Тема: Стрілецькі пісні. Степан Чернецький та Григорій Трух. «Ой у лузі червона калина похилилася». Левко Лепкий. «Гей, видно село ». Героїчний, стверджувальний пафос пісень.
Мета : дати учням поняття про стрілецькі пісні, пояснити історію їх виникнення; ознайомити з піснями «Ой у лузі червона калина похилилася», «Гей, видно село»; сприяти удосконаленню навичок школярів робити аналіз поетичних творів, розумінню глибинності змісту пісні, вихованню у дітей почуття гордості за героїчне минуле свого народу.
Обладнання: Підручник для 6 класу. Авраменко О.М., Шабельникова Л.П., портрети поетів, аудіозапис стрілецьких пісень.
Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу
Форми роботи: групова, індивідуальна
Методи і прийоми роботи: слово вчителя, бесіда,
Епіграф: "Пролетіла стрілецька пісня через усі перепони — страху, голоду, репресій, депортацій, навіть зруйнування стрілецьких могил — і в неушкодженому вигляді передалася нам як пам'ять і стимул до нової боротьби за національне відродження..."
Роман Іваничук
Хід уроку
І. Організація класу.
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1.Бесіда:
-Що таке пісня? (Це ліричний твір, який виконується під музичний супровід).
- На які три види поділяються народні пісні залежно від змісту? ( На календарно-обрядові, родинно-побутові, соціально- побутові).
- Як ви думаєте, до яких пісень належать стрілецькі пісні?(До соціально-побутових)
-Що таке гімн? (Це – поетичний і музичний твір на честь якогось героя або визначної події).
- Назвіть основні ознаки гімну. (Піднесеність, урочистість і т.д.)
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
1.Виразне читання вчителем вірша.
За сімома десь горами,
За сімома десь ріками,
Кажуть, є тут Божий рай,
Та вір, брате, поза нами,
За січовими стрільцями,
Ніде раю не шукай.
Бо нема лучче,
Бо нема краще,
Як у нашому коші:
Тут гармат не чути,
Тут не свищуть кулі,
Тут безпечні ми усі!
2. Слово вчителя.
Сьогодні ми знову поринемо у пісенний світ, який вирує мужністю юнацькою, доблестю, прагненням здобути волю і незалежність для України. Йтиметься про стрілецькі пісні. Хто ж вони, січові стрільці, — ті, кого ще донедавна називали зграєю українських буржуазних націоналістів?
Про це, та багато іншого ми поговоримо на уроці.
Еврестична бесіда
-Як ви думаєте, чи потрібно нам знати про стрілецькі пісні? І для чого?
IV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.
1.Слово вчителя.
На сьогоднішньому уроці ми познайомимось із твором, який є гімном українських січових стрільців. З уроків історії ви вже знаєте про сміливих хлопців та дівчат, які на початку Першої світової війни (серпень 1914р.) в Галичині у складі австрійської армії вирішили добровільно організувати військо УСС. Щоб зі зброєю в руках виборювати незалежність. Був створений Легіон Українських Січових стрільців, який налічував 2,5 тис. юнаків. Січові стрільці опікувались Іваном Франком. В останні його роки життя. Сини поета, Петро і Тарас, одними із перших вступили до Легіону і брали безпосередню участь у боях.
Товариства «Сокіл», «Пласт», «Січ», що стали основою «усусів», організовувались ще від кінця ХІХ століття. В цих організаціях було чимало молоді. Займались музикою, спортом. Багато членів товариства займались творчістю: складали вірші і музику до них. Незамінним інструментом була гітара. Так і виникли стрілецькі пісні. Відомими стали поети Богдан Лепкий, Левко Лепкий, Роман Купчинський, Степан Чернецький, композиторами – Михайло Гайворонський, Григорій Трух.
Пісні «Ой у лузі червона калина похилилася», «Гей, видно село» «Повіяв вітер степовий» стали народними. Бо поширювались не лише серед Січових стрільців, а й стали улюбленими серед мирного населення. Авторами наступної пісні є Степан Чарнецький і Григорій Трух. Вони обоє внесли вклад у долю пісні.
2. Прослуховування аудіозапису пісні «Ой у лузі червона калина похилилася».
3.Бесіда над змістом твору.
-Що в цій пісні вас найбільше вразило? Які почуття виклик ликало? Поясність чому.
- Сформулюйте мету , яку поставили перед собою Українські Січові стрільці.(Підняття з колін України, )
- Чому автори застосовують прийом психологічного пералелізму «червона калина похилилась – славна Україна зажурилась» (Калина – символ України)
- У яких рядках звучить віра в перемогу Січових Стрільців над москалями?
- Як ви розумієте епітет «московські кайдани»?
- Який провідний мотив цього вірша? (Любов до України, до її культури, історії, прагнення звільнити її від іноземних загарбників і зробити вільною та незалежною.)
-Назвіть художні засоби в цьому творі. ( Епітети: «червона калина». «славна Україна»,«білий цвіт», «добрий рід», «кривавий тан» і т.д.
Повтор: «А ми нашу славну Україну, гей,гей, розвеселимо!»
Метафора: «Україна зажурилася», «Україну розвеселимо», «Не хилися, червона калино» тощо.
4. Прослуховування аудіозапису пісні «Гей, видно село».
5. Бесіда
- Хто є автором цієї пісні? Що ви про нього знаєте? (Левко Лепкий. Народився на Тернопільщині. Брат відомого письменника Богдана Лепкого. Журналіст, письменник. Був старшиною «усусів», редактором «Червона калина». Його пісні «Гей, видно село», «Маєва нічка», «Бо війна війною» стали народними.)
- Яким настроєм пройнята пісня?Чому?
- Намалюйте усно картину, яка постала перед вашим духовним зором під час прослуховування поезії?
- Куди йдуть Січові стрільці на чолі зі старшим отаманом?(До бою).
- Знайдіть окличні речення. Якого звучання вони надають поезії?
- Які поетичні образи, притаманні народним пісням, ви зустріли у творі? (Епітети: «широке село», « широке поле»
Порівняння: «хлопці як соколи», «дівчина, рибчина»
Вигуки: «гей», «ха-ха-ха» вживаються для піднесеності й пафосності.)
V. Закріплення знань, умінь і навичок.
«Мозковий штурм»
VІ.Підбиття підсумків уроку.
1. «Інтерв’ю »
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять стрілецьку пісню (на вибір).
Дати відповіді на питання у підручнику на сторінці 34.