязь ви впізнаєте ще здаля. Природа довго все тут підбирала, вибирала, думала, зважувала, а вже тоді творила у стані високого натхнення, з ясною головою і молодою силою.

 І вийшло отаке: широкий луг з левадами, вербовими й лозовими нетрями, кущами калини та терну.

 Первозданно й незаймано дихає луг, і від нього пливе п’янкий букет пахощів: холодної м’яти, звіробою, деревію, материнки, калгану, Валер’янового кореня, диво силу та ще всякого цілющого зілля (К.Мотрич).

  • Робота з таблицею.
  • Бесіда. Дайте відповіді на такі запитання:

1.  Яку роль у стилістиці відіграють синтаксичні засоби?

 2.   Що таке синтаксичні синоніми?

3.  Які вам відомі засоби створення стилістичного забарвлення?

4.  Чому фразеологізми в ролі членів речення більш експресивні?

 5. Якими стилістичними особливостями виділяються односкладні й неповні речення?

  6. Як впливають на стилістичне забарвлення речень однорідні й відокремлені члени, звертання, вставні слова?

  7. Які стилістичні функції виконують різні види складних речень?

  8. Якими стилістичними ознаками характеризуються різні форми прямої мови?

  9.  Стилістичні ознаки абзаців.

 

ІV. Засвоєння нових знань.

  • Робота з підручником. Ознайомлення з теоретичним матеріалом.

- Аналітичне читання. Осмисліть поданий матеріал (роздрук). , роблячи позначки олівцем «+» - знаю, « - « - не знаю, «?» - цікаво

Різні типи складних речень дають широкі можливості для роботи над стилями мовлення та їх ознаками, над синтаксичними синонімами. За допомогою простих речень виражаються лаконічні думки, які в складних об’єднуються в одну складну.

Прості речення створюють динамізм і лаконічність мовлення, виступають як замкнуті, відокремлені одна від одної інтонацією одиниці мови. Коли вони об’єднуються в складне речення, то втрачають свою автономність, між ними виникають більш тісні смислові й граматичні зв’язки. Навіть якщо зв'язок між ними безсполучниковий, між частинами стають більшими паузи, то і тоді ці частини тісніше пов’язані між собою, ніж окремі прості речення.

Прості речення вживаються в усіх стилях мовлення, але найчастіше – у розмовному. Складні речення переважають у книжних стилях – науковому, художньому, публіцистичному і офіційно-діловому. Стилістичні особливості складних речень залежать від:

  1. стилістичних якостей простих речень, що входять до складу складного;
  2. порядку розміщення частин;
  3. ступеня поширеності цих частин;
  4. лексичного наповнення речення;
  5. мети висловлювання;
  6. способу зв’язку частин складного речення.

Уживання складносурядних речень сприяє створенню плавного, дещо уповільненого мовлення. Складносурядні речення служать для створення образної конкретно-чуттєвої картини, виступають емоційно-оцінним засобом. Вони передають явища, що відбуваються одночасно, послідовно або ж чергуються, зіставляються чи протиставляються.

- Бесіда за позначками (1-2 учні)

- Зіставити художні описи. Чим вони відрізняються? Коли надають перевагу складносурядним реченням порівняно з простими у художньому стилі? (Роздрук)

1. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом. Його червоний світ слався в лісі по снігу. На опушених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками.

2. Ясне сонце почало підніматися десь далеко за лісом і його червоний світ слався в лісі по снігу, а на опушених інеєм високих гілках стрибало його ясне проміння, висвічуючи то жовто-зеленими, то червоно-синіми іскорками (Панас Мирний).

- Робота за варіантами. На дошці записані речення. І варіант записує з одночасністю дії, ІІ – з послідовністю. Вказати і пояснити, в яких реченнях більший ступінь емоційно-експресивного забарвлення.

1. Ми збирали з сином жолуді дубові, і про день майбутній я казав синкові, і пливли багрові хмари в вишині, і співала осінь весняні пісні! 2. Та вже горять, як свічі, дерева, і памороззю криється трава уранці-рано. 3. На світі правда лиш одна і тільки там живе вона, де селянин і робітник на пана повернули штик. 4. Була метелиця – і тиша залягла. 5. Гойдає вогку черемшину весни всевладная рука, і серце пісню солов’їну на поєдинок виклика (З тв. М.Рильського).

 

V. Вироблення практичних умінь і навичок.

- Робота біля дошки і в зошитах.

Записати складносурядні речення художнього стилю. Встановити смислові зв’язки  між їх складовими частинами. Визначити спільні для складових частин другорядні члени. Пояснити, з якою метою в художньому стилі вдаються до прийому використання спільних другорядних членів у складносурядних реченнях. Дослідити особливості інтонування таких речень (схематично).

1. На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті. (Л.Українка.) 2. По узліссі і на галяві зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава. (Л.Українка.) 3. Межи білих хаток цвіте й вишня рясна й тонковерха тополя пахучим листом шелестить. (М.Вовчок.) 4. Десь цвіли сади і дивно пахли трави.(В.Сосюра.) 5. По городі, заплутуючись в огудинні, шукав собі на ніч місце вітерець і тихо-тихо шерехтіли доспілі маківки. (М.Стельмах.) 6. Ще горять вогнем червоним канни і веселять нас кольори жоржин… (М.Рильський.)

- Самостійна робота. Виконання вправи підручника. «Мікрофон». Передаючи уявний мікрофон, пояснюють виконане.

- Зробити повний стилістичний аналіз тексту за планом (текст заготовлений учнем вдома)

1. Комунікативні завдання тексту.

2. Сфера застосування тексту, мовленнєва ситуація, жанр висловлювання.

3. Форма викладу змісту.

4. Характерні особливості висловлювання.

5. Мовні особливості.

6. Висновок про належність тексту до стилю мовлення.

 

VІ. Підсумок уроку.

- За матеріалом уроку побудувати зв’язне висловлювання «Я навчився (-лась) сьогодні…»

 

VІІ. Домашнє завдання. Обов’язкове: виконати вправу  ; на вибір: виписати уривок про культуру спілкування із складносурядними реченнями, зробити мовностилістичний аналіз.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема. Стилістичні особливості складнопідрядного речення.

 

Мета. Актуалізувати опорні знання учнів щодо основних видів складного речення; розвивати внутрішню мотивацію до вивчення стилістичних особливостей складнопідрядного речення; створювати систему проблемних ситуацій як елемент внутрішньої мотивації учнів; виховувати вміння бачити прекрасне у природі й житті людей.

 

Обладнання. Таблиці «Стилістичні можливості синтаксису», «Смислові відтінки та стилістичні засоби сполучників і сполучних слів»,   роздруки текстів.

 

Учні повинні знати: стилі мовлення, види підрядних речень, місце підрядного відносно головного, засоби зв’язку простих речень у складі складнопідрядного.

 

Учні повинні вміти: розрізняти стилі мовлення за їх ознаками, сполучники і сполучні слова;  визначати вид підрядного, робити мовностилістичний аналіз тексту.

 

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Вибіркова перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІV. Основний зміст роботи.

1. Аналітичне читання з позначками (роздрук).

Складнопідрядні речення  відображають взаємообумовленість явищ дійсності, їх причинно-наслідкову залежність, часові і просторові відношення, логічну послідовність думок тощо.

У складнопідрядних реченнях логічні зв’язки і відношення передаються чіткіше, ніж у складносурядних. Тому ці речення найчастіше використовуються у книжних стилях – науковому, художньому, публіцистичному й офіційно-діловому.

Від місця підрядного речення залежить відтінок усього речення, тому діє загальна закономірність: якщо треба підкреслити значимість тієї чи іншої мовної одиниці, ставимо її на перше місце.

У складнопідрядних реченнях смислові відношення виражаються чіткіше, зв’язки між частинами цих речень тісніші. У художньому стилі доцільніші складносурядні речення, бо у них причиново-наслідкові відношення менш помітні, ніж у складнопідрядному. Характерна для цього стилю описовість краще передається складносурядним реченням.

У публіцистичному і науковому стилях складнопідрядні речення більш доцільні, оскільки вони точніше передають наслідкові і часові відношення. Важливу роль відіграє і місце підрядного відносно головного.

2. Бесіда за позначками (1-2 учні)

3. Колективна робота з текстами (роздрук).

Прочитати тексти. Визначити стилі мовлення. Переставити, де можна, підрядні речення і простежити, чи впливає це на зміст і стилістичне забарвлення складнопідрядних речень.

- Є така професія – Батьківщину захищати. Чого ж вимагає від молодої людини професія офіцера сьогодні? В яке б військове училище юнак не поступав, всюди потрібні відмінні знання з математики, фізики, хімії. Оскільки сучасна армія не мислима без досконалого володіння технікою, то з цього боку офіцер повинен бути підготовленим бездоганно.

Але в усі часи не сама тільки техніка вирішувала результат бою. Завжди перемога була на боці тих, хто знав, що захищає і за що б'ється. Безсумнівно, офіцер, щоб перемагати у бою, повинен дуже любити Вітчизну, знати її історію, її героїв, щоб вирішити, «робити життя з кого». Крім того, офіцер – завжди вихователь, тому він має бути різнобічно освіченою людиною. І, звичайно, фізична підготовка. Професія ця вимагає фізичної витривалості, загартування. І ще багато інших важливих якостей.

- До міста Білопілля, що на Сумщині, де народився видатний педагог і письменник Антон Семенович Макаренко, його батьки жили на околиці Кременчука – в Крюкові. На початку 1901 року сім'я  Макаренків повернулася у Крюків, де Антон продовжив навчання в Кременчуцькому міському чотирикласному училищі.

( Підрядні речення можуть стояти після головного, перед головним і в середині головного. Але перестановка їх не завжди можлива (у другому тексті), бо порушується смисл речення, а там, де й можлива, втрачається органічна цілісність його. Стилістичне забарвлення всього речення може залежати від місця підрядного. Якщо звичайне місце підрядного після головного, то розміщення його в препозиції з інверсією, яка підсилює смислову точність, виразність складнопідрядного речення.)

4. Робота біля дошки. Записати речення. Визначити вид підрядного та його місце відносно головного. Пояснити розділові знаки. Чим досягається виразність, емоційність речень? 4-те речення розібрати синтаксично.

1. Де воля родиться, там загиба зневіра.(Народна творчість.) 2. То поки дихаєш – ходімо, друже, в бій. (В.Крищенко.) 3. Що для безсмертя народилось, від зброї смертних не умре. (М.Рильський.) 4. Які діла, така й нагорода. (Леся Українка.)

5. Слово вчителя + конспект учнів. Сполучники і сполучні слова у складнопідрядних реченнях відрізняються смисловими відтінками та стилістичним забарвленням і служать для утворення синонімічних варіантів складних речень. (Згадати різницю між сполучниками і сполучними словами, ілюструючи прикладами з попередньої вправи). За стилістичними особливостями сполучники і сполучні слова варто поділити на дві групи: 1) смислові і синтаксичні синоніми; 2) стилістично нейтральні, книжні, розмовні. Це видно з таблиць:

6. Робота з таблицями.

7. Слово вчителя. Слід звернути увагу й на стилістичні функції вказівних слів. В одних реченнях вони обов’язкові , бо впливають на зміст речення, а в інших – необов’язкові, бо виконують тільки видільну функцію. Саме такі речення повинні стати предметом стилістичного аналізу, оскільки вони характеризуються емоційно-експресивним забарвленням.

8. Дослідницька робота в групах.

І група .  Прочитати речення. Визначити вказівні слова. Які з них обов’язкові, а які – ні? Пояснити їх роль у реченні.

1. Горе тому, хто посміє підняти руку на першу усмішку дитини! 2. Часом можна висловить пейзажем те, для чого слів нема людських. 3. І проліски розквітнуть там, де ще нині лежать золотисті кленові листки. 4. Маєм пронести ми заповідь людської доброти туди, де ворог намагавсь розлити людиноненависницькі заповіти. (М.Рильський.)

ІІ група. Підсилити виразність речень, ввівши вказівні слова.

1. Славен, хто обріїв шукає. 2. Немає професії, в якій людина не змогла б піднятися на вершину майстерності. 3. Де незгода, часто буває шкода. 4. Добре живеться, де гуртом сіється й ореться.

9.. Спостереження. У підібраних вдома текстах учні знаходять складнопідрядні речення, , пояснюють пунктуацію, визначають їх будову, вид та приналежність тексту до певного стилю, тим самим підкреслюючи роль цих речень. Зробити мовностилістичний аналіз 1-2 текстів.

V. Засвоєння здобутих знань.

- Побудувати зв’язну розповідь про особливості будови граматичного зв’язку складносурядних і складнопідрядних речень, використовуючи складнопідрядні речення з підрядними означальними.

VІ. Підсумок уроку.

  • Оцінити власну діяльність на уроці. Розповісти, що запам’яталось.

VІІ. Домашнє завдання. Обов'язкове: виконання вправи; на вибір: написати твір-опис місцевості «Мій улюблений куточок», використавши складнопідрядні речення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема  Стилістичні особливості безсполучникового складного речення.

 

Мета. Розкрити різні смислові зв’язки між частинами складного безсполучникового речення, показати, з яким стилістичним забарвленням виступають вони у тому чи іншому стилі, дослідити, у якому стилі мовлення вживаються найчастіше; розвивати культуру мовлення, логічне мислення; виховувати любов до рідного слова.

 

Обладнання. Таблиця «Стилістичні можливості синтаксису».

 

Учні повинні знати: будову безсполучникового речення, стилі мовлення.

 

Учні повинні вміти: добирати й аналізувати тексти різних стилів мовлення, робити синтаксичний аналіз складного речення, розставляти розділові знаки у безсполучниковому реченні.

 

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Фронтальна перевірка вправи підручника та вибіркова  - творчої роботи.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІV. Основний зміст роботи.

1. Актуалізація опорних знань.

- Спостереження над мовним матеріалом. Записати речення, пояснити взаємозв’язки між складовими частинами у безсполучникових складних реченнях та розділові знаки. Чим зумовлюється широке використання їх у художньому стилі?

1. Сонце заходить, гори чорніють, пташечка тихне, поле німіє. 2. Чорніє поле, і гай, і гори, на синє небо виходять зорі. 3. у гаю, гаю вітру немає; місяць високо, зіроньки сяють. 4. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сяють. 5. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива, додолу верби гне високі, горами хвилю підійма. (Т.Шевченко.)

- Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

2. Засвоєння нових знань.

- Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Безсполучникові складні речення вживаються в усіх стилях мовлення, але найрідше – в науковому, для якого властива чітка логічність, підкреслена різними сполучниками. Вони широко вживаються в художньому й публіцистичному стилях. Але найбільш характерні для розмовного стилю, де важливу роль відіграє інтонація, що є основним засобом їх оформлення.

Безсполучникові складні речення, крім інтонації, мають ще ряд визначальних рис: вони виділяються різноманітністю смислових відношень.

  • Колективне формулювання завдань уроку.
  • Виконання вправи підручника.

3. Вироблення умінь і навичок.

- Робота в парах. Прочитати речення. Які речення більш експресивні, чому? Висновок записати у зошити. (Роздрук).

1. З золота зіткане сяєво ллється, і ліс в нім купається, і листя сміється. – З золота зіткане сяєво ллється,  ліс в нім купається,  листя сміється. 2. Та я знаю одне, що готовий страждати за правду. - Та я знаю одне: я готовий страждати за правду. 3. Мій день в минуле не лине, а він переллється в пісню-пам'ять. - Мій день в минуле не лине -  він переллється в пісню-пам'ять.

(Учні роблять висновок, що безсполучникові складні речення більш виразні, експресія в них сильніша. З пропуском сполучника речення втрачають книжний характер, набуваючи розмовного забарвлення.)

- Самостійна робота з текстом. Спроектовано на дошку.

Прочитати. Виписати безсполучникові складні речення із значенням одночасності, послідовності подій. Яка стилістична функція складних безсполучникових речень?

Вже соняхи цвітуть,

Уже вершина літа,

Уже буває смутком оповита

На захід сонця серпня далина.

І пташенята вже

Навчилися літати,

І радість льоту у блакитні шати

На різні голоси виспівують вони.

Вже пізні яблука

Затаїли румуни,

Вже холодніші вдосвітні тумани

Блукають по отавах і стерні.

Вже соняхи цвітуть,

Уже скиртують літо,

Уже млинар ладнає жорна й сито,

А пасічник святкує медозбір.

                                                       (М. Нагнибіда)

( Безсполучникові складні речення із однотипними частинами, що мають значення переліку одночасних і послідовних дій, явищ, широко використовуються в художньому і публіцистичному стилях як виражальний засіб художнього зображення. При змалюванні одночасних подій, явищ у реченнях використовуються дієслова недоконаного виду, а при зображення послідовних – доконаного.)

- Мовностилістичний аналіз тексту. (Роздрук).

Іще в дитинстві батько казав: людина живе не заради хліба, а тільки через те, що є – хліб…

Змалку сприймала ці слова буквально – є мама, є тато і є вирощений ними хліб. А ставши агрономом, відчула, що хліб – це як народження дитини. Адже недарма наші пращури ототожнювали Землю і Жінку. З давніх часів лишився звичай: із зажинкового снопа пекти перший хліб, останній же – обжинковий, зв’язаний у вигляді ляльки, - ставити на видноті. У зрілому хлібі немов бачиться дитя, породжене землею. Воістину незбагненний своєю безперервністю зв'язок зернини, землі і колоска.

Хліб…

Скільки і справді красивих легенд і повір'їв пов’язано з ним. На весіллі посівають наречених зерном, щоб ніколи не знала нестатку сім'я у хлібі. При зведенні оселі закладають зерно в кутки, щоб був достаток у домі. Щоб стати вродливою, дівчина нібито повинна зібрати квіт жита й натерти ним обличчя.

Я сказала б інакше: хто хоче стати красивим душею, хай порідниться з хлібом. (Н.Гринько.)

.V. Підсумок уроку. Отже, ми переконалися в тому, що в художньому стилі безсполучникові складні речення можуть виражати різні явища дійсності, що пояснюється смисловими зв’язками між їх частинами. Крім цього, вони служать засобом вираження образності, експресії.

VІ. .Домашнє завдання. Виконання вправи, скласти усну відповідь на лінгвістичну тему «Стилістика складного речення».

 

 

 

 

 

Тема. Стилістичні особливості складних речень з різними видами зв’язку.

 

Мета. Визначити стилістичні особливості складних речень з різними видами зв’язку; пригадати ознаки цих речень, пунктуацію; розвивати логічне мислення; виховувати  виховувати любов до рідного слова, до історії рідного народу, орфографічну пильність.

 

Обладнання.  Таблиця «Стилістичні особливості складного речення».

 

 Учні повинні знати: будову складних речень з різними видами зв’язку, стилі мовлення.

 

Учні повинні вміти: добирати й аналізувати тексти різних стилів мовлення, робити синтаксичний аналіз складного речення, розставляти розділові знаки у складних реченнях з різними видами зв’язку.

 

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Фронтальна перевірка вправи підручника та вибіркова  - відповіді на лінгвістичну тему.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІV. Основний зміст роботи.

  1. Мотивація навчальної діяльності.

- Записати речення. Визначити його вид. Розставити та пояснити розділові знаки. Зробити синтаксичний розбір (усно). Визначити стиль мовлення.

За селом, неначе в один день саджені, звелися могутньою брамою два дуби, на їхні плечі лягла кована блакить неба, темне узорчасте листя заховало в собі скарби, одначе досить вітерцю пробитися крізь живі кучері, як цілі потоки сонця спалахнуть і бризнуть в усі сторони й знову пригасяться клубками пальчатого зеленого шумовиння. (М.Стельмах.)

-. Слово вчителя. Складні речення з різними видами зв’язку є ознакою книжного мовлення, але їх функції в різних стилях неоднакові.

У науковому стилі вони служать засобом вираження складних думок, допомагають чітко й послідовно викласти матеріал. Найчастіше тут використовуються речення інформативного характеру з підрядним і сурядним зв’язком. Вони допомагають виражати найскладніші здобутки людської думки в будь-якій сфері наукових знань. У художньому і публіцистичному стилях такі речення виконують образну функцію. Уміле використання таких речень, поряд з простими конструкціями, робить мову художніх, публіцистичних творів багатою, гнучкою, образною. Саме на ці стилістичні ознаки складних речень з різними типами зв’язку звернемо увагу при вивченні даної теми.

2. Засвоєння нових знань.

- «Мікрофон». Пригадати стилі мовлення та їх ознаки. (По черзі учні передають один одному уявний мікрофон, доповнюючи відповіді попереднього).

- Проблемне завдання. Довести, що одні речення виконують тільки інформативну функцію, а інші – ще й додаткову – функцію образності. Встановити, до яких стилів належать речення. Накреслити схеми. (Роздрук.)

1. Є міста, в яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність; є міста, що лише ждуть майбутнього, перебуваючи, так би мовити, в зародку; Київ гармонійно поєднує в собі три виміри часу. (П.Загребельний.) 2. Сідало срнечко в сизо-червоні хмари; мов шматки розірваної ганчірки, висіли вони над горою, а зверху їх миготіло червоне зарево. (Панас Мирний.) 3. Місяць уже вклався спати, а спокійна земля з хвилюванням прислухалась і прислухалась, як журавлі на своїх крилах несли їй весну і розсівали той срібний перелив, по якому сьогодні ж людськими надіями посіється нове зерно. (М.Стельмах.) 4. Кіно дуже тісно зв’язане з дійсністю, і в цьому його могутність як мистецтва, яке любить народ, як мистецтва масового, найважливішого з мистецтв. (О.Довженко.)

3. Вироблення вмінь і навичок.

- Дослідження. Прочитати речення, записані на дошці. У якому стилі використовуються наведені речення? Визначити моделі структурної організації їх. Дослідити, яким стилістичним завданням підпорядковується така побудова.

1. Забута лісова просіка, де між коліями гарно піднялась шовкова трава, а в ній знайшли притулок ромашки і деревій білий і рожевий. 2. Одного вечора, коли саме зацвіли сади, зірвався шалений вітер, і вишневий цвіт, накупаний місячним мерехом, закружляв. 3. Щось затемніло на дальній дорозі, і незабаром марко побачив, що то між полями од самого сонця, переганяючи тіні, мчав вершник. 4. Блакитний із памороззю цвіт бє мені в очі, і вони не знають, що їм робити: чи засміятися, чи скинути кілька сльозин. (З тв. М.Стельмаха.)

- Прочитати. Перекласти українською мовою. Пояснити стилістичну функцію синтаксичних структур у наведених текстах.

Я не помню утра более голубого и свежего. Солнце едва показалось из-за зеленых вершин, и слияние первой теплоты его лучей с умирающей прохладой ночи наводило на все чувства какое-то сладкое томление; в ущелье не проникал еще радостный луч молодого дня; он золотил только верхи утесов, висящих с обеих сторон над нами; густолиственные кусты, растущие в их глубоких трещинах, при малейшем дыхании ветра осыпали нас серебряным дождем. (М.Лермонтов.)

Осинкам холодно

В солнечный день осенью на опушке елового леса собрались молодые разноцветные осинки, густо одна к другой, как будто им там, в еловом лесу, стало холодно и они вышли погреться на опушку. (М.Пришвин.)

V. Підсумки уроку. Скласти сенкан за вивченою темою.

VІ. Домашнє завдання. Скласти усне зв’язне висловлювання на лінгвістичну тему «Стилістичні особливості складних речень з різними видами зв’язку»; виписати уривок з використанням складних речень з різними видами зв’язку , зробити мовностилістичний аналіз його та пунктуаційний розбір складного речення з різними видами зв’язку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Період у художньому стилі.

 

Мета. Ознайомити учнів із стилістичним прийомом – періодом; вивчити правила розстановки коми і тире між частинами періоду; навчитися визначати дві протилежні частини періоду; дослідити стилістичні особливості періоду; розвивати уважність, пильність; виховувати прагнення здобувати знання.

 

Обладнання.  Таблиця «Стилістичні особливості складного речення».

 

Учні повинні знати: будову періоду, стилі мовлення.

 

Учні повинні вміти: добирати й аналізувати тексти різних стилів мовлення, робити синтаксичний аналіз складного речення, розставляти розділові знаки при періоді.

.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Робота в групах. «Експерт». «Експерти» у кожній групі слухають учнівські відповіді, аналізують їх, виправляють помилки, оцінюють.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

 ІV. Основний зміст роботи.

1. Мотивація навчальної діяльності.

- Бесіда про складнопідрядні речення з кількома підрядними.

- Прочитати спроектований текст. Виписати складнопідрядні речення з кількома підрядними, визначити їх роль у тексті. Які мовні засоби використано в описі моря перед грозою?

В одному місці, де небо сходилось з морем, де білів легенький туман, зявилась чорна пляма. Та пляма все більшала швидко і все наближалась, неначе сунулась морем якась темна копиця, котра ніби росла й ширшала. Микола почув, що тихе море задвигтіло під човном, неначе хтось торкнув море з дна. Тоненький край її заблищав проти сонця, неначе срібна каблучка. Білі вітряки на кораблі стали проти неї ще біліші й блищали, неначе проти чорного поораного поля. На небі раптом зашуміло й загуло, неначе сосновий ліс на вітрі, а чорна хмара так швидко росла й бігла, що можна було слідкувать за нею очима. (і,Нечуй-Левицький.)

- Слово вчителя. У ході вивчення стилістичних особливостей складнопідрядних речень з кількома підрядними варто ознайомитись з періодом – стилістичним прийомом, за допомогою якого посилюється експресивність мовлення, і з правилом уживання коми і тире між частинами періоду.

2. Засвоєння нових знань. 

- Дослідницька робота. Записати речення. Прочитати, дотримуючись правильної інтонації. На які дві частини можна розділити речення? До якої частини речення голос підвищується, а з якої знижується?

Коли я стою перед витвором старогрецької скульптури, сповненої гармонії й світла, або дивлюсь на картини Рафаеля, читаю світлу лірику Пушкіна або слухаю українські народні пісні, що вражають нев’янучою співучою красою, - я не перестаю дивуватися, як творці цих шедеврів у реальному, звичайному, земному вміли знаходити піднесене, вічне. (О.Гончар.)

- Висновок записуємо в зошити. Період – це відносно закінчене за смислом розгорнуте складне (зрідка просте) речення, що завжди розпадається на дві протилежні частини. І частина складається з однорідних одиниць, які читаються з підвищенням голосу, а ІІ завершує першу в смисловому, граматичному та інтонаційному відношеннях, вимовляється пониженим тоном. І частина періоду називається підвищенням, а ІІ – пониженням. Між частинами періоду ставиться кома і тире.

3. Вироблення вмінь і навичок.

- Практикум з теми. Кожен учень дістає роздруковані вправи. Виконує їх самостійно. Потім заслуховуються відповіді.

 

Прочитати. Дослідити особливості побудови речення. Визначити тему, основну думку висловлювання, ритміко-інтонаційну організацію. З яким стилем мовлення пов'язується вживання таких синтаксичних конструкцій?

Кленові листки – це ранок рум’яно-морозний, синиць і повзиків свист у повітрі бадьорім, дівчата на стежці у гаю і в небі високому гуси, це шерех, і шелест, і дзвін пурпурової осені, це Пушкін у серці моєму, це дим над рідною хатою, це свідомість, що буде зима, це віра, що прийде весна за нею – і проліски сині розквітнуть там, де нині лежать золотисті кленові листки. (М.Рильський.)

 

Прочитати. У якому стилі використовується наведений період? Дослідити стилістичні прийоми виразності, емоційності періодичного мовлення.

Речі прості і чисті люблю я: серце для друзів одкрите, розум, до інших уважний, працю, що світ звеселяє, потиск руки мозолястої, сині світанки над водами, шум у лісі зелений і шум золотий, спів солов’їний і пісню людську, скромну шипшину і горду троянду, мужність і вірність, народ і народи – я люблю. (М.Рильський.)

 

Зробити повний стилістичний аналіз періоду.

Люблю я сади. В усі пори року. І тоді, коли стоять вони сумовито, розбазаривши всю свою літню красу, розтринькавши осінню позолоту, коли на гілках не зостається жодного листочка, хіба що подекуди яке яблучко приліпилось сумовито; в зимову пору вони прекрасні на фоні сніговому – мов викуті з чистої бронзи мідяно-шерхлі стовбури, плетене-переплетене мереживо гілок, перетворює їх на ірреальне видовище, яке більш належить до витвору мистецького, аніж природного; весною сади неповторні у своєму пишному цвітінні, в нерукотворному весільному уборі, в своїй найпрекраснішій порі закоханості в життя і сонце, в порі великого таїнства зародження того віковічного дива та багатства, що його нам дарує щедро сад уже літній. (Ю.Збанацький.)

V. Підсумок уроку.

Чого навчилися на уроці?

Чим корисний був для вас цей урок?

VІ. Домашнє завдання. Вивчити теоретичний матеріал з теми; самостійно підібрати зразки періоду, дослідити стилістичні прийоми виразності, емоційності, зробити повний стилістичний аналіз періоду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                            Мета застосування.

 Тема «Сполучник» вивчалася у 7 класі, тема «Складнопідрядне речення», зокрема «Сполучники і сполучні слова» у 9 класі. Отже, застосування даних таблиць дає можливість учням: 1) згадати , за якими ознаками розрізняємо сполучники і сполучні слова; 2) прослідкувати, на які групи діляться вони за стилістичними особливостями; 3) які синонімічні варіанти складнопідрядного речення можна утворити, ілюструючи це прикладами.

 

 

 

Таблиця 4

 

Стилістичні особливості сполучників і сполучних слів

 

 

 

Сполучники і сполучні слова

Приклади

Смислові

синоніми

коли – ледве

який – де

що – чий та ін.

Коли наступив ранок,

ми вирушили в дорогу.

Ледь наступив ранок,

ми вирушили в дорогу.

Стилістичні

синоніми

Тому що – бо

Що – хоч

Подібно тому як – як та ін.

Я живу і мислю,

тому що я людина.

Я живу і мислю,

бо я людина.

 

 

 

Сполучники і сполучні слова

Приклади

Стилістично

нейтральні

Щоб, що, бо, то, де, коли, хоч, якщо

Слава тому, хто в бою за Вітчизну твердо тримає окрилений стяг.

                             (В.Сосюра.)

Степ особливо чарівний тієї пори, коли жита половіють.                             (І. Цюпа.)

Книжні

Оскільки, внаслідок того, що, після того як, у зв’язку з тим що

Я не був у школі у зв’язку з тим, що хворів.

 

Розмовні

Як, аби, хоча, ледве, тільки, раз

Хоча Летюк і не мав рибальського досвіду, проте своєю працьовитістю та моторністю завоював прихильність рибалок.     (О.Гончар.)

 

 

 

Мета застосування.

Ґрунтовно синтаксис вивчається у 8 – 9  класі. Таблиця дає можливість учням 11 класу: 1) узагальнити знання про синтаксис як мовознавчу науку; 2) згадати одиниці синтаксису; 3) засвоїти, що синтаксис не має чітко стилістично забарвлених одиниць, а лише обмеження у використанні певних конструкцій.

 

 

 

Таблиця 1

 

Синтаксис – це розділ мовознавчої науки, який вивчає правила поєднання слів у словосполучення і речення, їх значення та роль у мовленні.

 

 

Одиниці синтаксису

 

Словосполучення – це поєднання двох чи більше повнозначних слів, які виражають назву предмета, поняття, уявлення і виступають однією поширеною назвою. Наприклад:

червона калина, любов до батьків.

 

 

 

Речення – це граматично й інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, що є основним засобом формування й вираження думки. Наприклад: Ні перед ким не станеш спину гнути, не віддасися ворогу в ясу, якщо ти зміг, товаришу, збагнути свого народу велич і красу. (В.Симоненко.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Синтаксис не має чітко стилістично забарвлених одиниць, що стосуються конкретних мовленнєвих сфер. Можуть бути лише обмеження у використанні окремих конструкцій чи зворотів у певному різновиді мовленні, а не конкретному функціональному стилі.             

doc
До підручника
Українська мова (академічний, профільний рівень) 11 клас (Шелехова Г.Т., Бондаренко Н.В., Новосьолова В.І.)
Додано
30 червня 2018
Переглядів
929
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку