Створення ситуації успіху як напрямок соціалізації особистості в умовах Нової української школи Методичний посібник

РІВНЕНСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ БАБИНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОРОГОБУЗЬКА ГІМНАЗІЯ

 

 

Створення ситуації успіху як напрямок соціалізації особистості в умовах Нової української школи

Методичний посібник

                                                           

 Вчитель: Концемал Олена Степанівна

 

 

Дорогобуж, 2021

Концемал О.С. Створення ситуації успіху як напрямок соціалізації особистості в умовах Нової української школи

 

 

   У посібнику розкривається проблема соціалізації дітей в сучасному освітньому закладі, факторів і умов, що визначають успішність даного процесу; представлено інноваційну технологію «Створення ситуації успіху», впроваджену у навчально-виховний процес з метою формування компетентної особистості в початковій школі. Наведені приклади та характеристики основних прийомів для створення "Ситуації успіху". Представлені розробки фрагментів уроків, в яких використовується дана технологія. Методичний посібник розрахований на вчителів початкових класів.

 

 

Затверджено педагогічною радою

Дорогобузької гімназії

(Протокол № 3 від  28.01.2021 р.)

 

 

 

 

Схвалено та затверджено міжшкільною методичною радою

Бабинської громади

(Протокол № 2 від 01.02. 2021 р.)

 

 

 

Вчитель початкових класів, основ інформатики Дорогобузької гімназії

Бабинської сільської ради Рівненської області

Концемал Олена Степанівна

Освіта: вища;

Кваліфікаційна категорія: І;

Педагогічний стаж: 15 років.

 

 

 

Створення ситуації успіху як напрямок соціалізації особистості в умовах Нової української школи

Дорогобуж, 2021

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 «СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ» - ТЕХНОЛОГІЯ ОСОБИСТІСНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ

1.1 Інноваційні освітні технології. Класифікація технологій навчання за цільовим призначенням…………………………………….

1.2 Технологія «Створення ситуації успіху» як інноваційний підхід у розвитку соціалізації особистості в умовах Нової української школи…………………………………………………………………………….

РОЗДІЛ 2 СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ НА УРОКАХ ЧЕРЕЗ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

2.1 Створення емоційно-актуального фону уроку та формування психологічної установки на діяльність……………………………………….

2.2 Створення ситуації успіху на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ»…………………………………………………………………………….

2.2 Створення ситуації успіху на уроках математики……………………..

2.3 Створення ситуації успіху на уроках української мови.……………………

Розділ 3 СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ У ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

ВИСНОВОК……………………………………………………………………

БІБЛІОГРАФІЯ……………………………………………………………………

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

   “ Говорити про успішність процесу навчання і виховання можна лише в тому випадку, коли хоча б один з його учасників пережив або переживає відчуття радості за успіхи ”

 В.О.Сухомлинський

   Успішний результат, пережитий людиною  як індивідуальне досягнення, окриляє її, вселяє в неї впевненість у себе, у свої можливості. Учень, натхненний успіхом, бореться за виконання більш складної справи, діє впевненіше, проявляє ініціативу, творчість і винахідливість, удосконалюється в навчальному і особистому плані.

  Державний стандарт початкової освіти наголошує, що: «Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.».

   Молодший шкільний вік – особливий період психічного розвитку дитини, протягом якого центром зосередження зусиль особистості стає випробовування себе, прийняття і вирішення складних задач, що постають перед здобувачем освіти. Нове покоління школярів – покоління «Z» - значно відрізняється від попередніх поколінь змінами світогляду. Діти приходять до школи більш розвиненими  інтелектуально, інформаційно-мобільними, розкутими, проте часто не підготовленими до навчання, спілкування з однолітками. У них відсутні навички довільної саморегуляції поведінки. Розв’язання цих сучасних проблем можливо лише на основі широкого застосування нових педагогічних технологій, сутність яких виражається у тому, що змінюється характер освіти. Поряд із розвитком розумового потенціалу учнів відбувається особистісний розвиток. Саме технологія «Створення ситуації успіху» є однією з таких.  яка є необхідною умовою формування позитивного ставлення дитини до навчання, а надалі – інтелектуального підйому у розв’язанні навчальних завдань, формування стійкої потреби у самоосвіті, бажанню вчитися.

   Результати діяльності видатних педагогів: А.С.Макаренка «Ситуація авансування довірою», К.Д. Ушинського: «Успіх підтримує  інтерес учнів до навчання»;  В.О.Сухомлинський  «Школа радості» підводять нас до усвідомлення можливостей упровадження технології\ «Ситуація успіху» у навчально-виховний процес.. Зарубіжний психолог Шон Анкор у книзі «Користь позитивних емоцій» розглядає взаємозалежність між поняттями «щастя» й «успіх».

   Педагогічна технологія є продумана, у всіх деталях, модель спільної навчальної й педагогічної діяльності і проведення навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів і вчителя. Народження педагогічної технології «Створення ситуації успіху» було зумовлено самим життям.

 

 

Позитивно-емоційне налаштування до роботи

 

 

 

 

 

 

 

«СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ» - ТЕХНОЛОГІЯ ОСОБИСТІСНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ

Інноваційні освітні технології. Класифікація технологій навчання за цільовим призначенням

  У якому б середовищі не росла дитина, вона з оптимізмом дивиться у майбутнє і приходить до школи сповнена бажанням вчитися. І тому якщо дитину позбавити очікування завтрашньої радості, якщо її позбавити віри в себе, важко сподіватися на її світле майбутнє. « «Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учню. «Він може!» - повинен нагадувати колектив. «Я можу!» - повинен повірити в себе учень.». (В.Шаталов).

   Концепцією Нової української школи та нового Закону про освіту визначено глобальні реформи освітньої сфери. Усі зміни в системі освіти розпочинаються саме з початкової ланки і саме вони орієнтують учителів на відмову від авторитарного стилю навчання на користь гуманістичного підходу. Пріорітетним напрямком розвитку сучасної освіти є формування в учнів системи компетентностей. Компетентісний підхід акцентує увагу на результатах освіти, які розглядають не як обсяг інформації, опанованої дитиною, а як здатність школяра діяти у різних проблемних ситуаціях. На мою думку, у навчальному процесі повинен переважати тип мислення дітей, який дає змогу їм адекватно оцінювати нові обставини, формувати стратегію подолання проблем. Реалізовувати ці завдання без використання сучасних інформаційних технологій та засобів вже просто не можливо. Тому як педагог намагаюся готувати дітей не до окремого уроку, а до самостійного життя і намагаюся діяти так, щоб учні не просто запам'ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, заперечували, співставляли, інтерпретували та дебатували за його змістом. Тобто формували свою компетентність. Тому впровадження інноваційних технологій  у навчально-виховний процес допоможе повноцінно організувати розумову, навчально-пізнавальну діяльність і максимально забезпечить активність здобувачів освіти. (Додаток А.)

   Технологія особистісної орієнтації «Створення ситуації успіху» серед інших технологій цього напрямку(технологія особистісно орієнтованого уроку, розвитку критичного мислення, біоадекватна технологія, кейс-технологія, технологія портфоліо, тьюторська технологія, акметехнологія та інші) направлена на розвиток особистості учня, його особистісних якостей і є актуальною поряд з технологіями розвивальної спрямованості (системи розвивального навчання, розвивального навчання зі спрямованістю на розвиток творчих здібностей, педагогічна технологія «Росток» та інші), проблематизації навчання (технологія проблемного навчання, проектні технології, інше), концептуалізації навчання (технології інтегрованого навчання, майнмеппінг (ментальні карти/карти пам'яті), інше), активізації навчання (ігрові, інтерактивні технології, різнорівневого навчання, інші), здоров'язбережувальні. (Додаток Б)

Технологія «Створення ситуації успіху» як інноваційний підхід у розвитку соціалізації особистості в умовах Нової української школи

   Технологія “Створення ситуації успіху” виробляє  найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з труднощами. Ця технологія розв’язує багато проблем щодо агресивності дитини, неслухняності як постійної риси характеру, ізольованості в групі, лінощів. Успіх–поняття багатогранне. За визначенням психологів -  це емоції від радості, задоволення, пов'язаних з подоланням складної задачі. Тут дещо є схожість з почуттям ейфорії. З точки зору педагогіки, успіх–це моделювання певної ситуації, коли дається можливість досягти значних результатів як для окремого учня, так і для усього колективу. 

   Переживання емоцій, пов'язаних з успіхом, дає можливість:

• підвищити  мотивацію навчання, розвинути пізнавальний інтерес;
• стимулювати працездатність;
• коригувати негативні особистісні особливості: тривожність, невпевненість, низьку самооцінку;
• розвинути позитивні  особистісні якості: ініціативність, активність, креативність;
• підтримувати у колективі благосприятливий емоційний настрій.

   Ситуація – поєднання зовнішніх та внутрішніх умов, які спонукають учня до будь-яких дій. Таким чином, одна з основних задач учителя–створення ситуації успіху. Створюючи ситуацію для кожної дитини, необхідно враховувати її інтереси, захоплення, здібності. Отже, ситуація успіху – поєднання умов, які забезпечують успіх, як результат цієї ситуації. Створюючи ситуацію для кожної дитини, необхідно враховувати її інтереси, захоплення, здібності. В основі педагогічної технології "Створення ситу­ації успіху" лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання.

   Шляхи створення «ситуації успіху» – різні. Насамперед, вони зале­жать від груп школярів з якими працює вчитель.  Німецький психолог, професор вікової психології Марбурзького університету Теодор Елерс розробив методику діагностики особистості на мотивацію досягнення успіху . (Додаток В). При діагностиці особистості на виявлення мотивації до успіху, Елерс спирався на наступне положення: особистість, у якої переважає мотивація до успіху, вибирає середній, або низький рівень ризику. Вона намагається уникати високих ризиків. При сильній мотивації до успіху, надії на успіх, зазвичай, скромніші, ніж при слабкій мотивації, однак, такі люди багато працюють для досягнення високих результатів.

   За результатами діагностичних досліджень, проведених у 1, 2 класах за методикою Т.Елерса, мотивація до успіху помітно покращилась у 2 класі.

Початок дослідження: 1 клас

Продовження дослідження: 2 клас, 1 семестр

Таким чином, робота з дітьми, умотивованими до успіху, прогнозує позитивний результат такої співпраці.

Технологія «Створення ситуації успіху» не обмежується роботою з окремою групою учнів. Правильно підібрані прийоми на різних етапах навчальної діяльності забезпечують цілісність навчально-виховного процесу.

Основні прийоми педагогічної технології «Створення ситуації успіху»

Навчання за технологією передбачає три етапи:

1.  «Діагностика інтелектуального фонду колективу».

 Його мета – виявлення школяра з групи «невпевнених» (недостатній рівень інтелектуального розвитку, трохи лінивий до навчання, але доброзичливий і покладистий).

2.  «Вибір інтелектуального спонсора».

 Мета – вияв­лення школяра, який із задоволенням буде ділитися своїми знання­ми з іншими (високий рівень інтелектуального розвитку, упевнений у своїх силах, активний і відповідальний).

3.  «Фіксація результату і його оцінювання».

 Мета – створити умови для самовираження та самоствердження учнів, заохотити до такого виду діяльності інших.

Опис власного досвіду:

Характеристика здобувачів освіти, які прагнуть до успіху.

У 2 класі навчається 6 дітей.

Всіх учнів умовно розділяю на групи:

-  «Надійні»- це школярі, які мають здібності, працюють самостійно,сумлінно ставляться до своїх обов'язків, упевнені в собі. У моєму класі 1 такий учень, що становить 16.6% від загальної кількості. Але й у таких дітей  можуть бути проблеми. Проте спеціальних заходів, як правило, я не вживаю, допомогу пропоную виключно в разі потреби.

-  «Упевнені в собі». Здібності в них вищі, але система роботи слабша. Слабке місце в цих учнів – швидке звикання до успіху, побоювання неуспіху: 1 учень, 16.6%. Для таких дітей корисна дія – прийом «холодний душ». Не «поливати бальзамом» зачеплене самолюбство, а небагато «підсипати солі».

- «Невпевнені». Успішні школярі, пізнавальні інтереси яких пов’язані з навчанням. Відповідально ставляться до справ, але невпевнені в своїх силах: 2 учнів, 33%. Невпевненість  виявляється не тільки в перепадах настрою, а й результатах роботи. Найбільш болісно вони реагують на несправедливість вихователя, на необ’єктивність, тому аналізую їхню діяльність з особливою обережністю.  Хоча вони ї не вступають у суперечку,проте  переживають мовчки  й глибоко.

-  «Зневірені». Зазвичай це учні з непоганими здібностями, але після того, як вони одного разу відчули радість справджених надій, вони втратили її за якихось причин. Можливо, це були невдачі, нетактовність педагога чи позиція родини: 0%.

- «Майже втрачені» - це діти з великими прогалинами в знаннях, мають здібності низького рівня, відкрито заявляють про своє небажання вчитися: 2 діток, які за результатами обстежень мають інтелектуальну і мовленнєву недостатність (33%). Діти даної групи не отримують утиску ні з боку вчителя, ні з боку однолітків. З вдячністю приймають допомогу «інтелектуального спонсора», проявляючи помірну активність.

   Прогнозовані результати: створення сприятливих психолого-педагогічних умов для саморозвитку та самореалізації особистості. Шляхи створення ситуації успіху різні, вони залежать від груп дітей, з якими працює педагог. Допоможуть вести роботу у цьому напрямку, на­близити успіх до кожної дитини наступні прийоми:

-  «Невтручання» –  самостійність у вирішенні проблеми.

-  «Холодний душ» – учителю не слід поспішати з поліпшенням оцінок, він не тільки не «поливає бальза­мом» зачеплене самолюбство, але й трохи «підсипає солі» (за А.С.Макаренком).

- «Анонсування» – «репетиція» майбутньої події. Проводиться на мотиваційному етапі уроку , перед оголошенням теми і мети.

- «Гидке каченя" – прийом для "зневірених" учнів.

- «Емоційне заохочення» є необхідним, щоб невпевнена дитина змогла повірити в себе. 

- «Сходинки до успіху» – крок за кроком підніма­тися разом з учнем сходинками знань.  

- «Емоційне блокування» – це обмеження розгор­тання образи, розчарування, втрати віри у власні сили. 

- «Стабілізація» – створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція класу на діяльність учня не стала одноразовою, а, по можливості, часто повторю­валась.

- «Даю шанс» – спеціально підготовлена педаго­гом ситуація, за якої дитина дістає неочікувану для самої себе можливість розкрити власні можливості, здібності.

- «Сповідь» – щире звернення до найкра­щих дитячих почуттів, розкриття перед учнем стану своєї душі. Однак цей прийом може дати очікуваний ефект лише в разі правильного прогнозування вчите­лем відповідної реакції учня.

- «Стеж за нами». Використовується для дітей з інтелектуальною занехаяністю, з лінощами дум­ки.

- «Емоційний сплеск» – це спроба дати емоційний заряд упевненості у тяжку для учня хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можли­вості, звільнити від психологічної затисненості енергію, думку, знання. 

- «Обмін ролями» дає учням можливість проявити себе, наприклад, в ролі учителя, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.    

- «Створення ситуації змагань» – завдання педа­гога – виявлення гідного "суперника" й утримання си­туації інтелектуально-творчого змагання під педа­гогічним контролем.

- «Вибір адекватних стимулів» – стимул для ро­боти повинен бути привабливим для учнів, а при втраті своєї актуальності, змінюватись.  

- «Допомога друга» – це вчасна допомога як з бо­ку викладача, так і з боку учнів, що підтримує прагнен­ня дитини стати на ноги, уселяє в неї впевненість у власні сили, у спроможність здолати труднощі.

- «Еврика». Вчитель прагне активізувати учнів нехай на маленьке, але власне відкриття відомих фактів, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання.

- «Навмисна помилка» активізує увагу учнів. Прийом рекомендується використовувати під час пе­ревірки знань.   

      Звичайно, реалізація наведених прийомів можлива лише за позитивної установки вчителя на успіх учня. І така робота має бути системною не тільки одного вчителя, а всіх у школі.

- «Обмін ролями» дає учням можливість проявити себе, наприклад, в ролі учителя, показує дітям, що вони здатні робити набагато більше, ніж від них очікують.    

- «Створення ситуації змагань» – завдання педа­гога – виявлення гідного "суперника" й утримання си­туації інтелектуально-творчого змагання під педа­гогічним контролем.

- «Вибір адекватних стимулів» – стимул для ро­боти повинен бути привабливим для учнів, а при втраті своєї актуальності, змінюватись.  

- «Допомога друга» – це вчасна допомога як з бо­ку викладача, так і з боку учнів, що підтримує прагнен­ня дитини стати на ноги, уселяє в неї впевненість у власні сили, у спроможність здолати труднощі.

- «Еврика». Вчитель прагне активізувати учнів нехай на маленьке, але власне відкриття відомих фактів, що спонукає їх мислити, відкривати для себе нове, розкривати красу процесу пізнання.

- «Навмисна помилка» активізує увагу учнів. Прийом рекомендується використовувати під час пе­ревірки знань.  (Додаток Г) 

      Звичайно, реалізація наведених прийомів можлива лише за позитивної установки вчителя на успіх учня. І така робота має бути системною не тільки одного вчителя, а всіх у школі.

Створення ситуації успіху має певний алгоритм:

1. Зняття страху. Допомогає перебороти невпевненість у власних силах.

("Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення

проблем ”).

2. Авансування успішного результату. Допомагає педагогу висловити тверду переконаність у тому, що його дошкільник обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях.

( "У тебе обов’язково вийде ”, "Я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті ”).

3. Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. ("Можливо краще почати з ...”, "Виконуючи роботу, не забудьте про ...”).

4. Внесення мотиву. Показує дитині, заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. ("Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись...”).

5. Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється або здійснюватиметься. ("Тільки ти міг би...”, "Тільки тобі і можу доручити...”)

6. Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій. ("Ми дуже хочемо розпочати роботу...”, "Так хочеться швидко побачити...”)

7. Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якоїсь окремої деталі. ("Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі...”, "Найбільше тобі вдалося...”).

Вимоги до особистості й діяльності педагога

 

СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ НА УРОКАХ ЧЕРЕЗ ВПРОВАДЖЕННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Створення емоційно-актуального фону уроку та формування психологічної установки на діяльність

       Урок - це основна дидактична форма навчання, що пройшла випробування протягом століть. Щоб забезпечити успішне засвоєння матеріалу, вчитель повинен насамперед створити емоційно-актуальний фон уроку та сформувати психологічу установку. Важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування та відповідальності,де забезпечується емоційна готовність, є ранкова зустріч. З досвіду знаю, що такі вислови:

• Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде…
• Ти це можеш…
• Відкинь сумніви, я в тобі впевнена…
• Не зупиняйся, у тебе неодмінно вийде…
• Так, продовжуй! Тебе чекає успіх! -  підтримують дітей, створюють ситуацію успіху. Але враховуючи психологію молодших школярів, знаю, що не лише словом потрібно їм допомагати, а й дією. З цією метою у практику власної педагогічної діяльності впроваджую вправи, які будуть актуальні під час проведення ранкових зустрічей.

1. Вправа «Промінчик тепла»

Уявіть, що похмурого ранку з-за хмаринки блиснуло сонечко. Витягніть руки долонями догори і зловіть його промінчик. Зажміть кулачок.Відчуваєте тепло?А тепер перекладіть свій промінчик у долоню товариша до його промінчика. Утримуйте тепло разом. Так долоні ваші краще нагріваються? Пам'ятайте: спільна робота приносить більше радості від результату.

2. Вправа «Чарівні пір'їнки»

Дітей просять заплющити очі й скласти з долоньок «човник». Вчитель вкладає кожному в «човник» пір'їнку і пропонує уявити, що в долоні маленька пташина, яка змерзла (взимку), потрапила під дощ (восени), або просто заблукала і налякана. Далі пропонує подихом повітря зігріти її, віддати частинку тепла, ніжності й ласки. Розплющте очі. Вправа допомагає розвинути загальнолюдські цінності, такі як: доброта, любов, співчуття.

3. Вправа «Взути чужі черевики»

На аркушах паперу, розкладених по підлозі стоять діти. В руках тримають олівець улюбленого кольору. Далі обводять цим олівцем ступні ніг. На кожному аркуші залишається слід. Діти міняються місцями, «взуваючи чужі черевики» і дають позитивну оцінку рисам характеру хазяїна. Вправа мотивує на встановлення доброзичливої атмосфери у класі.

«Взути чужі черевики»

4. Вправа «Привітання»

- Доброго ранку, діти!

- Доброго дня!

- Доброго ранку, квіти!

( Діти здіймають вгору руки, складені у формі пелюсток і починають легко погойдуватися).

- Доброго ранку, мої кошенята!

- Няв, няв, няв!

- Привіт, пустотливі каченята!

- Кря, кря, кря!

У ході виконання вправи, можна імпровізувати, привітання поєднувати з темою тижня, місяця:

- Доброго ранку, шкільні дзвіночки!

- Дзінь, дінь, дінь!

- Доброго ранку, осінні листочки!

- Ш-ш-ш-ш-ш…

5. Вправа «Я всміхаюсь…»

Я всміхаюсь сонечку:

Здрастуй, золоте.

Я всміхаюсь квіточці:

Хай вона цвіте.

Я всміхаюся дощику:

Лийся, мов з відра.

Друзям усміхаюся,

Зичу їм добра.

Декламування вірша супроводжується відповідними рухами. Пропоную продовжити власне висловлювання «Я всміхаюсь…» обґрунтовуючи свій вибір. Наприклад: «Я всміхаюсь яблучку, бо воно смачне», або «Я всміхаюсь мамі, бо її люблю».

6. Вправа «Чарівний капелюх»

Попередньо виготовляємо капелюх, бажано чудернацької форми. Одягаючи його кожній наступній дитині, змінюю завдання: бути котиком, показати радість, подякувати за сніданок, інше. Вправа проводиться легко і невимушено. По закінченні, у всіх дітей гарний настрій.

«Чарівний капелюх»

7. Вправа «Склади намисто»

   Роздаю попередньо намистинки і пропоную нанизати їх на нитку. Завдання ускладнюю: під час нанизування кожен промовляє, наприклад, комплімент імениннику, або слово, що характеризує його настрій чи описує погоду, інше. Як результат спільної роботи, маємо прикрасу, яку можна поміряти, сфотографуватись. Крім цього поповнили словниковий запас.

   Організовую таку діяльність таким чином, щоб кожен відчув силу успіху, що надихає.

   Створення ситуації успіху на мотиваційному етапі навчальної діяльності

 Дослідження психологів свідчать: рівень засвоєння людиною знань істотно залежить від рівня її мотивації навчитися. Усім нам добре відома теза про те, що спроба мотивувати учнів без їхніх особистісних підстав рівнозначна роботі в порожній майстерні.

 Тож проаналізуймо, як організувати мотиваційний етап уроку так, щоб створити ситуацію успіху для учня.

 Перед вчителем стоїть завдання: налаштувати учня на успішне виконання завдання, дати йому відчути себе «творцем обставин», що може подолати труднощі, які виникають у процесі роботи. Інакше кажучи, вчитель повинен створити мотив досягнення. Але тут він стикається з неадекватною реакцією учнівського колективу: хтось уже виконував подібне завдання, і його результат виявився невдалим, відтак у цієї категорії учнів уже створилося негативне ставлення; інша група учнів не стикалася з такою роботою, тому вони не знають, чого можна очікувати від майбутньої діяльності. Третя група, яка виконувала потрібні завдання й успішно з ними впоралася, перебуває в стані мобілізації, готова виконувати навчальне завдання.

 Зрозуміло,що найлегше вчителю працювати з учнями третьої групи, де необхідно лише активізувати позитивні емоції, які учні пережили раніше. У другої групи учнів слід передбачати емоційну реакцію, намалювати перспективу вдало виконаного завдання, пов'язавши її з тими чи іншими умовами діяльності, які в минулому забезпечували успіх. Найклопітнішою буде робота з першою групою учнів. Передусім доведеться нейтралізувати спогади про невдачу в попередній діяльності, а потім створити перспективу для нової. Зробити це можна, наприклад. Запропонувавши учневі попрацювати над своїми помилками, або переконавши його в тому, що наприклад, завдання змінено порівняно з попереднім тощо.

 Отже, на етапі мотивації навчальної діяльності вчитель, спираючись на емоційну пам'ять учнів, організовує певні ситуації з метою актуалізації чи нейтралізації емоцій для наступної діяльності. На цьому етапі створення ситуації успіху здебільшого визначається психологічними аспектами.

 Тут доречним буде використання в роботі вчителя таких психологічно педагогічних прийомів як:

 «Ефект навіювання»: «Ти це можеш», «Тобі це вдасться», «Емоційне прогладжування» - констатація будь-якого факту успіху, прищеплювання учневі віри в себе, відкритість вчителя для довіри і співчуття, Прийом «Анонсування» - репетиція майбутньої дії, яка створює психологічну налаштованість на успіх перед класом. Це можуть бути додаткові індивідуальні заняття з окремими учнями тощо.

 Якщо вчитель переконуватиме учнів у реальності успіху, то успіх стане досяжним. Англійський учений Стоуенс довів що учні, яких заохочували, досягли значно більших успіхів, ніж ті, кого ніяк не заохочували.

II. Створення ситуації успіху на етапі організації навчальної діяльності

 Завдання вчителя виховуючи індивідуальні здібності та особистісні риси учня, створити йому умови для успішного виконання завдання, закінчивши його пізнавальним процесом.

 На цьому етапі дехто з дітей переживає внутрішній конфлікт: з одного боку, необхідно виконати роботу, а з іншого - відчувається брак знань чи вмінь для її використання. Тут особливо важлива допомогавчителя. Необхідно допомогти дитині правильно залучатися в роботу, подолати втому, стимулювати діяльність.

     Вчитель повинен проконтролювати початок та завершення роботи учнів, які потребують організації контролю, інтелектуально та емоційно підтримати навчальну роботу.

 Учням, які потребують допомоги в процесі роботи, необхідно схвалення та інтелектуальна стимуляція навчальної діяльності.

 Учням, котрі, працюють активно і самостійно, слід забезпечити право вибору завдань, емоційне та інтелектуальне стимулювання пізнавальної діяльності.

 Конкретні обставини зумовлюють використання тих чи інших прийомів створення ситуації успіху. До них, зокрема, належить емоційне розвантаження, зміна завдання за бажанням учня, допомога групи, «швидка допомога» (звернення по допомогу до вчителя, до сильного учня), «підказка» - тобто робота з підручником, з технологічною карткою тощо.

На цьому етапі доцільним є використання таких прийомів: «Даю шанс», «Рушай за нами», «Емоційний сплеск»,  «Еврика»,  «Навмисна помилка».

 Створюючи ситуації успіху на етапі організації навчальної діяльності, слід пам'ятати кілька основних правил:

 У кожного учня є задатки, які можуть розвинутися в здібності. Побачити їх, відчути, розвинути - це справа педагога;

 Ставлення до учня як до рівної, як до себе, спілкування, що не припускає брутальності, різкості, образливого тону, має стати обов'язковою нормою всієї педагогічної діяльності;

 Чим більше напрямів діяльності, у яких бере участь учень, тим більше вона має можливостей знайти себе;

 Кількість і різноманітність позитивно і діяльнісно забарвлених, зокрема спеціально створених, ситуацій обставин, у які може потрапити учень, визначають шляхи його сьогодення й віддаленого інтересу та можливі шляхи успіху.

ІІІ. Створення ситуації успіху на результативному етапи

 Прийоми самоаналізу діяльності,

 Взаємоперевірка.

 Схвалення, обов'язкове налаштування на подальші досягнення.

 Уникання негативної оцінки.

 Організація допомоги вчителя  та взаємодопомоги.

   Наведу приклади спеціальних вправ, які сприяють не тільки формуванню мотивації учіння, а й створюють позитивний настрій у групі дітей. Мета занять – формування позитивної навчальної мотивації, підвищення самооцінки молодших школярів, розвиток саморегуляції, формування навичок керування психічними функціями, корекція порушених психофізичних функцій за допомогою рухової активності.

Пропоновані заняття базуються на позиціях:

* мотивуючої сили – ігрові вправи, які активізують позитивно спрямовані мотиви на розвиток зацікавленості та інтересу до навчальних задач;

* спрямованості на досягнення позитивного результату діяльності та використання результатів у повсякденному житті;

* парадоксальності – експериментування із закономірностями мотивації учіння. Ігрові вправи сприяють появі впевненості у можливості власних досягнень, відкриття в собі нових можливостей;

* створення сприятливої ситуації взаємодії у групі;

* використання результатів занять в ситуації шкільного навчання.

 

 

Створення ситуації успіху на уроках інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Конспект уроку-екскурсії з  інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (природознавство)

Тема місяця: Зміни

Тема уроку: Чому відбуваються зміни у природі? Екскурсія до шкільного саду.

Предмети, що інтегруються: природознавство, українська мова, мистецтво: образотворче мистецтво;

Мета уроку:

• уточнити і розширити уявлення учнів про зміни у природі, характерності їх до даної пори року; вчити класифікувати рослини: дерева, кущі, трави; провести спостереження за суттєвими відмінностями різних порід дерев;
• навчити учнів аналізувати, узагальнювати інформацію, використовувати набуті знання у житті;
•  розвивати уяву, творчість, мислення, віру в свої сили, виховувати якості, які необхідні для досягнення успіху: працьовитість,допитливість, уважність, організованість.

Розвиток ключових компетентностей:

• Лаконічно та зрозуміло формулювати думку;
• Моделювати процеси, що відбуваються в навколишньому світі;
• Доводити правильність певного судження та власної думки;
• Здійснювати раціональний вибір;
• Робити висновки з отриманих результатів;
• Естетично зображувати основні елементи малюнку
• Берегти і ощадливо користуватися природними ресурсами.

Тип уроку: нетрадиційний урок; урок-екскурсія.

Обладнання: аркуші паперу, кольорові олівці, лупа, дощечки-мольберти для малювання.

Хід уроку

І етап. Організаційний момент (0,5–1 хв.).

ІІ етап. Вступна бесіда (2–3 хв).

Вступну бесіду до екскурсії проводжу в класі.

Постановка проблемного запитання:.

Відмінне: пора року – осінь:

Відмінне: місяць року – вересень;

Спільне: вересень – перший осінній місяць. А ще спільними можуть бути зміни у природі, за якими ми спостерігатимемо у ході екскурсії.

 Знайомлю  дітей із змістом і планом екскурсії. У бесіді нагадуються правила поведінки учнів на екскурсії. На даному етапі уроку об’єдную  дітей у групи. Кожній групі учнів дається завдання для самостійної роботи:

• Спостереження за травами;
• Спостереження за кущами;
• Спостереження за деревами;

 призначаю відповідальних за обладнання.

III етап. Самостійна робота (20–25 хв).

 

Діти проводять спостереження за предметами й об'єктами неживої і живої природи. Спостереження проходить за питаннями-завданнями. залучаю дітей до активної самостійної роботи, збору матеріалу (листя, гілки). Пропоную виконати замальовки по групах: квітів, відмінних особливостей кущів, листочки різних порід дерев. На уроці-екскурсії, як і на предметному, стежу за роботою учнів, допомагаю їм у разі потреби.

IV етап. Бесіда за матеріалами самостійних робіт (10–15 хв).

 

Діти самостійно заповнюють матеріалами замальовок таблицю. У ході спільної бесіди на тему «Хочемо дізнатися, можна скласти план наступної екскурсії.

V етап. Підсумок уроку (2–3 хв).

Рефлексія

Синквейн/сенкан

Наприкінці заняття школярі можуть написати синквейн на основі вивченого матеріалу. Це ефективний інструмент для аналізу, синтезу та узагальнення знань. Сенкан (синквейн) – короткий неримований вірш, що складається з 5 рядків: 1 – одне ключове слово, що визначає зміст теми; 2 – два прикметника, що характеризують обране поняття; 3 – три дієслова, що описують дії в межах конкретної теми; 4 – коротке речення, що розкриває зміст теми; 5 – синонім до ключового слова (іменник).

• У ході екскурсії сталася надзвичайна подія: нетипове явище для осені – веселка                 

.

• Це спостереження настільки окрилило учнів, що було вирішено виконати колективну роботу – намалювати веселку.

 

Наприкінці екскурсії необхідно зробити підсумок: зазначити основні відомості, про які учні дізналися під час екскурсії, відмітити роботу кращих учнів, зробити заува ження щодо дисципліни.

 

Створення ситуації успіху на уроках математики

 

Планую і проводжу заняття, в основі яких покладено принцип навчання у співпраці, цим самим надаю учням можливість досягнути високого рівня взаєморозуміння, взаємоспілкування, а також розвивати здібності працювати і навчатися самостійно:

·         Надаю можливість молодшим школярам нести відповідальність за спільну діяльність.

·         Створюю ситуацію, щоб діти працювали по черзі, слухали один одного і обмінювалися матеріалами.

·         Організовую роботу дітей в різних групах, парах, для того, щоб вони отримували ширшу перспективу через обмін знаннями, ідеями, думками.

·         Чітко формулюю вимоги до поведінки учнів при спільній діяльності, визначаю конкретні завдання.

Цікаві математичні завдання

Математичні ребуси

Не потребують особливої підготовки, сприяють розвитку уяви, логіки та математичних здібностей.

3 вога (тривога);

3 тон (тритон0;                    

Хи 3 ий (хитрий);

Ли 100 к (листок);

Ли 100 ноша (листоноша);

Пі 2 л (підвал);

Г 1 ник (годинник);

С 3 ж (стриж);                         

7 я (сім'я).

Математичні вирази

      Щоб зацікавити своїх вихованців, я намагаюся знайти форми подачі та засвоєння матеріалу, які б викликали у них інтерес до засвоєння знань.

1. Не обчислюючи порівняй вирази.

45-10…45-8             24+20…24+10

18+40…28+30             68-8…68-60

23+5…27+5             36+30…36+6

2. Вибери потрібні числа і запиши їх у дві колонки: в одну – числа з таблиці множення на 4, у другу – з таблиці множення на 5.

 

6, 10, 16, 19, 20, 27, 28, 35, 40, 43, 45.

3. Встав пропущений знак «+», або «- «.

 

66…27=93               55…45=100             57…26=31

100…17=83              23…45=68              34…39=73

 

Задачі

 

1. На подвір'ї були кролі і кури. Всього голів 3, а ніг – 10. Скільки було окремо курей і кролів?
2. У Тараса було 4 гуло 4 гумових кульки різного кольору: жовта, зелена, синя, червона. Він подарував 2 кульки своїй сестрі. Якого кольору кульки він міг віддати своїй сестрі? Скільки може бути варіантів?
3. На лузі пасеться кілька корів. У них разом 20 ніг. Скільки голів у цих корів? Скільки рогів?

4. У книжці 98 сторінок. Скільки разів використали цифру 5 для нумерації її сторінок?
5. 5 цибулин посадили в ряд. Відстань між сусідніми цибулинами 7 см. Яка відстань між крайніми?

 

Створення ситуації успіху на уроках української мови

Мовні вправи

 

1. Вчимося мислити асоціативно

( Асоціативне мислення – це мислення, під час якого у людини в думках виникають різні образи, пов’язані з конкретною ситуацією, або символом.)

Вправа «Добери слова»

Розділ (тема): Мова і мовлення

Очікуваний результат: розвиток асоціативного мислення, формування вмінь добирати іменники

Інструкція для вчителя: пропоную на дошці слова – назви предметів

Завдання для учнів: поміркуй, як доповнити рядки словами – назвами предметів.

            - Смак – солодощі, лимон,……….

            - Дощ –хмара, блискавка…. .

 

2. Мислимо критично:аналізуємо, порівнюємо, синтезуємо, оцінюємо інформацію, бачимо проблему, ставимо запитання, виписуємо гіпотези, приймаємо обґрунтовані рішення.

Вправа «Взаємне навчання»

Розділ (тема): Звуки і букви. Апостроф

Очікуваний результат: розвиток критичного мислення, формування вмінь звязно висловлюватися;

Інструкція для вчителя: робота в парі; по черзі виконати роль учителя;

Завдання учителя-учня: пояснити навчальний матеріал з теми «Апостроф» товаришу, зробити загальний висновок;

Завдання для учня: поставити запитання по темі «вчителю», зробити загальні висновки.

 

Вправа «Кубування»

Розділ (тема): Мова і мовлення;

Очікуваний результат:розвиток критичного мислення, формування вмінь зв'язно висловлюватися;

Інструкція для вчителя: використовую кубик із 6 запитаннями:

1. Опиши це.
2. Порівняй це.
3. Добери асоціації.
4. Проаналізуй це.
5. Розкажи про застосування.
6. Запропонуй аргументи «за», або «проти» цього.

Завдання для учнів: Хліб.

1.Пригадай, що знаєш. (Працюємо з гранями кубика).

 

 

 

 

 

       Працюючи в парах я ніколи не нав’язую дітям свої висновки, не вимагаю. Щоб їм обов’язково подобалось все, чого їх вчу, чи те, що є на сторінках підручників. Наприклад. Ілюстрація «Зоряна ніч» викликає у дітей різні емоції, як позитивні, так негативні. Одні милуються, захоплюються місячним сяйвом, а інші – боязко сприймають невідоме, далеке, темне.

Використовую різноманітні індивідуальні завдання (картки, схеми, сигнальні картки і т. д.), різноманітні види діяльності, занять. Матеріалів, що відповідають рівню розвитку дітей і спрямовані на активне навчання. Дуже часто пропоную самостійно скласти схему у вигляді асоціативного куща. Наприклад, при вивченні теми «Написання  не з дієсловами» пропоную дітям згадати, що ми вивчили про дієслово у 3 класі?                   

 

Під час вивчення теми розширюємо вже створений «кущ». Таким чином, учні вчаться працювати з різними схемами і таблицями. Доцільніше працювати зі схемами, складеними самостійно.

    Не можу  не згадати найефективніший метод навчання «Мозкова атака», де одночасно залученні всі учасники до активної роботи. Цей метод застосовується для збирання інформації з якої – небудь теми; для розвитку вмінь аргументувати власну позицію. Наприклад, вивчаючи у 3 класі тему «Будова слова», діти працюють з таблицею:

Будова слова

    Мозкова атака.

• Що таке основа ?
• З яких частин вона може складатися?
• Що ви дізналися про кожну з них?
• Як розібрати слово за будовою?

       Учні діляться  своєю інформацією з іншими й самі дізнаються про щось від них.

        На своїх уроках я намагаюся застосувати метод кодування. Використовую його на уроках української мови під час визначення відмінків іменників (у сполучення та відповіді ввожу деякі словникові слова).

Інструкція

1. У словосполученні визначте відмінок іменників.
2. Після виконання завдання вам беде повідомлено код.
3. Підставте букви відповідно до коду.
4. Прочитайте утворене слово.

Важливу роль приділяю на уроках інтерактивній грі. Граючись, діти із задоволенням вчаться, легко запам’ятовують те, що марно витрачається багато годин «зубріння». Елементи гри на уроках успішно застосовую при вивченні всіх шкільних предметів. Особливо часто у 1 класі використовую дидактичні ігри. Дуже подобається учням гра

 

«Хто більше».

«Хто більше складе прикладів з відповідями?»

«Хто більше назве тварин?»

«Хто більше назве слів, що  є назвами неістот?» і т. д.

    У своїй практиці використовую змагання між рядами, бригадами. За кожну правильну відповідь команда, бригада отримує 1 очко. Обирається учень – суддя, він веде рахунок на дошці – табло. Застосовую такі сюжетно – рольові ігри: «Рольова гра», «Драматизація», «Інтерв’ю», «Передбачення». На уроці читання, аналізуючи оповідання М. Коцюбинського «Маленький грішник», провела гру «Спрощене судове слухання», поділивши клас на три однакові групи: суді, обвинувачі й захисники. Кожна група отримала завдання:                       

 

              Суді:             -   підготували запитання;

 

              Обвинувачі  -    підготували вступну промову – обвинувачення дій Дмитрика та виклад аргументів;

 

             Захисники     -     підготували промову – відповідь на захист Дмитрика.

 

     Після обговорення цих завдань діти об’єдналися  в нові групи з мінімальною кількістю учасників – з трьох осіб: суддя, що слухав обидві сторони і виніс остаточне рішення. Після проведення суду в кожній групі оголосили своє рішення.

 

        Таким чином, застосовування цієї гри дало змогу учням дістати уявлення про спрощену процедуру винесення судового рішення, сприяло розвиткові критичного мислення, вихованню моральних якостей.

 

       Таким чином, застосування цієї гри дало змогу учням дістати уявлення  про спрощену процедуру винесення судового рішення, сприяло розвиткові критичного мислення, вихованню моральних якостей.

 

 

       На своїх уроках надаю учням цілісне уявлення про світ, формую мотивацію до навчання, виконую пропедевтичну функцію навчання, активізую розвиток пізнавальних інтересів. Для цього впроваджую технології навчання у дискусії: метод «Обери позицію», «Прес», що дає можливість учням висловити свою думку з даної проблеми стисло, конкретно схемою. Так на уроці української мови , вивчаючи тему «Антоніми», ставлю проблемне запитання: «Чи будуть слова  «вгору» і «вниз» синонімами?»

 

Я ВВАЖАЮ, ЩО    слова «вгору» і «вниз» не будуть синонімами.

 

ТОМУ, ЩО             за визначенням, синоніми – це слова, близькі за значенням, а слова «вгору» і «вниз» мають протилежне значення. 

 

ПРИКЛАД               прикладом синоніма до слова «вгору»  може бути слово «вверх»,   а синонім до слова «вниз» - «додолу».

 

ОТЖЕ,                    слова «вгору» і «вниз» не будуть синонімами.

 

Результатом роботи над проблемою «Створення ситуації в навчально – виховному процесі « є гармонійний розвиток успішної особистості, яка здатна самостійно здобувати знання протягом життя, застосовувати їх у нестандартних ситуаціях; образна, жвава, логічна мова учнів, змістовні, грамотні твори. Заохочую своїх вихованців фантазувати, складати казки, оповідання. Отож мої учні із задоволенням сідають тренувальний комплекс «видумляж», вдягають «думальні ковпачки» і відправляються до країни «Фантазинки». Там вони можуть експериментувати, вводити нового героя до відомої казки, вигадувати дивні історії. На уроках читання використовую стратегії, які значною мірою стимулюють розвиток інтелектуально - творчих здібностей дітей. Зокрема, літературні ігри, кросворди, шаради, анаграми, вікторини, творчі завдання: «Біном фантазії», «Фантастичні гіпотези», «Придумування історії з шостим словом», «Що я чую, Що я бачу», «Зміна взаємин між героями твору».

 

Щоб зацікавити учнів , складаю подорожі в уявні казкові міста, країни, моря, океани, назви яким дають самі діти. Здійснюють учні екскурсії на атомну електростанцію, до лісу, в комп’ютерний зал. Іноді вони бувають епізодичні, на кілька хвилин, а часом розраховані на весь урок.    Впроваджую різноманітні нестандартні форми уроків: урок – подорож, урок – гра, урок – змагання, урок – казка, урок – КВН, урок –пісня. Урок – вікторина, урок – свято та інші.

 

Одним з актуальних шляхів підвищення ефективності шкільного навчання у сучасній дидактиці вважається інтегрування навчальних предметів. Інтегровані засоби навчання найдоцільніші на вступних та узагальнюючих уроках, які я широко використовую на уроках художньої праці, читання та природознавства.

 

В своїй педагогічній роботі використовую досвід вчителів – майстрів  С.П.Логачевської, Г.С.Демченко, Л.П.Данівецької.   Впроваджую ідеї гуманної педагогіки Ш.О.Амоношвілі. Інколи досить покласти руку на плече дитини, і очі малюка засвітяться довірливими іскорками, вірою в свої сили. Часто роль оцінювачів відводжу учням. Це допомагає виховувати у дітей почуття радості за успіхи товаришів, доброзичливий тон спілкування. Постійно на уроках виховую у дітей бережливе ставлення до рідного краю та навколишнього середовища. На власних прикладах показую, що потрібно дбати про птахів. Так на уроці позакласного читання, підводячи підсумок уроку, діти наповнюють годівничку різним насінням, а після уроків вішають годівничку в шкільному дворі. Тим самим доказують, що не лише на словах, а й на ділі діти допомагають птахам.

 

        Навчання і виховання учнів – це дві невід’ємні частини одного цілого. Кожен мій урок разом з навчальними та розвивальними цілями містить у собі найосновнішу мету – виховати справжню людину, яка з гідністю носила б почесне ім’я «громадянин України». Але виховний процес не обмежується уроками. Виховання школярів – це безперервний процес, він не може зупинятись ні на мить.

 

          Але досягти бажаного результату не можна без виховання в сім’ї. Школа і батьки повинні допомагати одне одному у вихованні і навчанні дітей. Батьки є партнерами і учасниками навчального процесу, ціную їхні ідеї та прислухаюся до них. Вони – мої перші помічники у створенні навчальної бази, в проведенні свят і прозаїчних буднях, разом з ними організовую навчально – виховний процес, вирішую проблеми, приймаю рішення. Розробила різні форми роботи з батьками: батьківські збори, лекції, диспути, зустрічі за круглим столом, пункти батьківського всеобучу для батьків, діти яких навчаються у 1 – 4 класах.

 

Переконана в тому, що школа має бути найкращою – школою без поразок, яку б діти закінчували, усвідомлюючи свої таланти і здібності, свій інтелектуальний рівень, що допоможе їм стати тим, ким вони прагнуть. Для цього створюю найоптимальніші умови для розвитку молодого покоління, формую справжню і всебічно розвинену успішну творчу особистість, допомагаю дитині знайти своє власне обличчя.

 

          В після урочний виховний процес я стараюсь впроваджувати такі нові форми роботи: інтелектуальні ігри «Самий розумний», «Слабка ланка», «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», родинні свята, зустрічі за круглим столом. Наприклад: Проводячи виховний захід «А нумо, дівчатка», дівчатка зуміли показати свої таланти і здібності не лише у навчанні, а й показали себе хорошими майбутніми господинями.

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Кожна дитина особлива, по-своєму неповторна й обдарована. Звернення вчителя до її найкращих почуттів обов’язково матиме успіх і знайде відгук у дитячих серцях. Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – ось наше найперше завдання, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися..

Отже, педагогічне призначення ситуації успіху полягає в створенні умов особистого індивідуального розвитку учня. Питання про її створення не може підніматися педагогом, якщо ним не враховується перспектива її переходу в ситуацію успіху, якщо викладач не вірить у свого учня, не має оптимізму щодо його успіху. Задоволення від особистісних досягнень повинне супроводжувати його протягом досить значного періоду, можливо, навіть стати звичним для нього.

При створенні ситуації успіху допомога вчителя має бути непомітною, ненав’язливою, для того, щоб учень був упевненим у тому, що успіху він досягнув лише завдяки власним зусиллям, наполегливості. Необхідно, щоб навіть найменші успіхи учнів, їхні зусилля та прагнення вчитися краще були помічені та підтримані вчителем.

      Особливо це важливо для учнів, що не користуються авторитетом у товаришів. Обстановка доброзичливості, вміння бачити краще в кожному, цінити й побачити кожного учня як особистість допомагає навіть найслабшим повірити в себе. Що стосується похвали, то вона потребує певних умов її застосування, інакше може стати некоректним засобом позитивного підкріплення. Спробуємо назвати деякі з умов.

Хвалити потрібно переважно за власні зусилля, а не за те, що дано дитині від природи: здібності або зовнішні дані. Незаслужена похвала викликає заздрість товаришів, налаштовує їх проти вчителя.

Існує ще один метод позитивного підкріплення, який можна назвати створенням ситуації успіху. Він також спрямований на зміцнення віри учня в себе, але потребує від педагога більших зусиль. Це може бути особлива допомога учневі в підготовці уроків, надання матеріалів для виступів на уроці (реферату чи доповіді), попередня підготовка учня до сприйняття складної теми, організація допомоги з боку сильного учня тощо. Доречно нагадати класичний експеримент американських психологів. Вони виміряли за допомогою тестів рівень інтелекту в учнів одного класу, а потім схитрували, оголосивши, що найкращий результат показав один із слабких учнів.

Через декілька місяців цей учень помітно покращив свою успішність, чого раніше з ним не бувало. Звичайно, тяжко «тиражувати» цей прийом у шкільній практиці, але як приклад створення ситуації успіху він є промовистим.

Отже, стратегія поведінки педагога, що прагне побудувати правильні відносини в колективі має полягати в тому, щоб не підкреслювати успіхи одних і неуспіхи інших; не протиставляти сильних слабким; помічати навіть найменші успіхи слабких учнів, але не підкреслювати це різко, як щось несподіване.

Обов’язковою умовою навчання є формування в учня почуття психологічної захищеності й безпеки, безумовне схвалення особистості учня в обстановці емпатії — прагнення педагога зрозуміти труднощі та проблеми, що хвилюють учня, вияву до нього щирої теплоти й сердечної участі. Навіть позитивна мімічна реакція педагога чи лаконічне схвалення — це чимало. Привітне та радісне обличчя педагога — це справді педагогічний внесоку формування ситуації успіху.

Створення саме такої міжособистісної атмосфери успіху долає перешкоди на шляху продуктивного навчання. У результаті безумовно позитивного ставлення з боку педагога відбувається підвищення самооцінки учня, що сприяє повному розкриттю творчого потенціалу особистості. Впевненість учня у власній цінності для «значимих інших» дає йому можливість для повнішої подальшої самореалізації.

У цілому, для практичного використання педагогіки успіху в навчальному процесі рекомендуємо вчителям :

1. Проаналізуйте проведені вами заняття з учнями (визначте, на що ви більше робите акцент: на успіхи чи невдачі учнів).

2. Спробуйте знайти для себе аргументи, які переконують вас у тому, що «успіх у навчанні — єдине джерело внутрішніх сил учня, що народжує енергію для подолання труднощів і бажання учитися».

3. Визначте для себе умови застосування педагогіки успіху в навчально-виховному процесі (власний педагогічний потенціал, індивідуальні особливості учнів, філософія позитивного мислення тощо).

4. Залежно від ситуація, яка складається в навчально-виховному процесі, використайте відповідну педагогічну стратегію досягнення успіху.

5. Виберіть техніку підтримки, щоб допомогти учням відчути свою інтелектуальну спроможність. Вони особливо потрібні учням, що бояться невдач, відмовляються навіть від спроб що-небудь робити, мають потребу в особливих способах, що підвищують їхній рівень «Я можу».

6. Ефективному використанню педагогіки успіху сприятиме ваша позитивна установка щодо учнів. Сформулюйте її та просякніться нею за допомогою самонавіювання. Намагайтеся, щоб її знали ваші учні.

І головне, що необхідно вчителю, який приступає до роботи за педагогічною технологією "Створення ситу­ації успіху", — створити оптимістичну установку дити­ни, забути на деякий час про її недоліки, побачити тільки перспективні лінії її розвитку.

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса

На кожен з нижчезазначених питань відповідайте "Так" або "Ні".

• 1. Коли є вибір між двома варіантами, його краще зробити швидше, ніж відкласти на певний час.
• 2. Я легко дратуюся, коли помічаю, що не можу на всі 100% виконати завдання.
• 3. Коли я працюю, це виглядає так, ніби це головне в моєму житті.
• 4. Коли виникає проблемна ситуація, я, найчастіше, приймаю рішення одним з останніх.
• 5. Коли в мене два дні поспіль немає діла, я нудьгую.
• 6. У деякі дні мої успіхи нижче середніх.
• 7. По відношенню до себе я більш строгий, ніж по відношенню до інших.
• 8. Я більш доброзичливий, ніж інші.
• 9. Коли я відмовляюся від важкого завдання, то потім суворо засуджую себе, бо знаю, що в ньому я домігся б успіху.
• 10. У процесі роботи я потребую невеликих пауз для відпочинку.
• 11. Старанність - це не основна моя риса.
• 12. Мої досягнення в праці не завжди однакові.
• 13. Мене більше приваблює інша робота, ніж та, якою я зайнятий.
• 14. Осуд стимулює мене сильніше, ніж похвала.
• 15. Я знаю, що мої друзі вважають мене розумною людиною.
• 16. Перешкоди роблять мої рішення більш твердими.
• 17. В мені легко викликати честолюбство.
• 18. Коли я працюю без натхнення, це зазвичай помітно.
• 19. При виконанні роботи я не розраховую на допомогу інших.
• 20. Іноді я відкладаю те, що повинен був зробити терміново.
• 21. Треба покладатися тільки на самого себе.
• 22. У житті мало речей більш важливих, ніж гроші.
• 23. Завжди, коли мені треба буде виконати важливе завдання, я ні про що інше не думаю.
• 24. Я менш честолюбний, ніж багато інших.
• 25. У кінці канікул я зазвичай радію, що скоро повертатися в школу.
• 26. Коли я зацікавлений, то роблю все краще ніж інші.
• 27. Мені простіше і легше спілкуватися з людьми, які працюють завзято.
• 28. Коли у мене немає справ, я відчуваю, що мені не по собі.
• 29. Мені доводиться виконувати відповідальну роботу частіше, ніж іншим.
• 30. Коли мені доводиться приймати рішення, я намагаюся робити це якомога краще.
• 31. Мої друзі іноді вважають мене ледачим.
• 32. Мої успіхи в якійсь мірі залежать від моїх друзів.
• 33. Безглуздо протидіяти волі вчителя.
• 34. Іноді не знаєш, яку роботу доведеться виконувати.
• 35. Коли щось не ладиться, я нетерплячий.
• 36. Я зазвичай звертаю мало уваги на свої досягнення.
• 37. Коли я працюю разом з іншими, моя робота дає кращі результати, ніж роботи інших.
• 38. Багато чого, за що я беруся, не доводжу до кінця.
• 39. Я заздрю людям, які не завантажені роботою.
• 40. Я не заздрю тим, хто прагне бути першим.
• 41. Коли я впевнений, що стою на правильному шляху, то йду до кінця.

Ключ. Ви отримали по 1 балу за відповіді "Так" на наступні питання: 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9,10, 14,15, 16,17, 21, 22, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 32, 37, 41. Ви також отримали по 1 балу за відповіді "Ні" на питання 6, 13, 18, 20, 24, 31, 36, 38, 39. Відповіді на питання 1, 11, 12, 19, 23, 33, 34, 35, 40 не враховуються. Підрахуйте суму набраних балів.

Результат:

• - Від 1 до 10 балів: низька мотивація до успіху;
• - Від 11 до 16 балів: середній рівень мотивації до успіху;
• - Від 17 до 20 балів: помірковано високий рівень мотивації;
• - Понад 21 бали: занадто високий рівень мотивації до успіху.

Додаток 2

Банк ситуацій успіху

1. Хвилинки психологічного розвантаження або емоційної зарядки (жарти, загадки, скоромовки).

2. Питання, які задають самі діти або питання вчителю.

3. Прийом-підказка (План-відповідь, малюнок-підказка, таблиці, опорні сигнали тощо).

4. Частково-пошукові та евристичні ситуації (проблемні завдання).

5. Рольові ситуації («спостерігач», «мудрець», «хранитель знань»).

6. Ігри-системи на уроках.

7. Яку оцінку хочеш отримати в кінці семестру?

8. Конкурс ерудитів (на предметних тижнях).

9. Підсумкові міжпредметні конференції.

10. Пропозиція всього переліку робіт.

11. Проведи урок (обмін ролями з вчителем).

12. Поясни свої дії (рефлексія).

13. Служба допомоги.

14. Емоційне «погладжування».

15. Репетиція до самостійної роботи (анонсування).

16. Заповніть пропуск інформації.

17. Знайди  помилку.

18. Емоційний сплеск.

19. Очікування радості.

20. Підбір завдань наростаючої складності.

21. Диференційована допомога учням у виконанні завдань однієї і тієї ж складності.

22. Виділення персональної винятковості (персональні завдання).

23. Публічний виступ.

24. «Даю шанс» (виправити оцінку або поставити завищену).

Додаток 3

Прийоми створення ситуації успіху в роботі з різними категоріями учнів

Категорії учнів	Прийоми
«Надійні»	«Навмисна помилка» «Обмін ролями» «Емоційний сплеск» «Створення ситуації змагання» «Невтручання»
«Впевнені в собі»	«Холодний душ» «Емоційний сплеск» «Еврика» «Навмисна помилка» «Створення ситуацій змагань» «Обмін ролями»
«Невпевнені»	Анонсування» «Емоційне заохочення» «Еврика» «Навмисна помилка» «Сходинки до успіху» «Допомога друга» «Обмін ролями» «Емоційне блокування»
«Зневірені»	«Стабілізація» «Даю шанс» «Сповідь» «Гидке каченя» «Емоційне блокування» «Допомога друга» «Емоційне заохочення» «Стеж за нами»

Додаток А

КОЛИ НАВЧАТИСЯ ЦІКАВО?

 

Н-88 Воронцова Т. В., Пономаренко В. С. та інші. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1–2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу» : – Київ. : Видавництво «Алатон», 2019. — 128 с.

Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с