Дружба Лисок
Під трухлявим пеньком,
Вкритим зеленим мошком,
Лиски збудували нірки,
Чудні, затишні комірки.
Разом гуляли у багні
До вечірньої зорі,
Ранішню пили росу,
Гілля верб плели в косу.
Лиски бігали до річки,
Там купались у смерічки,
М’ятний чай пили разом,
Ще й захоплювались джазом.
Якось, серед густих трав,
Цар Лев до себе всіх зібрав.
Дав пиріг в честь іменин,
Своїх власних народин.
Лиски теж взяли шматок
І побігли за місток.
- Глянь,- Лисичка одна каже,-
В тебе більше джему. Й маже.
Бо спадає до колін,
Липне вже з усіх сторін.
- І смачніший твій пиріг.
Дати чого мені не міг?
Ой цей Цар не справедливий.
Я скажу, що й вередливий.
Як зробити таке міг?
Він вчинив із мене сміх.
І побігла в нірку Лиска.
Не помила навіть писка.
Лисок посварив пиріг?
Розтала ж дружба, наче сніг.
Наталія Мельник