Структура виховної години. Успіх інтерактивних виховних годин багато в чому залежить від того, як організовано проствр класу. Робота в парах чи малих групах вимагає того, щоб учні легко пересувались по класу.
Структура виховної години
І етап – «Вступ до заняття» (вправа для розминки, інформація та питання, спрямовані на встановлення знань та досвіду з цієї теми, які вже мають учні, встановлення правил спільної роботи, очікування від заняття, посилення мотивації).
На цей етап зазвичай виділяється 10-15% робочого часу, найчастіше використовуються такі методи, технології, вправи : «асоціативний кущ», бліцопитування, «криголами», «мікрофон», «мозковий штурм», «епіграф», «проблемне питання» чи «питання-відповідь», «корзина знань», презентація домашнього завдання або результатів проекту, «ріка очікувань».
Навчальні ігри, питання та завдання, які пропонуються для цього етапу виховної години, повинні забезпечити такі результати: учні зможуть згадати та продемонструвати наявні у них знання та досвід з теми виховної години її завдань. Ви зможете спостерігати за цим у їхніх діях та в тих ідей не будуть збігатися з вашими цінностями, в цьому випадку потрібно утриматись від висловлювань оцінок «правильно/неправильно», а просто зазначте наявні суперечності.
Після закінчення першого етапу виховної години ви отримаєте два важливих результати:
ІІ етап – «Основна інтерактивна частина» (розкриття теми через надання нової інформації або пошук інформації, оголошення інструкції для виконання певного завдання чи вправи, створення ігрових ситуацій та завдання, які спрямовані на усвідомлення нової інформації та досвіду).
На цей етап виділяється 55-70% робочого часу. Найчастіше використовуються такі методи, технології, вправи: «акваріум», «броунівський рух», візуалізація, «дерево рішень», дебати, захист проекту, «займи позицію», «голосування ногами», «зрозумій мене», «карусель», метод кейса, міні-лекція, питання-відповідь, «прес», рольова чи симуляційна гра, «світове кафе», «снігова куля», «незакінчене речення», робота в малих групах тощо.
На цьому етапі пропоную навчальні ситуації, в яких попередній досвід учнів стикається з новими знаннями, відчуттями та відносинами. Ці ситуації створюються за допомогою невеликих текстів або розповіді вчителя, аналізу конкретних ситуацій та експериментування з новими моделями поведінки. Завдання різноманітні та передбачають активну участь кожного учня в осмисленні нової інформації; учні працюють індивідуально, в парах та малих групах. Роль вчителя полягає в тому, щоб створювати та підтримувати ситуації, які потребують активної діяльності. Вчитель повинен ставити питання та завдання, які викликають неоднозначні відповіді, а потім пропонувати обговорити наявні суперечності, таким чином стимулюючи активний творчий процес реалізації поставлених завдань. Найважливіше, що на цьому етапі учитель виступає не як носій «істини», а лише як джерело інформації та «провокатор» творчого й активного мислення учнів. Про ефективну реалізацію специфічних завдань цього етапу виховної години ви зможете зробити висновки за такими діями та результатами:
ІІІ етап – «Підсумок та зворотний зв'язок» (питання та завдання, які дозволяють спрямувати емоції дітей у конструктивному напрямку та допомагають учням підсумувати результати заняття: що нового вони дізнались, чого навчились, якими є перспективи застосування нових знань та вмінь у повсякденному житті учнів).
На цей етап зазвичай виділяється до 20% робочого часу, і він є обов’язковим. Найчастіше використовують такі методи, технології, вправи: «валіза», «займи позицію», «два береги», «мікрофон», «незакінчене речення»,творче завдання, сінквейн тощо.
На даному етапі учні висловлюють висновки, які вони отримали під час виконання завдань виховної години, демонструючи таким чином зміну в знаннях, вміннях та відносинах; аналізують не лише предмет/тему виховної години, а й процес навчання, який вони пройшли, зміни у своїх емоційних відчуттях та роблять висновки про те, як вони навчались. Всі або деякі з ваших учнів захочуть продовжити обговорення цієї теми, поставлять перед собою завдання, які передбачають значущу для них та реальну (а не стимулюючу) навчальну діяльність, у якій вони зможуть продовжити розвиток своєї компетенції.