Стресові ситуації у школярів. Подолання та профілактика.
(рекомендації батькам)
Стрес - невід’ємна частина сучасного життя. Його свого часу переживає кожна людина. Та якщо людина доросла, є надія, що вона подолає стрес
швидко і без наслідків. Набагато складніше, коли зі стресом стикається дитина.
Як допомогти дитині витримувати стреси та відновлюватись після них?
Насправді ж, якщо розуміти стрес як умови, в яких ми зазнаємо сильної напруги та тиску, через те, що не відчуваємо можливості з ними впоратись, не маємо ресурсів, знань, умінь, досвіду… – то дитяче життя виглядає набагато вразливішим.
Адже обставин, які вибиваються з розуміння типових та сприятливих для розвитку, – безліч. Це і надмірне шкільне навантаження, і відсутність повноцінного відпочинку, і конфлікти у школі, родині та з ровесниками, а ще – інтенсивні спортивні тренування, переживання втрат, батьківське розлучення, зміна місця проживання, перехід в іншу школу, хвороби, особливо ті, що пов’язані з перебуванням у лікарні, та багато іншого.
Перше, що ми, дорослі, прагнемо зробити – максимально убезпечити дітей від стресів та травм. Однак, на жаль, незважаючи на все бажання, неможливо ростити дітей у тепличних умовах, і раніше чи пізніше настануть обставини, в яких дитина зазнає стресу. Адже життя триває, діти хворіють і потребують лікування, дорослі розлучаються, вирішують переїхати, час від часу небо блискає і гримить, вчителі та тренери бувають різними, а шкільне навчання вимагає напруги та складання іспитів.
Саме тому важливе доросле завдання – не стільки захистити дітей від щоденних та випадкових стресів, скільки навчити, допомогти, створити умови, в яких ті могли б впоратися зі стресами, долати їхні наслідки, відновлюватись та рухатись далі.
Як допомогти дитині стати життєстійкою і досягти того, щоб вона не потрапила до лав піддатливої до стресу більшості?
Сучасне життя – стрімке і непередбачуване, його темп, а також інформаційна та подієва насиченість повсякчасно провокують стреси. Власне, стреси поступово стають його невід’ємною частиною. Заховатися неможливо, але цілком можливо навчити дітей життєстійкості й психологічної відновлюваності, а заразом навчитись і самим.