Проект виховної години «Ми різні – і в цьому наша сила»

Проект виховної  години

«Ми різні – і в цьому наша сила»

Мета та завдання. Сформувати в учнів уявлення про різноманітність людських думок, поглядів, вчинків тощо; розвивати критичне мислення; виховувати толерантне ставлення до поведінки та вчинків інших людей.

Завдання.

1. Ознайомити учасників заняття з основними принципами роботи в команді. Акцентувати увагу на різноманітності особистісних проявів кожного з учасників під час групової взаємодії.
2. Допомогти опанувати конкретними прийомами, що сприяють розвитку психологічних якостей толерантної особистості.
3. Формувати в учнів позитивне ставлення до своїх однокласників та готовність приймати інших людей такими, які вони є.

Форми і методи роботи. Обговорення, робота в малих групах, робота у парах, ігри та вправи.

Обладнання. Картоплини, роздруковані аркуші з намальованими кільцями на кожну пару учасників, ручки для кодного учня, надруковані на аркушах таблиці, паперові серветки.

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя. Доброго дня, шановні учні! Напевно, ви дуже часто чуєте вислів: «Всі люди різні». Іноді він звучить позитивно, іноді – як виправдання помилок або осуд. Ми живемо в суспільстві людей, де кожна людина унікальна, не подібна одна до одної. Але нам потрібно жити разом, домовлятись про щось, будувати своє майбутнє. Якими ж якостями ми маємо володіти, щоб були почуті іншими? Поговоримо про це сьогодні, ви не проти? Тоді починаємо.

ІІ. Мотивація виховної діяльності.

Вправа «Картопля»

Учитель. Сьогодні кожен/кожна з вас принесли по одній картоплині та поклали їх у цей гарний кошик. Дуже дякую вам за це.

А зараз попрошу підійти до мене та нехай кожен/кожна з вас візьме з кошика по одній картоплині. Уважно придивіться до неї, зясуйте її «особливі прикмети» та спробуйте «подружитися». На виконання цього завдання у вас є 1 хвилина.

За бажання ви можете представити свого «друга» класові, розповісти щось цікаве про нього.

Тепер покладіть картоплини знову у кошик.

А зараз я перемішаю їх та викладу на стіл. Ваше завдання: спробувати знайти серед усіх картоплин саме свого «друга».

Запитання для обговорення з учнями.

• Чи вдалося вам знайти свою картоплину?
• Що було вам потрібно для того, аби легко її впізнати?
• Які думки стосовно груп людей у вас викликає ця вправа?

Учитель. Часто буває так, що ми сприймаємо будь-яку групу, наприклад етнічну, як ціле і не замислюємося про те, що кожний її представник – це унікальна і неповторна особистість. Наприклад, нам може здаватися, що «всі китайці на одне лице», що всі німці педанти, а фіни – мовчазні. Однак, якщо ми ближче познайомимось з конкретною людиною, яка належить до цієї групи, більше дізнаємось про неї, то її індивідуальність, неповторність будуть для нас очевидними.

Вправа «Усі ми різні, але маємо багато спільного»

Пояснення та опис вправи. Учасники об’єднуються у пари й отримують аркуші з двома колами, що перетинаються і мають спільний сектор (додаток 1).

 Пропонується кожному заповнити «своє» коло, давши відповіді на запитання «Хто я?» (7-8 записів). Далі пропонується прочитати в парах власні характеристики та знайти спільні ознаки, вписати їх у спільний сектор. Бажаючі пари учасників зачитують зроблені записи – спочатку відмінності, а потім – спільне.

Запитання для обговорення з учнями.

• Чого в записах більше – подібного чи відмінностей? Чому?
• У кого ще є розбіжності?

Далі необхідно продемонструвати, що у більшості пар є спільні записи.

• Про що свідчать результати вправи?
• Чи можлива ситуація, коли розбіжностей зовсім немає ні в кого?
• Чи цікаво було б жити у світі, де б усі мали лише спільні риси і не мали б відмінностей? Чому?

Вправа «Скарби нашого класу»

Учитель. Прочитайте опис ситуації: «Віталій переїхав навчатися до іншого міста. У школі, де він навчається, з-поміж інших учнів навчаються представники різних національностей. Віталій вирішив створити мовний клуб, де можна було б збиратися у вільний час і спілкуватися. По-перше, це цікаво – дізнаватися про інше життя, а по-друге, можна покращити навички спілкування іноземною мовою та навчати одне одного. Віталій знайшов однодумців, але з’ясувалося, що це справа непроста: пошук кабінету, домовитися з адміністрацією школи, реклама, байдужість інших…»

Пояснення та опис вправи. Обєднаймося у групи по чотири-пять осіб (наприклад: зима, весна, осінь, літо). Уявімо себе на місці Віталія та його друзів. Отже, у вас є спільна мета – мовний клуб у школі. Щоб досягти її швидше, ефективно використовувати потенціал кожного. У кожної людини є щось, що може стати скарбом для всієї команди, наприклад  здатність переконувати чи вміння малювати, хороша фізична форма або знання кількох мов. Нехай кожен із вашої групи по черзі назве те, чим він володіє якнайкраще. Складіть список скарбів вашої групи, заповнивши таблицю (додаток 2).  Після виступу всіх груп обговоріть у загальному колі.

Запитання для обговорення з учнями.

• Чи легко було шукати «скарби»?
• Чи була ця робота важливою особисто для вас? Чому?
• Як ви розумієте поняття «різноманітність суспільства»?

Учитель. Послухайте думку польського педагога Я.Корчака: «Я помітив, що тільки нерозумні люди хочуть, щоб усі були однакові. Розумні раді з того, що є день і ніч, літо та зима, молоді та стврі, що є метелики та птахи, різнобарвні квіти й різного кольору очі, що є дівчатка й хлопчики. А хто не любить думати, того розмаїття, що змушує думку працювати, дратує».

Запитання для обговорення з учнями.

• Чи погоджуєтеся ви з його словами? Чому?
• Як ви почуваєтесь у середовищі людей,що відрізняються від вас?
• Поясніть свої думки на прикладах.

Вправа «Як вчинити?»

Пояснення та опис вправи. Проаналізуйте ситуації, оберіть свій варіант відповіді й поясніть його. Учасники об’єднуються у групи і досліджують конкретні ситуації, з якими вони можуть зустрітися повсякденному житті, та можливі засоби реагування на такі ситуації. В кожній ситуації група має обрати найбільш і найменш придатний спосіб поведінки, після чого учасники по колу роблять презентацію своєї ситуації. Розповідають про можливі варіанти та варіанти, які було обрано. Решта дає свої коментарі.

Запитання для обговорення з учнями.

• Яку ситуацію ви аналізували?
• Який варіант із запропонованих ви обрали?
• Кого було залучено до ситуації?
• Чи можуть бути які-небудь ще рішення, окрім запропонованих?
• Хто може допомогти у вирішенні ситуації, що склалася?

Ситуація 1. Дмитро має нетипову для хлопця зачіску – занадто довге волосся. Як поводитися тим, кому такий стиль не подобається?

Варіанти.

• Постійно демонструвати своє негативне ставлення, в різкій формі рекомендувати змінити зачіску.
• Виходити з того, що людина має право на самовираження і може робити будь-що зі своїм власним волоссям.
• Вимагати дотримуватися загального стилю одягу та зачіски на заняттях у школі.
• Ваш варіант.

Ситуація 2. У компанії, де ви проводите свій вільний час, прийнято називати друзів на прізвисько. Хтось маж приємні прізвиська, хтось – не дуже. Одного з хлопців називають «Товстий», хоча він кілька разів просив не називати його так. Насправді його звуть Сашком. Ви називаєте його на ім’я, але всі кричать: «Який він Сашко, він – Товстий!».

Варіанти.

• Ви теж почнете називати його «Товстий», інакше всі будуть сміятися з вас.
• Будете називати його на імя. Вам начхати на думку оточуючих.
• Спробуєте пояснити всім, що називати людей на прізвисько – безглуздо.
• Ваш варіант.

Ситуація 3. у вашому дворі живе хлопчик. Його батько – з Нігерії. Ви з ним товаришуєте. Але ваш батько дізнався про це і не хоче, щоб ви спілкувалися з «чорношкірим», оскільки це, на його погляд, небезпечно.

Варіанти.

• Я дотримуватимуся порад батька, він все ж таки дорослий і поганого мені не порадить.
• Я попрошу дозволу запросити друга в гості й познайомлю його з татом. Він зрозуміє, що все нормально, і проблему буде вирішено.
• Я буду продовжувати наше спілкування, але таємно, щоб не засмучувати батька.
• Ваш варіант.

Вправа «Сніжинка».

Пояснення та опис вправи. Присутнім роздаються паперові серветки. Необхідно попередити, щоб кожна особа робила вправу самостійно, швидко виконуючи інструкції без перепитувань. Далі групі пропонується:

1. Взяти паперову серветку, скласти її вдвоє і відірвати верхній правий ріжок.
2. Знову скласти серветку вдвоє і відірвати верх правого ріжечка.
3. Знову скласти серветку вдвоє і відірвати верх правого ріжечка.
4. Востаннє скласти серветку вдвоє і відірвати верхній правий ріжок.
5. Розгорнути свою серветку.

Запитання для обговорення з учнями.

• Чи можна сказати, що серветка у когось відірвана неправильно? Чому?
• Чому серветки надірвані по-різному?
• Якщо хтось надірвав серветку не так, як ви, чи означає це, що вона/він погана людина?
• Чи буває, що ми вважаємо людину гарною чи поганою залежно від того, чи робить вона так, як ми?
• Яким був би світ, коли б ми всі бачили все однаково?

Рефлексія. Підбиття підсумків.

Учитель. А тепер давайте обміняємося думками та враженнями від заняття, закінчивши речення: «Сьогодні для мене було важливо…»

 Отже, шановні дівчатка й хлопчики, ми з вами сьогодні говорили про те, що всі різняться за віком, політичними поглядами, етнічними, мовними, релігійними ознаками, у нас можуть бути різні традиції, різна історія походження, різні уявлення про майбутнє, різні цінності, всі ми різні, проте жодна людина не є більш або менш людиною, ніж будь-хто інший. Наша різноманітність може бути чинником розвитку й зміцнення суспільства. Наше заняття добігло кінця. Всім дякую за активну участь!