«Кожна дитина має свій неповторний дар, який потрібно помітити, віднайти, відшліфувати. І тоді він засяє, заіскриться коштовним діамантом.»
Слайд 1
Наші діти при досить високому рівні теоретичних знань недостатньо підготовлені до успішного дорослого життя в демократичному суспільстві, де цінується ініціативність, самостійність суджень в ухваленні рішень.
Наші учні скупі у спілкуванні, часто не можуть висловити правильно власну думку, схильні до того, щоб відсидітися, бути не поміченими на уроці, не навчені особистісно проявляти себе в школі, вони й за її порогом нерідко залишаються такими ж пасивними, не впевненими в собі людьми. Найголовніша причина цього не лише та, що наша школа залишається просвітницькою, зорієнтованою на запам'ятовування різноманітних фактів, ідей, а не на розвиток в учнів критичного погляду на явища, уміння співпрацювати. Головна причина також та, що дитина під час перебування в школі втрачає радість навчання, пізнання нового, спілкування з книгою, учителем, стає зашореною, байдужою до навчання взагалі, і ще гірше — озлобленою, некерованою, заважає працювати іншим.
Велика роль у подоланні цих негативних явищ належить учителю, який має замислитися не тільки над тим, як знайти якомога більше інформації і подати її в цікавій, доступній формі, а й над тим, як привернути інтерес учня до навчання, до предмета, як максимально наблизити навчальний процес до життєвих реалій.
В.О.Сухомлинський писав: "Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності — це перша заповідь виховання. Дитяча душа як чистий аркуш паперу ... Записи на ньому роблять батьки, друзі, оточуючі. Та чи не найважливішими є записи, зроблені педагогом на чистому аркуші дитячої душі. І головними його гаслами в цій роботі повинні стати такі: "Допоможи! Не зашкодь!"
Таким чином, народження педагогічної технології "Створення ситуації успіху" було зумовлено самим життям. Часто замислювалась: «Як допомогти дитині осягнути радість від свого розуму, емоцій, своєї неповторності?» Вирішити ці проблеми допомагають мені уроки співтворчості, де я і учень, як, рівний з рівним, намагаються осягнути в спільній праці вершини прекрасного, де головне місце в роботі надається учневі, враженому від спілкування з текстом. На себе я беру лише організаторські функції: як скерувати роботу, у яке русло спрямувати роздуми, як змусити працювати уяву, фантазію, розумові, пізнавальні, творчі здібності, щоб в очах учнів засвітилася радість, щоб у кожного з них з'явилася впевненість у своїх силах.
Слайд 2.
Покликана допомогти нам у цьому педагогічна технологія "Створення ситуації успіху" базується на працях А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського та інших видатних педагогів. Наприклад, у своїй педагогічній діяльності А.С.Макаренко розробляв ідею "завтрашньої радості", а В.О.Сухомлинський розвинув її у створеній ним "Школі радощів". Результати діяльності цих педагогів підводять нас до усвідомлення можливостей упровадження в навчально-виховний процес сучасної школи такої педагогічної технології, яка була б націлена саме на те, як викликати в дітей почуття радощів, забезпечити успіх у навчанні. Якщо ми не бажаємо "зламати" дитину в період формування її особистості, маємо мету допомогти в розвитку, оберігаючи природну індивідуальність, то ні в якому разі не можна позбавляти дитину чекання "завтрашньої радості", віри у свої можливості, сподівань на позитивні перспективи в майбутньому. (Дочитати на слайді)
Слайд 3.
Роботу над даною проблемою розпочала з аналізу Базового компонента дошкільної освіти і Державного стандарту початкової Освіти. У жовтні місяці переглянула уже Новий Базовий компонент.
Створення освітнього середовище також зайняло чинне місце у моїй роботі.
Упорядкувала навчальний матеріал з урахуванням сучасних досягнень науки для створення «Ситуації успіху» на уроках.
Провівши діагностику психофізіологічних особливостей учнів, виявили що у класі 0- надійних дітей, 1- упевнений, 4 – невпевнені, 2 – зневірених. Також діагностика виявила надзвичайно низький словниковий запас дітей. Тож треба було щось змінювати . На допомогу прийшла технологія «Створення успіху» То ж не стала позбавляти своїх учнів віри в себе, в свої можливості, сподівання на перспективи на майбутнє, очікування завтрашнього успіху.
Слайд 5.
А що ж таке успіх?
Уміння Хвала Інтерес Пізнання Старання
(асоціативний кущ)
Радість, задоволення, досягнення, звершення, сподівання, переживання, очікування.
Успіх – удача в діяльності, досягнення якихось результатів, переживання стану радості, задоволення від того, що є результат до якого особистість прямувала у своїй діяльності, або збігся з її очікуванням, сподіванням. За Макаренком
Для мене Ситуація успіху це «Цілеспрямована, організована, вчителем діяльність учнів, що допомагає досягти значних результатів.
Так і поєднала навчальний матеріал з педагогічними технологіями створення ситуації успіху.
З часів Я.А. Коменського, який поставив велике завдання створити педагогіку, що дає гарантію успіху, без щонайменшої можливості «провалу», продовжується творчий пошук педагогів у цьому напрямі. У педагогічній літературі описано багато варіантів різних ситуацій успішного виховання і навчання.
Серед них:
Слайд 6.
В основі педагогічної технології "Створення ситуації успіху" лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання.
Ситуація успіху — це суб'єктивний психічний стан задоволення наслідком фізичної або моральної напруги виконавця справи, творця явища.
Ситуація успіху досягається тоді, коли сама дитина визначає цей результат як успіх. Кожному педагогу слід звернути увагу на цей постулат. Об'єктивна успішність діяльності дитини — це успіх зовнішній, тому що якість результату оцінюється свідками дійства. Усвідомлення ситуації успіху самим же учнем, розуміння її значимості виникає у суб'єкта після здолання своєї боязкості, невміння, незнання, психологічної вразливості та інших видів труднощів.
Слайд 7.Слід зазначити, що навіть інколи переживаючи ситуацію успіху, дитина може зазнати суттєвих емоційних вражень, різко змінити в позитивний бік стиль свого життя. Створена ситуація успіху стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими, для подальшого руху дитини вгору щаблями розвитку особистості. Заряд активного оптимізму, здобутий в юності, гартує характер, підвищує життєву стійкість, здатність до протидії.
Успіх, якщо його переживає дитина неодноразово, відкриває період визволення прихованих можливостей особистості, перетворення та реалізації духовних сил.
Саме про це говорив В. О. Сухомлинський: «У наших школах не повинно бути нещасливих учнів, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил учня, які породжують енергію для долання труднощів, бажання вчитися».
Навіть разове переживання успіху може докорінно змінити психологічне самопочуття учня. Адже успіх — спусковий механізм подальшого творчого руху особистості
Слайд 8. Кожна компетентність побудована на поєднанні:
Знань і вмінь, пізнавальних дій і практичних навичок, цінностей, емоцій, відчуття успіху, діяльнісних компонентів. Операційно-діяльнісний компонент – це організація практичної навчально-пізнавальної діяльності учнів з опанування змісту освіти. Основні його складові – принципи, методи, форми, засоби навчання. Ефективність цього компоненту залежить від активної взаємодії учителів й учнів, встановлення між ними суб'єкт-суб'єктних взаємин. Застосування сучасних діалогічних методів, прийомів, форм педагогічної взаємодії сприяє формуванню таких відносин.
Слайд 9. Перехід до компетентнісного підходу в освіті означає:
Мета і завдання технології
Головна мета діяльності вчителя — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
Завдання педагога — допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, переконати, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно докласти зусиль. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.
Організація ситуації успіху розв'язує багато проблем щодо агресивності дитини, неслухняності як постійної риси характеру, ізольованості в групі, лінощів тощо. Коли педагог має справу з такими учнями, починати треба з ситуації успіху: дати учню можливість пережити успіх, а потім здивуватися разом з ним психологічній силі успішної діяльності в перетворенні особистості.
Зміст педагогічної технології
Низький рівень знань учня або нездатність виявити ці знання перед учителем можуть призвести до покарання поганою оцінкою та моральним засудженням. А методи покарання, замість того, щоб мобілізувати учня на більш інтенсивне навчання, остаточно його демобілізують, підривають віру у свої можливості, сподівання на поліпшення становища й призводять до ще більшого відставання, яке, у свою чергу, призводить до подальшого зниження оцінок. Знижується пошукова активність учня, що обумовлює появу нових невдач та формування замкнутого кола.
Найтяжчі наслідки пов'язані з установками, за яких причину безпорадності учень приписує своїм особистим якостям, як незмінним і таким, що однозначно впливають на всі форми життєдіяльності. Незалежно від того, з якої причини знижується успішність у школяра, позиція вчителя відіграє вирішальну роль у подоланні цього відставання. Коли, орієнтуюю дитину на цілком реальну мету особистого вдосконалення, тим самим зменшую кількість внутрішніх і зовнішніх конфліктів.(Приклад про учня, якому довелося піти зі школи )
Однією з основних умов становлення особистості є серйозне ставлення до самого себе як до людини з самого раннього віку, а це не можливо без серйозного та поважного ставлення до дитини з боку авторитетних для неї дорослих, якими є шкільні вчителі. Тільки особистісно орієнтоване навчання дає можливість кожному учню реалізувати індивідуальні особливості, розвинути свою пошукову активність.
Педагогічна технологія "Створення ситуації успіху" допомагає долати труднощі, включає створення різноманітних видів радості, використання прийомів, за допомогою яких розгортається робота з різними категоріями учнів.
Наше вчительське життя – це обов'язок бути світочем, утверджувати ідеали правди, краси, добра. Намагаюся бути вчителем, хто сіє добре зерно. Учні початкової школи прагнуть знань, виявляють пізнавальну активність і усвідомлюють цінність феномена вчителя. Та природно, що активність учня не лише самобутня, а й стимульована прикладом учителя. Спонукати, а не керувати, заохотити, допомогти визначити напрям, освітити шлях - це мої основні завдання..
Справді, учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б невеликий успіх. Тож і формую в учнів переконання, що вони самі обирають своє майбутнє, шлях до успіху.
Слайд 11
Основні прийоми педагогічної технології"Створення ситуації успіху" Шляхи створення ситуації успіху різні, вони залежать від груп школярів, з якими працює вчитель. Допоможуть вести роботу у цьому напрямку, наблизити успіх до кожної дитини наступні прийоми:
Прийом "Невтручання" — максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми.
"Холодний душ" — учителю не слід поспішати з поліпшенням оцінок, він не тільки не "поливає бальзамом" зачеплене самолюбство, але й трохи "підсипає солі" (за А.С.Макаренком).
"Анонсування" — спершу треба обговорити з учнем, що йому потрібно буде зробити, провести мовби репетицію майбутньої події.
"Невпевненим" така попередня підготовка створить психологічну установку на можливий успіх, дасть упевненість у своїх власних силах.
"Гидке каченя" — прийом для "зневірених" учнів. Важливо вчасно побачити їхні позитивні якості, створити всі можливі умови для тих, кому так необхідно, щоб хтось повірив у них, допоміг удосконалитися.
Сенс прийому "Емоційне заохочення" у тому, щоб уселити в дитину віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти учню, що серце, душа вчителя розкриті для нього.
"Сходинки до успіху" — крок за кроком підніматися разом з учнем сходинками знань.
"Емоційне блокування" — це обмеження розгортання образи, розчарування, утрати віри у власні сили. Треба допомогти учневі пересилити свою невдачу, знайти її причину, переорієнтувати його з песимістичної оцінки подій на оптимістичну.
"Стабілізація" — створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція класу на діяльність учня не стала одноразовою, а, по можливості, часто повторювалась.
"Даю шанс" — спеціально підготовлена педагогом ситуація, за якої дитина дістає можливість неочікувану для самої себе розкрити власні можливості, здібності.
Прийом "Сповідь" — щире звернення до найкращих дитячих почуттів, розкриття перед учнем стану своєї душі. Однак цей прийом може дати очікуваний ефект лише в разі правильного прогнозування вчителем відповідної реакції учня.
Прийом "Стеж за нами" використовується для дітей з інтелектуальною занехаяністю, з лінощами думки. Сенс його полягає в тому, щоб дати можливість учню відчути радість визнання в собі інтелектуальних сил.
"Емоційний сплеск" — це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для учня хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можливості.
Прийом "Обмін ролями" дає учням можливість проявити себе, наприклад, у ролі учителя, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.
"Створення ситуації змагань" — завдання педагога — виявлення гідного "суперника" й утримання ситуації інтелектуально-творчого змагання під педагогічним контролем.
"Вибір адекватних стимулів" — стимул для роботи повинен бути привабливим для учнів, а при втраті своєї актуальності змінюватись.
"Допомога друга" — це вчасна допомога як з боку викладача, так і з боку учнів, що підтримує прагнення дитини стати на ноги, уселяє в неї впевненість у власні сили, у спроможність здолати труднощі.
Сутність прийому "Еврика" є прагнення вчителя активізувати учнів нехай на маленьке, але власне відкриття відомих фактів, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання.
Прийом "Навмисна помилка" активізує увагу учнів. Його рекомендується використовувати при перевірці знань.
Прийоми досягнення успіху під час уроку:
1.Більше заохочень.
Слайд 17. Коли робили разом з практичним психологом діагностику класу, то розуміли, що це допоможе точніше підібрати прийоми роботи з різними групами дітей. Отже:
Надійні
учні, що мають добрі здібності, працюють самостійно, сумлінно ставляться до своїх обовязків, упевнені в собі, у групі такі учні почуваються спокійно, упевнено, захищено. Прийоми :
Навмисна помилка( Прийом "Навмисна помилка" активізує увагу учнів. Його рекомендується використовувати при перевірці знань)
Емоційний сплеск(— це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для учня хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можливості.)
Обмін ролями( Прийом "Обмін ролями" дає учням можливість проявити себе, наприклад, у ролі учителя, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.)
Невтручання (Прийом "Невтручання" — максимальне надання самостійності у вирішенні проблеми.)
Еврика (є прагнення вчителя активізувати учнів нехай на маленьке, але власне відкриття відомих фактів, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання).
Слайд 18.
Упевнені в собі
здібності таких учнів можуть бути і вищими, ніж у «надійних», однак система їх роботи не настільки відлагоджена. Період успіху, злету змінюються розслабленням, занепадом. Діти дуже емоційно реагують і на досягнення,
і на невдачі.
Холодний душ (учителю не слід поспішати з поліпшенням оцінок, він не тільки не "поливає бальзамом" зачеплене самолюбство, але й трохи "підсипає солі" (за А.С.Макаренком).)
Обмін ролями (Прийом "Обмін ролями" дає учням можливість проявити себе, наприклад, у ролі учителя, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.))
Навмисна помилка ( Прийом "Навмисна помилка" активізує увагу учнів. Його рекомендується використовувати при перевірці знань)
Змагання ()
Еврика(є прагнення вчителя активізувати учнів нехай на маленьке, але власне відкриття відомих фактів, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання).
Слайд19.
Невпевнені Це загалом успішні учні, пізнавальні інтереси яких пов'язані, зазвичай з навчанням. Вони більш – менш відповідально ставляться до справи . Головна їх розпізнавальна риса – невпевненість у своїх силах.
Сенс прийому "Емоційне заохочення" у тому, щоб уселити в дитину віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти учню, що серце, душа вчителя розкриті для нього.
Навмисна помилка ( Прийом "Навмисна помилка" активізує увагу учнів. Його рекомендується використовувати при перевірці знань)
"Сходинки до успіху" — крок за кроком підніматися разом з учнем сходинками знань.
"Анонсування" — спершу треба обговорити з учнем, що йому потрібно буде зробити, провести мовби репетицію майбутньої події.
Сутність прийому "Еврика" є прагнення вчителя активізувати учнів нехай на маленьке, але власне відкриття відомих фактів, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання.
Слайд 20.
Майже втрачені(Зневірені)
Це учні з великими прогалинами в знаннях, мають здібності різного рівня,
але найчастіше - середнього або низького. Вони втратили надію на успіх, відкрито заявляють про своє небажання вчитися.
Сенс прийому "Емоційне заохочення" у тому, щоб уселити в дитину віру в себе, похвалити за будь-що, навіть незначне; усмішкою, поглядом дати зрозуміти учню, що серце, душа вчителя розкриті для нього.
"Стабілізація" — створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція класу на діяльність учня не стала одноразовою, а, по можливості, часто повторювалась.
Емоційний сплеск(— це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для учня хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можливості.)
"Даю шанс" — спеціально підготовлена педагогом ситуація, за якої дитина дістає можливість неочікувану для самої себе розкрити власні можливості, здібності.
Прийом "Сповідь" — щире звернення до найкращих дитячих почуттів, розкриття перед учнем стану своєї душі. Однак цей прийом може дати очікуваний ефект лише в разі правильного прогнозування вчителем відповідної реакції учня.
Слайд 21.
Використання прийомів, що сприяють формуванню у дітей бажання вчитися:
Слайд 22.
Прийоми для підвищення інтересу учнів до самостійного здобуття знань та розвитку навичок уміння вчитися:
Слайд 23.
Форми роботи на уроці
Слайд 24.
Надія на успіх живе в кожній людині. Але, на жаль, не кожна надія справджується,
тому що успіх гарантований лише для тих , хто прикладає для його здійснення власні зусилля.
Вчителям, учням і батькам необхідно докладати спільних зусиль, щоб успіх кожного й успіх всіх був гарантованим.
Поради тим, хто хоче досягти успіху:
Бути вчителем означає поправити минуле, покращити теперішнє і торкнутися майбутнього.
Успіх – затишок у нашій оселі.
Успіх – щастя. А з ним у цім світі
Зростання промінчик – як зірочка світить.
Те, що я чую, я забуваю,
Те, що я бачу, я пам’ятаю,
Те, що я чую, бачу і обговорюю, я починаю розуміти,
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок
Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.