Стратегія популяризації української мови в закладі освіти

Сульська Людмила Григорівна 10 березня 613 Відгуки відсутні

Про матеріал

Стратегія спрямована на створення цілісної системи, де українська мова стає природним середовищем для навчання, цифрової взаємодії та неформального спілкування. Документ передбачає поетапний перехід від адміністративного контролю до внутрішньої мотивації через гейміфікацію, цифровізацію (ІТС «Нові знання», "Мрія" АІКОМ) та розвиток професійної термінологічної культури педагогів.
Перегляд файлу

 

 

 

СХВАЛЕНО

рішенням педагогічної ради

від ___________, протокол № ___

Голова педагогічної ради

____________________________

 

Мова освітнього процесу – Лисичанський професійний торгово-кулінарний ліцей

 

 

 

 

 

                                                             ЗМІСТ

№ з/п

Розділ Стратегії

Сторінка

1.

Пояснювальна записка

3

2.

РОЗДІЛ І. Концептуальні засади: Візія та стратегічна мета

4

2.1.

Візія майбутнього освітнього середовища ліцею

 

2.2.

Розширена стратегічна мета та ключові завдання

 

3.

РОЗДІЛ ІІ. Деталізована дорожня карта реалізації     

                                    (2024–2030 рр.)

5

3.1.

Етап 1. (2024): Діагностика та нормативний старт

5

3.2.

Етап 2. (2025): Проєктування та цифровий прорив

5

3.3.

Етап 3. (2026): Запуск та практичне втілення проєкту

                                        «СловоДрайв»

6

3.4.

Етап 4 (2027): Мовна стійкість та менторство

6

3.5.

Етап 5 (2028–2029): Корпоративна культура та територія без бар’єрів

6

3.6.

Етап 6. (2030): Екосистема національної ідентичності.

                                            (підсумковий)

6

4.

РОЗДІЛ ІІІ. Зведений план заходів

                        (Дорожня карта в таблиці)

7

5.

РОЗДІЛ ІV. Стратегічні векторні блоки роботи

8

4.1.

Цифрова українізація (АІКОМ, Мрія, Teams)

8

4.2.

Педагогічна майстерність та професійна етика

8

4.3.

Проєктна активність та учнівське самоврядування

8

6.

РОЗДІЛ V. Моніторинг, індикатори успішності та очікувані результати

9

7.

Джерела інформації

9

 

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Актуальність стратегії: В умовах повномасштабної агресії рф проти України питання мовної ідентичності перейшло з площини культурного вибору в площину національної безпеки. Для міста Одеси, яке історично перебувало під значним впливом російськомовного середовища, формування стійкого україномовного простору в закладах освіти є пріоритетним завданням. Актуальність документа зумовлена необхідністю подолання «мовної роздвоєності» (використання державної мови лише на уроках) та перетворення її на єдиний засіб комунікації в усіх сферах ліцейного життя.

 

Мета та завдання: Стратегія спрямована на створення цілісної системи, де українська мова стає природним середовищем для навчання, цифрової взаємодії та неформального спілкування. Документ передбачає поетапний перехід від адміністративного контролю до внутрішньої мотивації через гейміфікацію (проєкт «СловоДрайв»), цифровізацію (ІТС «Нові знання», АІКОМ) та розвиток професійної термінологічної культури педагогів.

 

Ключові інновації:

 

Цифрова екосистема: вперше стратегічно закріплено вимогу 100% україномовної присутності в автоматизованих системах управління освітою.

Проєктний підхід: використання сучасних медіа-форматів (Рілс, ТікТок) для популяризації мови серед підлітків.

Менторство: залучення учнівського самоврядування як активного суб'єкта мовної політики ліцею.

Очікуваний вплив: реалізація Стратегії дозволить виховати мовно стійку особистість, здатну вільно конкурувати на ринку праці, володіти науковою термінологією та бути активним носієм української культури в одеському регіоні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1.

 

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ: ВІЗІЯ ТА СТРАТЕГІЧНА МЕТА

 

1.1. Візія майбутнього освітнього середовища: Заклад освіти. - це інноваційний простір, де українська мова є фундаментом освітньої екосистеми та потужним інструментом формування вільної, успішної особистості.

Ми бачимо наш ліцей як середовище, де:

- мовна стійкість є природною рисою кожного випускника, що дозволяє йому впевнено інтегруватися у глобальне суспільство, зберігаючи національну ідентичність;

- цифрова україномовність охоплює всі ланки взаємодії: від автоматизованих систем управління освітою (АІКОМ, «Нові знання») до неформальної комунікації у соціальних мережах та месенджерах;

- мовний престиж: державна мова сприймається учнями як маркер сучасності, інтелекту та високої культури, а не лише як шкільний предмет;

- педагогічне лідерство: кожен працівник ліцею є живим прикладом мовної досконалості, надихаючи учнів власною культурою спілкування та термінологічною чіткістю.

1.2. Розширена стратегічна мета: головною метою Стратегії на 2024–2030 роки є системна трансформація ліцею в територію 100% україномовного функціонування.

Реалізація цієї мети передбачає:

- ментальне переформатування: перехід від формального виконання закону до його ціннісного прийняття. Створення умов, за яких спілкування українською стає внутрішньою потребою та ознакою корпоративної єдності;

- створення безбар’єрного середовища: усунення будь-яких психологічних чи мовних перешкод для переходу на українську через ігрові технології (проєкт «СловоДрайв»), підтримку та доброзичливе виправлення;

- технологічна досконалість: забезпечення функціонування освітнього процесу в цифрових межах (Microsoft Teams, «Нові знання») з використанням виключно українського інтерфейсу та контенту;

- формування фахової компетенції: виховання здобувачів освіти, які здатні вільно оперувати складною науковою термінологією (природничо-математичний, гуманітарний цикли) для майбутньої професійної реалізації.

- соціокультурний вплив: поширення україномовних цінностей на батьківську спільноту, перетворення ліцею на культурний центр Одеси.

 

 

 

 

 

 РОЗДІЛ 2.

 

ДЕТАЛІЗОВАНА ДОРОЖНЯ КАРТА РЕАЛІЗАЦІЇ

(2024–2030 рр.)

 

ЕТАП І. (2024 рік): «ДІАГНОСТИКА ТА НОРМАТИВНИЙ СТАРТ»

 

Аналітична робота: проведення початкового «Мовного аудиту» (анкетування, спостереження на перервах) для виявлення зон найбільшого опору та мовних бар’єрів.

Документальний базис: розробка внутрішніх регламентів офіційної комунікації; переведення 100% наказів та внутрішнього листування на державну мову.

Технічний аудит: Перевірка та коригування персональних даних учнів в ІТС «Нові знання» та КУРС: Школа відповідно до норм українського правопису.

Візуальний код: Початок оновлення навігації ліцею, стендів та медіа-екранів виключно державною мовою.

 

ЕТАП ІІ. (2025 рік): «ПРОЄКТУВАННЯ ТА ЦИФРОВИЙ ПРОРИВ»

 

Створення інноваційного хабу: Формування творчої робочої групи (педагоги-активісти та учнівське самоврядування) для детальної розробки проєкту «СловоДрайв: Українська на 100%».

Методичне проєктування: розробка проєкту, сценаріїв мовних квестів, системи «Стоп-слів» та гумористичного самоконтролю. Написання дорожньої карти для запуску з 1 вересня 2026 року.

Цифрова інтеграція (АІКОМ та Мрія):

- повна синхронізація звітів успішності та соціальних паспортів у комплексах АІКОМ-1 та АІКОМ-2 українською мовою;

- підготовка та перехід в систему «Мрія»: створення україномовного профілю ліцею, наповнення бази методичними матеріалами;

- предметна українізація: старт формування «Банку термінів». Предметні иетодичні комісії розробляють глосарії специфічної професійної термінології для нівелювання суржику на уроках;

- медіа-креатив: Тестовий запуск україномовного учнівського контенту (Рілс, ТікТок) «Моя школа - моя мова» для тестування активності аудиторії.

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕТАП ІІІ.  (2026 рік): «ЗАПУСК ТА ПРАКТИЧНЕ ВТІЛЕННЯ»

 

Офіційний старт: урочисте відкриття проєкту «СловоДрайв» з 1 вересня 2026 року.

Активна фаза: запровадження «Стоп-слів тижня», «Штрафних скарбничок» у вчительській, системи бонусів та сертифікатів для україномовних класів.

Цифровий побут: 100% адміністрування освітнього процесу через платформу «Мрія». Батьківські чати та коментарі в ЕКЖ ведуться виключно українською мовою.

Моніторинг: перший зріз результативності проєкту після І семестру.

 

ЕТАП ІV. (2027 рік): «МОВНА СТІЙКІСТЬ ТА МЕНТОРСТВО»

 

Програма «Амбасадори мови»: підготовка учнів-лідерів, які стають мовними менторами для молодшої школи (проєкт «Старший -молодшому»).

Вчительська майстерність: Проведення методичного фестивалю педагогічних ідей «Методична скарбничка: викладання українською в НУШ».

Кодекс: фіналізація та офіційне прийняття «Мовного Кодексу закладу освіти» як основного корпоративного документа.

 

ЕТАП V. ( (2028–2029 роки): «КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ТА ТЕРИТОРІЯ БЕЗ БАР’ЄРІВ»

 

Сталість: українська мова стає природною мовою «за замовчуванням» у будь-яких ситуаціях. Прийняття «Мовного Кодексу» як норми життя для нових працівників та учнів.

Соціальний вплив: організація «Мовних кав’ярень» та розмовних клубів для батьків та мешканців мікрорайону на базі ліцею.

Методична експертність: Вчителі ліцею виступають спікерами на міських заходах з питань популяризації мови.

 

ЕТАП VІ. (2030 рік): «ЕКОСИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ - ПІДСУМКИ»

Результативність: Заклад освіти офіційно визнаний осередком найкращих практик з популяризації мови в регіоні.

Аналіз досягнень: підсумкова конференція за 6 років реалізації Стратегії. Трансляція досвіду в медіа.

Випускник 2030: Мовно стійка особистість, яка вільно володіє професійною термінологією та має сформовану національну свідомість.

 

 

 

РОЗДІЛ 3.  ЗВЕДЕНИЙ ПЛАН ЗАХОДІВ

 

Рік

Стратегічний напрям

Ключові заходи та дії

Очікуваний результат

2024

Діагностика

Мовний аудит середовища, переведення діловодства, вивірка даних у АІКОМ-1.

Усунення технічних русизмів у документах.

2025

Проєктування

Робота групи над проєктом «СловоДрайв», наповнення «Банку термінів», міграція в «Мрію».

Готова методична та цифрова база для запуску.

2026

Впровадження

Старт «СловоДрайву» (1 вересня), запуск ігрових механік, 100% ЕКЖ українською.

Активізація живого вживання мови учнями.

2027

Менторство

Створення мережі учнів-амбасадорів, прийняття «Мовного Кодексу Ліцею».

Формування внутрішньої системи контролю.

  2028-

2029

Культура

Мовні клуби для батьків, публікація авторських україномовних методик.

Вихід мовного середовища за межі ліцею.

2030

Сталість

Підсумковий моніторинг, конференція, сертифікація випускників.

Повна українізація освітнього простору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. СТРАТЕГІЧНІ ВЕКТОРНІ БЛОКИ РОБОТИ

 

       Цей розділ визначає три ключові напрями, за якими здійснюється системна трансформація освітнього простору закладу освіти.

4.1. Цифрова українізація (АІКОМ, Мрія, Microsoft Teams)

Цифрове середовище ліцею є територією безкомпромісного вживання державної мови:

Адміністрування баз даних: повна синхронізація персональних даних учнів та вчителів у системах АІКОМ-1 та АІКОМ-2 з дотриманням норм нового українського правопису.

Платформа «Мрія»: використання державного застосунку як основного каналу комунікації. Заповнення навчальних планів, розкладів та описів освітніх траєкторій виключно українською мовою.

Електронний документообіг: ведення Електронних журналів та щоденників (ЕКЖ) у системі «Нові знання» із забезпеченням якісного, україномовного зворотного зв’язку від вчителя до батьків (коментарі до оцінок, зауваження, рекомендації).

Корпоративна етика в Teams: проведення онлайн-уроків, нарад та методичних зустрічей у Microsoft Teams із використанням україномовного інтерфейсу та презентаційних матеріалів.

4.2. Педагогічна майстерність та професійна етика

Вчитель ліцею -  це головний амбасадор мови та взірець для наслідування:

Термінологічна культура («Банк термінів»): створення кафедральних словників-глосаріїв для предметів природничо-математичного циклу (фізика, хімія, біологія, математика). Мета — повне витіснення російських кальок під час пояснення складних наукових процесів.

Мовний самоконтроль: запровадження практики «доброзичливого виправлення» у вчительському колективі та використання «Штрафної скарбнички» для стимулювання переходу на чисту мову у позаурочний час.

Безперервний розвиток: обов'язкове проходження педагогами курсів підвищення кваліфікації з української мови (професійне спрямування) на платформах «Едера», «Прометеус» чи «Всеосвіта».

4.3. Проєктна активність та учнівське самоврядування

Мова має стати стилем життя учнів через цікаві формати та гейміфікацію.

Проєкт «СловоДрайв: Українська на 100%»: основний інструмент популяризації мови серед учнів 5-11-х класів. Включає:

- «Стоп-слово тижня» - колективна робота над викоріненням конкретних русизмів;

- «Мовний креатив» — створення україномовних мемів, стікерів та відеоконтенту для соціальних мереж ліцею.

Інститут Амбасадорів: делегування учням старшої школи ролі «мовних наставників» для початкової та середньої ланки. Проведення ігрових перерв та квестів українською мовою.

Медіа-простір ліцею: Створення україномовних подкастів, інтерв'ю з цікавими особистостями Одеси та ведення сторінок ліцею в Instagram/TikTok виключно державною мовою.

 

РОЗДІЛ 5. МОНІТОРИНГ ТА ІНДИКАТОРИ УСПІШНОСТІ

 

Цифрові показники: 100% україномовне наповнення систем «КУРС: ШКОЛА», «Нові знання», «АІКОМ», «Мрія».

Поведінкові показники: зменшення використання суржику в неформальному спілкуванні на 90% (за результатами щорічного спостереження).

Академічні показники: відсутність термінологічних помилок у письмових роботах учнів з предметів природничо-математичного циклу.

Соціальні показники: створення позитивного бренду закладу освіти як україномовного лідера Одещини.

 

                  

                   ДЖЕРЕЛА ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА

 

При розробці Стратегії було використано положення таких нормативних документів та інформаційних джерел:

 

1. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 2704-VIII) - основний фундамент щодо статусу мови в усіх сферах суспільного життя.

2. Закон України «Про освіту» (стаття 7) та Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 5) — щодо мови освітнього процесу.

3. Указ Президента України № 156/2018 «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України».

4. Стратегія популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова -успішна держава», затверджена розпорядженням Кабінету Міністрів України.

5. Державний стандарт базової середньої освіти (НУШ) - у частині формування мовно-літературної компетентності.

6. Вимоги Державної служби якості освіти (ДСЯО) - щодо розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти та створення безпечного, україномовного освітнього середовища.

7. Технічна документація ІТС «АІКОМ» та платформи «Мрія» - щодо стандартів ведення шкільної документації в електронному вигляді.

 

 

 

1