Виховна бесіда «Про етикет замовте слово…»
Про матеріал
Виховна бесіда "Про етикет замовте слово" спрямована на формування норм та правил поведінки підлітків в різних життєвих ситуаціях. Також відверта розмова викладена з метою розвитку у учнів вміння обговорювати та робити власні висновки в житті, та вміння оцінювати свою поведінку та поведінку оточуючих. Правила етикету — це норми поведінки, що регулюють взаємини між людьми, базуючись на ввічливості, повазі до особистого простору, пунктуальності та охайності. Вони включають правила привітання, спілкування, поведінки за столом, телефонний та діловий етикет, допомагаючи уникнути конфліктів та створити комфортну атмосферу.Виховна бесіда «Про етикет замовте слово…»
Вступне слово вихователя.
«Усі правила поведінки давним-давно відомі. Зупинка за малим - за умінням ними користуватися». Ці мудрі рядки належать Блезу Паскалю, відомому французькому математику ХУП сторіччя. Сьогодні ми поговоримо про етикет, відчуття такту, культуру поведінки, спілкування з оточуючими… Тобто про те, що робить людину гарною. Чи актуальна ця тема в наш час?
Ведучий. Дуже давно у Франції, за короля Людовика ХІУ, на одному з гучних королівських бенкетів усім гостям роздали картки з переліком правил поведінки. Від французької назви карток - «етикеток» походить слово «етикет». Згодом воно увійшло в мови багатьох країн, а означає вихованість, вишукані манери, вміння поводитися у товаристві.
Ведучий. Збереглося чимало звичаїв народів різних країн та епох. З часів Стародавнього Риму прийшов до нас звичай гостинності. Скандинави перші запровадили правило надавати чільні місця за столом жінкам і найповажнішим гостям. Красиво й безшумно їсти і правильно поводитись із столовими приборами вміли стародавні єгиптяни. В часи середньовіччя ознакою вихованості вважали те, що кавалери сідали за обідній стіл поруч із своїми дамами. Уважне й шанобливе ставлення до жінок збереглося до наших днів.
Ведучий. Вчили не лише про абетку й арифметику, а й про те, як сидіти за столом, як тримати виделку й ніж, на якій відстані скидати капелюха, коли зустрічаєш знайомих, як поводитись удома. Вчили поважати батьків і чемно відповідати на будь які запитання. Правил поведінки, тобто етикету, повинні дотримуватись усі змалку. Повага до старших, до жінок, особливо до батька й матері,- обов’язкові для кожного, незалежно від віку.
Ведучий. Та є ще й мовний етикет. З доброго ранку ми розпочинаємо наш день і завершуємо його побажаннями «спокійної ночі». Чи то в сім’ї, чи в школі, в автобусі, на дискотеці - скрізь ми вітаємо один одного при зустрічі, прощаємося - при розлуці. Цей древній звичай – прояв уваги й поваги між людьми. Коли вчитель приходить на урок, він говорить: «Здрастуйте!» Це перше й обов’язкове слово кожного, хто бажає вступити в контакт із іншою людиною. Щоб навчитися спілкуватися, потрібно перш за все навчатися вітати співрозмовника. Древні греки вітали зустрічного: «Радуйся!», а сучасні греки: «Будь здоровим». Араби говорять: «Мир із тобою!», а індійці-навахо: «Все добре!». А ось древні єгиптяни цікавилися конкретно: «як ви потієте?».
Ведучий. Я наведу вам приклади вітань в різних країнах:
Алейкісселям - Туреччина
Бонжур - Франція
Яссу – Швеція
Гу тен таг – Німеччина
Буон джорно - Італія
Шолом – Ізраїль
Буенос діас - Іспанія
Дзень добри – Білорусь
Буана сара - Молдова
Хеллоу – Великобританія.
У світі існує багато незвичних для нас форм привітання. Тібетці, наприклад, вітаючись, знімають свій головний убір правою рукою. Ліву руку закладають за вухо та й ще висувають язика. Китайці, в минулому, зустрічаючи товариша, тиснули руку собі. В Індії досі зберігся звичай при зустрічі знайомих прикладати руку до серця. Деякі племена Нової Зеландії вітаються, торкаючись один одного носами (подібно тому, як у давнину при зустрічі певні народності обнюхували один одного). Латиноамериканці обнімаються, а французи цілують у щоку.
Ведучий. Настрій кожного з нас часто залежить від людини, з якою ми спілкуємося. Добре ставлення до людини - радує, погане – завдає душевного болю. Уявіть, як засяють очі дівчини, коли їй поступиться місцем хлопець. Лицарський вчинок. Чи не правда?
Ведучий. Послухайте одну кавказьку легенду. В одній багатій родині народилася дівчинка. Та під час пологів помирає мама. Батько все ладен був віддати для того, щоб життя його дитини склалося якнайкраще. Ні в чому його донька немала потреби. Був у багача великий замок, чимало господарство. Тому мав він слуг. Один із них – хлопчик-пастушок – ровесник його доньки. Так сталося, що діти змалку товаришували. Їхня дружба з роками все міцнішала, а згодом переросла у кохання. Побачив це батько і вирішив вигнати пастуха, адже той не рівня його дочці. Та закохані насмілилися на втечу. Вони бігли по стежині, що привела їх на вершину гори. Далі шляху не було… А до закоханих втікачів уже долітав гавкіт собак. Через декілька хвилин їх повинні були вже наздогнати. Втікачі, взявшись за руки, вирішили, плигнути зі скелі у прірву…Та в останню мить дівчина, поглянувши вниз, злякалась і сказала юнакові: «Ти стрибай перший, а потім я» Юнак загинув, а дівчина повернулась додому…З тих пір хлопці повинні пропускати дівчат уперед.
Ведучий. Хто з присутніх знає, чому чоловік повинен іти праворуч від жінки? 200-300 років тому, чоловіки не виходили з дому без зброї. У кожного була шабля, клинок, рапіра. Щоб при ходьбі зброя не вдарила супутницю, кавалер старався йти ліворуч від дами. Зараз це правило не відноситься до військових, коли вони у формі. Щоб вітати інших військових і не зачепити супутницю при цьому, права рука повинна бути вільною.
Ведучий. Чому в приміщенні чоловік повинен знімати капелюха? Це ще лицарський етикет епохи Середньовіччя. Уявіть людину, яка б була одягнена в костюм із листового заліза. Такий одяг був у лицаря, коли той ішов у гості. Переступаючи поріг, він знімав свій шолом. Цей жест ніби говорить: «Я тебе не боюся. Бачиш, моя голова незахищена. Я тобі довіряю».
Ведучий.
- Одного разу генерала, який вважався витонченим знавцем всіх правил шляхетної поведінки, хтось із молодих людей запитав: «А як потрібно нахиляти тарілку за обідом, коли суп уже на самому дні, - до себе, чи від себе?» (Залишити суп у тарілці)
- Хто перший вітається при зустрічі, і хто має першим подавати руку?
А) молодша людина чи старша;
Б) начальник чи підлеглий;
В) чоловік чи жінка;
Г) дівчина чи хлопець.
(Вітаються першими молодший до старшого, підлеглий до начальника, чоловік до жінки, хлопець до дівчини. Подають руку старший молодшому, начальник підлеглому, жінка чоловікові).
- Європейці , коли йдуть у гості, беруть із собою квіти, а що в подібній ситуації дарують японці? (Солодощі).
- Якою була мета українських вечорниць для хлопців і для дівчат? (Рукоділля: вишивання, ткацтво…)
- Ми вже не уявляємо собі життя без телефону. А чи знаєте ви, хто перший повинен закінчити розмову? (той, хто телефонував).
- Чому для привітання чоловіки подають праву руку? (старий звичай. Показати , що він не має зброї).
- Якщо жінка підіймається по сходах, де повинен бути чоловік? (На дві-три сходинки нижче).
- Одного разу французький король Людовік ХШ зайшов вирішити термінові справи до кардинала Ришельє, коли той був хворий і не міг встати. Король не міг собі дозволити говорити сидячи або стоячи з підданим. Що зробив король? (Ліг біля кардинала).
- Що замінювало древнім римлянам виделку? (До винайдення виделки її функції виконували звичайні рукавиці. Римляни одягали їх для того, щоб брати гаряче м’ясо для їжі).
- В якій місцевості при зустрічі та прощанні показують язика? Перевіримо, чи уважно ви слухали те, про що ми вам розповідали? (На Тібеті. В наш час тібетці, вітаючись, показують руки, звернені долонями до гостя і висовують кінчик язика, виказуючи таким чином найвищу повагу).
Ведучий. Я знаю, що кожен із вас любить подорожувати. І на вашому життєвому шляху зустрічаються люди, з якими ви хотіли б потоваришувати. Нерідко дівчата і хлопці переживають, коли їм потрібно зробити перший крок до знайомства з ровесником, особливо протилежної статі. Відчувають страх, роздратування, навіть проявляють несподівано агресивність. Це дуже ускладнює життя. Але було б бажання, а вихід завжди можна знайти. Уважно слухайте наші поради!
Правила знайомства
- Пам’ятай - найважливіший саме перший крок. Хочеш познайомитись – іди назустріч першим (першою).
- Посміхайся – це свідчить про твої добрі наміри.
- Спочатку назви себе, а потім вислови бажання познайомитись.
- Частіше називай співрозмовника на ім’я
- Щире зацікавлення новим знайомим як особистістю - запорука продовження стосунків.
- Знайди цікаву тему для бесіди в колі інтересів співрозмовника, з’ясуй, чим він (вона) цікавиться. Повноцінне спілкування залежить від вас обох. Хоча…розмова «ні про що» - футбол, погоду, фільм - теж може дати хороший результат. Важливо, що контакт відбувся.
- Будь відкритим (відкритою), «випромінюй тепло», і воно обов’язково повернеться до тебе.
- Уважно слухай людину, хоча це набагато складніше, ніж говорити самому. Спостерігай, намагайся якомога краще зрозуміти про що йдеться, запам’ятовуй почуте, щоб дати відповідь.
- Слова не обов’язково є найважливішими елементами спілкування. Ми спілкуємося навіть тоді, коли мовчимо.
Навчись слухати
Важливу роль у мистецтві слухати відіграє мова тіла (сідай обличчям до того, з яким хочеш зав’язати знайомство, схвально кивай головою).
На першому етапі знайомства став запитання, які допоможуть тобі прояснити ситуацію, уточнити дещо (навіть якщо ти обізнаний (обізнана) з темою краще ніж співрозмовник.
А цього не роби:
Не поспішай давати поради.
Не змінюй тему розмови і не перебивай.
Не давай категоричну оцінку людині, яка говорить.
І нарешті, якщо твої зусилля виявилися марними – не впадай у відчай і не звинувачуй нікого. Проаналізуй усе, зміни стиль поведінки й спробуй іще раз. І тоді обов’язково прийде рішення, що допоможе зав’язати бажане знайомство. Пам’ятай: спілкування – це мистецтво, але воно доступне кожному.
Ведучий. Традиція покривати обідній стіл скатертиною виникла у середньовіччі. Але робили це зовсім не для того, щоб прикрасити стіл - великий відріз тканини, за правилами етикету тих часів, мав певне значення. Згодом, коли цю тканину стали оздоблювати вишивкою, скатертина дійсно стала головною окрасою стола. А її первинну функцію доручили виконувати іншій речі. Так триває і по сьогодні.
Скажіть, про яку річ іде мова і яке правило середньовічного етикету, пов’язане зі скатертиною, нині вважається поганим тоном? (Спочатку скатертину використовували для того, щоб під час застілля витирали об неї руки. Нині це вважають за невихованість. Тому за столом перед кожним гостем кладуть серветку).
Ведучий. Ми не випадково торкнулися теми застільного етикету. Приємно, коли на свято за столом збирається весела дружна компанія. Та чи знаєте ви, як накрити стіл, щоб усім друзям було зручно?
Сервірування чайного столу.
Учні читають гуморески та вірші.
Презентація книги «Повна енциклопедія етикету».
Ведучий. Ось і завершилась наша невелика подорож у світ гарних манер. А для декого питання про те, чи слід виконувати правила етикету, знайшло свою відповідь. Мабуть, кожен із присутніх хоч трішечки задумався над своїми вчинками, діями, словами.
Пильнуйте за своїми думками,
Вони стають словами.
Пильнуйте за своїми словами,
Вони стають вчинками.
Пильнуйте за своїми вчинками,
Вони стають звичками,
Пильнуйте за своїми звичками,
Вони стають характером,
Стежте за своїм характером,
Бо він визначає вашу долю!
Хтось сказав, що найкоротша відстань між людьми – усмішка. Тож давайте посміхатися частіше.
Заключне слово вихователя.